Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №300/296/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №300/296/26

Провадження № 2-а/345/157/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Юрчака Л.Б., за участю секретаря Пилипів Н.П., розглянувши в приміщенні суду м. Калуш у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про скасування постанови № 02-12/02 від 30 грудня 2025 року та закриття справи про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, у якому просив скасувати постанову начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради № 02-12/02 від 30 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуваною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності відповідач визначив невиконання припису Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради від 03 вересня 2025 року, яким позивача зобов`язано зупинити розпочаті будівельні роботи, усунути виявлені порушення вимог містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельної ділянки до попереднього стану. Позивач наголошував, що 12 грудня 2025 року на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт № 12122025005. Водночас, за твердженням позивача, про неможливість особистої участі у проведенні перевірки він завчасно повідомив відповідача листом від 04 грудня 2025 року. У зазначеному листі позивач повідомив, що орієнтовно з 05 грудня по 29 грудня 2025 року проходитиме реабілітаційні заходи після хвороби у місті Дніпрі, у зв`язку із чим просив скоригувати строки проведення перевірки. Позивач вважав, що проведення перевірки за його відсутності, незважаючи на повідомлення про поважні причини неможливості бути присутнім, порушило його права та не забезпечило належної можливості надати пояснення і заперечення щодо обставин, які перевірялися. Крім того, позивач зазначав, що в період проведення перевірки будівельні роботи на відповідному об`єкті фактично не здійснювалися, а об`єкт нерухомого майна зареєстрований у Державному реєстрі речових прав як об`єкт незавершеного будівництва. На думку позивача, наведені обставини, а також наявні у відповідача відомості про об`єкт будівництва свідчать про безпідставність висновків контролюючого органу та неправомірність притягнення його до адміністративної відповідальності. Позивач також посилався на те, що 24 грудня 2025 року направив начальнику Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради листа, у якому просив утриматися від проведення будь-яких заходів щодо об`єкта будівництва до його повернення, оскільки реабілітаційні заходи після перенесеної хвороби триватимуть до 01 лютого 2026 року. З огляду на викладене позивач вважав постанову № 02-12/02 від 30 грудня 2025 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 12.02.2026 № 02-11/30, який 16.02.2026 разом із додатками надійшов до суду засобами поштового зв`язку.

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради з позовними вимогами не погоджується та вважає їх безпідставними з огляду на таке. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що за результатами позапланової перевірки, проведеної у період з 02.09.2025 по 03.09.2025 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, позивачу було винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким його зобов`язано усунути виявлені порушення відповідно до вимог містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельної ділянки до попереднього стану. Відповідач наголошує, що позивач був ознайомлений з актом перевірки та приписом від 03.09.2025, що підтверджується матеріалами справи, однак у встановленому законом порядку їх не оскаржив. За твердженням відповідача, оскільки позивач у визначений приписом строк не повідомив Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про виконання його вимог, у період з 09.12.2025 по 12.12.2025 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та будівельних норм на спірному об`єкті будівництва. За результатами зазначеної перевірки встановлено невиконання вимог припису від 03.09.2025, а саме незнесення самочинно збудованого об`єкта та неприведення земельної ділянки до попереднього стану, у зв`язку із чим складено відповідний акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення від 12.12.2025. Відповідач також звертає увагу на те, що позивач дійсно надсилав на адресу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради лист від 04.12.2025, у якому просив скоригувати строки проведення позапланової перевірки, а також лист від 24.12.2025, у якому просив утриматися від проведення будь-яких заходів щодо об`єкта будівництва громадської будівлі до його повернення до міста Калуша у зв`язку з проходженням реабілітаційних (медичних) заходів після перенесеної хвороби. Разом із тим відповідач зазначає, що до вказаних листів позивач не долучив документів, які б підтверджували наведені ним обставини та об`єктивну неможливість бути присутнім під час проведення перевірки. На переконання відповідача, постанова у справі про адміністративне правопорушення від 30.12.2025 № 02-12/02 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, за наявності встановлених обставин невиконання припису, а тому підстави для її скасування відсутні. З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив від 19.02.2026, яка надійшла до суду 23.02.2026.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що право приватної власності набувається у встановленому законом порядку, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а право приватної власності є непорушним. Позивач наголошує, що право власності на спірний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано 17.03.2015. За його твердженням, підстави реєстрації права власності на цей об`єкт та їх відповідність вимогам чинного законодавства були предметом перевірки державного реєстратора під час первинної реєстрації, а також двох нотаріусів, які вчиняли відповідні нотаріальні дії під час укладення правочинів щодо зміни власників спірного об`єкта нерухомого майна. Позивач вважає, що обставини державної реєстрації права власності та відсутність сумнівів щодо законності відповідних реєстраційних і нотаріальних дій мають значення для оцінки правомірності висновків відповідача стосовно спірного об`єкта будівництва. Отже, між сторонами існує спір щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з невиконанням вимог припису від 03.09.2025 про знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельної ділянки до попереднього стану.

