Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №392/1352/26 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1352/26

Провадження № 2/392/1552/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 15 375,00 грн, а також судових витрат: сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 04 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про споживчий кредит № 1700967, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 5 000,00 грн строком на 15 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту в порядку та строки, визначені договором.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на вказаний відповідачем картковий рахунок. Однак відповідач не виконав належним чином умов договору та у встановлений строк (до 19 березня 2020 року) кредитні кошти не повернув. Договір укладено відповідно до вимог законів України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

10 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 55-МЛ. Відповідно до вказаного договору та ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 1700967 від 04.03.2020 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач заявив до стягнення заборгованість у сумі 15 375,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту — 5 000,00 грн;прострочена заборгованість за відсотками — 9 375,00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту — 1 000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

При зверненні до суду із позовною заявою, представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області 15 червня 2026 року, надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 18 серпня 2026 року та 01 жовтня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду конвертами із відповідними відмітками. Крім того, повідомлявся шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від нього не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 1700967 (індивідуальна частина) в електронній формі.

Відповідно до умов укладеного Кредитного договору: позикодавець надав позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 5 000,00 грн (п. 1.2); кредит надано строком на 15 днів з 04.03.2020 року; термін (дата) повернення кредиту та сплати комісії і процентів: 19.03.2020 року (п. 1.3, п. 1.4); комісія за надання кредиту становить 1 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00% від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1); проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом і становлять за визначений договором строк 1 875,00 грн (п. 1.5.2); стандартна (базова) процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом (п. 1.6); надання кредитних коштів здійснюється шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої позичальником у особистому кабінеті (п. 2.1).

З матеріалів справи вбачається, що договір укладався через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця. Відповідач заповнив анкету-заяву, подав заявку на отримання кредиту та прийняв пропозицію (акцептував оферту). Згідно з Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» від 10 вересня 2025 року підписання договору здійснено відповідачем 04.03.2020 року о 12:23:34 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором L16201, надісланим на наданий ним мобільний номер НОМЕР_1 .

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання з надання коштів, що підтверджується платіжним дорученням № 16112235 від 04.03.2020 року на суму 5 000,00 грн, перераховану на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 (6544).

10 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 55-МЛ. Відповідно до платіжної інструкції № 20391 від 10.12.2020 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило фінансування (оплату) вартості відступлених прав вимоги в розмірі 1 581 657,88 грн та прийняло права вимоги за Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 10.12.2020 року.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 55-МЛ від 10.12.2020 року (порядковий номер запису 2302) до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1700967 від 04.03.2020 року на загальну суму 15 375,00 грн (залишок за тілом кредиту — 5 000,00 грн, залишок за відсотками — 9 375,00 грн, залишок за комісією — 1 000,00 грн).

01 квітня 2026 року позивач направляв відповідачу письмову претензію про погашення кредитної заборгованості (вих. № 20274857/4528), однак заборгованість відповідачем сплачена не була.

Застосовані норми права та мотиви суду.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Згідно статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналіз наведених норм Закону України «Про електронну комерцію» свідчить, що електронний договір може бути укладений шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, якщо сторони погодили такий спосіб його укладення. Такий договір прирівнюється до письмової форми та породжує для сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Матеріалами справи підтверджено належне укладення Договору про споживчий кредит № 1700967 від 04.03.2020 року, а також факт надання позичальнику кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернула.

Крім того, відповідно до статей 512, 1077 Цивільного кодексу України, на підставі Договору відступлення права вимоги № 55-МЛ від 10 грудня 2020 року право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У частині 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Нараховані проценти є складовою загальної вартості кредиту та враховуються при обчисленні загальної вартості кредиту для позичальника. Зазначене повністю узгоджується з положеннями Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності на час укладення між сторонами кредитного договору.

Суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення кредитного договору, факт перерахування коштів відповідачу, факт правомірного переходу права вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а тому вимога про стягнення суми основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 5 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як було встановлено, згідно з пункту 1.5.1 Кредитного договору комісія за надання кредиту складає 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Судом враховано, що 10 червня 2017 року у набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частини 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема, за надання кредиту.

Оскільки, нарахування комісії у сумі 1000,00 грн не суперечить вимогам закону, у матеріалах справи відсутні докази сплати Позичальником комісії за договором, суд доходе висновку про задоволення вимог позову у цій частині.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 9 375,00 грн, суд дійшов висновку про її часткову обґрунтованість з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту за період правомірного користування кредитними коштами у межах визначеного договором строку кредитування.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц та постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 300/438/18 викладено сталу правову позицію, згідно з якою право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною. За період до настання строку виконання зобов`язання боржник користується коштами правомірно, і за цей період підлягають нарахуванню договірні проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України. Після спливу строку повернення кредиту боржник перебуває у стані прострочення виконання зобов`язання, і в таких охоронних правовідносинах права кредитора забезпечуються нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України (або спеціальними санкціями), а не нарахуванням процентів як плати за користування кредитом на умовах ст. 1048 ЦК України.

Як встановлено судом з тексту укладеного договору (п. 1.3, п. 1.4), строк кредитування становив 15 днів – з 04.03.2020 року по 19.03.2020 року.

Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору продовження (пролонгація) строку кредитування є правом позичальника, яке реалізується за наявності пропозиції позикодавця шляхом здійснення позичальником конкретних дій, зокрема сплати комісії за продовження кредиту та частки основного боргу. Однак матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати комісії за пролонгацію чи укладення сторонами додаткових угод щодо зміни строку дії договору.

За таких умов позикодавець не мав правових підстав здійснювати нарахування процентів після 19 березня 2020 року за ставкою 2,50% на день.

Відтак, проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування (15 днів), що прямо визначено п. 1.5.2 Кредитного договору: 5 000,00 грн х 2,50% х 15= 1 875,00 грн.

Подальше нарахування процентів у період після закінчення строку кредитування (з 20.03.2020 по 18.05.2020 року ще за 60 днів на суму 7 500,00 грн) є неправомірним та задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 7 875,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту — 5 000,00 грн; комісія за надання кредиту — 1 000,00 грн; проценти за користування кредитом у межах договірного строку — 1 875,00 грн.

Крім того, позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1700967 від 04 березня 2020 року в загальному розмірі 7 875 (сім тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко