Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №463/7884/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/7884/26

Провадження №3/463/1539/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Мармаш В.Я., за участі захисника Усачука А.В., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої Мацепури В.С., розглянувши об`єднані в одне провадження адміністративні матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , 16.08.2026 близько 21:15 за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив моральний та психологічний тиск, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, а тому своїми діями вчинив домашнє насильство, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_2 16.08.2026 близько 21:15 за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив моральний та психологічний тиск, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, в присутності малолітньої доньки ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому своїми діями вчинив домашнє насильство, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_2 16.08.2026 близько 21:15 за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив моральний та психологічний тиск, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, в присутності малолітньої доньки ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому своїми діями вчинив домашнє насильство, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат Усачук А.В. в судовому засіданні вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень заперечив. Зазначив, що ОСОБА_2 прийшов до колишньої співмешканки ОСОБА_1 . Вони годували дітей, на підставі цього виникла суперечка, вона кинула кашу з їжею в нього. Вважає, що матеріали справи не містять доказів, які би підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства фізичного чи психологічного характеру, а тому просив провадження у справі закрити.

Представник потерпілої в судовому засіданні обставини, викладені в протоколах, підтвердив. Вважає, що протоколи про вчинення адміністративних правопорушень складені вірно, є належними та допустимими доказами у справі.

Потерпіла в судовому засіданні обставини, викладені в протоколах, підтвердила. Зазначила, що з ОСОБА_2 вона не перебуває в стосунках з 2021 року, оскільки він вживає наркотичні засоби, ОСОБА_5 не є батьком її дітей, вона впустила його в квартиру, оскільки у неї зламався кран, а він запропонував їй допомогу. З часом ОСОБА_2 почав поводити себе неадекватно, багато разів повторював за нею її фрази, погрожував їй фізичною розправою, детально описував як він її буде вбивати, після чого кинув в неї тарілку з кашею для дитини. На прохання залишити її в спокої, останній зазначив, що він піде з квартири тільки з працівниками поліції, однак ніхто на нього управи не матиме, бо він працює в ТЦК та СП, а також притиснув її до стіни та мав намір вдарити її іграшковою гітарою. На пояснення захисника, що це вона поводила себе агресивно, зазначила, що дістала великий стрес, діти дуже плакали, а тому коли прибули працівники поліції вона була дуже знервована та просила, щоб це все швидше закінчилося. Просила притягнути ОСОБА_2 до відповідальності.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та долучені до неї докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Правопорушення стверджується протоколами про адміністративне правопорушення, заявою та письмовими поясненнями потерпілої, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яким встановлений високий рівень небезпеки, рапортом працівників поліції, а також поясненнями, наданими учасниками в судовому засіданні. Незважаючи на те, що ОСОБА_2 не вважає себе винним у вчиненні правопорушень, в сукупностями з іншими поясненнями та доказами, долученими до матеріалів справи, дають суду підстави вважати, що 16.08.2026 близько 21:15 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спричинило шкоду психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 , вчинене в присутності малолітніх дітей.

Суд наголошує, шо застосування зазначеного вище психологічного насильства має ознаки домашнього насильства, а не побутового конфлікту на ґрунті суперечностей щодо певних проблем, оскільки дії кривдника були умисними та систематичними, очевидно завдали потерпілій емоційного болю, а також вчинялися особою, яка фізично сильніше за потерпілу, про що свідчать пояснення ОСОБА_1 . Більше того, встановлено, що потерпіла є володільцем квартири, в якій відбувалась подія правопорушення, однак на вимогу останньої квартиру ОСОБА_2 не покинув, а продовжив протиправні дії відносно останньої.

Водночас, суд погоджується з доводами захисника, що матеріали справи не містять доказів завдання потерпілій фізичного домашнього насильства, що не спричинили тілесних ушкоджень, а тому такі дії не встановлені судом.

Невизнання ОСОБА_2 вини у інкримінованих правопорушеннях, на переконання суду, є намаганням цієї особи уникнути адміністративної відповідальності.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 довгий час не перебувають у стосунках, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , не є у його власності, а тому останній був зобов`язаний за першою вимогою законного володільця покинути зазначене вище приміщення.

А тому вважаю, що в діях ОСОБА_2 є ознаки правопорушень передбачених ч. 1 ст.173-2, а також ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Інші заперечення сторони захисту не спростовують зазначених висновків суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищенаведене, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин що пом`якшують та обтяжують відповідальність не вбачаю, та вважаю, що до нього слід застосувати вид адміністративного стягнення – штраф.

Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із Законом України “Про судовий збір”, розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 665,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

У п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програм для кривдників.

Згідно з ч.ч. 1,6 статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направити ОСОБА_2 до Львівської міської ради для проходження програми для кривдників.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 284, 294 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та з урахуванням вимог ч.2 ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 605,60 грн судового збору у справі.

Направити ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , до Львівської міської ради, що за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1, для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці згідно з порядком, передбаченим Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Мармаш В.Я.