Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №947/388/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2283/26

Справа № 947/388/25

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) – Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2025 року, ухвалене Київським районним судом м. Одеси, у складі: судді Луняченка В.О. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, інфляційних нарахувань та 3% річних та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на положення ст. 11, 525, 526, 625 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ООЕК» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 77186,72 грн, інфляційних нарахувань 588,54 грн та 3% річних у розмірі 2071,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ООЕК» з 01.01.2019 є постачальником універсальних послуг, на якого покладений спеціальний обов`язок щодо постачання електричної енергії побутовим споживачам на території Одеської області відповідно до п. 2 ч. 2ст. 62, ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії». Між ТОВ «ООЕК» та побутовим споживачем ОСОБА_1 , що мешкає та є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що розміщений на офіційному сайті https://ooek.od.ua/, а також в газеті «Одеські вісті» від 29.12.2018 № 99, на умовах раніше укладеного договору з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» № 503146 як з постачальником за регульованим тарифом шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електроенергії та частковою оплатою заборгованості.

Для проведення розрахунків ТОВ «ООЕК» на ім`я побутового споживача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

ТОВ «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як оператора системи розподілу, отримані дані про обсяги споживання електричної енергії щодо фактичного споживання електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , згідно з яким за період травень 2019 року – вересень 2024 року спожито 71321 кВт/год на суму 123733,5 грн. Боржник здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 46546,78 грн. В порушення своїх обов`язків побутовий споживач не здійснює оплату за електроенергію, що була поставлена ТОВ «ООЕК» своєчасно та в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед ТОВ «ООЕК» у розмірі 77186,72 грн за спожиту електричну енергію, інфляційних нарахувань 588,54 грн та 2071,71 грн – 3 % річних.

22.04.2022 ТОВ «ООЕК» звертались до Київського районного суду м. Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , однак 04.10.2024 постановлено ухвалу по справі № 947/8508/22, якою скасований судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію (т. 1, а.с. 3-7).

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зазначаючи, що заборгованість, яку просить стягнути позивач, була сформована за обставин, які об`єктивно виключають можливість споживання її домоволодінням того обсягу електроенергії, за який цю заборгованість нараховано, і таке нарахування відбулося, на думку відповідача, в порушення норм чинного законодавства, які підлягали застосуванню.

Відповідач зазначає, що заборгованість, яку ТОВ «ООЕК» висуває до оплати, первісно була нарахована ще у 2019 році АТ «Одесаобленерго» через аномальні, недостовірні покази електролічильника щодо обсягу електроенергії за період з 06.02.2019 по 03.03.2019 і переноситься електропостачальником із рахунка в рахунок. На думку відповідача, така заборгованість сформована штучно, безпідставно і в її основі немає реального споживання її домоволодінням електроенергії (т. 1, а.с. 30-37).

15.02.2025 ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», в якому із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на положення п. 1.1.1, 1.1.2 розділу І, п. 23.16 розділу ІІ, п. 4.10, 4.12, 4.21 розділу IV, п. 7.5 розділу VІІ, п. 8.2.5-8.2.6 розділу VІІІ ПРРЕЕ, п. 6.12, 6.15, 6.4 розділу VІ ККО (в чинній станом на березень 2019 року редакції), п. 2.1, 8,1 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який наведено в додатку 6 до ПРЕЕ, ч. 3 ст. 60 Закону України «Про ринок електричної енергії», ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 3, 15, 16, 20, 714 ЦК України просила:

1. Визнати протиправними (незаконними) дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» по нарахуванню заборгованості споживачу ОСОБА_1 за електричну енергію обсягом 47568 кВт/год за період з 01.03.2019 по 22.05.2019 в розмірі 79605,13 грн.

2. Визнати протиправними (незаконними) дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» щодо припинення постачання електричної енергії споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , яке відбулося 18.06.2024 за зверненням ТОВ «ООЕК» до оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

3. Зобов`язати ТОВ «ООЕК» вжити дій по відновленню електропостачання споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом подання відповідного звернення до оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначає, що 18.06.2024 її домогосподарство по АДРЕСА_2 , було відключено від енергоживлення представниками оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі», про що вона дізналася з Акту № 0163149 встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/відключення/підключення/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), датованого 18.06.2024, складеного співробітниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

З рахунка в рахунок, які електропостачальник вказував ОСОБА_1 до оплати з весни 2019 року, ним переносилася сума близько 78 тис. грн, яка нарахована електропостачальником через збій в роботі електролічильника, який був тоді встановлений (НІК 2301 АП1 зав. № 0668261) і який показав за 26 діб (з 06.02.2019 по 03.03.2019) аномальне значення начебто спожитої електроенергії – 46654 кВт/год. Через це з самого початку позивач за зустрічним позовом була категорично не згодна із нарахуваннями електропостачальника, про що свідчать численні заяви та листи, подані від її імені до АТ «Одесаобленерго», до ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТЕК Одеські електромережі». Стрибок в показах лічильника, який тоді відбувся, оператор системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» в своєму обліку відніс на березень та квітень, а ТОВ «ООЕК» відобразило в особистому кабінеті на їх веб-сайті у травні 2019 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2025 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» грошові кошти у загальному розмірі 79846 гривень 97 копійок, яки складаються із заборгованості за спожиту електричну енергію, за період травень 2019 року - вересень 2024 року, у розмірі 77 186,72 гривень; інфляційних нарахувань у розмірі 588,54 гривень та 3% річних у розмірі 2 071,71 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про визнання протиправними дій по нарахуванню заборгованості споживачу, ОСОБА_1 , за електричну енергію обсягом 47568 кВт/год за період з 01.03.2019 р. по 22.05.2019 р. в розмірі 79605 грн 13 коп., та визнання протиправними (незаконними) дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» щодо припинення постачання електричної енергії споживачу, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , яке відбулося 18.06.2024 р. за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до оператора системи розподілу, АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (т. 2, а.с. 41-45).

В апеляційній скарзі позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.10.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» відмовити, а вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом задовольнити:

- визнати протиправними (незаконними) дії ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» по нарахуванню заборгованості споживачу ОСОБА_1 за електричну енергію обсягом 47568 кВт за період з 01.03.2019 по 22.05.2019 в розмірі 79605 грн 13 коп;

- визнати протиправними (незаконними) дії ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» щодо припинення постачання електричної енергії споживачу, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , яке відбулося 18.06.2024 за зверненням ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не дослідив дані щодо комерційного обліку від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», які були додані ТОВ «ООЕК» до первісного позову в якості доказу обсягу споживання електроенергії, не перевірив розрахунок заборгованості, наведений електропостачальником (включаючи розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних), вважаючи його доведеним, незважаючи на доводи ОСОБА_1 про те, що він суперечить наданим до суду даним від оператора системи розподілу щодо обліку електроенергії.

Вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи первісний позов, спирався на недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи (зокрема, щодо повноважень ТОВ «ООЕК» на формування та виставлення споживачу рахунків на оплату поставленої електроенергії), а також не перевірив нараховану заборгованість за фактично спожитою електроенергією (т. 2, а.с. 48-62).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги (т. 2, а.с. 134-137).

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 наголошувала на задоволенні апеляційної скарги, з огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а доводи її апеляційної скарги підтверджені належними та достатніми доказами (т. 2, а.с. 143-147).

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 12.01.2026 та 12.03.2026 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 04.08.2026 о 14:30 год (т. 2, а.с. 130-131, 149)

У судовому засіданні 04.08.2026 представник позивача за первісним позовом ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» - Артьомов О.С. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначив про її необґрунтованість. Перед судовими дебатами оголошено перерву на 13.10.2026 о 14:20 (т. 2, а.с. 152-152зв.).

У судове засідання 13.10.2026 о 14.20 учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ТОВ «ООЕК» та відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 – у відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як отримали судові повістки-повідомлення на 13.10.2026 в електронних кабінетах підсистеми «Електронний суд» 17.08.2026 о 20:48:17, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (т. 2, а.с. 155-155зв.), не з`явилися.

Вказане в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «ООЕК» та побутовим споживачем - ОСОБА_1 , що мешкає та є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, на умовах раніше укладеного договору з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» № 503146 як з постачальником за регульованим тарифом, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електроенергії та частковою оплатою заборгованості.

Згідно умов договору ТОВ «ООЕК» постачало електричну енергію на об`єкт побутового споживача, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Для проведення розрахунків ТОВ «ООЕК» на ім`я побутового споживача - ОСОБА_1 - відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1

За особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на дату надання інформації АТ «ДТЕК Одеські електромережі» за період травень 2019 року - вересень 2024 року було спожито 71321 кВт/год. на суму 123 733,50 грн, що підтверджується довідкою про обсяг споживання електричної енергії, наданої АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (АТ «Одесаобленерго»). Боржник здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 46 546,78 грн.

Отже, визначена несплата боржником - ОСОБА_1 - вартості спожитої електричної енергії у розмірі 77 186,72 грн.

В інформації АТ «ДТЕК Одеські електромережі», стрибок у показах лічильника віднесено на період з 01.03.2019 р. (показник - 024351 кВт) по 10.04.2019 р. (показник - 071407 кВт). Відповідно обсяг електроенергії, який був спожитий домогосподарством відповідачки згідно з цими показниками за цей період (а це 40 діб) дорівнює: 071407 - 024351 = 47056 кВт/год. Відповідно, це в середньому за добу складає: 47056/ 40 = 1176,40 кВт/год.

У свою чергу, ОСОБА_1 , у зв`язку із ознаками, на її думку, пошкодження лічильника електричної енергії 05.04.2019 р. звернулася із заявою до Південного РЕМ АТ «Одесаобленерго».

10.04.2019 р. за адресою відповідача прибули працівники Південного РЕМ АТ «Одесаобленерго», які зафіксували показник лічильника (071407 кВт), перенесли лічильник в закритий бокс (скриньку) на опору лінії електропередачі по вулиці Вавілова і склали Акт № 7344425 встановлення/ заміни/ технічної перевірки/ контрольного огляду/ пломбування / збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об`єкті споживача.

Вказані обставини підтверджуються Актом-рахунком № 00346712_093 на суму 1622,12 грн. на оплату робіт (за експертну повірку лічильника; заміну лічильника; проведення експертизи).

06.05.2019 р. представниками Південного РЕМ АТ «Одесаобленерго» лічильник НІК 2301 АП1 зав. № 668261 був знятий (з показом - 071706,1) та запакований в сейф- пакет АТ «Одесаобленерго» СОЕ, РЕМ № иА00087629 для подальшої його передачі на «експертизу», а замість нього було встановлено інший лічильник (№ 10191151 з показом - 029574,0), про що було складено 2-а акти: типовий Акт № 7344791 встановлення/ заміни/ технічної перевірки/ контрольного огляду/ пломбування / збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об`єкті Споживача, та Акт-повідомлення про направлення на експертну повірку/експертизу засобів вимірювальної техніки та пломбуючих засобів з визначеною в ньому метою: «Перевірити роботу приладу обліку, можливо відбувся стрибок показань». В Акті-повідомленні також було зазначено про заяву споживача від 18.04.2019 р. за вх. № 11734 та про факт сплати 18.04.2019 р. коштів в сумі 1622,12 грн. (згідно Акту- Рахунку № 00346712_093).

16.05.2019 представника споживача ОСОБА_2 було запрошено до лабораторії служби обліку електричної енергії (СОЕ) ( АДРЕСА_3 ) для участі у засіданні комісії по проведенню експертної повірки засобу обліку, яку було проведено представниками СОЕ АТ «Одесаобленерго» в присутності представника ДП «Одесастандартметрологія».

За результатами цього засідання складений Акт № 72/19 проведення огляду лічильника електричної енергії/ пломбуючи засобів щодо приладу обліку НІК 2301 АП1 зав. № 0668261, згідно з яким зовнішніх пошкоджень лічильника, пошкоджень пломб чи слідів втручання в роботу лічильника та лічильного механізму виявлено не було, а згідно з Висновком № 51-21-50-РМП від 16.05.2019 складеним ДП «Одесастандартметрологія» за результатами експертної повірки, лічильник було визнано таким, що відповідає вимогам ДСТУ 6100:2009.

18.06.2024 домогосподарство по АДРЕСА_2 , було відключено від електроживлення представниками оператора системи розподілу, АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

27.08.2025 року працівниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» було виконано підключення електроживлення будинку АДРЕСА_2 , про що суд повідомила ОСОБА_1 заявою від 05.09.2025.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду даної справи є дві вимоги – вимога ТОВ «ООЕК» про стягнення з споживача ОСОБА_3 заборгованості за спожиту електричну енергію та зустрічні вимоги ОСОБА_3 про визнання незаконним факту відключення її будинковолодіння від мережі електроенергії, а також зобов`язання здійснити підключення. Остання вимога, як зазначено у письмової заяві ОСОБА_3 , є неактуальною у зв`язку із підключенням.

Що стосується первісного позову, суд вважав його таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_3 є споживачем житлово-комунальних послуг у вигляді живлення будинку АДРЕСА_2 електричною енергією з загальних мереж. ТОВ «ООЕК» постачає електроенергію даному споживачу на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, на умовах раніше укладеного договору з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» № 503146. З боку споживача до суду не надавались належні та допустимі докази того що електрична енергія не постачалась або постачалась не у тому об`ємі що зафіксовано відповідними лічильниками.

Посилання на можливий збій фіксації об`єму електроенергії не доведено жодним доказом. Від відповідача по первісному позову не заявлялось клопотання про проведення експертних досліджень під час розгляду справи, після з`ясування, за участю представника споживача, спеціалістом від ТОВ «ООЕК» про те, що знятий лічильник , яким було зафіксовані показники, аномального, на думку споживача, об`єму спожитої електроенергії, що вказаний лічильник відповідає вимогам ДСТУ 6100:2009, з боку споживача жодних заяв про проведення незалежного експертного дослідження лічильника також не заявлялось.

Крім того, з огляду на викладене, правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) – вимагати сплати грошей за надані послуги. Крім того, обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Частина друга ст. 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості та розрахунку інфляційних втрат і 3% річних не спростовано відповідачем та є належним доказом розміру наявної заборгованості та компенсаторних грошових виплат за несвоєчасність виконання грошового зобов`язання у вигляді інфляції і 3% річних .

Таким чином, суд вважав доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ООЕК» заборгованості за спожиту електроенергію за період травень 2019 року - вересень 2024 року, у розмірі 77186,72 гривень, інфляційних нарахувань у розмірі 588,54 гривень та 3% річних у розмірі 2071,71 гривень.

Що стосується зустрічного позову, суд вважав що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Заявлені вимоги зустрічного позову щодо визнання протиправними дій по нарахуванню заборгованості споживачу, ОСОБА_1 , за електричну енергію обсягом 47568 кВт/год за період з 01.03.2019 р. по 22.05.2019 р. в розмірі 79605 грн 13 коп., спростовуються фактом задоволення первісного позову, яким задоволені вимоги по стягненню даної заборгованості так і недоведеністю вимог по зустрічному позову у суді.

Як встановлено під час розгляду даної справи, у період з травня 2019 року по вересень 2024 року у споживача ОСОБА_1 виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 77186,72 гривень, що є підставою для відключення споживача з дотриманням визначеного вище порядку.

З наявних доказів вбачається, що представниками ТОВ «ООЕК» 04.01.2024 року на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) направлялося попередження про припинення електропостачання, про що свідчить реєстр відправлень попереджень від 03.01.2024 року (рядок № 11) разом з квитанцією та печаткою АТ «Укрпошта» від 04.01.2024 року про прийняття та направлення зазначеного попередження разом с трекінг-номером 0600074804540.

Також це підтверджує і сама ОСОБА_1 у своїй зустрічній позовній заяві стосовно неотримання відповідного попередження: «вона дзвонила до Контакт-центру АТ «Укрпошта», де їй повідомили, що це поштове відправлення 03.02.2024 р. було повернуто до відправника, тобто до ТОВ «ООЕК». Її старша донька, ОСОБА_4 , також цього попередження не отримувала і їй про його надходження смс-повідомленням з відділення Укрпошти не інформували, крім того вона не могла його отримати, адже не мала довіреності на такі дії».

Таким чином, відправлення прибуло на відділення, в якому обслуговується споживач 07.01.2024 року, та на підставі підпункту 2 пункту 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії вважається врученим 10.01.2024 року, а тому процедура попередження споживача про припинення електропостачання здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, а аргументація ОСОБА_1 щодо цього питання є необґрунтованою та не підтверджена жодним доказом, мало того сама ОСОБА_1 підтверджує у тексті заяви по суті справи ( зустрічної позовної заяви), що відправлення дійсно було та повернуто відправнику в зв`язку з закінчення терміну зберігання.

На час розгляду справи, за заявою позивача по зустрічному позову, суд було повідомлено про відсутність підстав для розгляду вимог про зобов`язання ТОВ «ООЕК» підключити домоволодіння споживача до електричних мереж у зв`язку із відновленням постачання електроенергії.

Таким чином, під час розгляду справи не доведено факт наявного порушення прав споживача, якому у зв`язку із наявною заборгованістю було вимкнено постачання електроенергії, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Переглядаючи оскаржуване рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо первісного позову, то Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18) зазначив, що згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» вбачається, що видами економічної діяльності, зокрема є торгівля електроенергією (основний).

Згідно частин 1 та 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за за вільними цінами.

На засіданні НКРЕКП, що відбулось 14.06.2018 у формі відкритого слухання, прийнято рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018, яка опублікована на офіційному сайті НКРЕКП http://www.nerc.gov.ua/?id=32357).

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

Статтями 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальний порядок укладання, зміни і розірвання договору регулюється главою 53 ЦК України.

Відносини з приводу укладання договору на постачання електричної енергії та відносини з приводу її споживання регулюються статтею 714 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року (далі Правила) та Законом України «Про ринок електричної енергії».

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).

Тлумачення статті 714 ЦК України свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу (див. подібний висновок в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17).

Згідно з пунктом 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до постанови.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 465/5980/17 (провадження №61-1178св20)).

Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

За змістом ст. 11 ЦК України факт відкриття особового рахунку та постачання електричної енергії вважається укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 509/3536/15- ц та від 15 липня 2019 року у справі № 347/713/17).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20) зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

Абзацом п`ятим пункту 13 Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

У відповідності до п. 13 Перехідних положень вказаного закону, передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири, приміщення) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», підпункту 1 пункту 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальники, мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», підпунктів 1, 2 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії, серед іншого, зобов`язаний: - користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); - сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору. Умови цього договору є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» як постачальник електричної енергії свої зобов`язання виконує та надає відповідачу послуги з постачання електроенергії. Однак відповідач, що підтверджено матеріалами справи, взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує та не сплачує вартість спожитої електричної енергії вчасно.

З 01.01.2019 року ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» є постачальником універсальних послуг, на якого покладений спеціальний обов`язок щодо постачання електричної енергії побутовим споживачам на території Одеської області відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії». У зв`язку з реформою у сфері енергетики, всі діючі, станом на 31.12.2018 року побутові споживачі постачальника за регульованим тарифом автоматично, без додаткової згоди самих споживачів почали отримувати послуги постачання електричної енергії від нового постачальника - ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на умовах раніше укладених договорів.

Отже, судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та фактично споживає надані позивачем послуги, але не сплачує їх вартість, внаслідок чого утворилась заборгованість, що свідчить про наявність у позивача права вимоги оплати заборгованості за спожиту електроенергію та про необґрунтованість твердження відповідача про відсутність такого права.

Доказів визнання недійсним або припиненим договору, щоб стало підставою його невиконання стороною, суду не надано.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

На підставі п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своєї ліцензованої діяльності, а саме на АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

Дані щодо фактичного споживання електричної енергії за особовим рахунком відповідача позивачем отримано від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як оператора системи розподілу.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що споживач зобов`язаний протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка сплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, але не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Оскільки позивачка за зустрічним позовом є побутовим споживачем електричної енергії та на її ім`я відкритий особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі укладеного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, на умовах раніше укладеного договору з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» № 503146 як з постачальником за регульованим тарифом, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, то висновок суду про покладення на неї обов`язку зі сплати заборгованості за спожиті послуги ґрунтується на встановлених судом обставинах та нормах права, що регулюють виниклі спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги такого не спростовують.

Відповідно до даних за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на дату надання інформації АТ «ДТЕК Одеські електромережі» за період травень 2019 року - вересень 2024 року було спожито 71321 кВт/год на суму 123 733,50 грн, що підтверджується довідкою про обсяг споживання електричної енергії, наданої АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (АТ «Одесаобленерго») та з урахуванням часткової оплати заборгованості у розмірі 46 546,78 грн, заборгованість вартості спожитої електричної енергії у розмірі 77 186,72 грн є підставою для захисту прав та інтересів ТОВ «ООЕК» в судовому порядку на підставі ст. 16 ЦК України.

Також згідно листа-відповіді НКРЕКП за зверненням ОСОБА_1 , до НКРЕКП не надано інформацію щодо дати фіксації ОСР фактичних показів лічильника № 0668261 (та зафіксованих у відповідну дату показів), яка передувала даті (10.04.2019) перенесення засобу обліку на опору лінії електропередачі. Тому, враховуючи те, що за результатами експертної повірки та обстеження лічильника № 0668261 його заводом виробником не було виявлено порушень у роботі вказаного лічильника (у частині метрологічних характеристик лічильника), зазначений обсяг електричної енергії (47334 кВт·год) можливо було спожито на вказаному об`єкті, у тому числі протягом періодів (місяців), що передували 01.03.2021.

У висновку акта проведення огляду лічильника електричної енергії/пломбуючих засобів від 16.05.2019 № 72/19 зазначено, зокрема: «На момент проведення експертної повірки метрологічні характеристики відповідали вимогам технічного опису виробника та чинним нормативним документам». Відповідно до акта обстеження лічильника від 07.08.2020, наданого ТОВ «НІК-електроніка», лічильник № 0668261 працює в класі точності.

У відповіді Південного РЕМ АТ «Одесаобленерго» від 16.09.2019 року зазначається, що упродовж досить тривалого часу, а саме з 2016 року до 2019 року, покази засобу обліку надавалися лише з даних, зазначених самим споживачем ОСОБА_1 , а тому не можуть бути істинними.

Оскільки покази лічильника передавалися виключно споживачем, без допуску працівників позивача до вимірювального засобу, тому твердження відповідачки про начебто різкий стрибок показань такого лічильника протягом короткого часу у сукупності із експертним висновком щодо коректності його роботи свідчать про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та правильність висновків суду про стягнення з відповідачки за первісним позовом суми заборгованості.

Щодо інших аргументів, наведених ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, колегія суддів погоджує доводи відзиву на апеляційну скаргу позивача, що питання щодо проведення експертизи та її результатів, визначення обсягів споживання електричної енергії, а також проведення перерахунку обсягів спожитої електричної енергії не є компетенцією постачальника електричної енергії (ТОВ «ООЕК»), а тому не стосуються первісної позовної заяви та є непов`язаними з предметом первісного позову, та відповідно апеляційної скарги.

При цьому, будь-яких спростувань вказаного розрахунку заборгованості за спожиту електроенергію за адресою відповідачки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , свого контррозрахунку відповідачкою до суду не надано.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то за правилами ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 п №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг у період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Разом з тим, постановою №1405 від 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України скасував заборону на припинення надання житлово-комунальних послуг, нарахування штрафів та пені, а також на стягнення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги, яку запровадив 5 березня 2022 року постановою Кабінетів Міністрів України №206. Такий мораторій, на відключення комунальних послуг, продовжуватиме діяти на окупованих територіях і там, де ведуться бойові дії, згідно з затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Для решти споживачів комунальних послуг, згідно з постановою 01.01.2024 відновлено нарахування пені та штрафів за несплату житлово-комунальних послуг.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача борг за спожиту електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за період прострочення боргу.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення щодо зустрічного позову, то як і не заперечує в своїй апеляційні скарзі ОСОБА_1 , згідно з приписами підпункту 2 пункту 11.5.2 розділу XI Кодексу систем розподілу (далі – Кодекс систем розподілу), затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) 14.03.2018 № 310 (із змінами) припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії) здійснюється «у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії».

