Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №505/1665/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/1665/26

Провадження № 2/505/3210/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Білоуса В.М.

секретаря судового засідання Негрескул Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Подільськ справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом в сумі 33508,42 грн., вказавши в позові, що 12 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5605060, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору №5605060 відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн., таким чином ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №5605060 від 12 червня 2025 року. У подальшому, 27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено Договір Факторингу №С7-270126-1. У тому числі за даним договором факторингу ТОВ «Новий Колектор» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 , перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за Кредитним договором №5605060 від 12 червня 2025 року. Просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором №5605060 від 12 червня 2025 року в розмірі 33508,42 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту – 9170,00 грн., заборгованість по відсотках – 19338,42 грн., заборгованість за штрафними санкціями – 5000,00 грн., а також понесені судові витрати.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» в судове засідання не з`явився, проте у позовній заяві просить розглянути справу без участі їх представника, у разі неявки на розгляд справи відповідача, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що 12 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5605060.

Електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5605060 від 12.06.2025 підписаний з використанням відповідачем електронного підпису «92896».

Відповідно до умов кредитного договору №5605060 від 12.06.2025, паспорта споживчого кредиту, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10000,00 грн., строком на 360 днів, із фіксованою стандартною процентною ставкою, у розмірі 0,95 % в день.

Кредитні кошти в сумі 10000,00 грн., згідно договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5605060 від 12.06.2025, перераховані ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» через ТОВ «ПЕЙТЕК» ОСОБА_1 12.06.2025 року на карту № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за кредитним договором №5605060 від 12.06.2025 відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості у розмірі 2590,00 грн.

27.01.2026 між ТОВ «Новий Колектор» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладений договір факторингу №С7-270126-1, відповідно до умов якого відступило ТОВ «Новий Колектор» право вимоги від відповідача ОСОБА_1 кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги грошових коштів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5605060 від 12.06.2025 від відповідача ОСОБА_1 в сумі 33508,42 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту позову та матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача штраф за договором №5605060 у розмірі 5000,00 грн.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відтак, нарахування штрафу не підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням вище викладеного, заборгованість ОСОБА_1 за договором №5605060 від 12.06.2025 складає 28508,42 грн., з яких: 9170,00 грн. – тіло кредиту; 19338,42 грн. – відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Новий Колектор» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у пропорційно до суми задоволених вимог в розмірі 2263,04 грн. (2662,40 грн. х 85%).

У частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат за відправку документів відповідачу в розмірі 252,18 грн, суд зазначає, що вказані витрати відповідно ч.3 ст.133 ЦПК України не відноситься до витрат, пов`язаних з розглядом справи, у зв`язку з чим стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі статтей 2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263 265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, яке знаходиться за адресою: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133, заборгованість за Договором №5605060 від 12.06.2025 року у розмірі 28508 (двадцять вісім тисяч п`ятсот вісім) гривень 42 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, яке знаходиться за адресою: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) гривні 04 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місце знаходження за адресою: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Білоус