Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №297/3697/24 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3697/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., прокурора Міндака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,

встановив:

Керівник Берегівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області, звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, а саме просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Берегівської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 219 829,22 гривень та стягнути з ОСОБА_2 на користь Берегівської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 219 829,22 гривень.

Позов мотивовано тим, що 02.08.2017 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №3490 від 04.09.2017 року набула у спільну часткову власність 1/2 комплексу технічного обслуговування автомобілів площею 605,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 31.12.2004 року набув у спільну часткову власність 1/2 комплексу технічного обслуговування автомобілів площею 605,4 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 га, яка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 02.03.2004 року, що підтверджується інформацією із ДЗК та земельна ділянка належить на праві комунальної власності Берегівській міській раді.

Водночас, з часу набуття права власності на нерухоме майно по сьогоднішній день ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювали користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 га без правовстановлюючих документів та не сплачували орендну плату за користування такою до місцевого бюджету.

На лист Берегівської міської ради за № 03-07/157 від 01.03.2024 року про необхідність зв`явитись на комісію щодо сплати збитків за користування земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 га ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодним чином не відреагували.

Прокурор вказує на те, що змістом ст.ст. 120, 125, 126 ЗК України, ст. 377 ЦК України, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

У той же час, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , набувши право власності на 1/2 нерухомого майна по АДРЕСА_1 кожен, упродовж тривалого часу не оформили правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 0,5665 га, на якій розташований належний їй об`єкт нерухомості.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є власниками або постійними землекористувача спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 га, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для них як землекористувачів є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У період часу з 21.03.2021 року до 20.03.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично користувалися земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 га за відсутності укладеного договору оренди, не сплачуючи орендну плату за землю, у зв`язку з чим місцевий бюджет Берегівської міської ради недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.

Окрім того, оскільки на земельній ділянці розміщене майно, 1/2 якої перебуває у власності ОСОБА_1 та 1/2 у власності ОСОБА_2 , міська рада позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без достатньої правової підстави, знаючи про необхідність укладення договору та сплати орендної плати, за рахунок позивача зберегли у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, які повинні були сплатити за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 га за період з 21.03.2021 року по 20.03.2024 року.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №688/416-21 від 24.09.2021 року, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки за 2021 рік становила 2 556 473,74 грн.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 12230/221-22 від 25.07.2022 року, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки за 2022 рік становила 2 812 121,12 грн.

У відповідності до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №2100439831023 від 04.10.2023 року, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки за 2023 рік становила 3 233 880,38 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 2100149742024 від 18.03.2024 року нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки за 2024 рік становила 3 398 808,28 грн.

Рішенням Берегівської міської ради №88 від 10.02.2016 року затверджено розміри річних орендних ставок за використання земель населеного пункту міста Берегове Закарпатської області. А саме, згідно з додатком до рішення, розмір орендних ставок за використання земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також рішенням Берегівської міської ради від 28.04.2021 року затверджено Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності на території Берегівської міської територіальної громади з порушенням вимог законодавства.

Зокрема, вказаним порядком передбачено, що самоврядний контроль за використанням земель комунальної форми власності територіальної громади м. Берегове здійснює виконавчий орган Берегівської міської ради в особі Управління земельних відносин Берегівської міської ради.

У межах здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель комунальної форми власності м. Берегове здійснює обстеження будь-яких земельних ділянок комунальної власності на території Берегівської міської територіальної громади, здійснює фото- та відеозйомку земельної ділянки, застосовує технічні засоби фіксування фактів порушення вимог земельного законодавства та інтересів Берегівської міської територіальної громади, складає довідку за результатами обстеження таких земельних ділянок. Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснюється Комісією «Для розрахунку безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території Берегівської міської територіальної громади з порушенням вимог законодавства України» за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки (з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту оформлення власником цього майна права оренди або власності земельної ділянки, на якій розташоване це майно, з урахуванням строків давності). Сума відшкодування має бути зменшена на розмір внесених землекористувачем платежів за використання землі у вигляді земельного податку (за наявності).(п.п. 5.3, 5.4, 5.5 Порядку).

Отже, саме управління земельних відносин Берегівської міської ради уповноважений, за результатами вжитих заходів самоврядного контролю, здійснити розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

Зазначені величини (нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2021-2024 роки та відсоткова ставка орендної плати в розмірі 5%) використані Берегівською міською радою для розрахунку суми безпідставно збережених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів, які підлягають сплаті якби фактичними користувачами було укладено договір оренди земельної ділянки з органом місцевого самоврядування.

Відповідно до розрахунку безпідставно збережених ОСОБА_1 грошових коштів за користування земельною ділянкою, що наведений в додатку до листа Берегівської міської ради №1070/03-17 від 10.04.2024 року, ОСОБА_1 за період з 21.03.2021 року по 20.03.2024 року не сплатила до місцевого бюджету грошові кошти у вигляді орендної плати в розмірі 219829,22 грн

Відповідно до розрахунку безпідставно збережених ОСОБА_2 грошових коштів за користування земельною ділянкою, що наведений в додатку до листа Берегівської міської ради №1070/03-17 від 10.04.2024 року, ОСОБА_2 за період з 21.03.2021 року по 20.03.2024 року не сплатив до місцевого бюджету грошові кошти у вигляді орендної плати в розмірі 219829,22 грн

Таким чином, з 21.03.2021 року по 20.03.2024 року органом місцевого самоврядування недоотримано від 439 658,44 грн.

З огляду на викладене, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як фактичні користувачі земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Берегівської міської ради) зберегли у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки – Берегівській міській раді на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с. 74).

07.10.2024 року представником відповідачки ОСОБА_1 – адвокатом Лишенко Н.С. через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, згідно з яким заперечили проти позову та зазначили наступне:

По-перше, позивачем не надано доказів використання відповідачем земельної ділянки у більшому розмірі, ніж розташовані під нерухомим майном, належного відповідачу. Відповідач фактично користувалася земельною ділянкою, яка розташована під належним їй нерухомим майном 1/2 комплексу (303 кв.м), площа яких становить 0,03 га. Натомість позивач розрахував дохід від безпідставно набутого майна виходячи з загальної площі земельної ділянки у розмірі 0,5665 га, що перевищує площу землі, яка розташована під належним відповідачу нерухомим майном. Жодного доказу на підтвердження факту використання відповідачем всієї площі земельної ділянки позивач не надав.

По-друге, розмір недоотриманих доходів за фактичне використання земельної ділянки визначено не уповноваженим на те органом. Так, позивачем було надано копію розрахунку недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою, який складено у порушення вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284. Як вбачається зі змісту розрахунку його було складено виключно представниками позивача, в той же час за Порядком мав бути оформлений акт комісією, до складу якої мали б увійти представники Держгеокадастру, а також відповідач. Відповідача не було запрошено до участі у визначенні розміру збитків.

По-третє, позивачем не надано належних доказів отримання відповідачем листа Берегівської міської ради за №03-07/157 від 01.03.2024 про необхідність зявитись на комісію щодо сплати збитків за користування земельної ділянки кадастровий номер 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 (а.с. 82-86).

18.10.2024 року прокурором Міндак В.В. подано відповідь на відзив, в якому вказує, що твердження відповідача, що позивачем не надано доказів використання відповідачем земельної ділянки у більшості розмірі ніж розташовані під нерухомим майном, є безпідставним та доводяться наданими доказами (а.с. 106-111).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.11.2024 року клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Лишенко Н.С. про витребування доказів задоволено та від Берегівської міської ради витребувано технічну документацію на земельну ділянку за кадастровим номером 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 га., яка виготовлена компетентними органами та довідку із Державного земельного кадастру або витяг Державного земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 га. (а.с. 120-121).

Берегівська міська рада надала суду відповідь про відсутність у неї витребуваної судом технічної документації (а.с. 127).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 17.11.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті. Крім того, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Гушовського П.І. про витребування доказів (а.с. 206-211).

У судовому засіданні прокурор Міндак В.В. позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача – Берегівської міської ради у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Гушовський П.І. у судове засідання не з`явилися. Представник відповідачки подав заяву про розгляд справи без їх участі та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не подав.

Заслухавши вступне слово прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №3490 від 04.09.2017 року ОСОБА_1 набула право власності на 1/2 частку комплексу технічного обслуговування автомобілів загальною площею 605,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 63).

У свою чергу, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 31.12.2004 року є власником іншої 1/2 частки зазначеного комплексу (а.с. 18-24).

Вказаний комплекс розташований на сформованій земельній ділянці кадастровий номер 2110200000:01:038:0002 площею 0,5665 га, яка перебуває у комунальній власності Берегівської міської ради.

Доказів того, що відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформлено право власності, право постійного користування чи право оренди на зазначену земельну ділянку, матеріали справи не містять.

У частині першій статті 79 ЗК України передбачено, що земельна ділянка є частиною земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з п. «а» ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно зі ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Положення ч. 1 ст. 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Разом із тим, відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, саме по собі набуття права власності на об`єкт нерухомості не породжує виникнення права оренди земельної ділянки, якщо таке право не було належним чином оформлене та зареєстроване.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

У даній справі встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи власниками розташованого на спірній земельній ділянці комплексу технічного обслуговування автомобілів, фактично користувалися земельною ділянкою комунальної власності без оформлення права оренди та без сплати плати за користування нею.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 року у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 року у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 року у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 року у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 року у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 року у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 року у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі № 922/2413/19.

Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Отже, після набуття права власності на комплекс технічного обслуговування автомобілів відповідачі стали фактичними користувачами всієї сформованої земельної ділянки, необхідної для його експлуатації та обслуговування, однак право користування не оформили та плату за землю не сплачували.

Суд вважає необгрунтованими доводи представника відповідачки про те, що відповідач фактично користувалася лише частиною земельної ділянки, яка нібито відповідає площі забудови (0,03 га), а не всією земельною ділянкою площею 0,5665 га.

Сам по собі розмір площі забудови не визначає площу земельної ділянки, необхідної для експлуатації об`єкта нерухомості.

Спірна земельна ділянка є сформованим об`єктом цивільних прав із визначеними межами та кадастровим номером. Доказів її поділу, виділення окремої частини чи формування іншої земельної ділянки відповідачами суду не подано.

Таким чином, використання відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 комплексу технічного обслуговування автомобілів свідчить про фактичне користування всією земельною ділянкою, на якій він розташований.

Щодо доводів представника відповідачки про порушення порядку визначення розміру збитків, суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року, дійсно передбачено створення відповідної комісії та залучення заінтересованих осіб.

Оскільки предметом даного спору є стягнення безпідставно збережених коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України, а не відшкодування збитків у розумінні ст. 156 ЗК України, положення Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284, не визначають підстав виникнення чи припинення цивільного обов`язку відповідачів. Розрахунок безпідставно збережених коштів підлягає перевірці судом на підставі належних та допустимих доказів незалежно від участі відповідачів у роботі комісії.

Суд встановив, що розрахунок безпідставно збережених коштів здійснений на підставі: 1) витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2021-2024 роки (а.с. 40-43); 2) рішення Берегівської міської ради №88 від 10.02.2016 року щодо ставки орендної плати 5% (а.с. 45); 3) фактичного періоду користування земельною ділянкою з 21.03.2021 по 20.03.2024 рік.

Дані документи є офіційними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України.

Доводи про те, що розрахунок здійснений неуповноваженим органом, також не приймаються судом, оскільки визначення розміру безпідставно збережених коштів у межах цивільного спору не є виключною компетенцією комісії органу місцевого самоврядування, а може бути перевірене та оцінене судом на підставі наданих доказів.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості (висновок Верховного Суду від 05.08.2022 року у постанові у справі № 922/2060/20).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів. Такий розрахунок здійснено із застосуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки за відповідні роки, затвердженої ставки орендної плати та фактичного періоду користування земельною ділянкою. Відповідачами належних та допустимих доказів неправильності такого розрахунку або альтернативного розрахунку суду не подано, у зв`язку з чим суд приймає його як належний доказ розміру заявлених вимог.

Таким чином, установлені обставини свідчать, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спірний період з 21.03.2021 року до 20.03.2024 року користувалися земельною ділянкою за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, тому суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у даний період були фактичними користувачами спірної земельної ділянки, яка без достатньої правової підстави за рахунок позивача – власника земельної ділянки зберегли у себе кошти, які мали сплатити за користування нею, тому зобов`язані повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Отже, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора, в інтересах держави в особі Берегівської міської ради, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 56, 81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 1212 ЦК України, ст.ст. 83, 120, 125, 126, 206 ЗК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», суд,

вирішив:

Позов керівника Берегівської окружної прокуратури, який здійснює свою діяльність за адресою: м. Берегове, вул. І. Сечені, 15, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 02909967, в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області, яка знаходиться за адресою: м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, 7, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053683, до ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Берегівської міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:038:0002 за період з 21.03.2021 року по 20.03.2024 року в розмірі 219 829 (двісті дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) гривень 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Берегівської міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:038:0002 за період з 21.03.2021 року по 20.03.2024 року в розмірі 219 829 (двісті дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) гривень 22 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3 297 (три тисячі двісті дев`яносто сім) гривень 44 копійки з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя: Лайош ГАЛ