Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №300/7638/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/7638/25 пров. № А/857/20687/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року (суддя – Главач І.А., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту – не зазначено),

в адміністративній справі №300/7638/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Міністерства оборони України, в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (пункт 7, протокол №81/д від 11.09.2025 року) в частині відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як дружині померлого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_2 , викладене в пункті 7 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №81/д від 11.09.2025 року; 2) зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" відповідно до частки, як члену сім`ї (дружині) військовослужбовця ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідач подав відзив на позов, вважаючи його вимоги безпідставними. Просив у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 в задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивач та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що до початку проходження військової служби у ОСОБА_2 не було серйозних проблем зі здоров`ям. Лише під час проходження військової служби у ОСОБА_2 розпочалися серйозні проблеми зі здоров`ям, які призвели до гострої коронарної смерті під час проходження військової служби. Просить врахувати, що станом на день смерті її чоловіка діяв воєнний стан, він брав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, та загинув під час перебування в районах у період здійснення зазначених заходів. Вважає апелянт, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку щодо застосування тих постанов Верховного Суду, в яких зроблено протилежні правові висновки про відмову в задоволенні позовних вимог у подібних правовідносинах. Вважає апелянт, що суд першої інстанції повинен був дотримуватись принципу пріоритету із найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права. Суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи. Натомість оскаржуване рішення повністю суперечить вказаним позиціям судів та по суті створює обставини, за яких в умовах правової невизначеності Закон тлумачиться не на користь особи, яке звернулась до суду з метою захисту порушеного права. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує на безпідставність і необґрунтованість її доводів. Вважає, що суд першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно дослідив всі обставини у справі, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування такого рішення немає. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах її доводів і вимог вимоги апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з врахуванням наступного.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25.02.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (а.с. 23).

За змістом довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1473/3/277 від 14.04.2025, ОСОБА_2 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в АДРЕСА_1 (а.с. 28).

За змістом довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1473/3/278 від 14.04.2025, ОСОБА_2 в період з 26.04.2022 по 01.08.2022, з 03.08.2022 по 07.09.2022, з 16.09.2022 по 19.09.2022, з 23.12.2022 по 08.05.2023, з 22.05.2023 по 11.09.2023, з 30.09.2023 по 17.11.2023, з 28.11.2023 по 25.03.2024, з 04.04.2024 по 20.05.2024, з 08.06.2024 по 23.06.2024 та з 03.07.2024 по 09.10 2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в АДРЕСА_1 (а.с. 29-30).

Згідно із довідкою ВЛК № 3446 від 15.09.2022, проведено медичний огляд солдата ОСОБА_2 , діагноз: мінно-вибухова травма, акубаротравма, гострий правобічний середній гнійний отит, змішана двобічна конструктивна та нейросенсорна приглухуватість, з тимчасовим порушенням функції. Травма, так, пов`язана з проходженням військової служби (а.с. 59).

Згідно із довідкою ВЛК № 89 від 23.11.2022, проведено медичний огляд солдата ОСОБА_2 , діагноз: акубаротравма слухового аналізатора, двобічний кохлеарний неврит, розрив барабанної перетинки справа, стан після тимпанопластики справа. Травма, так, пов`язана з проходженням військової служби (а.с. 60).

Згідно із довідкою ВЛК № 1294 від 04.04.2024, проведено медичний огляд солдата ОСОБА_2 , діагноз: наслідки вибухової травми, акубаротравми з порушенням цілісності правої барабанної перетинки у вигляді хронічного правобічного адгезивного отиту, хронічної правобічної змішаної конструктивної та нейросенсорної приглухуватості ІІІ ступеня, лівобічної нейросенсорної приглухуватості ІІ ступеня зі сприйняттям ШМ на праве вухо 0 м, на ліве – біля вушної раковини, розмовної мови 3,0 м на праве вухо, 5,0 м на ліве вухо. Стан після операції тимпанопластика І типу справа. Травма, так, пов`язана з проходженням військової служби. Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта, протрузія диску L2, кили дисків L3, L4, L5, ретролістез тіла L5 1 ступеня у вигляді вертеброгенної правобічної радикулопатії L5-S1 з больовим, м`язово-тонічним синдромами з незначним порушенням функції. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби (а.с. 61).

Згідно із довідкою ВЛК № 5245 від 03.07.2024, проведено медичний огляд солдата ОСОБА_2 , діагноз: наслідки вибухової травми у вигляді цефалгічного та вестибуло-атактичного синдромів з незначним порушенням функції, акубаротравми з порушенням цілісності правої барабанної перетинки у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості ІІІ ступеня на праве та ІІ ступеня на ліве вухо при середній втраті слуху 67,5 ДБ на праве та 53,75 ДБ на ліве вухо. Травма, так, пов`язана з проходженням військової служби. Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта, протрузія диску L2, кили дисків L3, L4, L5, ретролістез тіла L5 1 ступеня у вигляді вертеброгенної правобічної радикулопатії L5-S1 з больовим, м`язово-тонічним синдромами з незначним порушенням функції. Ускладнена катаракта лівого ока Захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби. Атеросклероз, стенозуюча форма із збереженням прохідності периферичного русла. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, компенсована форма, варикоз притоків. Міопія ст. 0,5D лівого ока при гостроті зору з корекцією 0,9. Захворювання, ні, не пов`язані з проходженням військової служби (а.с. 62).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер в населеному пункті: село Рибне, Гуляйпільська ТГ, Пологівський район, Запорізька область, причина смерті: гостра коронарна смерть, відповідно до змісту донесення № 1473/3/1458/нт від 10.10.2024 (а.с. 25).

10.10.2024 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №768 призначено спеціальне розслідування у зв`язку із смертю начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодшого сержанта ОСОБА_2 (а.с. 44-45).

Відповідно до змісту Акта спеціального розслідування обставин смерті начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодшого сержанта ОСОБА_2 від 19.10.2024, останній 10.10.2024 близько 16:30 звернувся до медичного стабілізаційного пункту військової частини НОМЕР_1 зі скаргами на стан здоров`я: помірну задишку, давлячі відчуття в грудині. Такі відчуття він відчув ще зранку. Лікар евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 оглянув ОСОБА_2 здійснив вимірювання артеріального тиску та пульсу, а також заслухав серцеву діяльність. ОСОБА_2 вийшов на подвір`я, де втратив свідомість. Медичний персонал стабілізаційного пункту негайно розпочав реанімаційні заходи: інтубацію трахеї, перевід на штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця, введення внутрішньовенно адреналіну, атропіну. Реанімаційні заходи тривали 40 хвилин, але не були ефективними. Біологічну смерть констатовано о 17:20 10.10.2024 ОСОБА_2 .. Причиною смерті начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 стало захворювання, що призвело до смерті. Смерть, так, пов`язана із проходженням військової служби (а.с. 31-35, 41).

11.10.2024 судово-медичним експертом КП "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" видано лікарське свідоцтво про смерть №5733, відповідно до змісту якого, ОСОБА_2 помер в зоні бойових дій, причина смерті – гостра коронарна смерть, смерть настала внаслідок захворювання, у випадках смерті від травми, отруєння та дії зовнішніх чинників – не встановлено (а.с. 26-27).

З 11.10.2024 начальник польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодший сержант ОСОБА_2 виключений із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знятий з усіх видів грошового забезпечення, що підтверджується копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 301 від 27.10.2024 (а.с. 55-57).

19.10.2024 командиром Військової частини НОМЕР_1 спеціальне розслідування у зв`язку із смертю начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодшого сержанта ОСОБА_2 визнано завершеним. Причиною смерті визнано захворювання, що призвело до смерті. Смерть, так, пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 779 від 19.10.2024 (а.с. 46-49).

11 регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України у протоколі засідання штатної ВЛК НОМЕР_3 регіональної ВЛК № 2025-0317-1332 від 17.03.2025 зазначила, що захворювання молодшого сержанта ОСОБА_2 , який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, що підтверджено військово-обліковими документами: "Гостра коронарна смерть", послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №5733, виданим 11.10.2024 КП "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" ЗОР та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 14.10.2024 Виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області. Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом з такого протоколу (а.с. 58).

Пологівський районний відділ поліції ГУНП в Запорізькій області постановою від 28.10.2024 закрив кримінальне провадження №12024082320001864, оскільки факт скоєння злочину щодо ОСОБА_2 не встановлено, натомість підтверджено факт настання смерті внаслідок хвороби (а.с. 114).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.10.2024, виданого Виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області 10 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 помер в селі Рибне, Пологівський район, Запорізька область (а.с. 24).

Також судом встановлено, що відповідно до копії паспорта позивачки серії НОМЕР_5 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.08.1992 року укладено шлюб, який зареєстровано Середньоберезівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області (а.с. 19).

07.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка – ОСОБА_2 відповідно до норм Постанови КМУ № 168 (а.с. 50, 110-зв).

ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву позивача із доданими до неї документами, про що повідомив позивача листом № 3246 від 30.06.2025 (а.с. 51).

ІНФОРМАЦІЯ_6 направив директору Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України лист № 11/1/4015 від 19.05.2025, до якого долучив заяву позивача та додані до неї документи. Відповідно до змісту даного листа, відомості про позивача викладені в розділі І – встановлених осіб, які звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168, та які не відносяться до осіб, яким частка одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови КМУ №168 не розподіляється (а.с. 157). До даного листа долучено доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, в якій щодо позивача зазначено "має право" (а.с. 159-161).

Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на своєму засіданні від 11.09.2025 прийняла рішення про повернення поданої позивачем заяви на доопрацювання, оскільки смерть загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, а не травми, контузії, каліцтва чи поранення, у зв`язку з чим, заявниця може отримати одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України №975, а не постановою Кабінету Міністрів України №168, як про це звернулася заявниця, що викладено у витязі з протоколу засідання комісії №81/д затвердженого 16.09.2025 (а.с. 53-54).

Не погоджуючись з рішення відповідача в частині відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як дружині померлого військовослужбовця, позивач звернулася до суду із цим адміністративним позовом.

Предметом цього спору є правомірність рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (пункт 7, протокол №81/д від 11.09.2025 року) в частині відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як дружині померлого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_2 та зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно зі змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 25.03.1992 за № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі – Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 за № 2011-XII.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону України №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України №2011-XII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), – гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту другого статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

- загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1).;

- смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2).;

- загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 3).

Пунктом 1 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

- 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону (підпункт «а»);

- 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону (підпункт «б»).

Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом третім статті 16-2 Закону №2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Таким чином, Закон №2011-XII та Порядок №975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Апеляційний суд також враховує, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Аналіз змісту пункту 2 Постанови №168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

У другому випадку юридично значущим є не лише безпосередня причина смерті, зазначена в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами прямий причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168.

Тому слід відокремлювати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті військовослужбовця, від випадків, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15000000 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).

Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене застосування без належної правової підстави призводило б до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України, у тому числі на видатки, пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави.

У розглядуваній справі суд встановив, що 07.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка – ОСОБА_2 відповідно до норм Постанови КМУ №168.

Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на своєму засіданні від 11.09.2025 прийняла рішення про повернення поданої позивачкою заяви на доопрацювання, оскільки смерть загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, а не травми, контузії, каліцтва чи поранення, у зв`язку з чим, заявниця може отримати одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975, а не Постановою Кабінету Міністрів України № 168, як про це звернулася заявниця, що викладено у витязі з протоколу засідання комісії № 81/д від 11.09.2025.

Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів враховує, що пункт 2 Постанови №168 у редакції, чинній на 17.09.2022, прямо не передбачав, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн. саме за абзацом шостим цього пункту, якщо не встановлено, що така смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва.

Водночас такий висновок не означає, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, не породжує права членів його сім`ї на соціальний захист. Така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

Особливе значення для цієї категорії спорів має те, що нормативне регулювання після виникнення спірних правовідносин зазнавало змін. У зв`язку з цим необхідно визначати редакцію нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, дати смерті військовослужбовця.

При вирішенні спорів цієї категорії виникає необхідність розмежовувати три правові ситуації: - перша - загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168 у відповідній редакції; - друга - смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168; - третя - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом №2011-XII та Порядком №975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови №168 без установлення прямого причинного зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов`язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15000000 грн).

Отже, положення пункту 2 Постанови №168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону №2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови №168. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови №168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону №2011-XII та Порядку №975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.

Такі висновки суду узгоджуються із правовими висновками Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що наведені у постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24.

В силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час вирішення наведеного спору при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин апеляційний суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи ці висновки в контексті обставин цієї справи, колегія суддів приймає до уваги те, що причиною смерті ОСОБА_2 – є гостра коронарна смерть, смерть настала внаслідок захворювання, а згідно з висновком 11 регіональної військово-лікарської комісії, зазначеним у протоколі засідання штатної ВЛК 11 регіональної ВЛК № 2025-0317-1332 від 17.03.2025, захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

Однак, саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови №168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що судом не встановлено і матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

Отже, за встановлених обставин та наведеного правового регулювання суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що передбачені пунктом 2 Постанови №168 підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн відсутні, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Водночас члени сім`ї померлого військовослужбовця мають право на отримання соціальних гарантій та одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом № 2011-XII і Порядком № 975, а також, за наявності передбачених законом підстав, на реалізацію гарантій, запроваджених подальшими змінами до Закону № 2011-XII.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року в адміністративній справі №300/7638/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ. В. Гуляк

суддіН. В. Ільчишин

С. П. Нос