Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №380/3751/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/3751/25 пров. № А/857/47408/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року (суддя – Потабенко В.А., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного рішення – 17.10.2025),

в адміністративній справі №380/3751/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – відповідач-2), в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення №913210176042 від 04.02.2025 відповідача-2 у відмові в переведенні позивача на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-VIII; 2) зобов`язати відповідача-1 перевести позивача з 29 січня 2025 року на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та пунктів 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-VIII з обчисленням пенсії від заробітної плати згідно довідок: Довідки № 07-13/67 від 29.01.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та Довідки №07-13/68 від 29.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які видані відділом освіти, молоді та спорту Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, зарахувавши до стажу державної служби періоди її роботи з 01.09.1989 до часу звернення 29.01.2025 на посадах в органах освіти, освіти молоді та спорту Пустомитівського райвиконкому Львівської області, Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області та Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Відповідачі позовних вимог не визнали, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подали окремі відзиви на позовну заяву. Просили, кожен зокрема, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №913210176042 від 04.02.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відмові в переведенні ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2025 про переведення її на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та пунктів 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII з обчисленням пенсії від заробітної плати згідно довідок: Довідки № 07-13/67 від 29.01.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки № 07-13/68 від 29.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які видані відділом освіти, молоді та спорту Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, зарахувавши до стажу державної служби періоди її роботи з 01.09.1989 до часу звернення - 29.01.2025 - на посадах в органах освіти, освіти молоді та спорту Пустомитівського райвиконкому Львівської області, Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області та Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, з урахуванням висновків суду у цій справі. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 коп.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповністю з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що до набуття чинності Законом №2493-ІІІ посади працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 (втрата чинності від 26.10.2021). Згідно статті 14 Закону №2493-ІІІ посади в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 віднесені до відповідних категорій посад місцевого самоврядування. Тому, на думку апелянта, відсутні правові підстави для переведення позивачки на пенсію за віком на підставі Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII. Також звертає увагу апелянт на те, що пунктом 5 Порядку №622 довідки про зарплату державних службовців, видаються виключно для призначення пенсії згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» № 889-VIII пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Обов`язковою умовою для збереження права на призначення пенсії відповідно до Закону №3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби. Відтак, оскільки у позивачки станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-ІІІ) відсутній необхідний стаж на посадах державної служби, тому немає підстав для перерахунку та переходу на пенсію за віком відповідно до норм цього Закону.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-1) просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 по справі №380/3751/25 скасувати та прийняти постанову, якою відмовити повністю у задоволенні позову.

Також з рішенням суду першої інстанції від 17 жовтня 2025 року не погодився відповідач-2 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповністю з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше виникнення права, в розмірі 60% суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час призначення пенсії не є державними службовцями — заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відтак, спору щодо розрахунку пенсії в розмірі 60% заробітної плати за останнім місцем роботи на державній службі, зазначеної в довідках про заробітну плату до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на час звернення позивача до суду не існувало. Тому вважає апелянт, що дії відповідача-2 були правомірними та вмотивованими, а позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-2) просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 по справі №380/3751/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

29.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області щодо переходу на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу” (а.с. 32).

До заяви про переведення позивач надала Довідки про заробіток, а саме: довідку №07-13/67 від 29.01.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); довідку №07-13/68 від 29.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

З урахуванням принципу екстериторіальності вказану заяву позивача від 29.01.2025 розглянуто ГУ ПФУ в Житомирській області, яким прийнято рішення №913210176042 від 04.02.2025 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", оскільки заявниця для перерахунку пенсії надала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які не відповідають Порядку №622 (а.с. 11, 75).

Позивач не погодилась з рішенням відповідача-2 про відмову в переведенні на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", тому звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Стаття 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII визначає особливості стажу державної служби, зокрема у п. 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.

Відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

З матеріалів справи, а саме записів трудової книжки від 05.09 1976 та довідки № 07-13/67 від 29.01.2025 видно, що позивач працювала в органах освіти, державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно довідки № 07-13/67 від 29.01.2025 за стаж державної служби позивач одержує надбавку за вислугу років в розмірі 40% та має 7 ранг державного службовця. Стаж державної служби обчислюється з 01.09.1989 і триває до цього часу. Станом на 01.05.2016 позивач займала посаду головного спеціаліста відділу освіти Пустомитівської районної державної адміністрації, де працювала з 03.01.1996 і набула право на пенсію по віку як державний службовець, маючи на зазначену дату стаж державної служби понад 26 років. Вперше 24.01.1994, працюючи на посаді інспектора шкіл відділу освіти Пустомитівського райвиконкому, позивачці присвоєно 13 ранг державного службовця. 03.01.1996 позивачка прийняла присягу державного службовця. 02.01.2013, працюючи на посаді завідувача сектором відділу освіти, молоді та спорту Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, позивачці присвоєно 12 ранг державного службовця шостої категорії. З 01.05.2016 присвоєно 8 ранг державного службовця категорії “В”. З 01.05.2019 присвоєно 7 ранг державного службовця категорії “В”.

Отже, позивач працювала з 01.01.2024 і працювала на час звернення за переведенням в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби та посади яких було класифіковано, про що зазначено в довідці №07-13/67 від 29.01.2025. Тому період роботи позивача в органах місцевого самоврядування зараховуються до стажу державної служби.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення відповідача-2 від 04.02.2025 №913210176042 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції також вірно враховано, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено відповідача-2, рішенням якого позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. Тому, дії зобов`язального характеру щодо призначення та виплати позивачу з 29.01.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що відмовив позивачу у перерахунку пенсії, тобто відповідач-2.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційних скарг порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційні скарги слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області – залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року в адміністративній справі №380/3751/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ. В. Гуляк

суддіН. В. Ільчишин

З. М. Матковська