Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №380/5244/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/5244/26 пров. № А/857/36620/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участю секретаря Березюка Д.О.,

представниці апелянта Мехреньгіної А.Б.,

представника позивача Іваха О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року (постановлену головуючим – суддею Потабенко В.А. у м. Львові) з питань вжиття заходів забезпечення позову у справі № 380/5244/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-038/2026 від 22.01.2026.

11.06.2026 від позивача за вх. №50148 надійшла заява про вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-038/2026 від 22.01.2026 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та/або вжити інших, належних, на думку суду, заходів забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви покликався на те, що предметом позову у даній справі є оскарження рішення ВКДКА №І-038/2026 від 22.01.2026, яким було скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 154/2025 від 23.04.2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 . В подальшому було порушено дисциплінарну справу, а матеріали справи направлено на розгляд до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Київської області. Листом від 08.06.2026 №821 позивача повідомлено, що на 17.06.2026 об 11:00 год. призначено засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області з розгляду вказаної вище дисциплінарної справи щодо нього. Вказане засідання призначено на той же день, що й судове засідання у справі № 380/5244/26. Такими діями, на думку позивача, КДКА Київської області фактично виконує рішення ВКДКА, яке оскаржено в суді у даній справі, та яка поки не вирішена по суті. Вважає, що засідання дисциплінарної палати та розгляд дисциплінарної справи щодо позивача є передчасними, оскільки в разі скасування судом оскаржуваного у даній справі рішення ВКДКА №І-038/2026 від 22.01.2026 відпаде правова підстава для розгляду вказаної дисциплінарної справи. Таким чином, позивач вважає за доцільне вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ВКДКА №І-038/2026 від 22.01.2026 про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-038/2026 від 22.01.2026 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що ненадання тимчасового захисту позивачу може призвести до настання негативних для нього наслідків, які будуть незворотними та фактично знівелюють саму суть звернення до суду з цим позовом у випадку прийняття рішення на користь позивача.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційні скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що суддя, забезпечуючи позов шляхом зупинення дії Рішення ВКДКА № V-005/2025 від 16.05.2025, фактично вирішив наперед позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, що є порушенням норм процесуального права (ч.5 ст.242 КАС України) під час здійснення Суддею правосуддя, оскільки суперечить висновкам Верховного Суду щодо застосування статей 150, 151 КАС України.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представниця апелянта в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та надала пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, а тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, а тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась із такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язане з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку із оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними із позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09.01.2025 по справі №600/1928/24-а, від 14.01.2025 по справі №280/9045/24.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням №І-038/2026 від 22.01.2026 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішила: « 58. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, задовольнити. 59. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 154/2025 від 23.04.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , скасувати. 60. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . 61. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи».

Зазначене рішення є предметом оскарження в цій справі, відповідно до викладених позивачем в позовній заяві вимог.

Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зроблено висновок про те, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що на даному етапі суд позбавлений можливості встановити ознаки протиправності згаданого вище рішення, оскільки встановлення таких обставин можливе лише під час розгляду справи по суті, що виключає можливість його попередньої правової оцінки в межах вирішення питання про забезпечення позову.

Саме існування ознак протиправності дій чи рішення суб`єкта владних повноважень, як стверджує позивач, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу, оскільки дана ознака є лише передумовою для такого забезпечення та повинна прийматись судом до уваги із урахуванням іншої підстави забезпечення позову - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

У даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову як наявність очевидних ознак протиправності дій/бездіяльності та рішення відповідача у спірних правовідносинах може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Ба більше, Постановою Верховного Суду від 21.05.2026 у справі № 120/7636/25 скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 та прийнято нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення його позову до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним і скасування рішення. У зазначеній постанові Верховним Судом зроблено наступні висновки:

«…42. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 вересня 2020 року в справі №640/1305/20, від 22 жовтня 2020 року в справі №640/1304/20, від 24 листопада 2020 року в справі №640/9636/20, від 14 травня 2021 року в справі №320/3957/20, яка врахована Верховним Судом у постанові від 20 травня 2025 року в справі №460/27546/23, оскільки позивачі звернулися до суду з позовами, зокрема, щодо скасування рішень дисциплінарних палат КДКА, дія яких обмежена в часі, то зупинення таких рішень в порядку забезпечення позову фактично вказує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті, з огляду на їхній тимчасовий характер.

43. У постановах від 24 травня 2023 року в справі №640/10883/22 та від 03 серпня 2023 року в справі №600/2304/22-а Верховний Суд звернув увагу на те, що рішення суду за такими позовами (про визнання протиправними та скасування рішень про накладення дисциплінарного стягнення) не потребують виконання, їхнє значення полягає у констатації факту правомірності/неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Також Верховний Суд зазначив, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Надання правової оцінки оскаржуваним рішенням КДКА та ВКДКА має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом.

Тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб (шляхом зупинення дії рішення) фактично призводить до вирішення спору по суті.».

Таким чином, наведені в заяві про забезпечення позову обґрунтування не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи матиме наслідком надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 17.09.2025 у справі № 300/3663/25 зробив висновок, згідно якого можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

За таких обставин, наведені доводи у межах поданої заяви про забезпечення позову не є достатніми та обґрунтованими, у зв`язку із чим апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задовольнити.

Скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року з питань вжиття заходів забезпечення позову у справі № 380/5244/26 та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяС. М. Кузьмич

суддіА. Р. Курилець

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року