Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №380/17637/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 380/17637/24

провадження № К/990/51903/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у попередньому судовому засіданні у суді касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, ухваленого у складі головуючого судді Кузана Р. І., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Довгої О. І., суддів: Запотічного І. І., Шинкар Т. І.

І. Суть спору

1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП у Львівській області), в якому просить:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 18 червня 2024 року № 333 о/с «Про особовий склад» в частині переміщення майора поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 29 липня 2024 року № 2925 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

1.3. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 09 серпня 2024 року № 472 о/с «Про особовий склад»;

1.4. поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП з 19 червня 2024 року;

1.5. стягнути з ГУНП у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 серпня 2024 року по момент винесення рішення судом.

2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що проходив службу в поліції, обіймаючи з січня 2021 року посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

Однак наказом ГУНП у Львівській області від 18 червня 2024 року № 333 о/с «Про особовий склад» позивача переміщено на посаду інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.

Позивач наголошує, що жодної згоди на призначення (переміщення) на посаду інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП позивач не давав та відповідного рапорту не писав.

На думку позивача, ГУНП у Львівській області порушено приписи статті 68 Закону України «Про Національну поліцію», за змістом якої призначення поліцейського (переведення/переміщення) на іншу посаду у зв`язку з скороченням штатів або проведенням реорганізації можливе лише за його згодою та з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків.

Позивач також зазначає, що відповідно до Положення про підрозділи поліції особливого призначення комплектування підрозділів поліцейськими та працівниками на посади відповідно до штату здійснюється на добровільних засадах з дотриманням вимог Закону, з урахуванням рівня їх фізичної підготовки, здатності за своїми діловими, професійними, моральними якостями, освітнім і кваліфікаційним рівнем, станом здоров`я забезпечувати виконання покладених на поліцію завдань та функцій.

Однак відповідачем вказані приписи Положення не враховано, а тому позивача протиправно переміщено на посаду, яка входить у штат підрозділу поліції особливого призначення. Порушення процедури комплектування підрозділу поліції особливого призначення, а саме призначення поліцейського на посаду без його згоди та без врахування рівня його професійних та ділових якостей, а також стану здоров`я, на думку позивача, не може свідчити про вчинення таким поліцейським прогулу у разі відсутності його на роботі, оскільки притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків можливе лише, якщо такі обов`язки покладені на особу законно.

Вважаючи наказ про звільнення позивача протиправним та таким, що виданий на підставі незаконного переміщення позивача на іншу посаду, яка входить у штат підрозділу поліції особливого призначення, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення його на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області з 19 червня 2024 року.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з листопада 2015 року проходив службу на різних посадах в підрозділах Національної поліції України, а з січня 2021 року призначений на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

4. Наказом Голови Національної поліції України від 07 червня 2024 року № 615 «Про затвердження Переліку змін в штатах Національної поліції» внесені зміни у штатах Національної поліції, згідно з яким у ГУНП у Львівській області 698 посад скорочено та уведено 698 посад, з яких уведено в секторі ювенальної превенції, що створюється, 397 - у Батальйоні поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), що створюється та 298 - у Батальйоні поліції особливого призначення, який створюється у зв`язку з реорганізацією Полку поліції особливого призначення.

5. Відповідно до вказаного наказу Національної поліції України № 615 у відділі реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області скорочується одна посада інспектора.

6. 14 червня 2024 року ОСОБА_1 попереджено про скорочення посади інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області та про можливе наступне звільнення зі служби в поліції у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

7. Згідно з доповідною запискою начальника Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області полковника поліції Ігоря Підлужного від 13 червня 2024 року для комплектування новоствореного підрозділу, Червоноградським районним відділом поліції ГУНП у Львівській області виділено 19 поліцейських із розрахунку 10 % від загальної чисельності підрозділу, з яких 7 поліцейських виявило бажання щодо подальшого проходження служби у вищезазначеному підрозділі.

До складу Батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області начальником Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області запропоновано для призначення майора поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, який проходив службу у Збройних Силах України на посадах стрільця.

8. 14 червня 2024 року заступник начальника ГУНП у Львівській області вніс начальнику ГУНП у Львівській області подання, в якому порушив клопотання про призначення позивача на посаду інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини другої та частини восьмої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію".

Подання обґрунтоване необхідністю формування особового складу новоствореного батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативної дії» (стрілецький) зі штатною чисельністю 397 посад, пропозиціями доповідної записки начальника Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області з цього питання. Як правову підставу для реалізації подання вказано норми статей 12, 18 Закону України «Про Національну безпеку України», статей 23, 24, 65 Закону України «Про Національну поліцію» в контексті підстав переміщення поліцейських, у тому числі для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, а також їх обов`язку проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

9. Наказом ГУНП у Львівській області від 18 червня 2024 року майора поліції ОСОБА_1 переміщено відповідно до пункту 4 статті 68, підпункту 3 пункту 2 частини першої та частини восьмої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації на посаду інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, звільнивши його з посади інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 19 червня 2024 року, встановивши посадовий оклад у розмірі 2400 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 відсотків.

10. В подальшому до ГУНП у Львівській області надійшли рапорти командира БПОП «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_2 з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників вказаного підрозділу, а саме інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 , який 24 червня 2024 року, 25 червня 2024 року, 26 червня 2024 року, 01 липня 2024 року, 02 липня 2024 року, 03 липня 2024 року, 04 липня 2024 року, 08 липня 2024 року, 09 липня 2024 року, 10 липня 2024 року, 11 липня 2024 року, 15 липня 2024 року, 16 липня 2024 року, 17 липня 2024 року, 18 липня 2024 року, 22 липня 2024 року з 09:00 год до 18:00 год, 28 червня 2024 року, 05 липня 2024 року, 12 липня 2024 року, 19 липня 2024 року з 09:00 год до 16:45 год та 23 липня 2024 року з 09:00 год до 13:00 год був відсутній на службі з невідомих причин.

11. Наказом ГУНП у Львівській області від 01 липня 2024 року № 2501 призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни, допущених окремими працівниками батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.

12. Відповідно до наказу ГУНП у Львівській області від 12 липня 2024 року № 2699 продовжено строк службового розслідування розпочатого за фактами неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, призначеного наказом ГУНП у Львівській області від 01 липня 2024 року № 2501, до 30 липня 2024 року.

13. 23 липня 2024 року начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.

14. Згідно з наказом ГУНП у Львівській області від 29 липня 2024 року № 2925 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 1, 4, 5, 8 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27 квітня 2023 року № 1470 та пунктів 1, 3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 25 листопада 2022 року № 3343, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосовано до інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

15. Наказом ГУНП у Львівській області від 09 серпня 2024 року № 472 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

16. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, клопотання ГУНП у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог задоволено та адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 18 червня 2024 року № 333 о/с «Про особовий склад» в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП, залишено без розгляду.

17. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року, в позові відмовлено.

18. Такі свої рішення суди мотивували тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 18 червня 2024 року № 333 о/с в частині переміщення його на посаду інспектора взводу 3 роти 2 батальйону поліції особливого призначення Корпус оперативно-раптової дії (стрілецький) ГУНП та відповідне звільнення його з посади інспектора відділу реагування Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, на яку він просить його поновити. Подальше ж звільнення позивача зумовлено невиходом його на службу у робочі дні без поважних причин, що підтверджується результатами службового розслідування.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вказав на порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиходу на службу, у зв`язку з чим позивача звільнено зі служби в поліції, а тому відповідач цілком правомірно встановив недотримання позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 1, 4, 5, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» та пунктів 1, 3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП у Львівській області.

IV. Касаційне оскарження

19. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування частини другої статті 68 та статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», викладених у постановах Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 620/3663/19, від 18 травня 2023 року у справі № 160/2868/20 у подібних правовідносинах.

20. Верховний Суд ухвалою від 05 січня 2026 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

21. Представник ГУНП у Львівській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарним статутом.

25. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

26. За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

27. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

28. При цьому дисциплінарним проступком, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

29. Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

30. В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

31. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).

32. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

33. Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2123-IX, який набрав чинності 01 травня 2022 року, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

34. Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).

35. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов`язки поліцейського, а саме: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

36. За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

37. В силу статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

38. За приписами частин першої, третьої-четвертої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

39. Положеннями частини першої статті 60 Закону України "Про Національну поліцію" відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

40. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

41. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

VI. Позиція Верховного Суду

42. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службової дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

43. З матеріалів справи висновується, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувала безпідставна відсутність на службі.

44. Своєю чергою позивач пояснює це незаконним переміщенням його на іншу посаду, яка входить у штат підрозділу поліції особливого призначення, на що позивач згоди своєї не давав та відповідний рапорт не писав.

45. Отже, за обставинами цієї справи ОСОБА_1 обіймав посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, проте 14 червня 2024 року його попереджено про скорочення його посади та про можливе наступне звільнення зі служби в поліції у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Водночас цього ж дня (14 червня 2024 року) заступник начальника ГУНП у Львівській області вніс начальнику ГУНП у Львівській області подання, в якому порушив клопотання про призначення ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини другої та частини восьмої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію".

Наведене обґрунтовано тим, що майор поліції ОСОБА_1 , проходив службу у Збройних Силах України на посадах стрільця, а тому начальником Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області запропоновано позивача для призначення до складу Батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.

В подальшому наказом ГУНП у Львівській області від 18 червня 2024 року майора поліції ОСОБА_1 переміщено відповідно до пункту 4 статті 68, підпункту 3 пункту 2 частини першої та частини восьмої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації на посаду інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, звільнивши його з посади інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 19 червня 2024 року.

46. Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій наголосили, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 18 червня 2024 року № 333 о/с в частині переміщення його на посаду інспектора взводу 3 роти 2 батальйону поліції особливого призначення Корпус оперативно-раптової дії (стрілецький) ГУНП та відповідне звільнення його з посади інспектора відділу реагування Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, на яку він просить його поновити. Подальше ж звільнення позивача зумовлено невиходом його на службу у робочі дні без поважних причин, що підтверджується результатами службового розслідування.

47. Варто зауважити, що позивач не заперечує наведені обставини, адже вважає незаконним саме факт переміщення без його згоди та відповідного рапорту.

48. З цього приводу варто зазначити, що згідно із положеннями пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється: на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.

Частиною другою цієї ж статті Закону передбачено, що посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліцій нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.

Відповідно до змісту частини сьомої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

Згідно з приписами частин восьмої-дев`ятої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (частина друга статті 24 «Додаткові повноваження поліції» Закону України "Про Національну поліцію").

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Відповідно до покладених на неї завдань, поліція, зокрема бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості (пункт 24 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію").

При цьому положеннями частини першої статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

49. Отже, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України, згода поліцейського на переміщення на іншу посаду, не є обов`язковою за умови, якщо це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року у справі № 520/16482/23.

50. Повертаючись до обставин цієї справи, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за порушення ним службової дисципліни внаслідок невиходу на службу.

51. Варто зазначити, що пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Прогулом без поважних причин вважається полишення роботи без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку про розірвання трудового договору або залишення роботи до закінчення строку попередження без згоди на це роботодавця, якщо такий договір укладено на невизначений строк; залишення без поважних причин особою, з якою укладено строковий трудовий договір, роботи до закінчення строку трудового договору; самовільне залишення молодим спеціалістом (молодим робітником) роботи, на яку його направили після закінчення відповідного навчального закладу, до закінчення строку обов`язкового відпрацювання; самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки тощо. Не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві. Якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, його не можна звільнити за прогул. До такого працівника можуть застосовуватися інші види дисциплінарного або громадського стягнення чи впливу.

52. У справі, що розглядається, суди повинні були встановити чи мало місце відсутність позивача на службі, що зумовить певні правові наслідки, а у разі наявності - чи підтверджується відсутність позивача на службі поважними причинами, зокрема, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

53. З оскаржуваних наказів висновується, що позивача звільнено із займаної посади за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" та у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, який передбачений Дисциплінарним статутом.

Підставою звільнення позивача слугувало встановлення під час проведення службового розслідування, призначеного за фактом відсутності з невідомих причин окремих працівників батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, в тому числі і ОСОБА_1 на службі 24 червня 2024 року, 25 червня 2024 року, 26 червня 2024 року, 01 липня 2024 року, 02 липня 2024 року, 03 липня 2024 року, 04 липня 2024 року, 08 липня 2024 року, 09 липня 2024 року, 10 липня 2024 року, 11 липня 2024 року, 15 липня 2024 року, 16 липня 2024 року, 17 липня 2024 року, 18 липня 2024 року, 22 липня 2024 року з 09:00 год до 18:00 год, 28 червня 2024 року, 05 липня 2024 року, 12 липня 2024 року, 19 липня 2024 року з 09:00 год до 16:45 год та 23 липня 2024 року з 09:00 год до 13:00 год.

У зв`язку з невиходом позивача на службу у вищезазначений період часу працівниками БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, складено акти про відсутність майора поліції ОСОБА_1 на службі (№ 26/35/05-2024 від 25.06.2024, № 44/35/05-2024 від 26.06.2024, № 58/35/05-2024 від 27.06.2024, № 68/35/05-2024 від 28.06.2024, № 98/35/05-2024 від 02.07.2024, № 115/35/05-2024 від 03.07.2024, № 126/35/05-2024 від 04.07.2024, № 150/35/05-2024 від 05.07.2024, № 181/35/05-2024 від 08.07.2024, № 194/35/05-2024 від 09.07.2024, № 207/35/05-2024 від 10.07.2024, № 240/35/05-2024 від 10.07.2024, № 260/35/05-2024 від 12.07.2024, № 264/35/05-2024 від 12.07.2024, № 362/35/05-2024 від 16.07.2024, № 378/35/05-2024 від 17.07.2024, № 401/35/05-2024 від 18.07.2024, № 418/35/05-2024 від 19.07.2024, 443/35/05-2024 від 22.07.2024, 450/35/05-2024 від 22.07.2024, № 479/35/05-2024 від 23.07.2024), у вказаний період часу, згідно з відомостями сервісу зберігання медичних даних «Helsi» на лікарняному не перебував.

54. У постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 712/9213/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишенням роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).

55. Згідно з частиною третьою статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

56. Статтею 139 КЗпП України визначено обов`язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

57. Разом з цим основні обов`язки поліцейського передбачені статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", а також статтею 1 Дисциплінарного статуту.

58. Вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, слугує підставою для накладення дисциплінарного стягнення, якому передує службове розслідування.

59. Варто зазначити, що до моменту звільнення позивача зі служби, останній не вчиняв жодних дій щодо оскарження наказу в частині його переведення на іншу посаду, а тому підстав для його невиконання у позивача не було.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вжив заходів для оскарження наказу щодо свого переміщення, заявивши відповідну позовну вимогу. Водночас, як уже зазначалось, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, клопотання ГУНП у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог задоволено та адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 18 червня 2024 року № 333 о/с «Про особовий склад» в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП, залишено без розгляду.

Позивач у касаційному порядку ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у цій справі не оскаржував.

60. За таких обставин та правового врегулювання, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та з обраним видом стягнення.

61. Аналізуючи доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 620/3663/19 та від 18 травня 2023 року у справі № 160/2868/20 варто зазначити, що у цій категорії справ при вирішенні спору суди повинні виходити із сукупності конкретних обставин справи у взаємозв`язку із нормами права, які регулюють спірні правовідносини та підлягають застосуванню.

У справі ж, що розглядається, суди попередніх інстанцій надали оцінку матеріалам службового розслідування та встановили доведеність відповідачем факту порушення позивачем службової дисципліни. При цьому варто зауважити, що різниця у фактичних обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм. Висновки ж Верховного Суду, викладені у постановах від 25 травня 2023 року у справі № 620/3663/19 та від 18 травня 2023 року у справі № 160/2868/20, на які посилається автор касаційної скарги, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, а тому не підлягають застосуванню.

62. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

63. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

64. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

65. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі № 380/17637/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська