Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №300/4225/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/4225/25 пров. № А/857/45198/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Гомельчук С.В.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просила: визнати протиправним та скасувати пункт 29 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 07.02.2025 №12/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання; зобов`язати повторно розглянути її заяву з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану” у зв`язку із загибеллю (смертю)військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким вона спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона звернулась до відповідача із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її цивільного чоловіка ОСОБА_2 . Проте, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про повернення документів на доопрацювання, з метою надання документів, які відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_2 . Вважає таке рішення протиправним, оскільки чинна станом на дату прийняття рішення редакція статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачала, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, зокрема належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Звертає увагу, що нею разом із іншими документами, доданими до заяви про отримання одноразової грошової допомоги, надавалась копія рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2024, яким встановлено факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 в період з 30.08.2013 по 10.12.2023.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 29 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 07.02.2025 №12/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану” у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_1 спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується, що факт спільного проживання позивачки з померлим військовослужбовцем ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 30.08.2013 по 10.12.2023, встановлений за правилами Цивільного процесуального кодексу України Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області рішенням від 30.05.2024 у справі №344/8618/24, яке набрало законної сили. З огляду на встановлені обставини у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність п. 29 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 07.02.2025 №12/д, в частині повернення документів позивачу на доопрацювання та необхідність його скасування. Суд першої інстанції вказав, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану” у зв`язку із загибеллю (смертю)військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_1 спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що станом на дату смерті військовослужбовця діяла редакція ст. 16-1 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, яка передбачала, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя. Зазначено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2024 встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як члена сім`ї загиблого, а не фактичного перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Вказує, що особа, яка проживала з загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без укладення шлюбу, не є суб`єктом, що має право на виплати. Стверджує, що рішення суду про встановлено факту проживання з загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є належним і допустимим підтвердження статусу дружини, наявність такого судового рішення не дає право на виплату одноразової допомоги. Натомість, рішення про встановлення факту перебування на утриманні є належним і допустимим доказом перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця та для виплати одноразової грошової допомоги.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді командира 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 14.12.2023 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Відповідно до витягу із протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3012 від 15.09.2024 травма головного сержанта ОСОБА_2 , яка призвела до смерті, та причина смерті, так пов`язані із захистом Батьківщини.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2024 у справі №344/8618/24 встановлено факт проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,в період з 30 серпня 2013 року до 10 грудня 2023 року.

ОСОБА_1 звернулась до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця її цивільного чоловіка ОСОБА_2 .

Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення, оформлене протоколом від 07.02.2025 №12/д, яким повернуто позивачці документи на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги. Також вказано, що право на призначення одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого. Відповідно до наданих документів, позивачка не відноситься до одного із подружжя. Крім того, зазначено, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2024 у справі №344/8618/24 не встановлює факт, що має юридичне значення, про перебування заявниці на утриманні ОСОБА_2 , відповідно до “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Статтею 41 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Закон №2011-XII (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно п. 2 постанови КМУ 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Аналогічні положення містяться і у наказі Міністерства оборони України від 25.01.2023 р. № 45, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, “Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану”, де вказано, що сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022).

Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII, а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення) (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, обставина, що причина смерті ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, відповідачем не заперечується.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивач до кола осіб, які відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Оскаржуване рішення відповідача мотивовано саме відсутністю доказів на підтвердження статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця (заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, крім того не надано рішення суду, яким встановлено факт перебування позивачки на утриманні загиблого відповідно до Закону №2011-XII, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей 1, 3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що факт спільного проживання позивача з померлим військовослужбовцем ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 30.08.2013 по 10.12.2023, встановлений за правилами Цивільного процесуального кодексу України Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області рішенням від 30.05.2024 у справі №344/8618/24, яке набрало законної сили.

Отже, судовим рішенням від 30.05.2024 у справі №344/8618/24 підтверджується факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживали, були пов`язаний спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки з позивачем, тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII.

Суд першої інстанції зауважив, що справа з подібними правовідносинами вже була предметом розгляду Верховного Суду. Так, у постанові від 05.02.2025 у справі №120/17960/23, яку суд враховує при розгляді цієї справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла аналогічних висновків.

При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що «позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача. Разом з тим, положення частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII передбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге та, як зазначалось раніше, факт того, що позивачка є одним із подружжя встановлено судом.

Ураховуючи, що судом цивільної юрисдикції у справі №150/401/22 встановлено, що після розірвання шлюбу позивачка продовжувала проживати з ОСОБА_4 до моменту його смерті однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, разом виховували їх спільних дітей, колегія суддів дійшла висновку, що підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачці документів, які містили наведене рішення суду, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та посилання на відсутність факту реєстрації, що обумовило повернення документів, поданих позивачкою для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим».

На користь наведених вище висновків суду свідчить також те, що у подальшому Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги” від 09.12.2023 №3515-IX законодавець виклав статтю 16-1 Закону №2011-XII у редакції, в якій відповідно до пункту 4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, зокрема належать: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Тобто, фактично змінами у Законі України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII додатково підтверджено право цивільних дружин на отримання одноразової грошової допомоги.

Відтак, з огляду на встановлені обставини у цій справі, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про протиправність п. 29 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 07.02.2025 №12/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання та необхідність його скасування.

Призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану” у зв`язку із загибеллю (смертю)військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_1 спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Аналогічний спосіб захисту порушених прав особи було застосовано у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №120/17960/23, а також підтримано Верховним Судом в постанові від 10.05.2024 у справі №440/6725/23.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №300/4225/25 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. Б. Заверуха

суддіО. М. Гінда

З. М. Матковська