Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №462/5835/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5835/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Задорожної Н.М.

представника позивача Павлишина І.М.

представника відповідача Філипчук Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 поштовим зв?язком звернулася до суду із адміністративним позовом, який надійшов 02.07.2026 року, в якому просить скасувати постанову адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради №124 від 11.05.2026 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., а також закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях позивача події та складу такого.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаною постановою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн., за те, що вона, як директор ТОВ «Аптека Довіри», не встановила урни для відходів для зовнішнього використання біля входу до аптечного закладу за адресою:м.Львів, вул.Пасічна, 90. Таку постанову вважає протиправною та зазначає, що на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення відповідач не надав належних, допустимих та достатніх доказів для встановлення наявності чи відсутності правопорушення та її винність у вчиненні такого, а також відповідачем неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи. Зазначає, що 02.04.2026 року інженером КП «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради Яремків Р.І. було складено вимогу №2410Б – в1187 до керівника ТОВ «Аптека довіри» Кушнір Н.М. щодо усунення в термін до 14.04.2026 року виявлених порушень, а саме – встановлення стаціонарної урни для відходів для зовнішнього використання біля входу до аптечного закладу за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 90. Разом з тим, 09.04.2026 року на електронну адресу КП «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради було направлено лист-відповідь №б/н від 09.04.2026 року із додаванням фотофіксації виконання вимоги, однак 15.04.2026 року інженером КП «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради Яремків Р.І. було складено протокол стосовно ОСОБА_1 без належного з`ясування фактичних обставин справи. При цьому, під час складання вказаного протоколу та в подальшому його розгляду 11.05.2026 року адміністративною комісією позивач була відсутня, про складення протоколу та його розгляд відповідачем повідомлена не була, права, передбачені ст.286 КУпАП та ст.63 Конституції України їй не роз?яснювались, можливості надати пояснення чи зауваження до протоколу надано не було, а тому вважає, що було порушено право на захист та порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Крім того, згадана постанова, яка була винесена 11.05.2026 року, була відправлена простим листом без повідомлення щодо вручення лише 18.05.2026 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, тобто адміністративна комісія порушила визначений у законодавстві строк вручення постанови особі, щодо якої вона винесена. З метою захисту порушеного права позивач звернулася до суду з даним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 03.07.2026 року відкрито провадження у справі та визначено дату і час розгляду, про що повідомлено сторони.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 14.07.2026 року, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначаючи, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням сукупності переконливих доказів наявності в діях позивача складу інкримінованого їй у вину адміністративного правопорушення, які позивачем не спростовані. Адміністративною комісією дотримано процедуру винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбачену КУпАП, зміст постанови відповідає ст.283 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції ст.152 КУпАП. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 була обізнана про дату, час та місце розгляду адмінпротоколу, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, долученого до відзиву.

У поданій 28.07.2026 року на адресу суду відповіді на відзив представник позивача – адвокат Павлишин І.М. зазначив, що інженером КП «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради Яремків Р.І. у протоколі зазначено, що нібито ОСОБА_1 відмовилась від підписання та отримання протоколу, що не відповідає дійсності та є внесенням недостовірних відомостей до офіційного документа.

Представником позивача було подано клопотання від 02.07.2026 року про поновлення позивачу строку для звернення до суду з позовом, яке судом 03.07.2026 року було задоволено та поновлено ОСОБА_1 строк для подання адміністративного позову.

У судовому засіданні 30.07.2026 року клопотання представника позивача – адвоката Павлишина І.М. про заміну відповідача задоволено та замінено Адміністративну комісію при виконавчому комітеті Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на належного відповідача - Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, покликаючись на мотиви такого, який просив задовольнити.

Представник відповідача Філипчук Х.Ю. проти задоволення позову заперечила, зазначаючи про його безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши пояснення та перевіривши доводи сторін, дослідивши докази та з?ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Комунальним підприємсьвом «Адмінстративно-технічне управління» висунуто вимогу №2410Б-в1187 керівнику ТОВ «Аптека довіри» щодо усунення в термін до 14.04.2026 року виявлених порушень, а саме – встановлення стаціонарної урни для відходів для зовнішнього використання біля входу до аптечного закладу за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 90. Також вказана вимога передбачає у випадку неусунення порушення у встановлений термін можливість прибути або скерувати відмовідальну особу для з`ясування обставин та проведення спільного обстеження за місцем знаходження аптеки на 16.00 год. 15.04.2026 року (а.с.6).

З листа від 09.04.2026 року №б/н (а.с.8) вбачається що ОСОБА_1 на виконання вимоги КП «Адмінстративно-технічне управління» Львівської міської ради від 02.04.2026 року №2410Б-в1187 повідомляє про усунення вказаного порушення, а саме встановлено металеву стаціонарну (на нерухомій основі) урну для зовнішнього використання біля входу до аптечного закладу за адресою:м.Львів, вул.Пасічна, 90, та долучено відповідний фотознімок.

11.05.2026 року адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради винесено постанову №124, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Суть правопорушення за змістом даної постанови полягає у тому, що громадянка ОСОБА_1 порушила вимоги п.14.1.19 «Правил благоустрою Львівської МТГ», затверджених ухвалою Львівської міської ради від 19.12.2024 року №5766, а саме: відсутня стаціонарна урна для відходів за адресою: м.Львів, вул. Пасічна, 90 (а.с. 18).

Вказану постанову прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №5-046б від 15.04.2026 року, з доданими до нього документами: актом про відмову від участі в спільному обстеженні від 15.04.2026 року, копіями рекомендованих листів про надсилання КП «Адміністративно – технічне управління» документів, фотографією від 15.04.2026 року з зображенням відсутності стаціонарної урни, який складений інженером КП «Адміністративно-технічне управління» Яремків Р.І. про те, що 15.04.2026 року о 11.16 год. втановлено порушення керівником ТОВ «Аптека довіри» Кушнір Н.М. вимог п.14.1.19 «Правил благоустрою Львівської МТГ» зі змінами та доповненнями, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 19.12.2024 року № 5766, тим самим вчинено адміністративне правопорушення, за яке передбачено відповідальність за ст.152 КУпАП, а саме: на вул.Пасічній, 90 (аптека) відсутня стаціонарна урна для сміття (а.с.9-10).

З акту про відмову від участі в спільному обстеженні від 15.04.2026 року вбачається, що інженер відділу нагляду за станом благоустрою КП «Адміністративно технічне управління» Яремків Р.І. та присутні працівники цього ж органу Кухар О.Я та Матківська О.М. склали акт про те, що порушення п.14.1.19 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 19.12.2024 року №5766 з наступними змінами та доповненнями, вчинене на вимогу №2410Б-В1187 від 02.04.2026 року не усунуте, а саме: відсутня стаціонарна урна для відходів. Відповідальною за вчинення порушення є ОСОБА_1 та така для участі у складанні протоколу не з`явилася.

Вважаючи оспорювану постанову протиправною, позивач звернулася до суду з вимогою про скасування такої постанови і закриття відносно неї справи про адміністративне правопорушення.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 152 КУпАП встановлено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, диспозиція ст.152 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Об`єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері благоустрою, а об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад). Суб`єктами адміністративного проступку є громадяни, посадові особи та громадяни – суб`єкти підприємницької діяльності, а суб`єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

При цьому, частиною 2 ст.5 КУпАП визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон № 2807-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Частиною 1 статті 1 Закону №2807-IV встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно зі ст.5 даного Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово - комунального господарства, Рада міністрів самоврядування Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

До повноважень органів місцевого самоврядування належить затвердження правил благоустрою населених пунктів (ст.10 Закону № 2807-IV).

Відповідно до ст.13 цього Закону до об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів віднесено території загального користування, вулиці, проїзди, інші території загального користування в межах населеного пункту.

Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів, згідно із ст.17 Закону, зобов?язані, зокрема, утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту, прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

Відповідно до частини 1 ст.20 Закону організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Згідно з вимогами ст.34 Закону Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил. 2. Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами. 3. Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Ухвалою Львівської міської ради від 19.12.2024 року №5766 затверджено «Правила благоустрою м.Львова», які визнані як нормативно-правовий акт, який визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади благоустрою Львівської міської територіальної громади, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, у тому числі забезпечення інклюзії, регулюють права та обов`язки учасників (суб`єктів) правовідносин у сфері благоустрою громади, визначають комплекс заходів, необхідних для раціонального використання, утримання в належному стані території громади, забезпечення, а також покращення інженерно-технічного стану та естетичного вигляду території громади (п.1.1. Правил).

З п.14.1.19 Правил (в редакції, яка була чинна на час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесення спірної постанови) вбачається, що, відповідно до п.44 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», накладаються стягнення, передбачені ст.152, 82 КУпАП за порушення вимог Правил благоустрою м.Львова, а саме: відсутність урн для відходів, передбачених цими Правилами.

Згідно з ч.1, 3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч.1 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу і події адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання доказів.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Що стосується тверджень позивача про те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд протоколу, то такі суд відхиляє з огляду на те, що в матеріалах справи міститься трекінг відправлення і повідомлення про вручення поштового відправлення – запрошення на засідання адміністративної комісії, з яких вбачається, що позивач отримала запрошення на засідання адміністративної комісії 01.05.2026 року та підтвердження про те, що ОСОБА_1 отримала такий лист повернулось на адресу адміністративної комісії 04.05.2026 року, що свідчить про те, що на момент винесення постанови комісія мала належне підтвердження, що ОСОБА_1 повідомлена про час розгляду протоколу відносно неї.

Водночас судом встановлено, що на виконання вимоги КП «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради від 02.04.2026 року №2410Б-в1187 листом №б/н від 09.04.2026 року, копія якого за твердженням представника позивача була скерована електронною поштою, однак матеріали справи не містять підтвердження скерування копії в такий спосіб, та поштовою кореспонденцією, що підтверджується трекінгом відправлення, за яким такий лист КП «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради отримало 23.04.2026 року, ТОВ «Аптека довіри» повідомило КП «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради про усунення порушення, а саме: встановлено металеву стаціонарну (на нерухомій основі) урну для зовнішнього використання біля входу до аптечного закладу за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 90, про що долучено фотознімок.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення № 5-046б від 15.04.2026 року для накладення стягнення на керівника ТОВ «Аптека довіри» ОСОБА_1 було скеровано КП «Адміністративно-технічне управління» голові Залізничної районної адміністрації Савці І.Б. 22.04.2026 року в електронній формі і письмові матеріали отримано Залізничною районною адміністрацією 24.04.2026 року.

За таких обставин КП «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради було обізнане про такий лист ОСОБА_1 щонайпізніше 23.04.2026 року, однак всупереч ч.2 ст.251 КУпАП, за якою обов`язок щодо збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, не надало такий лист Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради для врахування при прийняття рішення з розгляду протоколу №5-046б від 15.04.2026 року, а тому відповідно Адміністативна комісія Залізничної районної адміністрації не мала на час розгляду з незалежних від позивача причин зазначеного письмового доказу, а відтак не надала оцінку всім матеріалам справи при винесенні оскаржуваної постанови, що порушує принцип змагальності, так як такі матеріали свідчать на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Як встановлено, при складанні акту про відмову від участі в спільному обстеженні від 15.04.2026 року, який засвідчує, що відповідальною за вчинення порушення є особа ОСОБА_1 та що така для участі в складенні протоколу не з`явилася, зазначено, що такий акт склав інженер відділу нагляду за станом благоустрою КП «Адміністративно-технічне управління» Яремків Р.І. при присутніх свідках, що є працівниками такого управління, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Даних про місце складання акту такий документ не містить.

При цьому, стороною позивача категорично заперечується той факт, що Кушнір Н.М. була присутня при складанні протоколу, а тому представником відповідача Філипчук Х.Ю. було заявлено клопотання про допит згаданих свідків, після чого судом було здійснено заходи щодо виклику таких осіб, зокрема, направленням поштовою кореспонденцією судових повісток за місцем праці, вручення судових повісток про виклик наручно представнком відповідача, однак такі не з`явилися поспіль у два судові засідання, від вручення повісток наручно відмовились.

Відповідно до ст.272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

При цьому, суд зазначає, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.

Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, а не викликати сумнів в упередженості та об`єктивності таких свідків, враховуючи що вони є працівниками такого управління.

Аналогічна позиція зазначена в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішеннях «Аль-Хавайа і Тахері проти Сполученого Королівства» та «Тейшейра де Кастро проти Португалії», де вказується про цінність свідка у відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи.

Таким чином, заперечення позивача її присутності при складанні протоколу, що не спростовано свідками відповідача під час судового розгляду, та обставина, що вказані в протоколі і акті відмови у спільному обстеженні свідки є працівниками КП «Адміністративно-технічне управління», дають підставу для обґрунтованого сумніву в об`єктивності та упередженості таких свідків, так як вони є працівниками даного управління та зацікавлені у вирішенні справи, і у достовірності даних протоколу про адміністративне правопорушення про відмову ОСОБА_1 в участі при складанні протоколу і в підписанні такого протоколу.

Водночас при підготовці справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідачем за наведених обставин повною мірою не було дотримано положень ст.278 КУпАП щодо підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, правильності складення протоколу та інших матеріалів за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Також, відповідачем при розгляді протоколу №5-046б від 15.04.2026 року не було дано оцінку тій обставині, що вимогою КП «Адміністративно-технічне управління» №2410Б-в1187 від 02.04.2026 року було передбачено можливість для з?ясування обставин та проведення спільного обстеження 15.04.2026 року о 16.15 год. і вимога містить застереження, що у разі неявки з`ясування обставин порушення розгляд буде здійснено без участі керівника ТОВ «Аптека довіри» за наявними матеріалами, тоді як за змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП, особу, яка вчинила таке правопорушення, встановлено о 11.16 год. 15.04.2026 року.

Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У постанові Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а міститься висновок, за яким в силу принципу презумпції невинуватості, який підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), повинен також довести наявність фактичної підстави, тобто факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення.

Відповідно до ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, а згідно з ч.2 даної статті ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Відповідно до положень ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, за встановлених обставин і наведеного їх правового регулювання суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оспорюваної постанови не врахував всіх обставин даної справи про адміністративне правопорушення, зокрема, листа ОСОБА_1 від 09.04.2026 року, у якому зазначено про усунення порушення; часу вчинення правопорушення, зазначеного у протоколі, який передує передбаченому вимогою від 02.04.2026 року часу можливого з`ясування обставин і проведення спільного обстеження; підтвердження відсутності ОСОБА_1 при складанні протоколу працівниками того самого органу службова особа якого, якладає протокол про адмініістративне правопорушення, і при розгляді даної справи, встановлено порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, що слугують об`єктивною перешкодою для належного розгляду справи про адміністративне правопорушення відповдіачем і прийняття законного рішення.

Положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, а згідно з ч.2 даної статті ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Відповідно до положень ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваної постанови відповідачем не дотримано вимог КУпАП, а також не з`ясовано ряду обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому позов слід задовольнити частково та відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України, скасувати оспорювану постанову, а справу надіслати на новий розгляд до Адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради.

Відповідно до ч.3, 4 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову позивач сплатила судовий збір в розмірі є 665, 60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8418-0460-1578-9621, а тому на підставі ч. 4 ст.139 КАС України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1/2 частину таких витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 5-10, 73-77, 90, 134, 139, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради №124 від 11.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на неї штрафу у розмірі 1700 грн скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до Адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради.

В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень - Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 332,80 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: – Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056084 місцезнаходження: м.Львів, вул.І.Виговського, 34.

Текст рішення складено 14.10.2026 року.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний