Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №134/858/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/858/26

2/134/597/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 вересня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю: секретаря судового засідання Чорної В.В.

представника позивача – адвоката Лукавського І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, у тому числі звільнення від сплати заборгованості за аліментами, та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

21 травня 2026 року адвокат Лукавський І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості за аліментами та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Крижопільського районного суду від 10 червня 2013 року з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини його доходів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 2022 року син сторін ОСОБА_4 фактично проживає разом із позивачем у Республіці Польща та перебуває на його утриманні, тоді як відповідачка проживає окремо й участі в утриманні дитини не бере. За таких обставин відповідачка втратила право на одержання аліментів, однак їх стягнення з позивача на її користь продовжується.

Крім того, станом на 01 травня 2026 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 36 365,28 грн, яка виникла за період, коли дитина фактично проживала разом із ним та перебувала на його утриманні.

Так, 17 червня 2025 року відповідачка звернулася до Крижопільського відділу ДВС із заявою, в якій зазначила про відсутність у позивача заборгованості зі сплати аліментів та їх сплату в повному обсязі. Водночас після цього нарахування аліментів на підставі рішення суду від 10 червня 2013 року було продовжено. Від подальшого стягнення аліментів та відкликання виконавчого листа відповідачка відмовилася.

З огляду на викладене представник позивача просить суд:

- припинити стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 червня 2025 року;

- звільнити позивача від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 36 365,28 грн;

- стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини її доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків установленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним судові витрати: 1 331,20 грн судового збору та 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 19 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 13 липня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з першою неявкою відповідачки у судове засідання після закриття підготовчого провадження та відсутністю підстав для ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 31 липня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника, які не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 09 вересня 2026 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача – адвоката Лукавського І.А. у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 29 вересня 2026 року представник позивача – адвокат Лукавський І.А. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що у 2022 році позивач разом із сином виїхав до Республіки Польща, де вони проживають дотепер. Син сторін виявив бажання проживати разом із батьком, а оскільки йому виповнилося 14 років, він самостійно визначає своє місце проживання. Сторони не можуть дійти згоди щодо сплати аліментів. Відповідачка продовжує отримувати аліменти на утримання сина, незважаючи на те, що він проживає з батьком та перебуває на його утриманні, і відмовляється відкликати виконавчий лист. За таких обставин стягнення з позивача аліментів підлягає припиненню, а позивач – звільненню від сплати нарахованої заборгованості за аліментами. Також просив стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання сина, оскільки добровільно матеріальної допомоги на його утримання вона не надає. Не заперечував проти заочного розгляду справи. До закінчення судових дебатів представник позивача зробив заяву про те, що докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена в порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини її неявки суду невідомі.

У встановлений судом строк відповідачка не подала відзив на позов, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 29 вересня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2011 року.

Постановою державного виконавця від 19 червня 2013 року відкрито виконавче провадження № 38569535 з примусового виконання виконавчого листа № 134/1047/13-ц, виданого Крижопільським районним судом 10 червня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з довідкою Державної початкової школи № 31 імені ЮНІСЕФ у м. Ополе (Республіка Польща) від 21 жовтня 2022 року ОСОБА_6 у 2022/2023 навчальному році навчався у Vb класі цього навчального закладу.

Відповідно до довідки про тимчасове перебування, виданої 18 травня 2023 року уповноваженим органом м. Ополе (Республіка Польща), ОСОБА_6 з 18 травня 2023 року був зареєстрований за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Строк реєстрації визначено до 24 серпня 2023 року.

Згідно з довідкою з місця навчання, виданою 20 травня 2025 року Державною початковою школою № 31 імені ЮНІСЕФ у м. Ополе (Республіка Польща), ОСОБА_6 зарахований до цього навчального закладу 12 жовтня 2022 року та у 2024/2025 навчальному році навчався у 6а класі. У довідці зазначено місце його проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00051844506 від 17 червня 2025 року, 12 вересня 2013 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , після державної реєстрації якого ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

17 червня 2025 року постановою начальника Крижопільського відділу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні № 38569535 внесено зміни до реєстраційних даних стягувача у зв`язку зі зміною її прізвища, а саме прізвище « ОСОБА_9 » змінено на « ОСОБА_8 ».

Цього ж дня ОСОБА_2 подала до Крижопільського відділу державної виконавчої служби заяву, в якій зазначила, що станом на 17 червня 2025 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів, а аліменти сплачені в повному обсязі.

Відповідно до довідки про реєстрацію на тимчасове проживання, виданої 31 березня 2026 року Управлінням міста Ополе (Республіка Польща), ОСОБА_6 з 31 березня 2026 року зареєстрований за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 30 вересня 2026 року.

З інформації про виконавче провадження № 38569535, сформованої 04 травня 2026 року, вбачається, що на виконанні у Крижопільському відділі державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист № 134/1047/13-ц, виданий Крижопільським районним судом 10 червня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 . Станом на 04 травня 2026 року виконавче провадження перебувало у стані «відкрито».

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного 06 травня 2026 року старшим державним виконавцем Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Столярик О.П., заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_10 за виконавчим листом № 134/1047/13-ц станом на квітень 2026 року становить 36 365,28 грн. З указаного розрахунку вбачається, що станом на 17 червня 2025 року заборгованість була відсутня, а в подальшому нарахована по квітень 2026 року включно.

Сукупність наведених доказів свідчить про перебування сина сторін ОСОБА_4 у Республіці Польща з жовтня 2022 року, його навчання у закладі освіти в м. Ополе та реєстрацію місця його тимчасового проживання у цьому місті. Станом на 17 червня 2025 року заборгованість позивача зі сплати аліментів була відсутня, що підтверджено самою стягувачкою ОСОБА_2 у поданій до органу державної виконавчої служби заяві. Водночас згідно з розрахунком державного виконавця заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 36 365,28 грн виникла після 17 червня 2025 року та нарахована станом на квітень 2026 року.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що аліменти є коштами, призначеними для утримання дитини, а тому питання щодо їх стягнення має вирішуватися з урахуванням фактичних обставин проживання та утримання дитини, а також необхідності забезпечення її найкращих інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не містить вичерпного переліку обставин, які можуть впливати на розмір, тривалість чи припинення періодичних платежів, тому в кожному конкретному випадку суд має оцінити характер зміни таких обставин.

За своєю суттю аліменти – це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною.

Судом установлено, що рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 10 червня 2013 року у справі № 134/1047/13-ц з позивача на користь відповідачки присуджено аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Оцінюючи встановлені обставини у сукупності, суд враховує, що син сторін ОСОБА_4 з 2022 року проживає та навчається у Республіці Польща, куди він виїхав разом із батьком. Наведене свідчить про зміну обставин, які існували на час ухвалення рішення про стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання не з`явилася, відзиву на позов не подала та наведених обставин не спростувала.

Зважаючи на цільове призначення аліментів як коштів на утримання дитини та встановлені судом обставини, подальше стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 не відповідає їх призначенню, що є підставою для припинення такого стягнення.

Верховний Суд у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 186/126/21 дійшов висновку, що вимога про припинення стягнення аліментів підлягає задоволенню з часу звернення позивача до суду, якщо на цей час дитина проживала з ним та він ніс витрати на її утримання. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 495/5950/21.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 21 травня 2026 року, стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина підлягає припиненню з цієї дати.

Щодо звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами

Відповідно до частини другої статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Зміст цієї норми свідчить, що тяжка хвороба платника аліментів не є єдиною можливою підставою для звільнення від сплати заборгованості, оскільки закон передбачає можливість урахування судом й інших обставин, які з огляду на конкретні правовідносини мають істотне значення.

Судом установлено, що станом на 17 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів була відсутня, що письмово підтвердила сама ОСОБА_2 , зазначивши також про сплату аліментів у повному обсязі.

Натомість заборгованість у сумі 36 365,28 грн, від сплати якої просить звільнити позивач, утворилася після вказаної заяви стягувача.

Вирішуючи питання про наявність передбачених частиною другою статті 197 СК України підстав для звільнення позивача від цієї заборгованості, суд враховує: тривале перебування та навчання сина сторін у Республіці Польща, наявність відомостей про реєстрацію його тимчасового проживання у м. Ополе, підтверджену самою стягувачкою відсутність будь-якої заборгованості станом на 17 червня 2025 року, а також відсутність з боку відповідачки доказів щодо фактичних обставин утримання дитини протягом періоду, за який державним виконавцем нараховано заборгованість.

Верховний Суд у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц зазначив, що зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 186/126/21.

При цьому Верховний Суд звертав увагу, що нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з їх одержувачем, суперечить цільовому призначенню аліментів як коштів на утримання дитини.

За встановлених у цій справі обставин суд визнає наведені обставини такими, що мають істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, та доходить висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 36 365,28 грн.

Щодо стягнення аліментів з відповідачки

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 не припиняє обов`язку обох батьків щодо матеріального утримання їхнього неповнолітнього сина та не може мати наслідком залишення дитини без належного утримання з боку іншого з батьків.

Встановлені судом обставини щодо зміни фактичного місця проживання та утримання дитини, у сукупності з доводами позивача про проживання сина разом із ним та перебування на його утриманні, які відповідачкою не спростовані, свідчать про наявність підстав для покладення на ОСОБА_2 обов`язку брати участь в утриманні сина шляхом сплати аліментів на користь позивача.

Відомостей про розмір заробітку (доходу) відповідачки, наявність у неї інших дітей чи непрацездатних осіб на утриманні, стан її здоров`я або інші обставини, які відповідно до статті 182 СК України могли б впливати на визначення розміру аліментів, матеріали справи не містять; відповідачка таких доказів суду не надала.

Ураховуючи вік дитини, обов`язок обох батьків забезпечувати її належне утримання, принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, а також установлені у справі обставини, суд вважає обґрунтованим визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 , у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

З огляду на положення частини першої статті 191 СК України аліменти з ОСОБА_2 підлягають стягненню з дня пред`явлення позову, тобто з 21 травня 2026 року, і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки підлягає припиненню з 21 травня 2026 року; позивач підлягає звільненню від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 36 365,28 грн; з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн за позовну вимогу про припинення стягнення аліментів та похідну від неї вимогу про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Позов задоволено частково лише в частині визначення моменту, з якого припиняється стягнення аліментів з позивача, тоді як вимоги про припинення такого стягнення, звільнення від сплати заборгованості за аліментами та стягнення аліментів з відповідачки задоволені по суті. З огляду на характер спірних правовідносин та результат вирішення спору з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Крім того, до судових дебатів представником позивача було заявлено про намір подати докази, що підтверджують розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення суду.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона має право подати докази понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів вона заявила про намір подати такі докази.

З огляду на те, що відповідна заява була зроблена до закінчення судових дебатів, суд дійшов висновку, що питання про розмір та розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає вирішенню після подання відповідних доказів у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 259, 268, 280-283 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підставі рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 10 червня 2013 року у справі № 134/1047/13-ц, з 21 травня 2026 року.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами в розмірі 36 365,28 грн, що утворилася за період з липня 2025 року по квітень 2026 року (включно).

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

У решті позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу позивача ОСОБА_1 на 11 год. 00 хв. 09 жовтня 2026 року в приміщенні Крижопільського районного суду Вінницької області (Вінницька область, Тульчинський район, селище Крижопіль, вул. Героїв України, 23).

Встановити ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу залишається без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у разі залишення судом його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя