Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №300/4010/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/4010/25 пров. № А/857/50058/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 300/4010/25 (ухвалене головуючим – суддею Григорук О.Б. у м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач 2) в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.05.2025 № 056650011265;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_1 : період навчання з 01.09.1977 по 26.07.1978 (10 місяців, 25 днів); період роботи з 30.08.1978 по 23.10.1979 (1 рік, 1 місяць, 24 дні), з 18.01.1980 по 19.11.1984 (4 роки, 10 місяців, 2 дні), з 04.06.1985 по 01.12.1987 (2 роки, 5 місяців, 28 днів), з 16.02.1988 по 31.12.1997 (9 років, 10 місяців, 16 днів), а також призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV з 05.05.2025 - з дня звернення за пенсією.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії, оскільки безпідставно не зарахував позивачу до загального страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_1 : період навчання з 01.09.1977 по 26.07.1978 (10 місяців, 25 днів); період роботи з 30.08.1978 по 23.10.1979 (1 рік, 1 місяць, 24 дні), з 18.01.1980 по 19.11.1984 (4 роки, 10 місяців, 2 дні), з 04.06.1985 по 01.12.1987 (2 роки, 5 місяців, 28 днів), з 16.02.1988 по 31.12.1997 (9 років, 10 місяців, 16 днів). Зазначено, що у зв`язку із воєнними діями на території, де безпосередньо проживала позивач (м. Покровськ, Донецької обл.), вона змогла врятувати і зберегти серед документів, які підтверджують її трудовий стаж, тільки трудову книжку. У трудовій книжці містяться дані про періоди роботи, зокрема з 1978 по 2004 роки. При цьому, трудова частково пошкоджена. Звертає увагу суду, що в такому стані трудова книжка опинилась не з вини позивача, а через постійні обстріли РФ в безпосередній близькості до дому позивача та на даний час житло позивача частково зруйноване. Зауважує, що через часткове пошкодження трудової книжки позивача, все ж майже всі записи є збереженими та чіткими для сприйняття, а саме вбачаються дати прийняття і звільнення позивача з роботи, печатки підприємств, підписи уповноважених осіб роботодавців, дати і номера наказів тощо. Зазначено, що інші періоди роботи позивача з 1998 по 2006 роки підтверджені згідно довідки ОК-5, визнаються пенсійним органом та фактично збігаються із записами у трудовій книжці, що додатково підтверджує правдивість записів трудової книжки НОМЕР_2 навіть через часткове її пошкодження.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 300/4010/25 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.05.2025 № 056650011265.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні щодо трудового стажу ОСОБА_1 , який підлягає зарахуванню згідно трудової книжки НОМЕР_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки трудової книжки позивача через її пошкодження, при цьому у зв`язку із воєнними діями на території, де безпосередньо проживала позивач (м. Покровськ, Донецької обл.), не можуть бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливала на такі обставини, та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Головним управлінням правомірно відмовлено позивачу в зарахуванні до страхового стажу періодів згідно наданих документів у зв`язку з відсутністю належних повноважень в підтвердженні страхового стажу роботи. Такі повноваження законодавцем покладено на страхувальника, тобто Позивач не добросовісно використав своє право на належне пенсійне страхування, як слідство, висновок суду І інстанції щодо протилежного є хибним.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 64 роки 8 місяців, звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 05.05.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та доданими до заяви документами.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 056650011265 від 12.05.2025, за результатами розгляду звернення позивача від 05.05.2025, за принципом екстериторіальності, відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 20 років. Встановлено, що вік заявниці 64 роки 8 місяців. Страховий стаж становить 8 років 7 місяців.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач у спірні періоди: з 01.09.1977 по 26.07.1978 - навчалася у технічному училищі (запис № 1); з 30.08.1978 по 23.10.1979 - працювала днювальною (записи №№ 3-5); з 18.01.1980 по 19.11.1984 - працювала касиром, поваром (записи № 6-9); з 04.06.1985 по 01.12.1987 - працювала санітаркою (записи № 10-11); з 16.02.1988 по 11.08.2003 - працювала укладчиком-упаковником, прийомником, машиністом (записи 12-18). У записах 15-16 міститься інформація про реорганізацію роботодавця позивача.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-ІV регулюються правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Згідно частини 2 статті 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.

Частиною 3 статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (аналогічна норма втілена в статті 48 Кодексу законів про працю України). Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

До прийняття наведеної вище Інструкції від 29.07.1993 № 58 порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами пунктів 2.2, 2.3 якої було також передбачено, що заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Судом першої інстанції встановлено із записів трудової книжки НОМЕР_1 позивача, що у спірні періоди: з 01.09.1977 по 26.07.1978 - навчалася у технічному училищі (запис № 1); з 30.08.1978 по 23.10.1979 - працювала днювальною (записи №№ 3-5); з 18.01.1980 по 19.11.1984 - працювала касиром, поваром (записи № 6-9); з 04.06.1985 по 01.12.1987 - працювала санітаркою (записи № 10-11); з 16.02.1988 по 11.08.2003 - працювала укладчиком-упаковником, прийомником, машиністом (записи 12-18).

У записах 15-16 міститься інформація про реорганізацію роботодавця позивача.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що недоліки трудової книжки позивача через її пошкодження, при цьому у зв`язку із воєнними діями на території, де безпосередньо проживала позивач (м. Покровськ, Донецької обл.), не можуть бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливала на такі обставини, та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог.

Отже, періоди згідно трудової книжки НОМЕР_1 : період навчання з 01.09.1977 по 26.07.1978; період роботи з 30.08.1978 по 23.10.1979, з 18.01.1980 по 19.11.1984, з 04.06.1985 по 01.12.1987, з 16.02.1988 по 31.12.1997 підлягають зарахуванню до трудового стажу позивача.

Відтак, позивач має достатній вік та стаж (від 20 років) для призначення пенсії за віком відповідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV з 05.05.2025.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку, буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.05.2025 № 056650011265; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні щодо трудового стажу ОСОБА_1 , який підлягає зарахуванню згідно трудової книжки НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 300/4010/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяС. М. Кузьмич

суддіА. Р. Курилець

О. І. Мікула