Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №136/1830/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1830/26

провадження № 3-зв/136/9/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі судді Присяжного О.І., за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Липовець заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Міхаілідіса Михайла Володимировича про відвід судді Іванця Олександра Дмитровича від участі у справі про адміністративне правопорушення № 136/1830/26,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Липовецького районного суду Вінницької області перебуває адміністративна справа № 136/1830/26 за адміністративним матеріалом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, яка, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, була розподілена для розгляду судді Іванцю О.Д.

18.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 – адвоката Міхаілідіса М.В. надійшла заява про відвід судді Липовецького районного суду Вінницької області Іванця О.Д. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (справа № 136/1830/26). Вказана заява мотивована тим, що на розгляді у Липовецькому районному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026025060000048 від 13.07.2026 відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України (справа № 136/1682/26). Потерпілою у вказаному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_1 . Дане кримінальне провадження надійшло до суду 31.07.2026, тобто раніше ніж матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП. Головуючим у вказаній справі за результатами проведення авто розподілу визначено суддю Іванця О.Д. При цьому події, які є предметом судового розгляду у справі № 136/1830/26 є взаємопов`язані із подіями, які є предметом судового розгляду у справі № 136/1682/26. Крім того коло учасників як і в кримінальному, так і в адміністративному провадженні є ідентичними, як і показання учасників справи. Крім того наявне у справі пояснення ОСОБА_2 та відеозапис із приміщення магазину АТБ, отримані із матеріалів кримінального провадження № 12026025060000048.

Таким чином, на думку заявника, у ході дослідження матеріалів під час розгляду справи № 136/1830/26 суддя Іванець О.Д. фактично ознайомлюється із матеріалами справи № 136/1682/26, які на теперішній час не досліджувались у судовому засіданні, що у свою чергу може вплинути на формування у нього відповідної позиції. Вказане може свідчити про порушення принципу неупередженості, а тому задля усунення можливого сумніву у стороннього спостерігача щодо об`єктивності дій судді Іванця О.Д. та прийняття неупередженого рішення, є підстави для заявлення йому відводу.

У судове засідання суддя Липовецького районного суду Вінницької області Іванець О.Д. не з`явився.

Заявник та її представник у судове засідання не з`явились, у заяві про відвід судді просили розгляд вказаної заяви здійснити за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника.

Дослідивши заяву про відвід судді Липовецького районного суду Вінницької області Іванця О.Д. та її мотиви, суд дійшов висновку про таке.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді, однак діючі КПК України, ЦПК України та КАС України, мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді даної заяви про самовідвід слід застосувати аналогію права.

Так, відповідно до ст. 80 КПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, яка заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі у судовому провадженні.

Згідно вимог ст. 81 КПК України в разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 80 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою (ч. 2 ст. 75 КПК України).

Головна мета відводу – гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Подаючи заяву про відвід судді Іванця О.Д. від участі у розгляді справи № 136/1830/26 заявник та її представник виходили із того, що в ході дослідження матеріалів під час розгляду справи № 136/1830/26 суддя Іванець О.Д. фактично ознайомлюється із матеріалами справи № 136/1682/26, які на теперішній час не досліджувались у судовому засіданні, що у свою чергу може вплинути на формування у нього відповідної позиції та може свідчити про порушення принципу неупередженості.

Таким чином в ході розгляду заяви про відвід встановлено, що матеріали кримінального провадження № 12026025060000048 від 13.07.2026 по справі № 136/1682/26 у якому ОСОБА_1 визнано потерпілою на теперішній час не досліджувались у судовому засіданні, а отже, наразі, відсутні обставини, які б могли викликати сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді Іванця О.Д. під час розгляду справи № 136/1830/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Сам факт надходження обвинувального акта у кримінальному провадженні (справа № 136/1682/26) до суду раніше, ніж матеріали справи про адміністративне правопорушення (справа № 136/1830/26), не свідчить про наявність упередженості судді Іванця О.Д.

При цьому, суд звертає увагу на те, що належним способом захисту своїх прав, передбаченим для учасників справи у випадку незгоди із процесуальним рішенням судді, є оскарження судових рішень у визначеному законодавством порядку.

Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

За таких обставин суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді Іванця О.Д.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 75, 80, 81, 372 КПК України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Міхаілідіса Михайла Володимировича про відвід судді Іванця Олександра Дмитровича від участі у справі про адміністративне правопорушення № 136/1830/26 - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