Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №135/1471/24 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 135/1471/24

Провадження № 2/522/2615/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Юрченка В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі -ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») звернулося до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 25.11.2024 указану цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Федчишеній Т. Ю.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2862325 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача j7n718. Відповідно до п.2.1 договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу грошові кошти в сумі 10 000,00 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача. Відповідно до п. 2.2 Договору сторони визначили, що строк позики складає 30 днів (з можливістю пролонгації строку кредитування), а відповідач зобов`язаний повернути позику та сплатити відсотки у розмірі: 0,975 % (в день) знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (застосовується під час строку позики); 2,70 % (в день) базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (застосовується у разі понадстрокового користування позикою); 2 168,50 % орієнтовна реальна річна процентна ставка; 12 925,00 грн. загальна вартість кредиту.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №2862325 від 03.05.2024, у нього станом на 17.09.2024 виникла заборгованість у розмірі 17 925,00 грн, яка складається із: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 925,00 грн - сума заборгованості за процентною ставкою 0,975 %, 5 000,00 грн - заборгованість за процентною ставкою 2,70% (проценти за понадстрокове користування).

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17 925,00 грн, а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн та 7 100,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 у задоволенні позову просив відмовити, зменшити проценти за користування кредитними коштами. Зокрема зазначив, що проценти за користування кредитними коштами у декілька разів перевищують тіло кредиту, що є несправедливими умовами договору. Позивач не може стягувати з нього комісію за обслуговування кредиту, а також позивач не надав доказів видачі кредиту. Зазначає, що строк позики становить 30 календарних днів та право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Вважає, що позивач нараховує проценти за користування кредитними коштами не у відповідності до положень ЦК України, правових висновків Верховного Суду та не у межах встановлених строків кредитування. Зазначає, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладання договору на умовах, які вказані у позовній заяві, а отже не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначив, що обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором є нікчемним. Крім того нарахування інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягають стягненню з нього з 24.02.2022 відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Представник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи провести без участі представника позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 12.10.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

03.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2862325.

Відповідно до п.1 Договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3. Договору, сума позики - 10 000,00 грн; строк позики - 30 днів; дата повернення позики - 02.06.2024; денна процентна ставка/день - 0,975%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%; пеня - 2,70% орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2 168,50%; орієнтовна загальна вартість позики - 12 925,00 грн.

Згідно з п. 5.3 Договору, Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Згідно з п. 5.1 Договору, Позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до п. 21 Договору цей договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію».

В п. 29 Договору «юридичні адреси та реквізити сторін» вказано рахунок позичальника: НОМЕР_1 .

Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора j7n718.

Додатком № 1 до Договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Також, 03.05.2024 відповідачем одноразовим ідентифікатором 6hSR81 підписано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовам кредитування.

Згідно з довідкою про укладання договору (ідентифікацією) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредит», підтверджується, що ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор - j7n718; ідентифікатор відправлено позичальнику 03.05.2024 о 19:07 год, електронна пошта: dadanilovik007@gmail.com, ідентифікатор введено позичальником /відправлено Кредитору 03.05.2024 о 19:07 год., перерахування грошових коштів позичальнику 03.05.2024 о 19:09 год.

Згідно з довідкою № КД-000000743 від 20.09.2024 ТОВ ФК «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API - інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 03.05.2024, номер платежу f103f3f2-05f0f-4954-а802-1dсb fа94bbе9, сума 10 000,00 грн; отримувач ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 .

Крім того, в ході розгляду справи на виконання ухвали суду від 06 серпня 2025 року до суду надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260512/55284-БТ від 21.05.2026, в якому надано інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 , фінансовий номер: + НОМЕР_4.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду, вбачається надходження на його рахунок 03.05.2024 суми в розмірі 10 000,00 грн.

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином виконало зобов`язання за договором позики № 2862325 від 03.05.2024 та надало позичальнику грошові кошти у сумі 10 000,00 грн.

Згідно з розрахунком ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредит» за договором №2862325 від 03.05.2024 станом на 17.09.2024 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 17 925,00 грн, яка складається із: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 925,00 грн сума заборгованості за процентною ставкою 0,975 %, 5 000,00 грн заборгованості за процентною ставкою 2,70% (проценти за понадстрокове користування).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду (частина 1 стаття 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 стаття 638 ЦК України).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач погодився на умови договору позики шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором j7n718.

Таким чином, укладаючи договір позики у такий спосіб, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо форми його укладення, що передбачено викладеними вище нормами законодавства.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Факт зарахування коштів у сумі 10 000,00 грн на картку відповідача підтверджується довідкою ТОВ ФК «Фінекспрес» № КД-000000743 від 20.09.2024, листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260512/55284-БТ від 21.05.2026 та випискою по рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сукупність наданих позивачем доказів у достатній мірі підтверджує укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредит» та ОСОБА_1 договору позики.

При цьому встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, кредитні кошти на умовах, визначених договором, не повернув.

Оскільки позичальником порушено умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн підлягають задоволенню.

Водночас доводи відповідача про недоведеність видачі кредиту спростовуються дослідженими судом матеріалами справи.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

Як слідує з договору позики, його умовами передбачено надання позики на строк 30 днів до 02.06.2024, денна процентна ставка день - 0,975%.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит встановлено, що розмір відсотків за період з 03.05.2024 по 02.06.2024 становить 2 925,00 грн.

Водночас ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» також нараховано відсотки за період з 03.06.2024 по 20.06.2024 за процентною ставкою 2,70 % в день (270,00 грн в день) та 21.06.2024 за процентною ставкою 1,40 % в день (140,00 грн в день) на загальну суму 5 000,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (провадження № 12-141гс19) викладено правовий висновок про те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Як установлено з матеріалів справи, сторони договору позики № 2862325 від 03.05.2024 у п. 2.3 Договору визначили строк повернення позики 02.06.2024.

Відповідно до п. 6 договору позики Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування або строку виплати Позики, установлених цим договором (Пролонгація) на підставі поданого до Позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатором кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування Позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права.

Цей пункт договору не містить права позикодавця ініціювати пролонгацію, це - прерогатива позичальника.

Доказів того, що відповідач ініціював укладення додаткового договору для продовження строку кредитування або строку виплати озики за Договором позивачем суду не надано.

Водночас розрахунок заборгованості свідчить про те, що кредитодавець після закінчення строку кредитування (після 02.06.2024) продовжував нарахувати відповідачу відсотки, виходячи з процентної ставки за понадстрокове користування позикою 2,70% в день.

Проте, правомірним є нарахування відсотків з 03.05.2024 по 02.06.2024 у сумі 2 925,00 грн відповідно до умов договору, а після 02.06.2024 - відсотки у розмірі 5 000,00 грн нараховані поза межами строку кредитування, тому не підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за відсотками у розмірі 2 925,00 грн.

Посилання відповідача на те, що позивач не може стягувати з нього комісію за обслуговування кредиту, а крім того нарахування інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягають стягненню з нього з 24.02.2022 відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд вважає безпідставними, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики № 2862325 від 03.05.2024 у загальному розмірі 12 925,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 925,00- заборгованість за процентами.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 183,37 грн.

Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 100,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму пропорційності. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження здійснення витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02 вересня 2024 року, що укладений між Адвокатським об`єднанням «Правовий курс» (об`єднання) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредит» (Клієнт). Відповідно до п. 1.1. Договору об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту за його зверненням правничої допомоги у відповідності з умовами цього договору, а Клієнт зобов`язується прийняти надану йому правничу допомогу та здійснити її оплату у відповідності до умов цього Договору. Відповідно до п. 4.1 Договору за надання правничої допомоги у відповідності до положень даного Договору Клієнт оплачує об`єднанню винагороду зокрема за підготовку та направлення/подача однієї позовної зави у розмірі 7 100,00 грн; Додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02 вересня 2024 року Форма акта приймання-передачі справ та надання правничої допомоги, відповідно до якого зазначено форму правової допомоги - представництво в суді, органах виконавчої служби, ПІБ фізичної особи ОСОБА_1 ; Додаток № 4 до договору про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02 вересня 2024 року Акт від 21 жовтня 2024 року приймання-передачі наданої правничої допомоги, за Договором про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02 вересня 2024 року, відповідно до якого послуги з правничої допомоги надані об`єднанням якісно і в повному обсязі. Боржник ОСОБА_1 , суть послуг - складання проекту позовної заяви та представництво в суді першої інстанції, вартість наданих послуг - 7 100,00 грн; платіжну інструкцію від 24.10.2024 № 1d4679, відповідно до якої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредит» сплачено Адвокатському об`єднанню «Правовий курс» 7 100,00 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

При цьому дослідивши надані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу документи, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 7 100 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати за складання типової позовної заяви у малозначному спорі не є співмірними, розумними та необхідними у межах розгляду цієї справи, в тому числі враховуючи ціну позову у даній справі.

Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, ураховуючи задоволення позову частково, вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 3 000,00 грн за складання типової позовної заяви у малозначному спорі.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договором позики № 2862325 від 03.05.2024 у сумі 12 925 (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 925,00- заборгованість за процентами.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 2 183 (дві тисячі сто вісімдесят три) грн 37 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ: 39861924, адреса: м. Київ, площа Арсенальна, 1Б;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА