Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №151/754/26 — Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/754/26

Провадження № 3/151/267/26

ПОСТАНОВА

іменем України

14 жовтня 2026 року селище Чечельник

Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л.Г. отримавши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

06 серпня 2026 року поліцейським з РПП СПД №1 ВП №1 Гайсинського РУП ст. сержантом поліції Трохимцем В.С. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144834 по ст. 173 КУпАП за те, що він 06 серпня 2026 року о 02 годині 05 хвилин, перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою в сторону гр. ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою не виражався. Із даною особою у них виник конфлікт через те, що вона прийшла посеред ночі на їхнє подвір`я, в стані алкогольного сп`яніння, з трьома бутилками налівки і хотіла випити, оскільки у її сина напередодні був День народження і їй показалося недостатньо того, що протягом дня вона вже вживала алкогольні напої. Він попросив її вийти з подвір`я, але вона почала скакати йому межи очі і обзивати нецензурними словами в наслідок чого він побив пляшки із тією налівкою, яку вона принесла з собою і випровадив за межі подвір`я. Він її не зачіпав, але оскільки це було близько четвертої години ночі, всі нормальні люди сплять, на таку поведінку він не міг не відреагувати і попросив її піти додому до своїх малолітніх дітей, яких у неї троє. Через її аморальну поведінку і виникають постійні конфлікти. Наміру порушувати громадський порядок не мав, але не міг мовчати на серйозні образи.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення sms-повістки на номер телефона, який зазначений у її письмових поясненнях, що підтверджується довідкою про доставку. Причину неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягається до відповідальності і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів.

Суд, не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Наявність саме хуліганського (безпричинного) мотиву є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Не являються хуліганством дії які, хоча і містять ознаки правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, але були вчинені на грунті неприязних відносин. Інакше кажучи, сам лише факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Судом встановлено, що конфлікт між сторонами відбувся не на ґрунті хуліганства, а на ґрунті неприязних відносин, тому, в даному випадку відсутні такі суб`єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень. Крім того, суд, звертає увагу на те, що конфлікт відбувся не у громадському місці а на території домогосподарства ОСОБА_1 , куди серед ночі прийшла ОСОБА_3 .

Викладене, також, підтвердила і свідок, яка допитана у судовому засіданні.

Так, ОСОБА_4 пояснила, що 05.08.26 приблизно о сьомій годині вечора ОСОБА_2 , яка являється її двоюрідною сестрою, запросила їх на День народження сина. Оскільки у цей час вже були закриті всі магазини, щоб купити подарунок дитині, то вони вирішили не йти з пустими руками. Вважає, що можна було б їх запросити хоча б зранку. ОСОБА_2 вночі побачивши, що вона є в мережі і не спить, почала їй писати і скидати голосові повідомлення, з приводу того, чого вони не прийшли на День народження. Через деякий час, вона вийшла на двір у туалет і побачила, як через сєтку, яка відгороджує їхні подвір`я, лізе ОСОБА_2 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, з бутилками в руках. Перелізши на їх подвір`я, підійшла до гойдалки. В цей час вийшов з будинку чоловік ОСОБА_5 і попросив ОСОБА_3 , щоб та йшла додому до дітей, але вона почала до нього скакати. У відповідь він побив бутилки з наливкою і випровадив її з подвір`я. Ні про яку зустріч вона з ОСОБА_3 не домовлялася, голосові та sms-повідомлення після інциденту ОСОБА_2 повидаляла. З нею майже всі родичі не спілкуються. Після того випадку ОСОБА_2 навіть з хати не виходить і сказала, що у суд не поїде.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 173, 247, 251, 268, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Людмила ТОКАРЧУК