Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №600/977/26-а — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 600/977/26-а

провадження № К/990/40427/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду у складі судді Бондарюка О.В. від 11 травня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. Сапальової Т.В. від 03 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Вступ

У цій справі позивач оскаржує дії відповідача, пов`язані з проведенням перерахунку його пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354, під час якого відповідач визначив основний розмір пенсії у 70 % відповідних сум грошового забезпечення замість 89 %, встановлених судовим рішенням. Крім того, позивач просив здійснити такий перерахунок і виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Суди першої та апеляційної інстанцій закрили провадження в частині вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354 із застосуванням основного розміру пенсії 89 % відповідних сум грошового забезпечення, вважаючи, що розмір пенсії у 89 % уже встановлено рішенням у справі № 824/204/19-а, а право на перерахунок на підставі довідки № ХЖ-19354 - рішенням у справі № 600/766/25-а, тому спір щодо належності виконання цих судових рішень не є самостійним спором про право.

Таким чином, з огляду на те, що право позивача на визначення основного розміру пенсії у 89 % відповідних сум грошового забезпечення вже встановлено рішенням суду у справі № 824/204/19-а, а обов`язок відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354 - рішенням у справі № 600/766/25-а, у цій справі постало питання про те, чи є застосування органом Пенсійного фонду під час виконання зазначених судових рішень іншого відсоткового показника новим порушенням права позивача на належний розмір пенсії, яке може бути предметом самостійного позову, чи такі дії свідчать про неналежне виконання судових рішень і мають оцінюватися в порядку судового контролю за їх виконанням відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354 із застосуванням основного розміру пенсії 70 % відповідних сум грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354 виходячи з основного розміру пенсії 89 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року, провадження у справі № 600/977/26-а в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354, виходячи з основного розміру пенсії 89 % відповідних сум грошового забезпечення, закрито.

3. Закриваючи провадження у справі у частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354, виходячи з основного розміру пенсії 89 % відповідних сум грошового забезпечення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що є такі, що набрали законної сили рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі № 600/766/25-а та рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 824/204/19-а.

4. Встановлено з матеріалів справи, адміністративний позов в частині порушених прав та інтересів позивача, які стали підставою звернення до суду у цій справі, виконані відповідачем на виконання рішень суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року, а справу в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354, виходячи з основного розміру пенсії 89 % відповідних сум грошового забезпечення направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, закрив провадження, помилково вважаючи, що між сторонами вже існують рішення судів про той самий предмет і з тих самих підстав (справи № 824/204/19-а та № 600/766/25- а).

7. На переконання позивача, в даному випадку відсутня тотожність предмета та підстав позову.

У справі № 824/204/19-а предметом спору була відмова здійснити перерахунок на рівні 89 % за старим законодавством у 2019 році. Цей спір вичерпано, судове рішення виконано.

У справі № 600/766/25-а предметом спору була бездіяльність відповідача щодо відмови прийняти нову довідку № ХЖ-19354. Суд у цій справі взагалі не вирішував питання відсоткового розміру (89 % чи 70 %), оскільки на момент звернення до суду перерахунок за новою довідкою ще не відбувся, і порушення у вигляді застосування 70 % об`єктивно не існувало. Резолютивна частина рішення зобов`язувала лише провести перерахунок на підставі довідки.

У поточній справі (№ 600/977/26-а) предметом спору є самостійні, нові дії відповідача, вчинені у грудні 2025 року під час фізичного здійснення математичних розрахунків за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354. Підставою позову стали нові юридичні факти - протоколи перерахунків та офіційна відмова ПФУ (лист від 06 лютого 2026 року), які підтверджують неправомірне урізання пенсії на 19 %.

Дії відповідача щодо зменшення відсотка при новому перерахунку утворюють новий, самостійний предмет адміністративного спору. Ототожнення цих самостійних порушень із попередніми судовими процесами є грубим порушенням процесуального права.

8. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду у складі судді від 11 травня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Зі змісту позовних вимог у цій справі вбачається, що вони стосуються перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354 із визначенням основного розміру пенсії у 89 % відповідних сум грошового забезпечення.

10. Для правильного визначення процесуальної природи заявлених у цій справі позовних вимог необхідно врахувати зміст та обсяг судового захисту, наданого ОСОБА_1 у справах № 824/204/19-а та № 600/766/25-а, а також встановлені в межах цих справ обставини щодо призначення, обчислення та перерахунку його пенсії.

11. Саме зіставлення предмета і підстав позову в цій справі зі змістом судових рішень, ухвалених у зазначених справах, дає можливість встановити, чи спрямовані заявлені вимоги на реалізацію вже визнаного судом права позивача та виконання відповідного судового рішення, чи стосуються самостійного спору щодо виникнення, зміни або обсягу пенсійного права.

12. Як убачається з резолютивної частини судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 824/204/19-а, суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 89 % грошового забезпечення, встановленого на момент перерахунку пенсії, за посадою та військовим званням військовослужбовця на час його звільнення, та зобов`язав відповідача провести перерахунок пенсії за вислугу років і її виплату з 02 січня 2019 року саме у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, а також виплатити недоотриману пенсію.

13. Таким чином, зазначеним судовим рішенням було безпосередньо визначено не лише право позивача на перерахунок пенсії, а й конкретний показник, який підлягав застосуванню при її обчисленні, - 89 % відповідних сум грошового забезпечення.

14. Іншими словами, питання щодо величини основного розміру пенсії ОСОБА_1 у 89 % вже було предметом судового розгляду та отримало остаточне судове вирішення.

15. У подальшому рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі № 600/766/25-а було визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, та зобов`язано відповідача провести перерахунок і виплату пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, з врахуванням раніше виплачених сум.

16. Отже, рішення у справі № 600/766/25-а не встановлювало нового відсоткового розміру пенсії позивача та не скасовувало і не змінювало встановленого у справі № 824/204/19-а способу її обчислення.

17. Зміст резолютивної частини рішення у справі № 600/766/25-а полягає у зобов`язанні відповідача здійснити новий перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі конкретної довідки про розмір грошового забезпечення. При цьому відсутність у резолютивній частині цього рішення прямого зазначення про необхідність застосування 89 % не означає, що цим рішенням було надано відповідачу право визначити основний розмір пенсії у будь-якому іншому відсотковому значенні.

18. Навпаки, обов`язок відповідача виконати рішення суду у справі № 600/766/25-а мав реалізовуватися з урахуванням чинного та не скасованого судового рішення у справі № 824/204/19-а, яким для ОСОБА_1 уже було встановлено основний розмір пенсії у 89 % відповідних сум грошового забезпечення.

19. Отже, рішення у справі № 600/766/25-а визначило нову базу для перерахунку - розмір грошового забезпечення, зазначений у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354, але не змінило раніше встановленого судом показника основного розміру пенсії.

20. За таких обставин застосування відповідачем під час виконання рішення у справі № 600/766/25-а іншого відсоткового показника, ніж той, який був установлений судовим рішенням у справі № 824/204/19-а, є питанням належності виконання судового рішення, а не новим спором щодо права позивача на визначення основного розміру пенсії.

21. Відсутність у резолютивній частині рішення у справі № 600/766/25-а прямої вказівки на 89 % не може тлумачитися як надання органу Пенсійного фонду можливості не застосовувати правовий результат, встановлений попереднім судовим рішенням.

22. Інше тлумачення фактично означало б, що кожне наступне судове рішення про проведення перерахунку пенсії за новою довідкою створює для органу Пенсійного фонду можливість заново визначати вже встановлений судом основний розмір пенсії. Це суперечило б принципу обов`язковості судового рішення та остаточності вирішення спору.

23. У цьому контексті необхідно розрізняти два показники, які були визначені у двох судових рішеннях.

24. Рішення у справі № 824/204/19-а визначило правовий параметр обчислення пенсії - 89 % відповідних сум грошового забезпечення.

25. Рішення у справі № 600/766/25-а визначило нову величину грошового забезпечення, яка має бути покладена в основу перерахунку, - відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354.

26. Тому ці рішення не суперечать одне одному та не стосуються одного й того самого питання.

27. Навпаки, вони підлягають застосуванню у взаємозв`язку: під час проведення перерахунку на підставі нової довідки має бути використаний встановлений судом основний розмір пенсії, якщо судовим рішенням, яке набрало законної сили, такий розмір уже визначено.

28. Саме тому обставина, що у справі № 600/766/25-а суд не досліджував питання про 89 % як самостійний предмет спору, не свідчить про виникнення у позивача нового права на повторне звернення до суду з вимогою про встановлення такого розміру.

29. Питання про 89 % вже було вирішено судом у справі № 824/204/19-а. Нове питання полягало лише у необхідності застосувати встановлений судом спосіб обчислення до нового розміру грошового забезпечення, визначеного довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354.

30. Таким чином, якщо орган Пенсійного фонду, виконуючи рішення у справі № 600/766/25-а, здійснив перерахунок на підставі нової довідки, але застосував 70 % замість раніше встановлених судом 89 %, спір щодо правомірності таких дій стосується не нового визначення права позивача, а належності виконання судового рішення.

31. Відповідно, такий спір має вирішуватися з урахуванням положень статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює спеціальний механізм судового контролю за виконанням судових рішень.

32. За змістом цієї норми особа, на користь якої ухвалено судове рішення, що набрало законної сили, має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, вчиненими на виконання такого рішення, якими, на її думку, порушено права, підтверджені цим судовим рішенням.

33. Отже, для застосування статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначальним є наявність причинного та функціонального зв`язку між оскаржуваними діями суб`єкта владних повноважень та виконанням судового рішення.

34. У спірних правовідносинах такий зв`язок є безпосереднім: перерахунок за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354 здійснювався саме на виконання рішення у справі № 600/766/25-а, а визначення відповідачем основного розміру пенсії у 70 % відбулося в межах цього перерахунку.

35. Відтак протокол перерахунку, яким визначено пенсію виходячи з 70 %, та лист відповідача від 06 лютого 2026 року № 2400-1702-8/5117, яким фактично підтверджено відмову застосувати 89 %, є доказами способу виконання судового рішення, а не підставою для повторного вирішення питання про право позивача на 89 %.

36. При цьому колегія суддів звертає увагу, що звернення в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України не позбавляє позивача можливості домогтися перевірки правомірності застосування відповідачем 70 %. Навпаки, саме цей процесуальний механізм призначений для перевірки того, чи відповідають дії суб`єкта владних повноважень змісту судового рішення, що набрало законної сили.

37. Отже, посилання позивача на те, що у справі № 600/766/25-а суд не визначав відсоткового розміру пенсії, не спростовує висновку про належність спору до процедури судового контролю. Це лише означає, що суд у цій справі визначив інший елемент перерахунку - новий розмір грошового забезпечення, а не новий основний відсотковий розмір пенсії.

38. Позивач фактично просить суд повторно зобов`язати відповідача реалізувати право, яке вже було визнано та конкретизовано судом у справі № 824/204/19-а, під час виконання рішення у справі № 600/766/25-а.

39. Тому відповідні вимоги не можуть бути предметом нового позовного провадження, а підлягають розгляду в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, передбаченого статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

40. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

41. Наведена норма спрямована на недопущення повторного судового розгляду спору, який уже був вирішений судом або провадження у якому було закрито, та є процесуальним проявом принципу юридичної визначеності й остаточності судового рішення.

42. При цьому для застосування пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України необхідною є сукупність трьох умов: наявність спору між тими самими сторонами, тотожність предмета спору та тотожність підстав позову. Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає можливість закриття провадження у справі саме з цієї підстави.

43. Під тотожністю сторін у цьому контексті слід розуміти збіг суб`єктного складу спору. Тотожність предмета означає збіг матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, тобто того способу захисту, якого особа просить суд надати щодо конкретного порушення права. Тотожність підстав передбачає збіг юридичних фактів та обставин, якими обґрунтовується відповідна вимога.

44. Водночас сам по собі збіг сторін не є достатньою підставою для закриття провадження. У спорах щодо пенсійного забезпечення одна й та сама особа може неодноразово звертатися до суду з позовами до одного й того самого органу Пенсійного фонду України, однак предмет і підстави таких спорів можуть бути різними у зв`язку зі зміною законодавства, виникненням нових обставин, прийняттям нових рішень органу Пенсійного фонду, проведенням нового перерахунку або невиконанням попереднього судового рішення.

45. Тому в кожному конкретному випадку суд має встановити, чи стосується новий позов того самого порушення права, яке вже було предметом судового розгляду, чи позивач оскаржує нові дії суб`єкта владних повноважень, які породили нові правовідносини.

46. У цій справі зазначене питання необхідно оцінювати з урахуванням змісту судових рішень у справах № 824/204/19-а та № 600/766/25-а.

47. Як убачається з резолютивної частини рішення у справі № 824/204/19-а, суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язав відповідача провести перерахунок пенсії за вислугу років і її виплату з 02 січня 2019 року саме у розмірі 89 % грошового забезпечення.

48. Таким чином, у справі № 824/204/19-а суд безпосередньо вирішив питання про право позивача на визначення основного розміру пенсії у 89 % та встановив відповідний обов`язок відповідача.

49. Отже, спір у справі № 824/204/19-а був пов`язаний із правомірністю відмови органу Пенсійного фонду у застосуванні 89 % відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 02 січня 2019 року.

50. Разом з тим у справі № 600/766/25-а предметом судового розгляду була вже інша вимога - правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні нового перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

51. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі № 600/766/25-а Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області було зобов`язано провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року із врахуванням раніше виплачених сум.

52. Отже, зазначеним судовим рішенням уже вирішено питання щодо обов`язку відповідача здійснити саме той перерахунок пенсії ОСОБА_1 , який повторно заявлено у справі № 600/977/26-а: з тієї самої дати - 01 лютого 2023 року, на підставі тієї самої довідки - довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354, яка визначає розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, із проведенням відповідної виплати.

53. При цьому відмінність у словесному формулюванні позовних вимог сама по собі не свідчить про виникнення нового спору. Для визначення тотожності спорів необхідно виходити передусім із їх фактичного та матеріально-правового змісту. У цьому випадку предметом як попереднього, так і нового звернення є покладення на один і той самий орган пенсійного забезпечення обов`язку провести перерахунок та виплату пенсії позивачу за один і той самий період та на підставі одного й того самого документа - довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354.

54. Таким чином, рішенням суду у справі № 600/766/25-а вже надано судовий захист саме тому праву, реалізації якого позивач повторно вимагає у справі № 600/977/26-а. Повторне звернення з вимогою про зобов`язання відповідача здійснити той самий перерахунок на підставі тієї самої довідки та з тієї самої дати не створює нового предмета судового розгляду, а фактично спрямоване на повторне вирішення питання, щодо якого суд уже ухвалив рішення.

55. За таких обставин вимога, заявлена у справі № 600/977/26-а, не може розглядатися як самостійний новий спір про право на перерахунок пенсії. Її реалізація пов`язана з виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі № 600/766/25-а, а тому питання щодо належності та повноти його виконання, у тому числі щодо способу, порядку та параметрів проведеного відповідачем перерахунку, підлягає вирішенню в установленому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

56. Звернення позивача у справі № 600/977/26-а з аналогічною вимогою фактично спрямоване на повторне отримання судового рішення щодо того самого обов`язку відповідача, який уже встановлений рішенням суду, що набрало законної сили. Наявність у позивача претензій щодо того, у який спосіб відповідач виконав це рішення, зокрема щодо визначення розміру пенсії, не змінює предмета первісного спору, а свідчить про виникнення питання щодо належного виконання судового рішення.

57. Отже, колегія суддів доходить висновку, що вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 січня 2025 року № ХЖ-19354 є тотожною спору, який уже вирішено рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі № 600/766/25-а. У зв`язку з цим повторний розгляд цієї вимоги в межах справи № 600/977/26-а є неприпустимим.

58. З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у відповідній частині позовних вимог, оскільки їх фактичний зміст зводиться до перевірки належності виконання відповідачем судового рішення у справі № 600/766/25-а з урахуванням правового результату, встановленого судовим рішенням у справі № 824/204/19-а.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм процесуального права, що підлягали застосуванню до цих правовідносин; у судових рішеннях повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук