Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №522/11201/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/11201/26

Провадження 3/522/4027/26

ПОСТАНОВА

12.10.2026 суддя Приморського районного суду м. Одеси Іоніді К.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686214 від 07.06.2026, водій ОСОБА_1 07.06.2026 о 09:24 у м. Одесі, вул. Балківська, 31, керував т/з FORD TRANSIT, з д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та надав пояснення, згідно з якими він працює водієм за наймом. 07.06.2026 вранці, після 8 години, йому зателефонував його напарник ОСОБА_2 та повідомив, що йому стало зле у зв`язку з харчовим отруєнням та останній попросив підмінити його в рейсі. ОСОБА_2 повідомив, що зупинився на транспортному засіб на вул. Балківській за перехрестям з узвозом Матроським у м. Одесі. Прибувши на місце, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 ключі та документи, після чого останній пішов. Далі ОСОБА_1 сів на місце водія та почав готуватися до руху на зазначеному транспортному засобі, але в цей момент до автомобіля підійшли працівники поліції, почали оглядати транспортний засіб та вказали на те, що його зупинку здійснено у недозволеному місці з порушенням ПДР. Після цього один з працівників поліції висловив підозру, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння та висунув вимогу пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Не розуміючи юридичних тонкощів щодо того, що вважається керуванням транспортним засобом та вважаючи вимогу поліцейського законною, ОСОБА_1 підкорився та прослідував з поліцейськими на їх службовому автомобілі до закладу охорони здоров`я для проходження огляду. Прибувши на місце медичні працівники повідомили, що відбувається перезміна та треба почекати. Під час очікування біля медичного закладу ОСОБА_1 поспілкувався з другим патрульним поліцейським, який перебував в службовому автомобілі. Поліцейський сказав ОСОБА_1 , що останній витратить декілька годин на огляд, а результат все одно буде позитивний, навіть якщо вживання наркотичних речовини мало місце місяць назад, та простіше буде захищатись в суді від відмови від проходження огляду, ніж від висновку про перебування в стані наркотичного сп`яніння. Після цього ОСОБА_1 повернувся до іншого поліцейського та сказав, що відмовляється від проходження огляду. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. В подальшому він звернувся за консультацією до юристів та повідомив про обставини події, йому роз`яснили, що він не розпочав керування транспортним засобом в розумінні ст. 130 КУпАП та підстав для проходження огляду на стан сп`яніння не було, а вимога поліцейського була незаконною.

Захисник Піскун О.В. клопотав про закриття провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що матеріали справи доказів факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 у момент, зазначений у протоколі, а також доказів того, що він перебував у стані сп`яніння або в установленому законом порядку відмовився від проходження огляду після законної вимоги уповноваженого працівника поліції. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Розглянувши справу з дослідженням наявних у ній доказів, прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до положень ч.ч. 1 - 4 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі – Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкції №1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до роз`яснень наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Верховний Суд у своїй постанові у справі №404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) від 20.02.2019 зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Отже, під керуванням транспортним засобом слід розуміти умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення його з місця.

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано копії відеозаписів події; довідки уповноваженої особи УПП в Одеській області, згідно з якими за даними ІКС ІПНП станом на 07.06.2026 ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП та отримував посвідчення водія.

Також у матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції стосовно ОСОБА_1 .

Опитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пояснив, що працює водієм за наймом. Вранці 07.06.2026 він виконував замовлення, керуючи транспортним засобом FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 . У зв`язку різким погіршенням самопочуття внаслідок харчового отруєнням, після 8 години ранку, він припаркував зазначений транспортний засіб на краю проїжджої частини на вул. Балківській, за перехрестям з узвозом Матроським у м. Одесі, зателефонував своєму напарнику ОСОБА_1 та попросив приїхати та підмінити його. Після того як ОСОБА_1 приїхав ОСОБА_2 передав його ключи та документи та залишив місце події. Свідок пояснив, що працівників поліції на місці події він не бачив та обставини подальшого спілкування ОСОБА_1 з ними йому невідомі.

Як убачається з дослідженого відеозапису, транспортний засіб FORD TRANSIT перебував на краю проїжджої частини з працюючим двигуном, а ОСОБА_1 знаходився на місці водія. Водночас самі по собі зазначені обставини не є безумовним підтвердженням того, що саме ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином доданий відеозапис події, як і інші досліджені докази не мітить підтвердження обставини вчинення ОСОБА_1 технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення його з місця, тобто факту керування транспортним засобом.

В той же час поясненнями ОСОБА_1 узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_2 , згідно з якими останній передав ОСОБА_1 ключі й документи на транспортний засіб у місці, що співпадає з місцем зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суд враховує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду передбачена щодо особи, яка керує транспортним засобом. Відтак встановлення факту керування є необхідною передумовою висновку про наявність у діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення у цій формі.

За таких обставин суд констатує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який є необхідною ознакою об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, не доведений належними та достатніми доказами. Недоведеність цієї обов`язкової ознаки сама по собі є достатньою для висновку про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене суд не вдається до окремої оцінки інших обставин події, зокрема мотивів і порядку відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, оскільки за відсутності доведеного факту керування така оцінка не змінить правового висновку щодо недоведеності складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

У своєму рішенні від 08 липня 2020 року по справі №463/1352/16-а Верховний Суд зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, який підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у діянні зазначеної особи однієї з обов`язкових ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 130, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.

Суддя К.В. Іоніді