Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №380/976/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/976/25 пров. № А/857/51413/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі № 380/976/25 (ухвалене головуючим – суддею Гавдик З.В. у м. Львів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – відповідач 2) в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, які полягають у не врахуванні періодів роботи ОСОБА_1 на території Російської Федерації із 28.01.2005 до 29.06.2008, із 22.10.2008 до 25.06.2009, із 08.12.2009 до 24.06.2009 із 20.10.2010 до 23.06.2011, із 10.11.2011 до 27.04.2012, із 24.05.2012 до 29.03.2013 із 16.06.2013 до 03.12.2013, із 25.12.2013 до 06.10.2014 із 18.01.2015 до 31.05.2015.

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області із 31.12.2024 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та врахувати при перерахунку пенсії пільгову довідку від 29.05.2015 №7, довідку про заробітну плату від 31.05.2015 №20, довідку про заробітну плату № 21 від 31.05.2015.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.02.2020 ОСОБА_1 було призначено пенсію по віку. Згідно відповіді на адвокатський запит від 14.11.2024 вдалось дізнатися, що при призначенні пенсії страховий стаж становив 33 роки, який обчислений із заробітної плати за період з 01.07.1978 по 30.06.1983 та з 01.07.2000 по 31.05.2005, з 01.09.2015 до 29.02.2020.

Однак періоди роботи ОСОБА_1 в Російській Федерації за період із 2005 до 2015 року, не було враховано до страхового стажу та при визначені розміру пенсійної виплати, бо як вбачається із акту перевірки довідки про роботу, підприємством не сплачено ЄСВ.

Як тільки ОСОБА_1 дізнався, що йому не було враховано вказані періоди роботи він звертався 25.11.2024, 10.12.2024, 31.12.2024, із заявами до ГУ ПФУ у Львівській області про перерахунок пенсії.

Рішенням №133950004670 від 06.01.2025 ГУ ПФУ у Вінницькій області ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки не враховано відповідні періоди роботи.

Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №133950004670 від 06.01.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, із врахуванням відомостей зазначених у довідках про заробітну плату №20, №21 від 31.05.2015 та пільгової довідки від 29.05.2015 №7, які видані 16-им автобусним парком ГУП «Мосгостранс».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого судового збору.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення відповідача-2 із цього приводу є протиправним, адже порушує гарантовані соціальні права. При цьому, саме рішенням, а не діями відповідача-2 порушуються права позивача.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №133950004670 від 06.01.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що виходячи з поданих документів у 2020 та акту перевірки №78 від 07.07.2020 (перевірено довідку про з-ту №20, №21 від 31.05.2015рр), де вказано, що страхові внески на обов`язкове пенсійне страхування з виплат на користь даної фізичної особи ( ОСОБА_1 ) не нараховувались та не відраховувались в Пенсійний фонд.

З 01.01.2023 російська федерація припиняє участь в наведеній Угоді. Відтак, у період відсутності відповідного нормативно-правового акта, що регулює порядок дій, який застосовується при призначенні та перерахунку пенсій громадянам, які проживали чи працювали на території російської федерації, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону №1058.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 28.01.2005 був прийнятий водієм автомобіля в ГУП м. Москви «Мосгортранс» філіал 16 автобусний парк.

На цьому підприємстві ОСОБА_1 працював із 28.01.2005 до 29.06.2008, із 22.10.2008 до 25.06.2009, із 08.12.2009 до 24.06.2009, із 20.10.2010 до 23.06.2011, із 10.11.2011 до 27.04.2012, із 24.05.2012 до 29.03.2013, із 16.06.2013 до 03.12.2013, із 25.12.2013 до 06.10.2014, із 18.01.2015 до 31.05.2015, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_1 від 27.01.1978.

Позивач перебуває з 29.02.2020 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, та отримує пенсію за віком згідно Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Страховий стаж позивача становив 33 роки 00 місяців 09 днів. Середньомісячний заробіток, який застосовувався для обчислення пенсії складав 12865,75 грн, обчислений із заробітної плати за період з 01.07.1978 по 30.06.1983 та з 01.07.2000 по 31.05.2005, з 01.09.2015 по 29.02.2020.

14.11.2024 Головне управління у Львівській області надало відповідь на адвокатський запит від 06.11.2024 за №71 про надання інформації щодо ОСОБА_1 .

У даному листі відповідач серед іншого зазначив наступне:

«Щодо періодів роботи в російській федерації із 2005 до 2015 р.р. зазначаємо наступне: до 01.01.2010 відповідно до ст. 7 федерального закону від 15.12.2001 №167-Ф3 «Про обов`язкове пенсійне страхування в російській федерації» громадяни України, які тимчасово перебували на території російської федерації не являлися застрахованими особами та страхові виплати на обов`язкове пенсійне страхування не нараховувались.

З 01.01.2010 з іноземних працівників жодні відрахування в державні позабюджетні фонди не проводились з посиланням на нормативні документи.

З 01.01.2012 - пенсійному страхуванню підлягали іноземні громадяни та особи без громадянства, які тимчасово перебували в росії і з якими були укладені трудові договори на термін не менше шести місяців.

Сокальським відділом обслуговування громадян (сервісним центром) Управління обслуговування громадян листом № 1300-0227-10/17311 від 20.03.2020 року було скеровано запит за проведенням перевірки даних відображених в наданих довідках (від 31.05.2015 № 20 за період з січня 2005 по грудень 2010, від 31.05.2015 № 21 за період з січня 2011 по травень 2015, виданих адміністрацією ГУП «Мосгортранс») із відомостями, які зазначені в первинних документах ОСОБА_1 .

На даний запит, 04.08.2020 за № 3110/10 надійшов Акт документальної перевірки відомостей про заробітну плату № 78 від 07.07.2020, який проведено головним спеціалістом-експертом відділу по формуванню пенсійних прав окремих категорій застрахованих осіб Управління призначення, перерахунків, виплати пенсій, ЄСВ та інших соціальних виплат Головного управління ПФР № 8. В даному акті зазначено, що розбіжностей з довідками № 20, № 21 від 31.05.2015 не виявлено.

Враховуючи відомості, які зазначені в Акті документальної перевірки відомостей про заробітну плату № 78 від 07.07.2020 відсутні законні підстави щоб зарахувати до страхового стажу період з січня 2005 по травень 2015.

У зв`язку з вище наведеним не зараховано до страхового та загального стажу ОСОБА_1 періоди роботи в росії з січня 2005 по травень 2015.

31.12.2024 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України через Веб-портал із заявою про перерахунок пенсії.

До вказаної заяви позивачем долучено зокрема пільгову довідку від 29.05.2015 №7 видана ГУП «Мосгостранс», трудову книжку, в якій наявні записи щодо роботи в російській федерації за період із 2005 року по 2015 рік, довідку №20 від 31.05.2015, видана « 16-им автобусним парком ГУП», де вказаний розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період із січня 2005 року до грудня 2010 року, довідку №21 від 31.05.2015 виданий « 16-им автобусним парком ГУП», де вказаний розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період із січня 2011 року до травня 2015 року.

За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління № 133950004670 від 06.01.2025 позивачу відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.

Підставою для відмови слугувало те, що відповідно до п.1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Враховуючи вищевикладене, відмовлено гр. ОСОБА_1 у врахуванні довідок про заробітну плату, оскільки відсутні підстави для здійснення перерахунку.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, уважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з цим позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-ІV регулюються правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян.

Як встановлено частиною першою статті 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується організаціях і кооперативах, робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (аналогічна норма втілена в статті 48 Кодексу законів про працю України). Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою та другою статті 24-1 Закону №1058-ІV визначено періоди трудової діяльності за межами України, які зараховуються до страхового стажу.

Періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Згідно відомостей трудової книжки щодо роботи в російській федерації за період із 2005 року по 2015 рік , пільговій довідці від 29.05.2015 №7, довідці №20 від 31.05.2015 де вказаний розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період із січня 2005 року до грудня 2010 року, довідці №21 від 31.05.2015, де вказаний розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період із січня 2011 року до травня 2015 року, які видані 16-им автобусним парком ГУП «Мосгостранс».

Вірно зазначив суд першої інстанції, що обґрунтованих зауважень щодо довідки від 15.02.2022 відповідачем не наведено, про що свідчить зміст листа Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області від 14.11.2024 №1300-5903-8/187786, у якому відповідач 1 зазначив, що 04.08.2020 за № 3110/10 надійшов Акт документальної перевірки відомостей про заробітну плату № 78 від 07.07.2020, який проведено головним спеціалістом-експертом відділу по формуванню пенсійних прав окремих категорій застрахованих осіб Управління призначення, перерахунків, виплати пенсій, ЄСВ та інших соціальних виплат Головного управління ПФР № 8. В даному акті зазначено, що розбіжностей з довідками № 20, № 21 від 31.05.2015 не виявлено.

А в рішенні Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області зазначено, шо відповідно до поданих документів у 2020р та акту перевірки №78 від 07.07.2020р ( перевірено довідку про з-ту №20, №21 від 31.05.2015рр), де вказано , що страхові внески на обов`язкове пенсійне страхування з виплат на користь даної фізичної особи ( ОСОБА_1 ) не нараховувались та не відраховувались в Пенсійний фонд.

Однак, ні Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області та ні Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області не надано жодних належних та допустимих доказів для підтвердження не сплати страхових внесків, зокрема не надано акту перевірки №78 від 07.07.2020, який містить відомості про не сплату внесків на обов`язкове пенсійне страхування.

Заробітна плата, отримана позивачем за період з 2005 по 2015 підлягає врахуванню при обчисленні його пенсії.

Відтак, оскаржене рішення відповідача-2 із цього приводу є протиправним, адже порушує гарантовані соціальні права.

При цьому, саме рішенням, а не діями відповідача-2 порушуються права позивача.

Отже колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №133950004670 від 06.01.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі № 380/976/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяС. М. Кузьмич

суддіА. Р. Курилець

О. І. Мікула