В свою чергу у підпункті 2 пункту 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ) містяться такі положення: «Припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником»; «Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього. Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла».

Матеріалами справи підтверджено і судом враховано, що представниками ТОВ «ООЕК» 04.01.2024 року на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) направлялося попередження про припинення електропостачання про що свідчить реєстр відправлень попереджень від 03.01.2024 року (рядок №11) разом з квитанцією та печаткою АТ «Укрпошта» від 04.01.2024 року про прийняття та направлення зазначеного попередження разом с трекінг-номером 0600074804540.

Вказане підтверджує і сама ОСОБА_1 у своїй зустрічній позовній заяві «060007480450 дзвонила до Контакт-центру АТ «Укрпошта» де їй повідомили, що це поштове відправлення 03.02.2024 р. було повернуто до відправника, тобто до ТОВ «ООЕК». Моя старша донька, ОСОБА_4 , також цього попередження не отримувала і їй про його надходження смс-повідомленням з відділення Укрпошти не інформували, крім того вона не могла його отримати, адже не має від мене довіреності на такі дії».

Отже, аргументи щодо того, що ОСОБА_1 не могла отримати дане попередження, не можуть бути підставою для спростування факту направлення попередження на відділення АТ «Укрпошта», де обслуговується Споживач.

Колегія суддів погоджує довід відзиву на апеляційну скаргу, що датою отримання таких попереджень слід вважати дату їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Відповідно вказаному та на підставі даних АТ Укрпошта, відправлення прибуло на відділення, в якому обслуговується споживач, 07.01.2024 року та на підставі підпункту 2 пункту 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії вважається врученим 10.01.2024 року, а тому процедура попередження споживача про припинення електропостачання здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, а аргументація ОСОБА_1 щодо цього питання є необґрунтованою та не підтверджена жодним доказом, мало того сама ОСОБА_1 підтверджує у тексті апеляційної скарги та зустрічної позовної заяви, що відправлення дійсно було та повернуто відправнику в зв`язку з закінчення терміну зберігання.

Отже, у суду були відсутні підстави для задоволення зустрічного позову та визнання протиправними дій відповідача.

Апеляційний суд зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та до власного трактування відповідачем норм законодавства, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

За встановлених обставин, враховуючи межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (рішення позивачем не оскаржено), колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не дають колегії суддів підстав для його скасування, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

11.12.2025 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про повернення їй суми коштів у розмірі 6540,48 грн, сплаченої нею в якості судового збору за подання апеляційної скарги.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Згідно з абз. 1 п. 1 розділу І Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (далі Порядок), цей порядок розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375.

Відповідно до абз 1 п. 5 розділу І Порядку повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» (№ 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява та зустрічна позовна заява подані до суду у 2025 році.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.

Відповідно до п.п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» складає 79846,97 грн.

Тобто ставка судового збору, що підлягала сплаті до суду першої інстанції за подання позовної заяви складала 3028 грн.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 містить 2 вимоги немайнового характеру.

Однак, свої вимоги ОСОБА_1 обгрунтовувала, зокрема, посиланням на положення Закону України "Про захист прав споживачів", ч. 3 ст. 22 якого передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

За таких обставин, судовий збір, що підлягав сплаті ОСОБА_5 за подання апеляційної скарги становить 3633,6 грн (3028х150%х0,8), а поверненню як надмірно сплачений судовий збір підлягає сума 2906,88 грн (6540,48-3633,6).

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2025 року залишити без змін.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 2906,88 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією код документа № 8399-4394-4572-1045 від 08.12.2025, за реквізитами: отримувач ГУК в Од.обл./Малиновськ.р-н/22030101, код отримувача 37607526, надавач платіжних послуг отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA428999980313161206080015757.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови – 13 жовтня 2026 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

В.В. Кострицький