Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №135/1461/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1461/26

Провадження № 3/135/449/26

ПОСТАНОВА

іменем України

13.10.2026 м. Ладижин Вінницька область

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Кривешко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , працюючої,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Ладижинського міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до яких ОСОБА_1 неналежно виконала свої батьківські обов`язки внаслідок чого її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував в м. Ладижин по вул.. Будівельників, буд. 24 та виїхав на велосипеді на дорогу у дворі внаслідок чого сталося зіткнення з мопедом близько 21:30.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату,час та місце розгляду справи була повідомлена в порядку визначеному законодавством, доказів поважності причин неявки, а також клопотань щодо відкладення розгляду справи суду не надала. Виклик ОСОБА_1 здійснювався шляхом направлення судової повістки поштовими засобами зв`язку на адресу проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.

За вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, не була позбавлена можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі нею здійснено не було.

Крім того, у КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд за ч. 3 ст. 184 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами частини 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

З аналізу наведеної вище норми слідує, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суд повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому у справі протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще й як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

З огляду на це, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення статтею 278 КУпАП на суддю покладено обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Як встановлено судом, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146369 від 18.08.2026, зазначено, що ОСОБА_1 неналежно виконала свої батьківські обов`язки внаслідок чого її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував в м. Ладижин по вул.. Будівельників, буд. 24 та виїхав на велосипеді на дорогу у дворі внаслідок чого сталося зіткнення з мопедом близько 21:30.

Разом з тим, адміністративна відповідальність за ч. 3 статті 184 КУпАП настає у разі вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Під час дослідження матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146369 від 18.08.2026, судом встановлено, що відомості щодо конкретних незаконних дій ОСОБА_1 у відповідності їх з діями, які викладені у диспозиції ч. 3 статті 184 КУпАП відсутні, у зв`язку з цим неможливо встановити наявність або відсутність у діях останньої ознак правопорушення яке ставиться їй за вину.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є актом обвинувачення, він повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам, свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Враховуючи викладене вище, матеріалами справи не доведено поза всяким розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке ставиться їй за вину, а відтак у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.3 ст.184 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284, 287 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 184 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Кривешко Ірина Володимирівна