Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №443/1988/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1988/26

Провадження №3/443/784/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 3 статті 154 КУпАП,

встановив:

18.08.2026 близько 12 год 30 хв за адресою АДРЕСА_1 собака зміненої породи рудого окрасу вкусила ОСОБА_2 , завдавши йому тілесних ушкоджень, внаслідок незабезпечення власником собаки ОСОБА_1 умов належного утримання собаки, за що відповідальність передбачена частиною 3 статті 154 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав, суду пояснив, що собака була закрита, але сусід часто приходив і вона змогла вибігти на вулицю. Він не бачив, чи собака кусала ОСОБА_2 , тому не може підтвердити, чи ця обставина мала місце.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він їхав на велосипеді додому з роботи в обідній час. Хвіртка у сусіда була відчинена. Побачив, як собака ОСОБА_1 рудого окрасу підбігла до нього і вкусила за ногу. Через це він на машині поїхав у лікарню, де йому надала медичну допомогу.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 3 статті 154 КУпАП адміністративним правопорушенням є дії, передбачені частиною першою цієї статті (утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №026610 від 16.09.2026, згідно з яким ОСОБА_1 18.08.2026 близько 12 год 3 хв за адресою АДРЕСА_1 не забезпечив належного утримання своєї собаки, через що та вкусила ОСОБА_2 , спричинивши йому тілесні ушкодження, чим порушив правила утримання собак, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини (а.с.5);

рапортом від 18.08.2026, яким повідомлено начальника правоохоронного органу про те, що собака ОСОБА_1 покусала заявника ОСОБА_2 (а.с.3);

заявою ОСОБА_2 , якою він просить начальника ВП №1 Стрийського РУП ГУНП прийняти міри до сусіда ОСОБА_1 , оскільки його собака неодноразово на нього нападала та 18.08.2026 покусала його (а.с.4).

повідомленням Ходорівської міської лікарні від 09.09.2026, відповідно до якого 18.08.2026 о 12.50 год до них у приймально-діагностичне відділення звернувся ОСОБА_2 за медичною допомогою з приводу кусаної рани правої гомілки (укус невідомої собаки). Оглянутий черговим лікарем та скеровано в медичний заклад м.Стрия (а.с.8);

письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.6) та поясненнями даними ним в суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються між собою, в яких він пояснив, що собака рудого окрасу змішаної породи належить йому і 18.08.2026 вона вибігла з подвір`я на вулицю, після чого він її не контролював;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.7) та поясненнями даними ним в суді добровільно, за власної згоди,, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи та відповідають викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам.

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Суд критично оцінює пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо відсутності вини в її діях, які вона обґрунтовує тим, що не випускала собаку, оскільки та вибігла самостійно, а також не бачила, як собака вкусила потерпілого. Суд зазначає, що самостійний вихід собаки за межі місця її утримання не звільняє власника від обов`язку забезпечувати належний контроль за твариною, а відсутність безпосереднього спостереження за подією не спростовує факту її вчинення. При цьому такі пояснення не спростовують інших досліджених судом доказів, які у своїй сукупності підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 правил утримання собак, а саме: перебування належної йому собаки у громадському місці без повідка та намордника, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю іншій людині – ОСОБА_2 , тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 154 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 154 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 154 КУпАП у виді штрафу з конфіскацією тварини. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі ста п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн, з конфіскацією тварини – собаки змішаної породи рудого окрасу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови оголошено 15.10.2026 о 08 год 50 хв.

Суддя А.І. Павлів