Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №522/22769/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22769/25-Е

Провадження № 2/522/3979/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси,

у складі головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Головей-Станіславчук К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про відновлення централізованого водопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в інтересах позивача представником адвокатом Матерборчук Юлією Володимирівною, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про відновлення централізованого водопостачання, у якій позивач просить:

визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» щодо відключення водопостачання 20.12.2023 та зобов`язати відповідача відновити централізоване водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 ;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000,00 гривень, понесену останньою через протиправні дії постачальника комунальної послуги.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має у власності кімнату в шестикімнатній комуні за адресою: АДРЕСА_1 . Надходження води (водопостачання) здійснюється в одну точку комунальної квартири, що перебуває в користуванні всіх шести кімнат. Приладу обліку води не встановлено. Таким чином, плата за воду нараховується в розрахунку від кількості осіб та по кожній кімнаті окремо. 20.12.2023 р. за заявою власниці однієї з кімнат комуни ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» було відключено водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, всі шість кімнат комуни залишились без води, тобто без життєво важливого природного ресурсу для життя і побуту людини. Одразу після відключення постачання холодної води ОСОБА_1 звернулась до управління «Водозбут» філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» з вимогою включити воду. На що її було повідомлено, що включення води буде здійснено після погашення її боргу в повному обсязі. Станом на 26.12.2023 р. ОСОБА_1 сплатила всю суму заборгованості, що обліковувалась за її кімнатою (рахунок № НОМЕР_1 ). Після погашення заборгованості по рахунку № НОМЕР_1 між ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та ОСОБА_1 26.12.2023 було укладено приєднання до індивідуального договору з централізованого водопостачання і водовідведення. Після чого, водопостачання мало бути підключене. Однак, водопостачання відновлено не було. На особисте звернення ОСОБА_1 до абонентського відділу Приморського району управління «Водозбут» філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», її було повідомлено, що водопостачання до квартири АДРЕСА_2 , буде відновлено лише тоді, коли власники всіх кімнат сплатять свої борги. Подальші звернення ОСОБА_1 щодо відновлення водопостачання були залишені без належного реагування або взагалі проігноровані. У зв`язку з цим позивачка вимушена звернутись до суду. Позивач також зазначає, що водопостачання було відключене 20.12.2023 під час дії мораторію на припинення житлово-комунальних послуг в період дії воєнного стану, який був введений 05.03.2022 року постановою Кабінету Міністрів України № 206. В результаті протиправного відключення з 20.12.2024 водопостачання в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, що виражається в моральних стражданнях, психоемоційних переживаннях через неможливість користуватись надважливим ресурсом – водою та проживати в своєму житлі, у зв`язку з чим було порушено звичний спосіб життя позивачки, її спокій та завдано постійних незручностей, які досі постачальником комунальної послуги не усунено.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані для розгляду головуючому судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про відновлення централізованого водопостачання - залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказу надсилання відповідачу копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками) з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України; сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1937,92 гривень та надання суду доказів такої сплати.

27.11.2025 року на адресу суду від представника позивача адвоката Матерборчук Ю.В. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої надіслана поштова квитанція про направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та сплачений судовий збір з урахуванням вимог пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2026 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків у зв`язку з тим, що разом з копією позову відповідачу було направлено не весь перелік додатків до нього.

20.01.2026 року на адресу суду від представника позивача адвоката Матерборчук Ю.В. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої на офіційну електронну адресу філії «Інфоксводоканал» надіслано копію позовної заяви з додатками та копію платіжної інструкції про сплату судового збору в розмірі 1937,92 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2026 відкрите провадження у цивільній справі, справа призначена до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 08.04.2026.

07.05.2026 до суду від відповідача надійшла заява яка за своїм змістом є відзивом на позовну заяву, у якій представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що послуги водопостачання за адресою АДРЕСА_1 надаються без встановлення приладу обліку. Згідно із ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Положення вказаної статті має суттєве значення особливо в комунальній квартирі, оскільки для коректного нарахування за послуги водопостачання при відсутності приладу обліку необхідно знати фактичну та актуальну на кожний місяць кількість осіб що мешкають у приміщенні. Відповідно до Акту №4614 від 25.07.2023 р. в кімнатах Левченко проживають квартиранти. На підставі встановлення факту проживання 2 осіб було здійснено донарахування за послуги водопостачання із розрахунку 2 особи. Припинення водопостачання відбулося не через наявність заборгованості, а на підставі заяви одного з співвласників квартири. Водопостачання припинено на підставі заяви одного із співвласників від 15.12.2023 та від 14.12.2023. Взаємовідносини між співвласниками комунальної квартири не входять до компетенції філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс». Звертаємо увагу суду, що відповідно до законодавства в комунальній квартирі за відсутності приладу обліку нарахування за послуги водопостачання/водовідведення здійснюються відповідно до кількості користувачів в комунальній квартирі. Таким чином, у випадку не припинення водопостачання, філія «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» формувала би необґрунтовану заборгованість інших співвласників. Також просимо зауважити, що заяв інших співвласників щодо поновлення водопостачання не надходило. Ані законом, ані договором не передбачено стягнення моральної шкоди в правовідносинах, що виникли між позивачем і відповідачем, тому такі позовні вимоги задоволені бути не можуть. Також позивачем не надано жодного підтверджувального документу щодо спричинення моральної шкоди, відсутність причинно-наслідкового зв`язку між будь-якими діями Відповідача та такою шкодою, а отже, правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

13.05.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник зазначив, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2026 (справа № 522/7829/25-Е) відповідачу відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання в сумі 9296,40 гривень. Дане рішення суду не було оскаржено сторонами. Протиправне відключення водопостачання відбулось за заявою лише однієї особи, що порушує права та інтереси інших співвласників, зокрема позивачки. Як було зазначено, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача за відновленням водопостачання. Однак, станом на 12.05.2026 водопостачання до квартири не відновлено, що повністю унеможливлює проживання в ній.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2026, постановленою у судовому засіданні без викладення окремим документом, закрите підготовче провадження у справі. Справа призначена до розгляду по суті на 29.06.2026.

У судове засідання 29.06.2026 з`явилась позивач ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Матерборчук Ю.В., представник відповідача – Солоненко Н.С. Суд розпочав розгляд справи по суті, позивач та представники сторін підтримали своїм вимоги і заперечення. У судовому засіданні оголошена перерва до 24.08.2026.

У судове засідання 24.08.2026 з`явилась позивач ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Матерборчук Ю.В., представник відповідача – Солоненко Н.С.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд 24.08.2026 перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення рішення суду до 03.09.2026.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, вислухавши доводи учасників справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1ст. 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд встановив, що 20.05.2003 ОСОБА_1 отримала у дар 187/1000 частин квартири АДРЕСА_2 .

29.11.2017 ОСОБА_1 набула право власності на 1354/10000 часток квартири АДРЕСА_2 .

14.12.2023 ОСОБА_2 звернулась до Управління «Водозбут» Філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» із заявою про віключення водопостачання у комунальній квартирі, у якій просила без її згоди воду не піключати, у зв`язку з тим, що вона не має коштів, ОСОБА_3 у квартирі не проживає

20.12.2023 представник Управління «Водозбут» Філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» у присутності споживача ОСОБА_2 закрив та опломбував запірний пристрій водопостачання квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується відповідним актом на опломбування № 8081 від 20.12.2023.

22.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до начальника Управління «Водозбут» із заявою, у якій просила встановити причини відключення водопостачання під час війни та при здійсненні олпати, зняти пломби та притягнути до відповідальності осіб, які порушили її права.

29.12.2023 та 17.01.2024 позивач зверталась із заявами до начальника абонентського відділу Філії «Інфоксводоканал» про поновлення водопостачання, зняття пломб від 20.12.2023 у квартирі АДРЕСА_2 .

Листом вих. № 337ув-04 від 06.02.2024 Філія «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» повідомила позивача, що за зверненням одного із співвласників, спираючись на те, що в комунальній квратирі крім неї інші власники не мешкають, було припинено водопостачання від 20.12.2023. 25.01.2025 один із співвласників надав заяву, що окрім неї у квартирі ніхто не живе, у кімнатах ОСОБА_1 мешкають дві невідомі особи, які не мають на це законних підстав. У зв`язку із отриманням такої інформації здійснено донарахування необлікового (понаднормового) централізованого водоспоживання двом особам. Станом на 01.01.2024 загальна заборнованість по комунальній квартирі становить 45731,11 гривень, у тому числі заборгованість ОСОБА_3 – 9623,13 гривень.

17.04.2024 позивач знову звернулась до Управління «Водозбут» Філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» із заявою про підключення водопостачання та надання інформації.

Станом на момент розгляду справи у суді водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 не відновлене, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до п.п.5, 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житловокомунальних послуг. Індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами..

Відповідно до п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено право виконавця комунальних послуг припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Таке попередження надсилається споживачу не раніше наступного робочого дня після спливу граничного строку оплати комунальної послуги, визначеного законодавством та/або договором про надання відповідної комунальної послуги.

Згідно абз. 1-2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» Держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води, питного водопостачання шляхом, зокрема, забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обгрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання.

Відповідно до абз. 1-2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води, послуг з питного водопостачання мають право на забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним санітарним нормам і правилам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання.

Споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання (абз. 1-2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»).

Відповідно до підпункту 9 пункту 49 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019 (надалі – Правила № 690), виконавець має право обмежити (припинити) надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідає умовам договору та/або якщо заборона щодо обмеження (припинення) надання послуги передбачена актами законодавства.

Обмеження (припинення) надання послуг здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Обмеження (припинення) надання послуг не є підставою для розірвання договору(п. 52 Правил № 690).

Відповідно до п. 53 Правил № 690 надання послуг відновлюється у повному обсязі протягом наступного дня з дати повного погашення заборгованості за фактично спожиті послуги чи з дати укладення угоди про реструктуризацію такої заборгованості.

У матеріалах справи відсутні докази наявності станом на 20.12.2023 заборгованості позивача за послуги з водопостачання. Також відсутні докази проживання у кімнатах позивача двох осіб та здійснення донарахування за споживання послуги водопостачання двома особами.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2026 у справі № 522/7829/25-Е, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вказаним рішенням суду встановлено, що заборгованість за кімнату, яка обліковується у позивача за окремим рахунком НОМЕР_1 , ОСОБА_1 сплатила повністю в грудні 2023 року. Під час вирішення справи № 522/7829/25-Е суд також дійшов висновку, що докази проживання в кімнаті ОСОБА_1 двох осіб не надано.

Отже, у відповідача були відсутні підстави, визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами № 690, для відключення водопостачання та відмови у його поновленні у квартирі АДРЕСА_2 .

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відключення водопостачання відбулось не у зв`язку з наявністю заборгованості, а на підставі заяви одного із співвласників квартири.

Згідно п. 55 Правил № 690 дії щодо обмеження (припинення) надання послуг не повинні призводити до:

пошкодження спільного майна співвласників багатоквартирного будинку;

порушення прав та інтересів інших споживачів - співвласників багатоквартирного будинку.

Чинне законодавство не передбачає такої підстави для відключення споживача від водопостачання, як заява іншого споживача. Саме по собі не бажання одного із співвласників житла оплачувати житлово-комунальні послуги, а також ускладнення для відповідача порядку обліку водопостачання у комунальній квартирі внаслідок відсутності засобу обліку для кожного споживача не може бути підставою для припинення водопостачання для всіх співвласників житла та позбавлення споживачів доступу до води.

Встановивши, що один із співвласників квартири АДРЕСА_2 – споживач ОСОБА_1 , вимагає поновлення водопостачання, підстави, визначені чинним законодавством для відключення цього споживача від водопостачання відсутні, відповідач зобов`язаний був відновити водопостачання у порядку, визначеному Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами № 690.

Чинне законодавство не надає право виконавцю комунальної послуги припиняти надання житлово-комунальної послуги, надаваючи пріоритет одному споживачу, який не бажає сплачувати за житлово-комунальну послугу, при цьому, позбавляючи іншого споживача доступу до водопостачання.

За таких обставин, дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» щодо відключення водопостачання 20.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 є протиправними, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У абзаці 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Позивач не надала суду доказів того, що розмір заподіяної їй моральної шкоди становить саме 50000,00 гривень.

Враховуючи, що внаслідок протиправних дій відповідача позивач була позбавлена доступу до водопостачання у власному житлі, зазнала психоемоційних переживань через порушення її права та неможливість користуватись водою, керуючись принципами розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та стягненню підлягає моральна шкода у розмірі 10000,00 гривень.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1162,75 гривень – пропорційно задоволеним позовним вимогам (968,96 гривень - позовна вимогу немайнового характеру та 193,79 гривень - пропорційно задоволеній позовній вимозі майнового характеру).

Повний текст рішення суду складений 12.10.2026, з урахуванням значної навантаженості та періоду тимчасової непрацездатності судді з 09.09.2026 до 28.09.2026.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 7, 76-83, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про відновлення централізованого водопостачання – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (код ЄДРПОУ 26472133, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Басейна, б. 5) щодо відключення водопостачання 20.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (код ЄДРПОУ 26472133, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Басейна, б. 5) відновити централізоване водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (код ЄДРПОУ 26472133, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Басейна, б. 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (код ЄДРПОУ 26472133, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Басейна, б. 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1162,75 гривень (одна тисяча сто шістдесят дві гривні 75 коп.)

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 12.10.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА