Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №456/5533/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5533/26

Провадження № 2-а/456/76/2026

РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Бораковського В. М.

секретар судового засідання Яніцька М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, –

за участю:

представниці позивача Мороз І.І.

представника відповідача Цьороха Ю.Р.

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представниця позивача покликається на те, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . В травні 2026 року позивачем у застосуку “Резерв +” було отримано інформаію щодо наявності винесеної щодо нього постанови по справі про адміністративне правопорушення. При цьому, жодних повісток про необхідність явки до ТЦК та СП позивач не отримував. З метою з`ясування причин накладання на позивача адміністративного стягнення, нею було

скеровано адвокатський запит. Також позивачем було скеровано відповідачу заяву про зняття розшуку, у зв`язку із спливом строку давності винесеної постанови. У відповідності до відповіді відповідача від 01 червня 2026 року, 16 серпня 2025 року, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 правил військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Стрийського РУП ГУНП у Львівській області зі зверненням щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_1 та його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Водночас, постанова про адміністративне правопорушення була винесена 04 червня 2026 року (майже через рік після того, як нібито мало місце адмінітративне правопорушення, вчинене позивачем). Зауважила, що лист з повісткою від відповідача позивач не отримував, докази направлення відсутні. Позивач вважає, що підстав для виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки передбачених законом у відповідача не було. Адже на обліку він перебував, дані ним уточнено вчасно, що підтверджується витягом з Резерв+. Крім того, відповідач не надав ОСОБА_1 копії повістки, яка йому не була вручена, та не оголосив її зміст з підставами його виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки передбачених законом. Також, постанова винесена та складена без присутності позивача, без надання ним пояснень, без надання ним заяви про розгляд справи без його участі та без ознайомлення його зі змістом постанови. Постанова в адміністративній справі № 4220/26 від 4 червня 2026 року є незаконною та необґрунтованою, а відтак такою, що підлягає скасуванню. Жодних дій, що свідчать про порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, він не вчиняв. Відповідач мав можливість самостійно отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональні дані позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційнокомунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, однак цього не зробив. Відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів, що

позивач порушив правила військового обліку та які саме.

Враховуючи вищенаведене, представниця позивача просить скасувати постанову № 2420/26 від 4 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відзив на позовну заяву.

Представницею відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 – ОСОБА_2 подано відзив на адміністративний позов, в якому вона зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 29 лютого 2016 року, як військовозобов`язаний. Відповідно до п. 34 облікової картки ОСОБА_1 , 29 лютого 2016 року він пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 за наслідками якого визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за гр. І ст. 64 в розкладу хвороб. 21 березня 2024 року прийнято Закон України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який набрав чинності 4 травня 2024 року. У редакції Закону № 4235-IX від 12 лютого 2025 року п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Позивач у віці від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатним до військової служби у військовий час до набрання чинності законом і не має встановленої інвалідності, належить до категорії осіб, на яких поширюється обов`язок, передбачений зазначеною нормою. Докази того, що позивач у строк до 5 червня 2025 року пройшов повторний медичний огляд військово-лікарською комісією або хоча б самостійно звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію, відсутні. 30 квітня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відомості щодо ОСОБА_1 як такого, що не пройшов (відмовився від проходження) військоволікарську комісію, з підставою пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а також в облікову картку (п. 35 «Службові відмітки» додатку № 1) внесені відомості щодо справи про адміністративне правопорушення за № F3127027. В цей же день у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між ЄДРПВР та єдиною інформаційною системою МВС України ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано звернення № Е3243569 до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області щодо адміністративного затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 29 травня 2026 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов запит адвоката Мороз І.І. в інтересах позивача, а також, в цей же день, заява ОСОБА_1 з вимогою виключити інформацію в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку, у зв`язку із тим, що йому не надходило жодних повісток та повідомлень про необхідність проходження ВЛК та заява ОСОБА_1 . Листом-повідомленням № 9353 від 1 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 надав вичерпну відповідь, в якій з посиланням на нормативно-правові акти зазначив, що позивач не виконав обов`язку щодо проходження повторного медичного огляду військово-лікарською комісією у термін до 5 червня 2025 року, у зв`язку з чим він викликається до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 10 год. 00 хв. 4 червня 2026 року для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаний лист був скерований адвокату Мороз І.І. на електронну адресу зазначену у запиті та ОСОБА_1 на електронну адресу зазначену у заяві та зареєстровану ОСОБА_1 у ЄДРПВР та отриманий ними, про що свідчать відповідні підтвердження електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 . 3 червня 2026 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява адвоката Мороз І.І., в інтересах позивача з вимогою виключити інформацію в ЄДРПВР щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Аргументи, викладені в заяві адвоката Мороз І.І., були враховані під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Обов`язок проходження повторного медичного огляду до 5 червня 2025 року покладено безпосередньо законом на громадян України відповідної категорії. Так само безпосередньо законом покладено обов`язок самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію. Виконання цього обов`язку не поставлене законом у залежність від отримання громадянином повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Право на отримання повістки у цьому випадку є альтернативним способом ініціювання проходження медичного огляду, проте відсутність повістки не звільняє громадянина від виконання обов`язку, безпосередньо встановленого законом. Законодавство України прямо передбачає механізм, за яким військовозобов`язаний у статусі обмежено придатного зобов`язаний самостійно ініціювати проходження повторного медичного огляду шляхом особистого звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет не очікуючи на отримання повістки. Матеріалами справи підтверджено, що позивач, перебуваючи у віці 25 років (станом на 04 травня 2024 року день набрання чинності Законом № 3621-IX), будучи визнаним обмежено придатним до військової служби (непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час), належав до категорії осіб, на яких поширювався обов`язок проходження повторного медичного огляду до 5 червня 2025 року. Доказів виконання цього обов`язку проходження повторного медичного огляду або принаймні самостійного звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію у встановлений строк позивачем суду не надано. Отже, доводи позивача про те, що повторного медичного огляду він не пройшов з огляду на неотримання повістки від ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заслуговують на увагу, так як ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального

права, оскільки, як зазначено вище, обов`язок проходження повторного медичного огляду до 5 червня 2025 року покладено на позивача безпосередньо законом, а не залежить від факту отримання ним повістки.

Враховуючи наведене, представниця відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі не подавав.

Представниця позивача – адвокат Мороз І.І. позовні вимоги підтримала покликаючись на викладені у позові обставини та просила позов задовольнити. Крім цього зазначила, що позивачем у застосунку «Резерв+» було виявлено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак жодних повісток він не отримував. Зазначила, що правопорушення, якщо і було, то вчинено 16.08.2025, оскаржувана постанова прийнята 04.06.2026, тому позивач притягнутий до адміністративної відповідальності з порушенням строків накладення адміністративного стягнення. Також повідомила, що позивач справді не пройшов ВЛК до 05.06.2025.

Представник відповідача – Цьорох Ю.Р. у судовому засіданні заперечив проти позову, покликаючись на викладені у відзиві обставини. Крім цього зазначив, що позивач у 2016 році був визнаний обмежено придатним. Звернув уввгу, що до 05.06.2026 позивач мав повторно пройти ВЛК, однак цього не зробив. Також повідомив, що строк притягнення до адміністративної відповідальності - один рік, тобто позивача було притягнено вчасно до відповідальності, згідно із законом у межах строків – одного року, тобто 04.06.2026.

Заяви та клопотання, подані учасниками справи.

09.10.2026 представницею позивача – адвокатом Мороз І.І. подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 21.09.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 09.10.2026 вирішено судове засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/), за участю представниці позивача – адвоката Мороз І.І.

З`ясувавши обставини, на які представниця позивача посилається як на підставу своїх вимог та зважаючи на обставини викладені представницею відповідача у відзиві на позовну заяву, якими заперечує проти задоволення адміністративного позову, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається із постанови № 2420/26 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 04 червня 2026 року, винесеної виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 , визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 17000, 00 грн. У разі несплати штрафу у 15 денний термін, з дня вручення даної постанови правопорушнику, стягнення штрафу постановлено провести у примусовому порядку відповідно до ст. 308 КУпАП у подвійному розмірі, що складає 34000, 00 грн. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаний, поштова адреса якого зазначена при уточнені персональних даних. Як вбачасться з облікової картки ОСОБА_1 , останній 29 лютого 2016 року пройшов військово-лікарську комісію в умовах ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами якої був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним до військової служби у воєнний час. Відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_4 перебуває у статусі порушника військового обліку, а саме як військовозобов`язаний, який не пройшов військово-лікарську комісію, чим порушив п. 2 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким приписано, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. 01 червня 2026 року на зареєстровану поштову адресу ОСОБА_4 , адресу електронної пошти, задекларовану ним при уточнені даних, скеровано повідомлення (виклик) про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього, яке відбудеться 04 червня 2026 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Аналогічне повідомлення було скероване представнику ОСОБА_1 - адвокату Мороз І.І. На визначену дачу та час ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений, заяв та клопотань про причину неприбуття від останнього не надходило. 03 червня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява адвоката Мороз І.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. У вказаній заяві відсутнє прохання (клопотання) про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також не повідомлено причин неявки ОСОБА_1 на визначені місце, дату та час. Вказана заява була долучена до матеріалів справи та розглянута при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Відповідно до п. 34 облікової карти військовозобов`язаного ОСОБА_1 , останній 29 лютого 2016 року пройшов військову-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_6 та визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відповідно до облікових даних ОСОБА_1 розміщених у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, останній не отримував направлення на ВЛК особисто в ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також не формував його через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста. В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто порушення правил військового обліку вчинене в особливий період, які виразились в тому, що ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію до 05 червня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_8 01.06.2026 за вих. № 9353 адвоката Мороз І.І. та ОСОБА_1 повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вирішується питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Також повідомлено, що розгляд справи відносно ОСОБА_1 відбудеться 04 червня 2026 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається із копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданого Стрийським МВ ГУДМС України у Львівській області 18 листопада 2015 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Загірне Стрийського району Львівської області.

Згідно роздруківки із застосунку «Резерев +», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 військовозобов`язаний, не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК.

Докази надані стороною відповідача.

28.05.2026 представниця ОСОБА_1 – адвокат Мороз М.А. зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою надання інформації щодо стану розгляду заяви ОСОБА_1 про зняття з розшуку та внесення відомостей в реєстр «Оберіг».

23.05.2026 ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою виключення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про його розшук.

Згідно облікової карти військовозобов`язаного ОСОБА_1 , останній 29 лютого 2016 року пройшов військову-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 та визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Як вбачається із роздруківки наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , 05.06.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на електронні адреси останніх скеровано постанову.

Також із роздруківки наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , 01.06.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на електронні адреси останніх скеровано відповідь та повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з`ясуванні всіх обставин у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Між тим, суд зазначає, що обов`язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення, а факт вчинення особою правопорушення, в свою чергу, має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 КпАП України, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону № 2232-XII).

За приписами ст. 39 Закону № 2232-XII на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025) встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Згідно з пунктом 74 Порядку проведення призову громадян на військову

службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Абзацом 1 пункту 74-3 цього Порядку визначено, що у разі, коли військовозобов`язані та резервісти самостійно виявили бажання пройти

медичний огляд, вони можуть подати запит засобами електронного кабінету

призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, згідно абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно з ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до постанови № 2420/26 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 04 червня 2026 року, винесеної виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 , визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 17000, 00 грн. У разі несплати штрафу у 15 денний термін, з дня вручення даної постанови правопорушнику, стягнення штрафу постановлено провести у примусовому порядку відповідно до ст. 308 КУпАП у подвійному розмірі, що складає 34000, 00 грн.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаний, поштова адреса якого зазначена при уточнені персональних даних. Як вбачасться з облікової картки ОСОБА_1 , останній 29 лютого 2016 року пройшов військово-лікарську комісію в умовах ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами якої був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним до військової служби у воєнний час. Відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_4 перебуває у статусі порушника військового обліку, а саме як військовозобов`язаний, який не пройшов військово-лікарську комісію, чим порушив п. 2 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким приписано, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. 01 червня 2026 року на зареєстровану поштову адресу ОСОБА_4 , адресу електронної пошти, задекларовану ним при уточнені даних, скеровано повідомлення (виклик) про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього, яке відбудеться 04 червня 2026 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Аналогічне повідомлення було скероване представнику ОСОБА_1 - адвокату Мороз І.І. На визначену дачу та час ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений, заяв та клопотань про причину неприбуття від останнього не надходило. 03 червня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява адвоката Мороз І.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. У вказаній заяві відсутнє прохання (клопотання) про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також не повідомлено причин неявки ОСОБА_1 на визначені місце, дату та час. Вказана заява була долучена до матеріалів справи та розглянута при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Відповідно до п. 34 облікової карти військовозобов`язаного ОСОБА_1 , останній 29 лютого 2016 року пройшов військову-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_6 та визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відповідно до облікових даних ОСОБА_1 розміщених у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, останній не отримував направлення на ВЛК особисто в ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також не формував його через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста. В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто порушення правил військового обліку вчинене в особливий період, які виразились в тому, що ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію до 05 червня 2025 року.

Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, офіційним документом, є рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому поміж іншого, має бути чітко зазначений опис обставин, встановлених при розгляді справи, посилання на норму закону, якою передбачено відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

Слід зазначити, що 21 березня 2024 року прийнято Закон України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який набрав чинності 4 травня 2024 року. У редакції Закону № 4235-IX від 12 лютого 2025 року п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Суд звертає увагу, що докази того, що позивач у строк до 5 червня 2025 року пройшов повторний медичний огляд військово-лікарською комісією або хоча б самостійно звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію, відсутні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином повідомив позивача та його представницю про явку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для вирішення питання про притягнення останнього до адмністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не пройшов військово-лікарську комісію (повторний медичний огляд), що безпосередньо було підставою для розгляду адміністративної справи.

Суд вваждає обґрунтованою і законною підставу виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_11 для вирішення питання про притягнення останнього до адмністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки останній не пройшов військово-лікарську комісію (повторний медичний огляд), так як перебуваючи у віці 25 років (станом на 04 травня 2024 року день набрання чинності Законом № 3621-IX), будучи визнаним обмежено придатним до військової служби (непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час), належав до категорії осіб, на яких поширювався обов`язок проходження повторного медичного огляду до 5 червня 2025 року.

Суд зауважує, що обов`язок проходження повторного медичного огляду до 5 червня 2025 року покладено безпосередньо законом на громадян України відповідної категорії. Законом покладено обов`язок на осіб відповідної категорії самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію.

Щодо твердження представниці позивача про те, що ОСОБА_1 не отримував повістки, то таке не заслуговує на увагу, оскільки повідомлення про розгляд справи було скеровано, як позивачу так і його представниці на електронну адресу. Окрім цього, відсутність повістки не звільняє громадян від виконання обов`язку, безпосередньо встановленого законом щодо самостійного звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію.

Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію до 05 червня 2025 року, відповідно 04 червня 2026 року виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 2420/26, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, в межах строку притягненння до адміністративної відповідальності.

Таким чином суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП накладено в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Отже, враховуючи вищевикладене, та аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, судом не встановлено будь-яких порушень вимог закону при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови.

Постанова містить логічний виклад обставин вчиненого адміністративного правопорушення, викладено суть адміністративного правопорушення, дотримано інші вимоги, встановлені ст.283 КУпАП.

Суд приходить до висновку, що в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Порушення позивачем ч.3 ст.210 КУпАП, підтверджено належними і допустимими доказами, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною, винесена правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому скасуванню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що слід поновити позивачу пропущений строк на оскарження постанови, як пропущений з поважної причини, та у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 8 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

За наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі і спростовані дослідженими судом доказами.

Враховуючи вищенаведені і досліджені судом докази та норми Закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ч.3 ст.210 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 19, 73-78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ухвалив:

Відмовити повністю у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 ст. 243 КАС України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

Дата складення повного судового рішення – 15.10.2026.

Головуючий суддяВ. М. Бораковський