Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 15 лютого 2026 р.
Справа: №450/1827/25
Суддя: Мельничук І. І.
Справа № 450/1827/25
Провадження № 2/450/177/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -
в с т а н о в и в :
в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, в якому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за позивачем в порядку спадкування за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 2,13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості розташовану на території (колш. Вовківської сільської ради) Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_5 від 12.03.1996 згідно рішення Пустомитівської РНД №53 від 04.12.1995 року (всього земель 2.13 га, з них ріллі 1.88 га, кормових угідь 0,25 га).
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) площею 2,13 га, з яких 1,88 га - ріллі, 0,25 га - кормових угідь, в умовних кадастрових гектарах без визначення меж у натурі (на місцевості), розташовану на території колишньої Вовківської сільської ради Львівського району Львівської області. Зазначає, що право спадкодавця на вказану земельну частку (пай) підтверджується рішенням Пустомитівської районної ради народних депутатів № 53 від 04.12.1995 року та сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_6 від 12.03.1996 року, виданим на ім`я ОСОБА_2 . Позивач покликається на те, що за життя спадкодавець не розпорядилася належним їй правом на земельну частку (пай) та заповіту не залишила, у зв`язку з чим спадкування після її смерті має здійснюватися за законом. Як зазначає позивач, на час відкриття спадщини спадкодавець була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ним, своїм онуком, з яким вела спільне господарство. Після смерті бабусі позивач здійснив її поховання та, як стверджує, вступив у фактичне володіння спадковим майном. Також позивач зазначає, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , немає. З метою оформлення спадкових прав на земельну частку (пай) позивач звернувся до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефіра Романа Васильовича. Однак, за твердженням позивача, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на втрату чинності сертифікатом на право на земельну частку (пай), виданим на ім`я спадкодавця, та необхідність оформлення спадкових прав у судовому порядку. У зв`язку з неможливістю оформити спадкові права у нотаріальному порядку позивач вважає, що позбавлений можливості реалізувати своє право на спадщину, а тому звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно - земельну частку (пай), яка належала його бабусі ОСОБА_2 . На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.05.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
14.01.2026 року справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі.
Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про місце та час судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав:
відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).
Відповідно до ст. ст. 124, 129 Конституції України і ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Позивач звертається до суду із позовом, в якому суд визнати за позивачем, яким є ОСОБА_1 , право на земельну частку (пай) площею 2,13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості розташовану на території (колишньої Вовківської сільської ради) Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку мала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 73 років, у с. Вовків, Пустомитівського району, Львівської області, що вбачається із копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.05.1997 року, виданого Вовківською сільською Радою Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 20.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.11.1977 року встановлено, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З посвідки про народження НОМЕР_3 від 28.02.1946 року, що матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 .
Згідно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 23.07.2007 року, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 61 року, в смт. Щирець, Пустомитівського району Львівської області, актовий запис №38.
Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР, яка діяла на момент смерті ОСОБА_2 , для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Стаття 527 ЦК Української РСР передбачає, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
За ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
У відповідності до ст. 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
В силу вимог ст. 549 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як вбачається з мотивів позовної заяви, приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з огляду на те, що сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на ім`я спадкодавця, втратив чинність на підставі Постанови КМУ № 801 від 12.10.1995 року.
Водночас, вказаної відповіді до матеріалів цивільної справи не долучено.
Судом встановлено із довідки № 47 від 08.04.2025 року, виданої Вовківським старостинським округом Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, інформація про складання заповіту ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Як вбачається з довідки № 23, виданої 29.02.2024 року Вовківським старостинським округом Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, згідно погосподарського обліку Вовківської сільської ради ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 разом з: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онуком і вела з ним спільне господарство.
Водночас, доказів на підтвердження родинної спорідненості вказаних осіб до матеріалів позовної заяви не надано, з огляду на що суд критично ставиться до покликань, що позивач є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Без належного підтвердження того факту, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бабусею ОСОБА_1 , останній не може бути спадкоємцем майна після її смерті.
За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, вказані вище довідки, видані Вовківським старостинським округом Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, не можуть підтверджувати факту спорідненості між померлою ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 .
Окрім наведеного, з довідки № 22, виданої 29.02.2024 року Вовківським старостинським округом Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що, згідно Книги записів( реєстрації) сертифікатів на право власності на землю (середню земельну частку) на території Вовківської сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області, на ім?я ОСОБА_2 був виданий сертифікат серія НОМЕР_6 від 12.03.1996 згідно рішення Пустомитівської РНД № 53 від 04.12.1995 року ( всього земель 2.13 га, з них ріллі 1.88 га, кормових угідь 0,25 га).
Водночас, як встановлено із долученого сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії, такий видано на підставі рішення Пустомитівської РНД без зазначення його номеру та дати ухвалення, так і без зазначення серії та номера такого.
Таким чином, існують сумніви щодо відповідності вказаного сертифікату оригіналу, оскільки відомості, які містяться у такому, не відповідають інформації наданій Вовківським старостинським округом Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області.
Крім цього, до матеріалів цивільної справи долучено розпорядження Пустомитівської РНД № 53 від 04 грудня 1995 року, на підставі якого видано сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_6 від 12.03.1996 року, однак відсутній додаток до такого із зазначенням площ земельних ділянок, на які мають право зазначені у такому особи.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про те, що обставини, якими позивач мотивував позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні таких слід відмовити.
За ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 527, 529, 530, 548, 549 ЦК Української РСР, суд, -
в и р і ш и в :
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 16.02.2026 року.
Суддя: І. І. Мельничук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua