Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №460/15370/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/15370/25 пров. № А/857/45005/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року (суддя – Друзенко Н.В., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Рівне, дата складання повного рішення – 06.10.2025),

в адміністративній справі №460/15370/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У серпні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі — відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – відповідач-2), в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 30.07.2025 №172450005321 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, щодо переходу на пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 5 років за нормами статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; 2) зобов`язати відповідача-1 провести перерахунок пенсії та перевести на пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 5 років за нормами статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.08.2025; 3) зобов`язати відповідача-2 виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 5 років за нормами статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.08.2025.

Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 30.07.2025 №172450005321 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 23.07.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 23.07.2025. Стягнуто на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-2 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо визначення права на пенсію зі зниженням пенсійного віку, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що однією із обов`язкових умов для призначення пенсії із застосуванням ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особа мала постійно проживати чи постійно працювати в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року не менше 4 років, що підтверджується довідкою про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування. При цьому, факт проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю в в с. Хотин, Березнівського району Рівненської області з 20.05.1988 по 26.06.1988, з 13.04.1989 по 11.11.1989 роки, не може бути підтверджений судовим рішенням. Враховуючи вищезазначене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як потерпілій від аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку із непідтвердженням проживання (роботи) станом на 01.01.1993 не менше 4 років в зоні посиленого радіологічного контролю. На підставі вищевикладеного рішення суду першої інстанції має бути скасоване, а рішення яке прийняло Головне управління є доведеним згідно норм діючого законодавства.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-2) просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/15370/25 від 06.10.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хотин Березнівського району Рівненської області.

Згідно з довідкою від 14.02.2025 №125, що видана старостинським округом №4 (с. Прислуч) Березнівської міської ради, позивачу Рівненською облдержадміністрацією було видане чорнобильське посвідчення ЧАЕС серії НОМЕР_1 від 20.10.1992.

Відповідно до довідки від 13.02.2025 №123, що видана старостинським округом №4 (с. Прислуч) Березнівської міської ради, позивач дійсно зареєстрована і постійно проживала в с. Хотин Березнівського району Рівненської області з 26.04.1986 по 20.08.1986, з 11.11.1989 по 05.09.1993.

ОСОБА_1 з 26.02.1998 зареєстрована в смт Березне Березнівського району Рівненської області, що підтверджується відміткою у паспорті серії НОМЕР_2 .

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 від 25.12.1989, позивач, зокрема з 11.06.1990 по 13.10.2014 працювала на різних посадах в Березнівському комбінаті громадського харчування районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01764604); назва при прийнятті на роботу – Березнівський міськкооппродторг.

Також встановлено, що рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 29.05.2025 по справі №555/992/25, яке набрало законної сили 01.07.2025, встановлено той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Хотин Березнівського району Рівненської області, постійно проживала у с.Хотин Березнівського району Рівненської області в період з 20.05.1988 по 26.06.1988, з 13.04.1989 по 11.11.1989.

23.07.2025 позивач звернулася із заявою та документами до територіального органу ПФУ про перерахунок пенсії та перехід з пенсії по інвалідності на пенсію згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача від 23.07.2025 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким прийнято рішення від 30.07.2025 №172450005321 про відмову позивачу у перерахунку пенсії та переведенні на інший вид пенсії, а саме відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з тієї підстави, що відсутній необхідний період постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 – 4 роки. У вказаному рішенні зазначено про те, що документами підтверджено, що заявниця проживала у с.Хотин Березнівського району Рівненської області з 26.04.1986 по 20.08.1986 та згідно з записами трудової книжки, працює з 02.08.1989 по 31.12.2014 в Березнівському комбінаті громадського харчування. Період проживання в 4 зоні станом на 01.01.1993 складає 3 роки 8 місяців, право на проведення перерахунку за наданими документами відсутнє (а.с. 22).

Не погоджуючись з вказаним рішенням пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що частиною 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено ст. 26 Закону №1058-ІV.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – не менше 31 років, з 1 січня 2025 року 31 січня 2025 року – не менше 32 років. (абзацу 2 частини 1 статі 26 Закону №1058-IV).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі — Закон №796-XII).

Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІ особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Згідно примітки до пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ для встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки постійне проживання або робота в зоні посиленого радіологічного контролю протягом усього періоду з моменту аварії по 31 липня 1986 року не є обов`язковим; достатньо, що особа, яка звернулася за призначенням пенсії, постійно проживала або працювала у вказаній зоні певний час у період з моменту аварії (тобто 26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (із змінами в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок №22-1).

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення; для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування; для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).

Відтак, механізм реалізації права, передбаченого законом, зокрема, щодо переліку документів, необхідних для призначення пенсії згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” чітко передбачений Порядком №22-1.

З аналізу наведених норм слідує, що документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема потерпілим від Чорнобильської катастрофи є довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) та посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Приписами пункту 4 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Відповідно до статті 15 Закону №796-ХІІ довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.

Згідно з положеннями статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали (працювали), зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - не менше чотирьох років станом на 01.01.1993.

Наявність у позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 пенсійним органом не заперечується.

Судом першої інстанції вірно встановлено та враховано, що згідно довідки органу місцевого самоврядування, від 13.02.2025 №123, позивач дійсно зареєстрована і постійно проживала в с. Хотин Березнівського району Рівненської області з 26.04.1986 по 20.08.1986, з 11.11.1989 по 05.09.1993.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 29.05.2025 по справі №555/992/25, яке набрало законної сили 01.07.2025, встановлено той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Хотин Березнівського району Рівненської області, постійно проживала у с.Хотин Березнівського району Рівненської області в період з 20.05.1988 по 26.06.1988, з 13.04.1989 по 11.11.1989.

Однак, пенсійний орган безпідставно не врахував вказаний період проживання відповідно до рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 29.05.2025 по справі №555/992/25, з огляду на таке.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо відсутності на думку відповідача 2 підстав для врахування періодів проживання на підставі рішення суду, оскільки таке відсутнє в переліку необхідних документів вказаних у Порядку №22-1, судом вірно зауважено, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Крім цього, пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що період проживання ОСОБА_1 в с. Хотин Березнівського району Рівненської області з 20.05.1988 по 26.06.1988, з 13.04.1989 по 11.11.1989, підлягає врахуванню до тривалості її проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Отже, станом на 01.01.1993 позивач проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю 4 роки 1 місяць 23 дні, тобто більше 4 необхідних років. Загальний період проживання позивача у цій зоні (по 01.01.2015) з урахуванням довідки органу місцевого самоврядування та рішення суду у справі №555/992/25, становить 4 роки 9 місяців 28 днів (по 05.09.1993). При цьому, як вже зазначалось судом, позивач має право на встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки.

Крім цього, ОСОБА_1 з 26.02.1998 зареєстрована в смт Березне Березнівського району Рівненської області, що підтверджується відміткою у паспорті серії НОМЕР_2 .

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 від 25.12.1989, позивач зокрема з 11.06.1990 по 13.10.2014 працювала на різних посадах в Березнівському комбінаті громадського харчування районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01764604); назва при прийнятті на роботу – Березнівський міськкооппродторг. Таким чином, період роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю становить 21 рік 1 місяць 8 днів (з 06.09.1993).

Отже, загальний період проживання та роботи позивача у цій зоні становить 25 років 11 місяців 5 днів.

Відтак, позивач має право на зниження пенсійного віку з розрахунку: 2 роки початкова величина та додатково 1 рік за 3 роки (за 25 повних років проживання та роботи), тобто максимально на 5 років.

Однією з обов`язкових умов призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону №796-ХІІ є досягнення особою відповідного віку.

Відповідно до статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років.

З урахуванням зменшення пенсійного віку на 5 років, достатній вік позивача для призначення пенсії має становити 55 років (60 - 5).

Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак її вік на дату звернення до пенсійного органу становив 55 років (досягнення вказаного віку у 2024 році). Відтак, вказана умова є дотриманою.

Також одночасно обов`язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону №796-ХІІ є наявність у особи відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Отже, необхідний страховий стаж, зменшений на кількість років зменшення пенсійного віку для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII становить 26 років (31 - 5).

Матеріалами справи підтверджується, що страховий стаж позивача становить всього для розрахунку 41 рік 2 місяці 4 дні (34 роки 3 місяці 8 днів з урахуванням додаткового стажу після призначення 04.08.2022 пенсії по інвалідності - 6 років 10 місяців 26 днів).

Таким чином, у позивача наявний необхідний страховий стаж (у тому числі з урахуванням зменшення), а обставини щодо наявності необхідного страхового стажу не є спірними. Тому, вказана умова також є дотриманою.

У сукупності вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особа, яка досягла необхідного віку, має достатній страховий стаж, а також станом на 01.01.1993 прожила на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років, а також проживала та працювала достатню кількість років в цій зоні для зменшення пенсійного віку на 5 років максимально.

Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 30.07.2025 №172450005321 про відмову у переведенні на пенсію відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції також вірно враховано вимоги статті 45 Закону №1058-ІІ, а також дату звернення позивача до відповідача із заявою від 23.07.2025, дату народження позивача — ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано відповідача-1 призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 23.07.2025.

Однак, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 23.07.2025, не врахував, що у вказаній справі спірним є питання щодо права позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Саме з цього питання було прийнято оскаржуване рішення Пенсійного фонду України Закарпатській області від 30.07.2025 №172450005321, за результатами розгляду заяви позивача від 23.07.2025.

Оскільки пенсію позивачу ще не призначено і питання щодо виплати пенсії не є спірним, тому являються передчасними і безпідставними позовні вимоги в частині щодо зобов`язання відповідача-2 виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 23.07.2025.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача-2 у відповідній частині є суттєвими, а тому з урахуванням наведеного вище її належить задоволити частково.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідно до приписів статті 317 КАС України рішення суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням у цій частині нової постанови про часткове задоволення відповідних позовних вимог щодо зобов`язання вчинити дії.

У решта частині рішення суду ухвалене з дотримання норм матеріального і процесуального права, з правильним встановлення обставин справи, а тому скасуванню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області – задоволити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року в адміністративній справі №460/15370/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 23.07.2025, - і в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

У решта частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року в адміністративній справі №460/15370/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ. В. Гуляк

суддіН. В. Ільчишин

З. М. Матковська