Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №138/1806/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1806/26

Провадження №:2/138/1576/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 45741-10/2024 в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в сумі 6100 грн. на погоджений умовами договору строк, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та проценти за користування кредитом. 24.02.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено Договір факторингу № 24022025, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп» включно і до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 45741-10/2024 від 24.10.2024. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку з повернення наданого їй кредиту в строк, передбачений Кредитним договором. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 25620,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6100,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 7230,00 грн. та заборгованості за штрафом /пенею в сумі 12200,00 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 08.06.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання та витребувано докази.

29.06.2026 до суду надійшли витребувані документи.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без участі представника. Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавала, 10.08.2026 надіслала до суду відзив на позовну заяву, який ухвалою суду від 11.08.2026 залишений без розгляду. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд встановив, що 24.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 45741-10/2024, за умовами якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 6100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі– кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.. (п. 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 24.10.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 20.02.2025.

Відповідно до п. 1.4 договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1,0% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5457 - 08xx - xxxx – 8443 (п. 1.6 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору.

24.10.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти в сумі 6100,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Вих. № 3426_260217120227 від 17.02.2026.

Також, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260612/396-БТ від 16.06.2026 надало повідомлення згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито карту № НОМЕР_2 , на яку було успішно зараховано кошти 24.10.2024 в сумі 6100 грн.

До позовної заяви позивачем приєднано Договір про надання фінансового кредиту №45741-10/2024 від 24.10.2024 з Графіком платежів, який є Додатком № 1 до вказаного договору, Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) та Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту.

Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Таким чином, укладаючи вказаний договір відповідач та ТОВ «Стар Файненс Груп» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення договору № 45741-10/2024 від 24.10.2024 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Крім того, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 6100,00 грн., а відтак і факт виконання позикодавцем вимог укладеного кредитного договору щодо надання кредитних коштів відповідачу.

Також, судом встановлено, що 24.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено договір факторингу № 24022025, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості).

Відповідно до п. 1.4 Договору факторингу, права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

На підтвердження факту укладення вказаного договору, а також факту переходу до позивача прав вимоги, до позовної заяви додано копію Акту прийому-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 24.02.2025 до Договору факторингу № 24022025 від 24.02.2025 та копію платіжної інструкції № 3699 від 24.02.2025 про сплату коштів за відступлення права вимоги за Договором факторингу № 24022025 від 24.02.2025.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 24022025 від 24.02.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 45741-10/2024 загальна сума заборгованості за яким станом на 24.02.2025 становила 25620 грн., з яких 6100 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7320 грн. – сума заборгованості за відсотками; 12200 грн. – сума заборгованості за штрафами.

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище договором про надання фінансового кредиту до боржника ОСОБА_1 .

Крім того, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що боржник не сплачувала в повному обсязі заборгованість за кредитним договором, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором № 45741-10/2024 від 24.10.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 24.10.2024 по 24.02.2025, з якого вбачається, що станом на 24.02.2025 заборгованість відповідача становить 25620 грн., з яких 6100 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7320 грн. – сума заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 24.10.2024 по 20.02.2025; 12200 грн. – сума заборгованості за штрафами, нарахованими за період з 23.11.2024 по 21.02.2025.

Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок відсотків вірним, докази зворотного у суду відсутні.

Таким чином, враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти та відсотки за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 13420 грн., яка складається з 6100,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 7320,00 грн. заборгованості за відсотками, які підлягають стягненню в примусовому порядку.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафів в сумі 12200,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.3 Договору у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором в період з 23.11.2024 по 21.02.2025 позивачем нараховано штраф в сумі 12200,00 грн.

Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введений з 24 лютого 2022 року, та на даний час не скасований та не припинений, а тому з урахуванням викладеного нарахування штрафу згідно ст. 549 ЦК України в розмірі, визначеному договором в даному випадку не можливе.

Частиною першою ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що сплата відповідачем штрафу, нарахованого за невиконання умов кредитного договору в сумі 12200 грн., підлягає списанню позивачем (позикодавцем) в зв`язку з прямою нормою закону, викладеною в п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано кредит в розмірі 6100,00 грн., строком користування кредитом на 120 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,0 % в день, але відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Зважаючи на викладене вище та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, а також те, що кредитний договір № 45741-10/2024 від 24.10.2024 встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, але позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 13420,00 грн., а штраф в сумі 12200,00 грн. підлягає списанню позивачем у зв`язку з прямою вказівкою закону.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 13420 грн. (25620 грн. – 12200 грн. = 13420 грн.), тобто 52,38 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1394,57 грн., а судовий збір у сумі 1267,38 грн. суд покладає на позивача.

Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 8000 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатське об`єднання «Апологет» в особі адвоката керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича домовились, що виконавець надає послуги правової допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта в судах загальної юрисдикції.

Згідно з детальним описом наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 11.05.2026 АО «Апологет» в період з 01.05.2026 по 11.05.2026 надав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» наступні послуги у справі про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_1 : усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год.; погодження правової позиції з клієнтом 30 хв., складання позовної заяви 3 год. 30 хв.. Всього 6 год. 30 хв.

Відповідно до Акту № 335 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 11.05.2026 сума наданих послуг відповідно до договору від 01.07.2025 складає 8000 грн.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та доведення їх неспівмірності не скористався.

Однак, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором ціна позову в якій становить 25620 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «ФК «Кредиь-Капітал» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, суд вважає, що виокремлення адвокатом таких послуг як «усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості - 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції з клієнтом - 30 хв», як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складання позовної заяви», а тому визначення оплати за вказані послуги є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 45741-10/2024 від 24.10.2024 в розмірі 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у сумі 1394 (одна тисяча триста дев`яносто чотири) грн. 57 коп.

Судовий збір в сумі 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) гривень 38 коп. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, м. Львів, 79018, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, адреса для листування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя: Т.Ю. Холодова