Процесуальна історія розгляду справи

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року позивачу поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі № 300/296/26. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач, зокрема, зазначав про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки, на його думку, спір щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підлягав розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом, а не окружним адміністративним судом. Позивач посилався на пункт 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Також позивач зазначав, що суд першої інстанції мав вирішити питання про передачу справи за належною предметною підсудністю.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, у якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року - без змін.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача. Справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, продовжено строк розгляду адміністративної справи на п`ятнадцять календарних днів та витребувано матеріали справи з Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

У подальшому позивач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/1168/26 за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 .

На обґрунтування клопотання позивач зазначав, що в межах справи № 300/1168/26 судом витребувано докази, які, на його думку, мають істотне значення для вирішення спору щодо законності постанови про адміністративне правопорушення, зокрема дозвільні документи, договір оренди земельної ділянки та матеріали перевірок.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року в задоволенні клопотання про зупинення апеляційного провадження відмовлено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи № 300/296/26 до вирішення справи № 300/1168/26 у розумінні пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року скасовано, а справу № 300/296/26 направлено для розгляду за встановленою предметною підсудністю до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України спори щодо рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності належать до предметної підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування судового рішення та направлення справи до належного суду відповідно до частини першої статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2026 року адміністративну справу № 300/296/26 прийнято до провадження цього суду та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 год 30 хв 08 жовтня 2026 року.

У зазначеній ухвалі суд виходив із того, що предметом спору є оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому справа підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Повторне відкриття провадження судом не здійснювалося, оскільки провадження у справі було відкрито ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року.

30 вересня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача ОСОБА_1 , у яких останній просив врахувати нові докази та обставини, що, на його думку, мають істотне значення для вирішення спору.

Позивач зазначив, що у провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває справа № 300/1168/26 за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради до нього, який діє в інтересах неповнолітнього сина, про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат. За твердженням позивача, під час розгляду цієї справи відповідачем надано рішення виконавчого комітету Калуської міської ради від 19.02.2002 № 71 «Про прийняття в експлуатацію торгового павільйону № 184 на провулку Шкільному» та акт державної технічної комісії від 13.02.2002 про прийняття зазначеного об`єкта в експлуатацію. Позивач вважає, що ці документи спростовують твердження про відсутність дозвільних документів та самочинний характер будівництва спірного об`єкта. Також позивач наголосив, що актом перевірки від 12.12.2025 № 12122025005 зафіксовано невиконання вимог припису від 03.09.2025 щодо знесення об`єкта та приведення земельної ділянки до попереднього стану, однак не встановлено факту здійснення ним будівельних робіт. При цьому актом перевірки від 03.09.2025 № 03092025003 зазначено, що будівництво розпочав його батько, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За доводами позивача, аналогічні обставини були зафіксовані в акті перевірки від 20.04.2021 № 20042021007, за результатами якого його батька було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладений штраф сплачено. Посилаючись на статтю 61 Конституції України та принцип non bis in idem, позивач вважає повторне притягнення до відповідальності за ті самі обставини неприпустимим. З огляду на викладене просив суд урахувати обставини та докази, наявні у справі № 300/1168/26, або розглянути питання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

У судове засідання позивач та представник відповідача не з`явилися.

06 жовтня 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він просив задовольнити позовні вимоги.

08 жовтня 2026 року від представника відповідача начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топорова А.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. У заяві представник відповідача зазначив, що позовних вимог не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а постанову № 02-12/02 від 30 грудня 2025 року законною й обґрунтованою. Просив розглянути справу за наявними у ній матеріалами та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

З огляду на подані заяви, характер спірних правовідносин та наявні у справі матеріали суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їхня неявка за наведених обставин не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, наявні письмові докази та надавши їм оцінку в сукупності, суд установив такі обставини.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 07 серпня 2025 року № 1225 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради погоджено здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі» за адресою: АДРЕСА_1 », на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010.

Далі, наказом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради від 22.08.2025 №01-06/06 «Про проведення позапланової перевірки» наказано Відділу державного архітектурно-будівельного контролю провести позапланову перевірку за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000610:001:0010», замовник ОСОБА_3 .

На підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 22.08.2025 №03/02-04 заступником начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Штремих Роксоланою Петрівною здійснено позапланову перевірку будівництва громадської будівлі за адресою: провулок Шкільний, 8 в м. Калуш.

За результатами позапланової перевірки, проведеної у період з 02.09.2025 по 03.09.2025, складено Акт від 03.09.2025 №03092025003, в якому, в розділі VIII «Опис виявлених порушень вимог законодавства» зазначено, що за адресою: провулок Шкільний, 8 в м. Калуш, на землях комунальної власності територіальної громади міста Калуш, кадастровий номер 2610400000:10:001:0010, розпочато будівництво громадської будівлі, без набуття права на виконання будівельних робіт, щодо об?єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (СС1), що є самочинним будівництвом. Зазначена земельна ділянка площею 0,0084 га перебувала в оренді до 05.06.2018. Згідно плану меж землекористування громадська будівля знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010 площею 84м2 та самовільно захопленій ділянці комунальної власності орієнтовною площею 63 кв.м. Обміри самовільно зайнятої земельної ділянки здійснено КП «Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради». Правопорушення, передбачене пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснено ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, за результатами позапланової перевірки позивачу 03.09.2025 винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким його зобов`язано:

- зупинити розпочаті будівельні роботи;

- усунути виявлені порушення у відповідності до вимог містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельної ділянки до попереднього стану.

У коментованому приписі вказано, що цей припис є обов`язковим до виконання, за не виконання цього припису юридична особа, фізична особа/фізична особа-підприємець несуть відповідальність, передбачену Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та КУпАП, про виконання припису необхідно повідомити до 04.11.2025.

Про одержання вищезазначеного припису свідчить особистий підпис ОСОБА_1 .

У розділі Х «Пояснення або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та цього атка» вищезазначеного Акту, позивачем зазначено наступне: з приписом не згідний, викладена в ньому інформація не відповідає дійсності, починаючи з 2018 року і на даний час ніяке будівництво не ведеться, всі необхідні дані щодо будівництва надавалися начальнику відділу, крім того даний об`єкт зареєстрований в Державному реєстрі речових прав, як незавершене будівництво, всі необхідні дані є у відділу ДАБК, тому вважаю даний припис безпідставним.

Відділом ДАБК Калуської міської ради направлено листа від 10.11.2025 №02-11/157 до Міністерства розвитку громад та територій України про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об?єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 », на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010, щодо виконання вимог припису від 03.09.2025., у зв`язку із тим що позивач в установлений двомісячний термін не повідомив відділ ДАБК про виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 03.09.2025).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 27.11.2025 №1648 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» наказано Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000610:001:0010 стосовно виконання вимог припису від 03.09.2025 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради видано наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 01.12.2025 №01-06/12 та направлення для проведення позапланового заходу від 08.12.2025 №05/02-04 щодо проведення позапланової перевірки за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000610:001:0010 стосовно виконання вимог припису від 03.09.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Позивачу направлено повідомлення про проведення позапланового заходу від 01.12.2025 №02-11/171, в якому повідомлялося, що у період з 09 грудня по 12 грудня 2025 року буде здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: провулок Шкільний, 8 в м. Калуш, Івано-Франківської області, кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:10:001:0010» щодо виконання вимог припису від 03.09.2025 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

На підтвердження вищезазначених обставин відповідачем долучено фіскальний чек №7730100176606 від 01.12.2025.

Позивач надіслав на адресу Відділу ДАБК Калуської міської ради листа від 04.12.2025, в якому повідомив про те, що з 05.12.2025 по 29.12.2025 останній буде проходити реабілітаційні заходи після хвороби у місті Дніпро, тому просить скоригувати строки проведення перевірки на об`єкті.

За результатом проведеної позапланової перевірки складено акт № 12122025005 від 12.12.2025, в якому зазначено, що на об`єкті «Будівництво громадської будівлі за адресою: провулок Шкільний, 8 в м. Калуш», на землях кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:10:001:0010 та за її межами замовником ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , не виконано вимоги припису від 03.09.2025, виданого відділом ДАБК, а саме: не знесено самочинно збудований об`єкт та не приведено земельну ділянку до попереднього стану, що є порушенням пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу 3 підпункту 3 пункту 11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Також, Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.12.2025, згідно з яким під час проведення перевірки виявлено порушення: не знесено самочинно збудований об`єкт та не приведено земельну ділянку до попереднього стану, що є порушенням пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу 3 підпункту 3 пункту 11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, за що передбачена відповідальність згідно з частиною 1 статті 188-42 КУпАП України.

Позивач 24.12.2025 направив начальнику Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради лист, в якому просив утриматися від проведення будь яких заходів відносно «об`єкту будівництва громадської будівлі, що по АДРЕСА_1 » до його повернення у місто, оскільки останній проходитиме реабілітаційні (медичні) заходи після перенесеної хвороби до 01.02.2026.

Однак, Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради 30.12.2025 винесено постанову №02-12/02 по справі про адміністративне правопорушення, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частино 1 статті 188-42 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 гривень.

Вважаючи протиправною постанову начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради №02-12/02 від 30.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суд за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд, усебічно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також визначивши характер спірних правовідносин та зміст прав і обов`язків їх учасників, виходить із такого.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль є сукупністю заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Такий контроль здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей правового статусу замовників будівництва, які є фізичними особами. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва шляхом проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою є перевірка, передбачена планом роботи відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим його керівником. Позаплановою є перевірка, яка не передбачена таким планом.

Статтею 41 Закону № 3038-VI визначено підстави для проведення позапланових перевірок, до яких належать:

Подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

Необхідність перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців із дня подання відповідних документів;

Виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

Перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

Вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності передбачених законом підстав;

Звернення фізичних або юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

Вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом або фактами, які були підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування, забороняється, крім випадків, установлених законом.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, ніж передбачені статтею 41 Закону № 3038-VI, не допускається, за винятком прямо передбачених цією статтею випадків.

Крім того, підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проєкту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, а також виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначається постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, якою затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проєктної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством.

Згідно з пунктами 5 та 7 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

-подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

-необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

-виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для її проведення. Строк проведення такого заходу не може перевищувати десяти робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їхніх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Якщо суб`єкти містобудування або їхні представники, які будують або збудували об`єкт будівництва, були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, однак не прибули на об`єкт будівництва, перевірка за можливості її проведення здійснюється без їхньої участі із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Пунктом 11 Порядку № 553 визначено повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірок.

Зокрема, відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 11 Порядку № 553 такі посадові особи мають право на безперешкодний доступ до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проєкту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проєкту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, а також виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи мають право перевіряти відповідність виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проєктним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасність та якість проведення передбачених нормативно-технічною і проєктною документацією зйомок, замірів і випробувань, ведення журналів робіт, наявність у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації, а також відповідність будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством.

Згідно з підпунктом 7 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій за погодженням з їхніми керівниками, а також фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій.

Відповідно до підпункту 8 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Водночас забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, відповідно до підпунктів 9–11 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи мають право вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки та замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Водночас пунктом 11 Порядку № 553 встановлено заборону посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол та видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком до Порядку № 553.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складено акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта, а один примірник залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється контроль, або його уповноваженою особою в останній день перевірки.

Пунктом 19 Порядку № 553 передбачено, що припис складається у двох примірниках, один з яких залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 21 Порядку № 553 встановлено, що в разі незгоди суб`єкта містобудування з актом перевірки він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування підписати акт перевірки та припису посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить в акті відповідний запис. Якщо суб`єкт містобудування відмовляється від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови протягом трьох днів після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два інші примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 553 органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а також щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною сьомою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як установлено судом під час дослідження матеріалів справи, на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 22.08.2025 № 03/02-04 заступником начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Штремих Роксоланою Петрівною проведено позапланову перевірку будівництва громадської будівлі за адресою: провулок Шкільний, 8 у місті Калуші.

За результатами перевірки, проведеної в період із 02.09.2025 по 03.09.2025, складено акт від 03.09.2025 № 03092025003 та видано припис про зупинення підготовчих і будівельних робіт.

Зазначеним приписом ОСОБА_1 зобов`язано зупинити розпочаті будівельні роботи, а також усунути виявлені порушення вимог містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельної ділянки до попереднього стану.

У приписі також зазначено про його обов`язковість для виконання, відповідальність за невиконання його вимог відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також установлено строк повідомлення про виконання припису до 04.11.2025.

Факт отримання зазначеного припису підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 ..

Надалі Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради видано наказ від 01.12.2025 № 01-06/12 «Про проведення позапланової перевірки» та оформлено направлення від 08.12.2025 № 05/02-04 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Предметом перевірки було дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1», розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000610:001:0010, у частині виконання вимог припису від 03.09.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт

Позивачу було направлено повідомлення від 01.12.2025 № 02-11/171 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), у якому зазначено, що в період з 09.12.2025 по 12.12.2025 буде проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: провулок Шкільний, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область», розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010, у частині виконання вимог припису від 03.09.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

На підтвердження направлення позивачу повідомлення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем долучено до матеріалів справи фіскальний чек № 7730100176606 від 01.12.2025.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звертався до начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради з листами, у яких просив перенести проведення перевірки з огляду на проходження реабілітаційних заходів після перенесеної хвороби.

Так, у листі від 04.12.2025 позивач повідомив, що в період з 05.12.2025 по 29.12.2025 проходитиме реабілітаційні заходи після перенесеної хвороби у місті Дніпрі, у зв`язку із чим просив скоригувати строки проведення перевірки на об`єкті будівництва.

У листі від 24.12.2025 позивач повторно просив утриматися від проведення будь-яких заходів щодо об`єкта будівництва громадської будівлі, розташованого на провулку Шкільному, 8 у місті Калуші, до його повернення, зазначаючи, що реабілітаційні (медичні) заходи після перенесеної хвороби триватимуть до 01.02.2026.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не надав ані відповідачу разом із листами від 04.12.2025 та 24.12.2025, ані суду будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у період з 05.12.2025 по 01.02.2026 дійсно проходив реабілітаційні (медичні) заходи після перенесеної хвороби у місті Дніпрі.

За таких обставин самі лише повідомлення позивача про проходження реабілітації без належного документального підтвердження не дають достатніх підстав для висновку про наявність об`єктивних обставин, які перешкоджали його участі в позаплановій перевірці, проведеній у період з 09.12.2025 по 12.12.2025, а також у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

При цьому суд ураховує положення пункту 9 Порядку № 553, відповідно до якого у випадку, коли суб`єкти містобудування або їхні представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва, перевірка проводиться за їх відсутності за умови можливості її проведення без їхньої участі та із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Як убачається з акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 12.12.2025 № 12122025005, до участі в позаплановому заході були залучені представники органів місцевого самоврядування, а саме начальник управління земельних відносин Калуської міської ради та головний спеціаліст сектору інспекторів з благоустрою відділу муніципальної інспекції УНС Калуської міської ради.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивача було повідомлено про проведення позапланової перевірки, а сам захід проведено за участю представників органів місцевого самоврядування. За наведених обставин суд не вбачає достатніх підстав вважати, що проведення перевірки за відсутності позивача саме собою свідчить про порушення відповідачем установленого порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як установлено судом, за результатами позапланової перевірки, проведеної в період з 09.12.2025 по 12.12.2025, Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради 12.12.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно із зазначеним протоколом під час перевірки встановлено, що позивачем не знесено самочинно збудований об`єкт та не приведено земельну ділянку до попереднього стану, тобто не виконано вимог припису від 03.09.2025.

У протоколі зазначено, що такі дії (бездіяльність) є порушенням пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, а відповідальність за відповідне правопорушення передбачена частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проєкту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень та зупинення підготовчих і будівельних робіт у випадках, передбачених законом.

Відповідні повноваження передбачені також підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553, згідно з яким посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених законом.

Отже, припис Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради від 03.09.2025 був обов`язковим для виконання в установленому ним обсязі та порядку.

Водночас позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували виконання вимог зазначеного припису, зокрема знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до частини першої статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу в розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як установлено судом, 30.12.2025 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради винесено постанову № 02-12/02 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Оцінивши наведені обставини та наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що факт невиконання вимог припису від 03.09.2025 підтверджується матеріалами позапланової перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення від 12.12.2025. Натомість позивач не надав належних доказів, які б спростовували встановлені відповідачем обставини або підтверджували виконання припису.

За таких обставин суд вважає, що постанова Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради від 30.12.2025 № 02-12/02 прийнята за результатами встановлення обставин, які свідчать про невиконання припису, та за наявності передбаченої законом відповідальності за відповідне правопорушення.

Відтак підстав для визнання протиправною та скасування зазначеної постанови суд не встановив.

Щодо доводів позивача про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна

Заперечуючи проти правомірності оскаржуваної постанови, позивач посилається на те, що право власності на спірний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано 17.03.2015. На його думку, підстави для державної реєстрації права власності на цей об`єкт та їх відповідність вимогам законодавства перевірялися державним реєстратором під час первинної реєстрації, а надалі нотаріусами під час вчинення правочинів щодо зміни власників нерухомого майна. При цьому, як зазначає позивач, у відповідних осіб не виникло сумнівів щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд виходить із такого.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У пунктах 6.30–6.33 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, однак сама собою не має самостійного значення щодо підстав виникнення такого права.

Зокрема, державна реєстрація визначає момент, із якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення відповідного права.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що положення статті 376 Цивільного кодексу України не допускають легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на відповідне нерухоме майно в інший спосіб, ніж передбачений цією статтею. Реєстрація права власності на об`єкт самочинного будівництва не змінює правового режиму такого об`єкта як самочинно збудованого.

Отже, сам факт державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна 17.03.2015, так само як і подальше вчинення нотаріусами правочинів щодо зміни власників цього об`єкта, не є безумовним підтвердженням дотримання всіх вимог містобудівного законодавства під час його будівництва.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є різними за своїм правовим змістом питаннями. Наявність запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно сама собою не усуває можливих порушень, допущених під час будівництва, та не звільняє суб`єкта містобудування від обов`язку виконувати законні приписи органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відтак посилання позивача на державну реєстрацію права власності, а також на проведення реєстраційних дій державним реєстратором і нотаріусами не спростовують установленого під час перевірки факту невиконання припису від 03.09.2025 та самі собою не свідчать про протиправність оскаржуваної постанови.

Щодо додаткових пояснень позивача.

Оцінюючи доводи позивача щодо порушення принципу non bis in idem, суд зазначає, що постановою за результатами перевірки від 20.04.2021 до адміністративної відповідальності було притягнуто ОСОБА_2 за виконання будівельних робіт без набуття відповідного права на їх виконання. Натомість оскаржуваною постановою від 30.12.2025 № 02-12/02 до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 за невиконання вимог припису від 03.09.2025.

Отже, наведені постанови стосуються різних осіб та різних за фактичним змістом діянь. За таких обставин суд не встановив подвійного притягнення позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а тому доводи позивача про порушення статті 61 Конституції України є необґрунтованими.

Інші доводи позивача, наведені в позовній заяві та додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача судом досліджено та оцінено в сукупності з іншими матеріалами справи. Водночас наведені доводи не спростовують установлених судом обставин, які мають значення для вирішення спору, та не дають підстав для висновку про протиправність оскаржуваної постанови.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили, а їх оцінка здійснюється з урахуванням належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У цій справі судом досліджено матеріали, надані відповідачем на підтвердження обставин проведення позапланової перевірки, оформлення її результатів, установлення факту невиконання припису від 03.09.2025 та прийняття постанови від 30.12.2025 № 02-12/02 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зазначені матеріали оцінено з урахуванням доводів позивача щодо обставин проведення перевірки, правового статусу спірного об`єкта нерухомості, змісту раніше виданого припису та наявності підстав для застосування до нього адміністративного стягнення.

При цьому суд виходить із того, що сама лише незгода позивача з висновками органу державного архітектурно-будівельного контролю не є достатньою підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною. Вирішальне значення мають установлені обставини правопорушення, наявність передбачених законом підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, достатність доказів на підтвердження відповідних обставин, а також дотримання уповноваженим органом установленої законом процедури.

Водночас суд наголошує, що покладений на відповідача обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення не може вважатися виконаним виключно з огляду на відсутність доказів на підтвердження позиції позивача. Така правомірність має підтверджуватися сукупністю належних і допустимих доказів, які дають змогу встановити фактичні обставини справи та перевірити відповідність прийнятого рішення вимогам законодавства.

За результатами безпосереднього, всебічного та повного дослідження матеріалів справи, зіставлення доводів сторін і наданих ними доказів суд доходить висновку, що обставини, покладені в основу оскаржуваної постанови, підтверджуються дослідженими матеріалами справи, а доводи позивача не спростовують висновків відповідача щодо наявності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Підстав для висновку про недотримання відповідачем вимог законодавства, які б зумовлювали протиправність оскаржуваної постанови, судом не встановлено.

Отже, з урахуванням установлених у справі обставин, оцінених доказів та положень законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 30.12.2025 № 02-12/02 у справі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 139 КАС України. З огляду на результат розгляду справи та відсутність підстав для задоволення позову підстави для відшкодування позивачу понесених ним судових витрат за рахунок відповідача відсутні.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 241–246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 188-42, 247, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про скасування постанови № 02-12/02 від 30 грудня 2025 року та закриття справи про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.10.2026 року.

Суддя: