Суд: Сокальський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №454/3360/26
Суддя: Струс Т. В.
Справа № 454/3360/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, у позовній заяві вказала, що вони перебувають у шлюбі з 20.10.2012 року, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис №295.
Від даного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що на початку подружнього життя сторони проживали дружньо та в повній сімейній гармонії. Однак із часом їхні стосунки поступово погіршувалися, погляди на життя почали суттєво відрізнятися, а згодом спілкування між ними набуло переважно формального характеру, зумовленого необхідністю вирішення побутових питань. На сьогоднішній день шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, шлюб носить формальний характер, сторони проживають окремо. На глибоке переконання позивача, подальше підтримання сімейних відносин не має сенсу, оскільки відновлення подружніх стосунків та збереження сім`ї є неможливими. Позивач вважає, що сім`я розпалася, а подальше перебування у шлюбі є недоцільним. Позивач не погоджується на примирення та збереження шлюбу, у зв`язку з чим просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, у позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, надав суду заяву у якій зазначив, що визнає позовні вимоги, справу просить розглядати у його відсутності.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Зокрема, відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
В судовому засіданні встановлено, що сторони примирюватись не бажають, втратили взаємні подружні почуття, між ними виникли відносини які не сприяють збереженню їх сім`ї, обоє не бажають зберігати шлюб.
Крім цього, встановлено, що при зверненні до суду із даним позовом позивачем сплачено 1331,20 грн судового збору. Враховуючи визнання позову відповідачем, з останнього на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665,60 грн.
Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.
У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правничої допомоги №78 від 20.08.2026р., платіжну інструкцію та акт №78 прийняття-передачу наданих послуг від 21.08.2026 року, згідно яких розмір витрат на правничу допомогу становить 3000грн.
Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи у спрощеному провадженні, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 20 жовтня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис №295, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665,60грн. сплаченого судового збору та 1500грн. витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: Т. В. Струс
Оригінал: reyestr.court.gov.ua