Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №500/5067/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/5067/25 пров. № А/857/44418/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року щодо прийняття звіту про виконання рішення у справі № 500/5067/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя(і) у І інстанції Баб`юк П.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складення повного тексту рішення 06 серпня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не повідомлення ОСОБА_1 про результати здійсненого щодо нього моніторингу способу життя суб`єкта декларування в повному обсязі. Зобов`язано Національне агентство з питань запобігання корупції повідомити ОСОБА_1 про результати здійсненого щодо нього моніторингу способу життя суб`єкта декларування, який закінчився 21.08.2025, - в повному обсязі, а саме, надати інформацію про:

- дату початку та підстави здійснення моніторингу способу життя суб`єкта декларування;

-результати проведених заходів контролю та встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб`єктів декларування, невиконання інших вимог Закону.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задоволено частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року в справі № 500/5067/25 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не повідомлення ОСОБА_1 про результати здійсненого щодо нього моніторингу способу життя суб`єкта декларування в частині результатів проведених заходів контролю та встановлених фактів відповідності/невідповідності рівня життя суб`єкта декларування, невиконання інших вимог Закону.

Зобов`язано Національне агентство з питань запобігання корупції повідомити ОСОБА_1 про результати проведених заходів контролю та встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб`єктів декларування, невиконання інших вимог Закону під час здійснення моніторингу способу життя суб`єкта декларування.

В решті позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №500/5067/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дії та бездіяльності протиправними.

04.05.2026 представник позивача Берегуляк В.Ф. подав до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю, в якій просив зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення в справі №500/5067/25.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю задоволено. Зобов`язано Національне агентство з питань запобігання корупції у місячний строк з дня отримання даної ухвали суду подати до Тернопільського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №500/5067/25.

17.07.2026 Національне агентство з питань запобігання корупції подало до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення у справі №500/5067/25.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року прийнято звіт Національного агентства з питань запобігання корупції про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №500/5067/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у прийнятті звіту Національного агентства з питань запобігання корупції про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року. Встановити Національному агентству з питань запобігання корупції новий строк для належного виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 та подання нового звіту про її виконання.

Свою апеляційну скаргу апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку в ухвалі від 06 серпня 2026 року про те, що лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.07.2026 №281-03/48034-26 є належним виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, оскільки у зазначеному листі НАЗК фактично навело лише перелік транспортних засобів, а саме AUDI Q7, AUDI SQ7, BMW X3 XDRIVE 20D та AUDI RSQ8, а також зазначило про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 Кримінального кодексу України, та направлення обґрунтованого висновку до Національного антикорупційного бюро України. Однак, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 зобов`язувала НАЗК повідомити позивача саме про результати проведених заходів контролю та встановлені факти відповідності або невідповідності рівня життя суб`єкта декларування. З листа відповідача від 14.07.2026 вбачається, що у ньому відсутня інформація про зміст проведених заходів контролю, їх результати, конкретні встановлені факти відповідності або невідповідності рівня життя позивача та невиконання інших вимог Закону, тому ОСОБА_1 вважає, що лист НАЗК від 14.07.2026 у сукупності із запитом про надання пояснень та документів від 21.07.2025 №281-03/62622-5 не може вважатися належним виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, вважаючи, що ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд попередньої інстанції виходив з того, що Національним агентством з питань запобігання корупції належним чином виконано рішення суду, оскільки 14.07.2026 Національне агентство на виконання ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 направило ОСОБА_1 лист № 281-03/48034-26, в якому повідомлено про результати заходів контролю та встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб`єктів декларування. Також, суд першої інстанції у своїй ухвалі від 06 серпня 2026 року зазначив, що вказане повідомлення в сукупності з відомостями, що зазначались у запиті про надання пояснень та документів від 21.07.2025 №281-03/62622-25, який надсилався позивачу в процесі моніторингу, надають суб`єкту декларування необхідну інформацію про встановлені НАЗК факти невідповідності рівня його життя.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.

Між тим, 19 грудня 2024 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX, яким ст. 382 КАС України викладено у новій редакції, а також доповнено КАС України статтями 382-1, 382-2, 382-3.

При цьому, згідно п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Згідно із ч. 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття звіту або відмову у прийнятті звіту.

Відповідно до ч. 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У поданому звіті про виконання рішення суду у даній справі представник відповідача повідомив, що 14.07.2026 Національне агентство на виконання ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 направило ОСОБА_1 лист № 281-03/48034-26, в якому повідомлено про результати заходів контролю та встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб`єктів декларування. Зокрема, у вказаному листі міститься наступна інформація: "…за результатами здійсненого щодо Вас моніторингу способу життя встановлено ознаки вчинення кримінального корупційного правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме набуття іншими фізичними особами активів – автомобілів AUDI Q7, 2022 року випуску, AUDI SQ7, 2024 року випуску, BMW X3 XDRIVE 20D, 2022 року випуску та AUDI RSQ8, 2025 року випуску, щодо яких Ви мали можливість прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, різниця між вартістю яких та законними доходами перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України. 19.08.2025 складено та затверджено відповідний Обґрунтований висновок, який разом з матеріалами моніторингу способу життя направлено на адресу Національного антикорупційного бюро України…".

Із зазначеної інформації вбачається, що НАЗК повідомило заявника про встановлені за результатами моніторингу факти, а саме: вказано конкретні активи, щодо яких, на думку контролюючого органу, заявник мав можливість прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, різниця між вартістю яких та законними доходами перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повідомлення НАЗК оформлене листом від 14.07.2026 №№ 281-03/48034-26 в сукупності з відомостями, що зазначались у запиті про надання пояснень та документів від 21.07.2025 №281-03/62622-25, який надсилався позивачу в процесі моніторингу, надають ОСОБА_1 необхідну інформацію про встановлені НАЗК факти невідповідності рівня його життя. Інформація про власні доходи позивачу відома.

Таким чином, в межах наданої компетенції відповідач Національне агентство з питань запобігання корупції вжило комплекс заходів для виконання рішення суду в справі № 500/5067/25 згідно викладеної судом резолютивної частини.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що поданий звіт про виконання судового рішення відповідає приписам ч.2 ст.382-2 КАС України.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи зміст поданого звіту НАЗК про виконання рішення суду в справі № 500/5067/25, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що поданий звіт є повним, а його розгляд здійснено судом першої інстанції із урахуванням резолютивної частини постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року, а саме повідомленням позивача про результати проведених заходів контролю та встановлені факти відповідності/невідповідності рівня життя суб`єктів декларування, невиконання інших вимог Закону під час здійснення моніторингу способу життя суб`єкта декларування.

Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді звіту неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.243, 308, 311, ст.313, ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року щодо прийняття звіту про виконання рішення у справі № 500/5067/25 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяС. П. Нос

суддіР. В. Кухтей

С. М. Шевчук