Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №341/1673/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1673/26

Номер провадження 2/341/1167/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Островської Н. І., за участю секретаря судових засідань Гомерди Г.М., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю « СЕЛФІ КРЕДИТ» (юридична адреса: Андріївський узвіз, 1А, м. Київ) до ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Малиш Т.О. звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 66 562,98 гривень та судових витрат.

Як підставу зазначено, що 27.02.2026 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 2911018 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 25 900,00 грн., а споживач зобов`язувався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання, передбачені умовами Кредитного договору та здійснило перерахунок коштів на вказані Відповідачем реквізити банківської картки, однак Відповідачем належним чином не було виконано договірні зобов`язання, а саме: не повернуто кошти в строк на умовах, встановлених Кредитним договором та не сплачено проценти.

У порушення умов Кредитного договору, Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 66562 грн. 98 коп., у тому числі: 25899 грн. 98 коп. – заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за Кредитним договором; 27713 грн. 00 коп. - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування Кредитними коштами. 12950 грн. 00 коп.– заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою суду від 14.09.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Малиш Т.О. в позовних вимогах не заперечувала щодо розгляду справи без її участі та можливого ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, поштове повідомлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У Постанові від 01.12.2023у справі № 591/4832/22,провадження № 61-10261св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 березня 2024 року у cправі № 922/1648/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, 27.02.2026 року ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 2911018 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 25 900,00 грн, строком на 360 днів.

Згідно з п.1.5 договору, тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:

1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору;

Згідно з п. 1.6. договору, мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 4149-49ХХ-ХХХХ-3323 .

Згідно з п. 2.2 договору, сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 27.02.2026 року або 28.02.2026 року. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.3 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу споживача.

У п.3.4 договору вказано, що розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору, зокрема не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.

Відповідно до п.7.3 договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора А859, відправленого 27.02.2026 на відповідний номер мобільного телефону (а. с. 20).

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується копією листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 06.08.2026, згідно якого успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 25 900,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - ab07f795-e943-49ec-865a-e317aab45cc6, номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» cbdb6db2a69eef1828622247612039f4. Електронний платіжний засіб 4149499073873323, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», дата і час створення - 2026-02-27 15:20:10, дата і час виконання 2026-02-27 15:20:13. Призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2911018 від 2026-02-27 (а. с.30).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2911018 від 27.02.2026 року станом на 06.08.2026 року сума боргу становить 66 562,98 грн, з яких: 22 25 899,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27 713,00 грн заборгованість за відсотками, 12 950,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. При цьому відповідачем здійснювалось погашення заборгованості за кредитом в загальному розмірі 13 727,02 грн (а. с. 34-35).

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідач наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростувала, власного розрахунку чи доказів належного виконання зобов`язань зі сплати кредиту суду не надала.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші договірні зобов`язання в повному обсязі, у строки та на умовах, визначених сторонами.

З огляду на те, що відповідач не виконала свого обов`язку та не повернула у повному обсязі отримані кошти у передбачений договором строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення тіла кредиту в розмірі 25 899,98 грн. та прострочених відсотків у розмірі 27 713,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості штрафу за договором № 2911018 від 27.02.2026 в розмірі 12 950, 00 грн., то суд звертає увагу, що відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов о висновку про те, що на договір позики, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця пені за таке прострочення, а нарахована позикодавцем пеня в сумі 12 950, 00 грн., підлягає списанню позикодавцем.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд, враховуючи обсяг задоволених позовних вимог, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2 144,42 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 263-265, 267, 273, 274, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю « СЕЛФІ КРЕДИТ» (юридична адреса: Андріївський узвіз, 1А, м. Київ) заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 612,98 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25 899,98 грн; заборгованості за відсотками – 27 713,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю « СЕЛФІ КРЕДИТ» (юридична адреса: Андріївський узвіз, 1А, м. Київ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 144,42 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА