Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №380/6425/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/6425/25 пров. № А/857/16958/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі № 380/6425/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Кравців О.Р.,

час ухвалення рішення 12 березня 2026 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 12 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період стаціонарного лікування з 15.10.2024 по 22.10.2024 у зв`язку з наслідками отриманої раніше травми тяжкого ступеня, пов`язаної із захистом Батьківщини;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період стаціонарного лікування з 15.10.2024 по 22.10.2024 у розмірі не менше ніж 25806 гривень 48 копійок (двадцять п`ять тисяч вісімсот шість грн 48 коп.) з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, передбачених чинним законодавством.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час виконання обов`язків із захисту Батьківщини отримав травму, у зв`язку із чим тривалий період проходив лікування. Однак за період проходження лікуванні з 15.10.2024 по 22.10.2024 відповідач безпідставно не здійснював виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

ОСОБА_1 з 16.03.2022 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у Військовій частині НОМЕР_2 , правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1631/272 від 04.02.2024: «За обставин безпосередньої участі в бойових діях по захисту Батьківщини, а саме під час виконання бойових завдань, перебуваючи в засобах індивідуального захисту (бронежилет і шолом кевларовий), водій-лінійний наглядач лінійного-кабельної групи, взводу зв`язку, військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_2 внаслідок ворожого мінометно-артилерійського обстрілу біля н.п. Ягідне, Бахмутського району, Донецької області близько 8.20 02.02.23 отримав травму: удар уламком будинку, що в подальшому призвело до післятравматичної артеріо-венозної фістули правої підколінної ділянки, лікованої оперативно (04.08.2023)».

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №5215 від 02.07.2024 діагноз: «наслідки перенесеної травми (02.02.2023): удар уламком будинку, що в подальшому призвело до післятравматичної артеріо-венозної фістули правої підколінної ділянки, лікованої оперативно (04.08.2023) – ліквідація післятравматичної артеріо-венозної фістули правої підколінної ділянки у вигляді зміцнілих рубців з незначним порушенням кровообігу». Травма, ТАК, пов`язана за захистом Батьківщини».

Згідно з довідкою Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 02.10.2024 ОСОБА_1 02.10.2024 був на огляді у Центральній МСЕК МОЗ України з питань встановлення ступеня обмеження життєдіяльності.

Листом від 03.10.2024 Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» повідомив Науково-дослідний інститут реабілітації осіб з інвалідністю ННЛК (ВНМУ ім. М.І. Пирогова) та позивача про те, що медико-експертну справу ОСОБА_1 направлено для проведення очного медико-соціального експертного обстеження в клініці НДІ РОІ (ННКЛ) ВНМУ ім. М.І. Пирогова щодо визначення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності хворого.

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого №5963 та виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5963 позивач з 15.10.2024 по 22.10.2024 перебував на обстеженні з основним діагнозом «наслідки перенесеної механічної травми правої підколінної ямки (02.02.2023) з розвитком післятравматичної артеріо-венозної фістули, видалення фістули 04.08.2023 р. Флебектомія зліва 16.02.2023 з приводу гострого тромбофлебіту. ПТФС правої нижньої кінцівки, набряково-больова форма, ХВН І ст».

Згідно з довідкою НДІ РОІ (ННКЛ) ВНМУ ім. М.І. Пирогова №1360 від 22.10.2024 позивач у період з 15.10.2024 по 22.10.2024 знаходився на стаціонарному обстеженні в поліекспертному відділенні клініки інституту.

Позивач подав 21.11.2024 рапорт командиру відділення зв`язку взводу зв`язку Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Також, 19.11.2024 зареєстровано на гарячій ліній Міністерства оборони України звернення позивача щодо виплати додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Листом від 25.03.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про відсутність підстав для виплати додаткової грошової винагороди, оскільки у період з 15.10.2024 по 22.10.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ДНІ РОІ (ННКЛ) ВНМУ ім. М.І. Пирогова з метою визначення ступеня функціональних порушень та обмежень життєдіяльності.

Позивач вважаючи, що відповідач здійснив виплату додаткової грошової винагороди не в повному розмірі, звернувся до суду.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє на теперішній час.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (далі – Постанова №168, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (пункту 1-2 Постанови №168).

Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Абзацом 3 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі ті, які:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу викладених норм Постанови №168 слід виснувати, що встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості такого перебувавння на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, отриманим при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 грн. винагорода.

Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 грн.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі – Порядок №260, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі – військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із доказів у справі суд встановив, що у спірний період з 15.10.2024 по 22.10.2024 позивач на підставі направлення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 03.10.2024 перебував на стаціонарному обстеженні в поліекспертному відділенні клініки НДІ РОІ (ННКЛ) ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Основний діагноз - «наслідки перенесеної механічної травми правої підколінної ямки (02.02.2023) з розвитком післятравматичної артеріо-венозної фістули, видалення фістули 04.08.2023 р. Флебектомія зліва 16.02.2023 з приводу гострого тромбофлебіту. ПТФС правої нижньої кінцівки, набряково-больова форма, ХВН І ст».

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №5215 від 02.07.2024 діагноз: «наслідки перенесеної травми (02.02.2023): удар уламком будинку, що в подальшому призвело до післятравматичної артеріо-венозної фістули правої підколінної ділянки, лікованої оперативно (04.08.2023) – ліквідація післятравматичної артеріо-венозної фістули правої підколінної ділянки у вигляді зміцнілих рубців з незначним порушенням кровообігу». Травма, ТАК, пов`язана за захистом Батьківщини».

Викладене свідчать про те, що позивач перебував на стаціонарному обстеженні у період з 15.10.2022 по 22.10.2024, у зв`язку із отриманням 02.02.2023 травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Відповідач вказує, що у спірний період позивач перебував в поліекспертному відділенні клініки інституту саме на стаціонарному обстеженні щодо визначення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності, а не лікуванні, що виключає підстави для нарахування додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови №168.

Позивач вказує, що у НДІ РОІ ННЛК ВНМУ ім. І.М. Пирогова ним пройдені відповідні курси лікування.

Суд зазначає, що позивач проходив 02.10.2024 огляд у Центральній МСЕК МОЗ України з питань встановлення ступеня обмеження життєдіяльності, що підтверджується довідкою Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 02.10.2024.

У період з 15.10.2024 по 22.10.2024 позивачу проведено очне медико-соціальне експертне обстеження в клініці НДІ РОІ (ННКЛ) ВНМУ ім. М.І. Пирогова за направленням Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» для визначення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності від 03.10.2024.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5963 позивач з 15.10.2024 по 22.10.2024 перебував на обстеженні з основним діагнозом «наслідки перенесеної механічної травми правої підколінної ямки (02.02.2023) з розвитком післятравматичної артеріо-венозної фістули, видалення фістули 04.08.2023 р. Флебектомія зліва 16.02.2023 з приводу гострого тромбофлебіту. ПТФС правої нижньої кінцівки, набряково-больова форма, ХВН І ст». Позивачу проведені відповідні функціональні обстеження (МРТ, ЕКГ, ЕхлКГ тощо), консультацію хірургом, невропаталогом, терапевтом, окулістом. Результати обстеження в клініці інституту відправленні на МСЕК.

Тобто, у період з 15.10.2024 по 22.10.2024 позивач знаходився не на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою, а на проходженні медико-соціальної експертної комісії з питань встановлення ступеня обмеження життєдіяльності.

Доказів перебування позивача у спірний період саме на стаціонарному лікуванні до суду не надано. Докази перебування позивача у вказаний період у відпустці для лікування після травми також до суду не надано.

За встановлених обставин справи суд висновує, що у відповідача відсутні правові підстави для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період з 15.10.2024 по 22.10.2024.

Надану позивачем до відповіді на відзив медичну документацію суд до уваги не бере, оскільки така не містить інформації про стаціонарне лікування позивача у спірний період і таке лікування/обстеження/медичний огляд мали місце вже після спірного періоду.

Покликання сторін щодо належного відповідача у справі суд до уваги не бере, оскільки ухвалою суду від 20.01.2026 встановлено, що на виконання вимог директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.06.2025 №Д-321/78/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році» проведено організаційні заходи, в результаті яких Військова частина НОМЕР_1 стала правонаступником, зокрема, Військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується повідомленням про правонаступництво від 01.09.2025. У зв`язку із чим у справі замінено відповідача - Військову частину НОМЕР_2 , на правонаступника Військову частину НОМЕР_1 .

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі № 380/6425/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА. Р. Курилець

суддіС. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.