Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №343/2025/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2025/26

Провадження №: 2/343/1386/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Оленяк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/2025/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін:

позивач просить стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 19.01.2026-100002276 від 19.01.2026 у розмірі 7062,50 грн, а також судові витрати, яка складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат, пов`язаних з надсиланням позовної заяви відповідачці, в розмірі 130,98 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.01.2026 ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 19.01.2026-100002276, відповідно до якого перший надав останній кредит у розмірі 1500,00 грн. Дата надання кредиту 20.01.2026, строк, на який надається кредит, 154 дні, дата повернення кредиту - 22.06.2026. Процентна ставка "Стандарт" - 1 % за день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом. Процентна ставка "Економ" - 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Комісія, пов`язана з наданням кредиту, - 7 % від суми кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборговаості - 105 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

25 січня 2026 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились збільшити суму кредиту. Спосіб надання кредиту - перерахування на рахунок споживача НОМЕР_1 .

ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало позичальниці кредит. Однак відповідачка свої зобов`язання не виконує, внесла тільки часткові сплати (10.02.2026 на суму 775,00 грн, 23.02.2026 на суму 787,50 грн), у зв`язку із чим станом на дату подання позову у неї утворилась заборгованість у розмірі 7062,50 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2500,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 2450,00 грн, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 175,00 грн, відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, - 1937,50 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечив проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, де визначена дата судового засідання, рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 52), яке повернулося з відміткою про його отриманння 15.09.2026 (а.с. 57). Також дані РНОКПП відповідачки внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує її можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку "Дія". Відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань до суду від неї не поступило.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

згідно із ухвалою від 09 вересня 2026 року, суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надала.

Згідно із ухвалою від 12.10.2026, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

19 січня 2026 року відповідачка звернулася до ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", від якого отримала пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферту), в якій кредитодавець запропонував його умови. Серед іншого також зазначив, що електронний кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору, яка розміщена на сайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх складення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодаця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

У заявці, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, встановлено дані сторін договору, документи, за якими ідентифіковано відповідачку, а також належний позичальниці електронний платіжний засіб НОМЕР_1 .

У відповіді позичальника про прийняття пропозиції (оферти) зазначено, що, відповідно до умов кредитного договору № 19.01.2026-100002276 від 19.01.2026, позичальниці надається кредит на таких умовах: сума кредиту - 1500,00 грн; строк, на який надається кредит, 154 дні, дата повернення кредиту 22.06.2026. Процентна ставка "Стандарт" - 1 % за день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом. Процентна ставка "Економ" - 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Пропозицію та заявку відповідачка підписала за допомогою одноразового ідентифікатора Е857 (а.с. 11-18).

Надалі позивач та ОСОБА_1 25.01.2026 у електронному вигляді уклали додаткову угоду до кредитного договору, яку остання підписала одноразовим ідентифікатором К943, в якій його сторони погодили надання другого траншу кредиту в сумі 1000,00 грн, у зв`язку з чим сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 2500,00 грн. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й транш) - 149 днів з дати його надання. Позичальник зобов`язаний cплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу, в розмірі 7 % від суми 2-го траншу, що дорівнює 70,00 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення додаткового договору встановлюється у розмірі 175,00 грн (а.с. 18 звор. - 21).

На підтвердження факту перерахування відповідачці кредитних коштів у сумі 1500,00 грн та 1000,00 грн відповідно 20.01.2026 та 25.01.2026 позивач надав повідомлення про успішне перерахування на платіжну картку НОМЕР_2 , де призначення платежу: видача за договором кредиту № 19.01.2026-100002276/видача траншу за додатковим договором до кредитного договору № 19.01.2026-100002276-1 до кредитного договору № 19.01.2026-100002276 (а.с. 22, 23).

Як слідує із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 19.01.2026-100002276 від 19.01.2026 (а.с. 24-26), заборгованість ОСОБА_1 складає: 2500,00 грн основний борг, 2450,00 грн - проценти, 1937,50 грн - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, 175,00 грн - залишок комісій, разом 7062,50 грн. Проценти по кредиту нараховані за період із 20.01.2026 до 22.06.2026, що в межах строку кредитування. Мали місце дві сплати 10.02.2026 на суму 775,00 грн (з яких 300,00 грн зараховано на сплату процентів, 300,00 грн - на проценти за ст. 625 ЦК України, 175,00 грн - на погашення комісії) та 23.02.2026 на суму 787,50 грн (з яких 350,00 грн - на погашення процентів, 262,50 - на погашення процентів за ст. 625 ЦК України, 175,00 грн - на погашення комісії).

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд установив, що ОСОБА_1 19.01.2026 уклала із ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" кредитний договір № 19.01.2026-100002276 та 25.01.2026 - додаткову угоду до нього в електронному вигляді, що відповідає описаним вище нормам законодавства, копії яких долучені по позовної заяви. У кредитному договорі та додатковій угоді до нього визначені основні умови кредитування, в тому числі суми траншів, які надані на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, розміри процентних ставок дата повернення, орієнтована вартість кредиту для споживача та інше.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

На підтвердження факту перерахування відповідачці 20.01.2026 та 25.01.2026 коштів відповідно у розмірі 1500,00 грн та 1000,00 грн на картку НОМЕР_2 позивач надав повідомлення, в яких вказано призначення платежу "видача за договором № 19.01.2026-100002276/додатковим договором до договору № 19.01.2026-100002276", які, як встановлено вище, укладено саме з ОСОБА_1 . Відповідачка ж не була позбавлена можливості надати довідку про відсутність у неї банківської карти НОМЕР_2 на момент здійснення перерахування коштів.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт перерахування позивачем кредитних коштів на користь відповідачки на загальну суму 2500,00 грн на споживчі потреби, яка обумовлена кредитним договором та додатковим договором до нього, що свідчить про те, що ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" виконало свої зобов`язання за спірним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти. Доказів на підтвердження повернення таких коштів остання суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

У частині 1 ст. 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержавння процентів встановлюються договором.

Оскільки відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, за нею рахується заборгованість в розмірі 7062,50 грн, із яких 2500,00 грн основний борг, 2450,00 грн - проценти, 1937,50 грн - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, 175,00 грн - залишок комісій, на підтвердження чого позивач надав розрахунок заборгованості.

З наданого розрахунку суд установив, що позивач застосовув погоджені сторонами процентні ставки, а саме 1,0 % за кожен день користування кредитними коштами, які нараховувалися за 7 чергових періодів із 20.01.2026 до 27.04.2026 (98 днів(14днів*7 періодів)), та 0,5 % за кожен день користування кредитними коштами, які нараховувалися у наступні чергові періоди із 28.04.2026 до 22.06.2026 (56 днів), що здійснював у межах погодженого сторонами строку кредитування - 154 дні, а відтак він підставно заявив до стягнення з урахуванням внесених сплат заборгованість за процентами в розмірі 2450,00 грн (1500,00 грн*1,0%*5 днів+2500,00 грн (1500,00 грн+1000,00 грн другого траншу)*1,0%*93 дні+2500,00грн*0,5%*56 днів-300,00 грн - 350,00 грн).

Також у розрахунку нараховано комісію тричі по 175,00 грн (105,00 грн при отриманні першого траншу+70,00 грн при отриманні другого траншу та 175,00 грн і 175,0 грн за обслуговування кредитної заборгованості), що встановлено умовами договору, з якими відповідачка погодилася. При цьому умовами договору передбачено, що до комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надати позичальнику безоплатно, відповідно до чинного законодавства, зокрема за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит, що відповідає вимогам ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", якою визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. А відтак позивач із урахуванням внесених сплат на погашення комісії підставно заявляє до стягнення комісію в розмірі 175,00 грн, що передбачено ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", та з якою відповідачка погодилася.

Щодо нарахованої заборгованості за ст. 625 ЦК України на суму 1937,50 грн, то суд зазначає таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а не п. 6 Розділу IV Закону України "Про споживче кредитування", на який посилається позивач.

Відповідно до зазначеного вище розрахунку заборгованості, кредитор проводить нарахування заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України за період із 03.02.2026 до 23.04.2026, тобто після 24 лютого 2022 року, а тому, згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідачка звільняється від їх сплати.

Таким чином, суд, ураховуючи положення п. 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вважає, що позов в частині стягнення з відповідачки нарахованих процентів відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 1937,50 грн не підлягає задоволенню.

Водночас суд звертає увагу на те, що частину внесених відповідачкою коштів (300,00 грн та 262,50 грн) було зараховано на погашення заборгованості за відсотками за ст. 625 ЦК України, однак від сплати таких вона звільнена, про що вказано вище, тому вказані сплати суд уважає за необхідне зарахувати на погашення відсотків за користування кредитними коштами, тому сума заборгованості за такими складає 1887,50 грн (2450,00 грн- 300,00 грн - 262,50 грн).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору № 19.01.2026-100002276 від 19.01.2026, у встановленому порядку та строки не погашала заборгованість, доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів не надала, проценти та комісію не сплатила, не подала і будь-яких доказів на спростування факту отримання нею кредитних коштів, а також наданого позивачем розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" слід стягнути заборгованість у розмірі 4562,50 грн, із яких заборгованість за кредитом 2500,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами 1887,50 грн, заборгованість за комісією 175,00 грн, а позовні вимоги задовольнити частково (64,60 % від заявленої до стягнення суми заборгованості (4562,50 грн * 100 % /7062,50 грн)).

Розподіл судових витрат між сторонами:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 48).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1719,91 грн (2662,40 грн * 64,60 %) сплаченого судового збору та 75,31 грн (116,58 грн *64,60 %) витрат, пов`язаних з направленням відповідачці позовної заяви з додатками у паперовому вигляді, оскільки остання не має зареєстрованого електронного кабінета, що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу, то позивач у позовній заяві зазначив, що докази понесення таких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення, а відтак у разі подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення та подання доказів про понесені витрати на правову допомогу, буде визначена дата судового засідання для її розгляду.

На підставі викладеного, ст. 205, 207, 526, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень, ЦК України, ст. 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором № 19.01.2026-100002276 від 19.01.2026 у розмірі 4562 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят дві) гривні 50 копійок, із яких заборгованість за кредитом - 2500,00 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 1887,50 гривень, заборгованість за комісією - 175,00 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 1719 (одна тисяча сімсот дев`ятнадцять) гривень 91 копійка та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви, у розмірі 75 (сімдесят п`ять) гривень 31 копійка.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 113-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя С.М. Монташевич