Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №380/4233/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4233/25 пров. № А/857/10944/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 380/4233/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя(і) у І інстанції Кисильова О.Й.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.11.2024 №49201/13-01-07-04.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» до Головного управління /ГУ/ ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, повернуто позивачу на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України (а.с.19-22).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ», який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового повернення позовної заяви.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що електронні доручення усіх осіб, яких встановив суд першої інстанції в ухвалі від 07 березня 2025 року, сформовані з дотриманням діючих правил надання повноважень та формування електронних довіреностей у підсистемі «Електронний суд».

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що позовна заява ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» подана Борецькою М.В. через її електронний кабінет, яка містить її електронний цифровий підпис.

До позовної заяви долучено електронну довіреність у порядку передоручення від 27.10.2023р., яка сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», та згідно з якою Козак В.Г. на підставі довіреності від 27.10.2023р. виданої ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» уповноважує в порядку передоручення Борецьку М.В. представляти інтереси ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.

Крім цього, до позовної заяви долучено електронну довіреність у порядку передоручення від 27.10.2023р., яка сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», та згідно з якою Матрунчик Д.М. на підставі витягу з ЄДР від 25.10.2023р. щодо ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» уповноважує в порядку передоручення Козака В.Г. представляти інтереси ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у пункті «Прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», зазначено Матрунчик Д.М.

В розглядуваному випадку електронне доручення сформоване через електронний кабінет Борецької М.В. Тобто, електронна довіреність у порядку передоручення від 27.10.2023р. сформована через електронний кабінет не тієї особи, від імені якої вона видана. Це унеможливлює прийняття судом цієї довіреності як документу, який містить відповідний електронний цифровий підпис особи, яка в порядку передоручення уповноважує Борецьку М.В. представляти інтереси позивача.

Отже, належних доказів на право підписання та подання позовної заяви від імені ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» суду не надано, оскільки довіреність у порядку передоручення від 27.10.2023р. сформована через електронний кабінет не керівника ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» Матрунчика Д.М.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом в ухвалі від 19.10.2023р. у справі № 300/2054/23.

Крім цього, Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.01.2024р. у справі № 480/5375/22 вказав про недостатність довіреності у порядку передоручення на підтвердження повноважень представника.

Враховуючи викладене, суд виснував, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» не підтверджено у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч.ч.7, 8, ст.44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилом абз.2, 3 ч.8 ст.18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п.11 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затв. рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021р., зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя № 83/0/15-22 від 25.01.2022р., № 166/0/15-22 від 22.02.2022р., № 977/0/15-23 від 12.10.2023р. (надалі - Положення ЄСІТС), процедура реєстрації Електронного кабінету юридичної особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника такої юридичної особи, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Керівник юридичної особи засобами програмного забезпечення Електронного кабінету може уповноважувати працівників юридичної особи (в тому числі себе) або інших фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені юридичної особи з використанням власних Електронних кабінетів таких фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 30 Положення ЄСІТС визначено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Пунктом 31 Положення ЄСІТС передбачено надання довіреності в електронній формі, яке здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Згідно з п.32 Положення ЄСІТС довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Аналогічне формулювання тексту, що стосується електронних довіреностей підсистеми «Електронний суд», знаходиться у інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС (п.п.2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13).

Пунктом 33 Положення ЄСІТС вказано, що від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи». Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань у пункті «Прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи тощо», зазначено Матрунчик Д.М.

Тобто, згідно даних ЄДР Матрунчик Д.М. є керівником ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ», код ЄДРПОУ 07684556.

Окрім цього, у електронних матеріалах позовної заяви дотримана послідовність довіреностей, які сформовані за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Так, довіреність Матрунчика Д.М., якою на підставі витягу з ЄДР щодо ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» він уповноважує Козака В.Г. представляти інтереси ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам та дійсна до моменту її скасування (а.с.7).

Довіреність Козака В.Г., сформовану за допомогою підсистеми «Електронний суд», якою на підставі довіреності від ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» він уповноважує Борецьку М.В. представляти інтереси ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Зазначена довіреність видана з без права передоручення іншим особам та дійсна до моменту її скасування (а.с.6).

Відтак, довіреність, що була надана Борецькій М.В., оформлена в межах повноважень, що були надані довіреністю керівника ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» Матрунчика Д.М.

Діючі положення інструкції користувача електронного кабінету ЄСІТС «Електронний суд», які розміщенні за електронною адресою ресурсу ЄСІТС та врегульовують питання надання прав подачі заяв представником юридичної особи, а саме: пп.11.22.1, 11.22.2, 11.22.3 вказують, що фізична особа може отримати засобами «Електронний суд» право подачі заяви, як представник юридичної особи, лише за умови, що така фізична особа зареєстрована в системі «Електронний суд», а юридична особа може надати фізичній особі право подачі заяви лише за умови, що така юридична особа зареєстрована в системі «Електронний суд». Окрім цього, починаючи з версії 2.7.0., право передоручення довіреності доступно лише керівнику підприємства/установи та представнику, що отримав довіреність з такими правами від керівника підприємства/установи (перший представник).

Щодо правового статусу електронних довіреностей приписами пп.11.6.1 п.11.6 вищевказаної інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери, надаються та оформлюються засобами «Електронний суд» у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

Отже, юридична особа ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» та діючий керівник – Матрунчик Д.М., пройшли реєстрацію в Електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» і повноваження керівника юридичної особи підтверджені даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перевірені підсистемою ЄСІТС.

Згідно вищенаведених норм права та положень, що регулюють порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Матрунчик Д.М., як керівник ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ», уповноважив Козака В.Г. на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені юридичної особи з використанням власного Електронного кабінету з правом передоручення. У свою чергу, Козак В.Г. пройшов реєстрацію в Електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» і його дані і повноваження перевірені та підтверджені підсистемою ЄСІТС.

У свою чергу, Козак В.Г. використав (як перший представник) надане йому довірителем право передоручення та уповноважив Борецьку М.В., яка теж пройшла ідентифікацію модулями ЄСІТС, на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» з використанням власного Електронного кабінету без права передоручення.

Таким чином, довірителем та першим представником не порушено вимог порядку, правил, алгоритму формування електронних довіреностей, передбачених модулями «Електронного суду» ЄСІТС.

Щодо алгоритму формування довіреності від імені юридичної особи у підсистемі «Електронний суд» слід зазначити, що він діє відповідно до вказаного порядку:

1 У підсистемі «Електронний суд» довіритель у своєму електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» обирає розділ довіреності.

2 Здійснює дії для виписки з ЄДР (для створення довіреності надання повноважень від юридичної особи)

3. Довіритель обирає функцію передоручити та заповнює РНОКПП/код ЄДРПОУ особи, якій хочете надати права доступу та повноваження. Довірена особа, якій надаються довірителем повноваження повинна бути зареєстрована та ідентифікована у підсистемі «Електронний суд».

4. Перед обранням повноважень, які довіритель хоче надати повіреній особі (представнику), довіритель обирає форми судочинства, у якому будуть надані повноваження або вказує номер справи. У разі незаповнення графи судочинства або номеру справи, підсистемою «Електронний суд» формується загальна довіреність.

5. Довіритель обирає та надає обсяг повноважень представнику на перегляд документів у електронному кабінеті та/або редагування документів та/або подання документів; у цьому разі представник створює, редагує, підписує заяви своїм електронним підписом та направляє до суду. Окрім цього, при видачі довіреності передбачене право довірителя на надання представнику права передоручення; у цьому разі представник може передати надані йому права іншим представникам по наведеному алгоритмі.

6. На заключному етапі надання довіреності довіритель підписує документ за допомогою КЕП.

Таким чином, фактична наявність електронної довіреності у електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» по замовчуванню свідчить про те, що електронна довіреність сформована з електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» довірителя та підписана ним особисто КЕП, по алгоритму ЄСІТС така довіреність додається підсистемою «Електронний суд» автоматично до кожного пакету документів, які направляє повірений з свого електронного кабінету підсистеми «Електронний суд».

Пункт 34 Положення ЄСІТС зазначає, що довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя представникам (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представниками засобами Електронного суду.

Із урахуванням викладеного слідує, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису (КЕП). Електронне доручення видається лише за умови його підписання довірителем електронним ключем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Відповідно до діючих інструкцій та Положення ЄСІТС і алгоритму створення електронних довіреностей право на передоручення надається довірителем повіреному, а не обирається повіреним для передоручення. Надалі таке електронне доручення та доручення про передоручення автоматично додається до позовної заяви або інших документів, які подаються представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто, воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного довірителем обсягу повноважень представника та підписується електронним підписом тієї особи від якої з електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» надсилаються документи до суду.

Створення електронних довіреностей відбувається відповідно до чіткого алгоритму підсистеми «Електронний суд» у електронних кабінетах користувачів, які ідентифіковані системою ЄСІТС, право на передоручення надається довірителем повіреному, а не обирається повіреним для передоручення своїх повноважень. Якщо довірителем не надано таке право, то в повіреного буде відсутня функція передоручення своїх повноважень; вказане унеможливлює дії особи, яка не пов`язана із довіреними повноваженнями у ланцюгу електронних довіреностей.

Щодо волевиявлення та контролю наданих повноважень довірителем повіреному (повіреним, представникам), слід зазначити, що у п.14 Положенні ЄСІТС вказано про те, що використання особистих ключів користувачами, а також створення ними кваліфікованого електронного підпису здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про електронні довірчі послуги», з особливостями, встановленими цим Положенням. Відмова користувача від отримання або використання особистих ключів кваліфікованого електронного підпису, їх використання з порушенням зазначених нормативних актів позбавляє його права доступу до ЄСІТС. Пунктом 36 Положення ЄСІТС передбачено, що після надсилання засобами «Електронного суду» документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо), особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених). Також пунктом 35 Положення ЄСІТС зазначено, що довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що електронні доручення всіх осіб, яких встановив суд першої інстанції в ухвалі від 07.03.2025р., сформовані з дотриманням діючих правил надання повноважень та формування електронних довіреностей у підсистемі «Електронний суд».

Відтак, спірна ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року про повернення позовної заяви прийнята судом першої інстанції без правильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального закону.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що за таких умов в суду першої інстанції не було достатніх і належних підстав для повернення позовної заяви ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду є помилковою, а відтак не відповідає вимогам закону, через що підлягає скасуванню.

Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення позовної заяви, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст.243, 311, 312, п.4 ч.1 ст.320, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 380/4233/25 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддяС. П. Нос

суддіР. В. Кухтей

С. М. Шевчук