Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №301/2507/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2507/26

1-кп/301/307/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава у спрощеному провадженні без виклику учасників кримінальне провадження, що внесене 12 вересня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026078100000111 відносно

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, розлученого, громадянина України, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в :

10 вересня 2026 року близько 21 години ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в приміщенні спальної кімнати за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли в ході словесної суперечки з колишньою дружиною ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілої, яка знаходилася на ліжку, та кулаком правої руки наніс їй три удари в надбрівну ділянку зліва. Після цього ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на умисне спричинення тілесних ушкоджень, взяв до правої руки кухонний ніж та наніс ним потерпілій три колоті рані в ділянку лівого плеча. В результаті вказаних неправомірних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я тривалістю понад 6 діб, але не більше 21 дня.

ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та його дії кваліфіковано за ч.2 ст.125 КК України.

Вказані обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасниками кримінального провадження не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_3 своєю заявою від 12.10.2026 року беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а також згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами і такі не оспорює. Йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

ОСОБА_3 надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердила захисник - адвокат ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, надавши відповідно до п.2 ч.3 ст.302 КПК України згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно частини другої цієї статті.

Ухвалою Іршавського районного суду від 14 жовтня 2026 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст. 381 та 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників судового провадження.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України не було, право на захист підозрюваного роз`яснено та дотримано у встановленому законом порядку, сумнівів у добровільності відповідних заяв обвинуваченого та потерпілої у суду не має, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, перевіривши докази, на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та його дії за ч.2 ст.125 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання винного.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання суд враховує особу винного, а саме: ОСОБА_3 вину визнав, у вчиненому щиро покаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, однак, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень як колишній дружині ОСОБА_4 , так і сину (вироком Іршавського райсуду від 15.01.2026 року засуджений за ч.1 ст.125 КК України до штрафу, який сплачено 03.03.2026 року, вироком Іршавського райсуду від 02.04.2024 року засуджений за ч.1 ст.125 КК України до штрафу, ухвалою Іршавського райсуду від 07.03.2023 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим). Таким чином ОСОБА_3 три рази притягувався до відповідальності за ст.125 КК України за вчинення протиправних дій відносно членів сім`ї, тобто за вчинення домашнього насильства, однак, обвинувачений ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив і знову вчинив кримінальне правопорушення відносно колишньої дружини.

Враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання в сукупності, конкретні обставини справи, а також, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк, визначений санкцією ст.125 ч.2 КК України з покладенням на нього обов`язків, визначених ст.59-1 ч.2 та ч.3 п.4 КК України, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, на думку суду, не буде достатнім для його виправлення, а покарання у виді громадських або виправних робіт не може бути призначено, оскільки ОСОБА_3 є особою пенсійного віку та не має постійного місця роботи. На думку суду, підстав для призначення більш суворого виду покарання, не має.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України суд вважає застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у вигляді направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк три місяці.

Цивільний позов потерпілою не заявлений.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речовий доказ по справі: кухонний ніж з металевим клинком загальною довжиною 17 см, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , після набрання вироком законної суд вважає повернути власнику ОСОБА_4 .

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. 368-370, 374, 381, 382, 394 ч.1 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, з покладенням обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ст.91-1 ч.1 п.5 КК України покласти на ОСОБА_3 обмежувальний захід та направити для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Речовий доказ по справі: кухонний ніж з металевим клинком загальною довжиною 17 см - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його ухвалення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуюча : ОСОБА_1