Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №140/8279/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/8279/24 пров. № А/857/33705/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 140/8279/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання незаконними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

суддя у І інстанції Платхій Н.Б.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у Волинський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якому просив визнати незаконними та скасувати пункт 7 наказу т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» Поліщука Романа від 08.07.2024 №171 «Про застосування дисциплінарних стягнень» (з урахуванням змін, внесених наказом т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» Поліщука Романа від 18.07.2024 №179 «Про внесення змін до наказу ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 08.07.2024 №171»), яким застосовано до інспектора взводу №1 роти №4 штурмового батальйону №1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ НПУ Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» Поліщука Романа від 25.07.2024 №1076 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновити на службі в ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» на посаді інспектора взводу №1 роти №4 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 з 26.07.2024; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.07.2024 по день ухвалення рішення суду про поновлення на службі з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати у розмірі 829,42 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання незаконними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити повністю.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2015 позивач проходив службу в поліції, з 16.05.2024 відповідно до наказу ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 16.05.2024 №795 о/с на посаді інспектора взводу №1 роти №4 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», що слідує з послужного списку ОСОБА_1 .

Згідно наказу ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 17.05.2024 №125ДСК старший сержант поліції ОСОБА_1 із 17.05.2024 відряджений до особливого розпорядження до оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою від 20.06.2024.

Згідно бойових розпоряджень ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 10.04.2024 №313/1908/1324т та ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.04.2024 №443т/оту, від 17.04.2024 №858т/оту, від 18.04.2024 №912т/оту, від 21.04.2024 №1053т/оту, від 15.05.2024 №2009т/оту, ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 01.06.2024 №359т/02/59/03-2024БР та від 03.06.2024 №366т/02/59/03-2024БР ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були залучені до заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії проти України.

Згідно з наказом ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 11.04.2024 №13ВС «Про формування зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3» сформований зведений підрозділ УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють».

На виконання вимог бойових розпоряджень командира зведеного підрозділу ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 01.06.2024 №359т/02/59/03-2024БР та від 03.06.2024 №366т/02/59/03-2024БР, командиром зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» видано наказ від 09.06.2024 №194ДСК/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Наведений наказ був доведений до відома поліцейських, в тому числі позивача, який відмовився від його виконання, що зафіксовано на відеозаписі, який долучений до матеріалів справи та оглянутий в ході судового розгляду.

11.06.2024 вих.№3103-2024 до ДПОП «ОШБ НП України «Лють» надійшла доповідна записка т.в.о.начальника управління - командира полку УПОПІ №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» підполковника поліції Борисюка С.В. від про те, що 09.06.2024 приблизно о 15:30, знаходячись у м.Дружківка Краматорського району Донецької області, заступником командира штурмового батальйону №1 (« Луганськ-1») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» підполковником поліції ОСОБА_16 доведено бойовий наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 09.06.2024 №194 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», в тому числі і щодо інспектора взводу №1 роти №4 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1

20.06.2024 командиру зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» надійшов рапорт заступника командира штурмового батальйону №1 полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» підполковника поліції Юрія Столярчука про те, що 09.06.2024 старший сержант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу №1 роти №4 штурмового батальйону №1 «Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» відмовився від виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 09.06.2024 №194 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань».

Наказом УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 13.06.2024 №534 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейськими полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють», що виразилось у відмові виконувати наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 09.06.2024 №194ДСК/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

За наслідками службового розслідування складено висновок службового розслідування від 27.06.2024, в якому дисциплінарна комісія встановила, що після доведення вимог наказу від 09.06.2024 №194ДСК/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомили, що наказ їм зрозумілий, однак виконувати його відмовляються, а ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_15 пояснили свою відмову погіршенням стану здоров`я та поганим самопочуттям.

При цьому протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання, зокрема ОСОБА_1 не виявлено.

Комісія службового розслідування вважала наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІII, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 09.06.2024 №194ДСК/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», та запропонувала керівнику накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

На підставі висновку службового розслідування від 27.06.2024 наказом ДПОП «ОШБ НП України «Лють» №171 від 08.07.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень» зі змінами, внесеними наказом №179 від 18.07.2024 «Про внесення змін до наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 08.07.2024 №171» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, підпунктів 2, 4, 5 та 6 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №4 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють», затвердженої начальником управління командиром полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 ДПОП ОШБ Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.06.2024 №194ДСК/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», застосовано до інспектора взводу №1 роти №4 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 25.07.2024 №1076о/с «По особовому складу» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції з 25.07.2024. З даним наказом позивач ознайомлений, про що свідчить його підпис 25.07.2024.

Позивач вважаючи протиправними наказ про звільнення зі служби, звернувся до суду із даним позовом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» (далі – Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі Дисциплінарний статут) та іншими нормативно-правовими актами.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.

Згідно частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.

За змістом преамбули Дисциплінарного статуту, дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Cлужбова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже, враховуючи зазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, зміст якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни і за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє на даний момент.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.

Частиною першою статті 23 Закону №580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Частиною другою статті 24 Закону №580-VIII визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи га підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » затвердженого наказом Національної поліції України від 31.01.2023 №66 (в редакції наказу НПУ від 16.04.2024 №403) основним завданням Департаменту є участь у реалізації державної політики у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку, оборони України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, у тому числі шляхом взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони України.

Згідно з посадовою інструкцією інспектора взводу №1 роти №4 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до завдань і обов`язків ОСОБА_1 , серед іншого, входить: участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також відсічі збройної агресії проти України, обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення по всій території України або в окремій місцевості, зокрема, шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України); виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії, проведення штурмових, контрдиверсійних та пошуково-фільтраційних заходів тощо.

Інспектор взводу зобов`язаний: запобігати вчиненню правопорушень; знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватись від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України тощо.

Відтак, до посадових обов`язків позивача, як поліцейського, безумовне виконання наказів прямих керівників, відданих (виданих) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

В силу вимог частин першої та третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Згідно частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Службова дисципліна полягає у виконанні, зокрема наказу керівника, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону. Невиконання наказу є порушенням службової дисципліни.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктами 1, 2, 4, 7, 13, 14, 15 розділу V Порядку №893 передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Отже, в ході службового розслідування з`ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з висновку службового розслідування відносно позивача, що в його діях встановлені порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 09.06.2024 №194ДСК/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», та запропоновано накласти на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарною комісією під час визначення означеного виду стягнення враховано, що відповідно до службової характеристики на ОСОБА_1 , що сформована т.в.о. начальника УПОП №3 Департаменту підполковником поліції Сергієм Борисюком, останній за час служби в Національній поліції України зарекомендував себе посередньо. Недостатньо вимогливий до себе. При вирішенні службових питань особисті інтереси ставить вище за службові. Труднощі поліцейської служби витримує не завжди стійко. Доручення керівництва виконує не якісно та не завжди у встановлений термін, наполегливість, принциповість та розумну ініціативу при цьому не проявляє. На критику в свою адресу реагує не на належному рівні. У службовій діяльності не намагається дотримуватися вимог законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність Національної поліції України. За характером врівноважений. З колегами по службі та громадянами тактовний. Грубість у спілкуванні з колегами намагається не допускати. Матеріальну частину табельної вогнепальної зброї та правові підстави її застосування знає посередньо. Державною мовою володіє добре».

Обставин щодо вчинення дисциплінарного поступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що пом`якшують відповідальність позивача, в ході службового розслідування не встановлено.

Комісією взято до уваги також те, що дисциплінарний поступок скоєний ним в умовах воєнного стану.

Проаналізувавши сукупність встановлених обставин в ході службового розслідування обставин, суд вважає, що службовим розслідуванням доведено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні бойового (спеціального) наказу командира.

Доводи позивача про те, що відповідачем не було встановлено жодних дій чи бездіяльності, які місять ознаки порушення ОСОБА_1 саме службової дисципліни не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що покликання позивача на те, що його право на захист було порушено, оскільки у висновку службового розслідування є пояснення всіх інших поліцейських, окрім ОСОБА_1 , є необґрунтованим та безпідставним, так як у висновку лише письмово описуються пояснення осіб, які отримані в ході службового розслідування. У висновку вказано, що зміст пояснень ОСОБА_1 є тотожним поясненню ОСОБА_8 , яке викладене письмово у висновку, тобто поясненням позивача надана оцінка при проведенні службового розслідування.

Стосовно доводів позивача про те, що бойовий наказ від 09.06.2024 №194ДСК/ВС є явно злочинним, суд зауважує наступне.

Згідно частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

Позивач не надав суду доказів того, що він у встановленому порядку доповів вищому керівництву про одержання злочинного наказу. В матеріалах справи також відсутні докази того, що інші поліцейські, які отримали вищевказаний наказ, здійснили таку доповідь і керівництвом за таким фактом проведено відповідне розслідування з метою встановлення чи спростування факту видання злочинного наказу.

Відтак, в цій частині твердження позивача є необґрунтованими.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Згідно частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.

Насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного (зауваження) до найсуворішого (звільнення зі служби), керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.

Застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.

Сутність службової дисципліни, обов`язки поліцейських стосовно її дотримання, що визначені Дисциплінарним статутом, передбачають певні правила поведінки працівника поліції, недодержання яких утворює склад порушення Присяги.

Згідно статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Таким чином, Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Відтак, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Встановлені в межах розгляду справи порушення позивачем службової дисципліни в даному випадку є невиконання наказу прямого керівника в умовах воєнного стану.

Виходячи зі змісту Присяги поліцейського та сутності поняття, правової природи службової дисципліни, суд дійшов висновку про те, що позивачем вчинено дії, які виразились у порушенні ним службової дисципліни, а саме: невиконанні наказу про бойове завдання без поважних причин та невиконанні посадових обов`язків. При цьому, об`єктивних та непереборних підстав для уникнення вчинення такого порушення у позивача не існувало, це порушення усвідомлювалось позивачем та залежало від його волі.

Позивача за наслідками службового розслідування правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи, в даному випадку з урахуванням обставин вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Разом з тим, доводи позивача про те, що на час притягнення до дисциплінарної відповідальності він не мав діючих дисциплінарних стягнень не підтверджуються належними та допустимими доказами, позаяк закриття відносно нього за судовим рішенням справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП жодним чином не впливає на факт притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Факт попереднього притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом від 01.12.2023 №65 не був врахований комісією службового розслідування, оскільки у акті службового розслідування зазначено, що обставини, які обтяжують відповідальність позивача, передбачені частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту (відповідно до пункту 2 - вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення), відсутні.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні накази відповідача від 08.07.2024 №171 «Про застосування дисциплінарних стягнень» із змінами, внесеними наказом від 18.07.2024 №179 «Про внесення змін до наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 08.07.2024 №171», від 25.07.2024 №№1076 о/с «По особовому складу» прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, у зв`язку з чим підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №140/8279/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяС. П. Нос

суддіР. В. Кухтей

С. М. Шевчук