Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №215/9588/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/9588/25

2/215/1429/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Данилевського М.А., за участю секретар судового засідання Потніченко Ю.В., представник позивачів адвоката Олешицької В.Е., представника відповідача Львова А.Л. (в режимі відео конференцзв`язку з власних технічних засобів),

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка та батька малолітньої дитини на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 представник позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , адвокат Олешицька В.Е. звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ПрАТ «Північний ГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка та батька на виробництві при виконанні трудових обов`язків, просить стягнути моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн. (по 1 000 000 грн. на кожного).

В обґрунтування позову зазначає, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 - сином ОСОБА_4 , який працював на Північному державному гірничо-збагачувальному комбінаті Міністерства промисловості України Концерну «Укррудпром» (правонаступником якого є ПрАТ «ПівнГЗК») на посаді машиніста землесосного плавучого несамохідного снаряду, зайнятий перекачуванням шламу, та 09.07.2025 о 08-10 год. стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого чоловік позивачки (батько її сина) загинув.

Відповідно до акту №Н-1/П, нещасний випадок стався за наступних обставин: Машиніст землесосного плавучого несамохідного снаряду, зайнятий перекачуванням шламу (далі- машиніст земснаряду) ОСОБА_4 працював 09 липня 2025 року в денну зміну з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

09 липня 2025 року з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин на шламовій дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» працювала денна зміна працівників у складі: машиніста земснаряда №30 ОСОБА_4 , машиніста земснаряда №32 ОСОБА_5 , слюсарів чергових та з ремонту устаткування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_8 . Адміністративне керування зміною здійснювалося майстром шламової дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_9 . Оперативне керування електроперсоналом здійснювалось електромеханіком дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_10 .

Майстер шламової дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_9 0 07 годині 45 хвилин в приміщенні видачі нарядів, яке розташоване неподалік берегової лінії земснарядів №30 і №32, видав письмовий наряд на зміну машиністу земснаряда №30 ОСОБА_4 на розробку фунта земснарядом №30, машиністу земснаряда №32 ОСОБА_5 , на розробку грунта земснарядом №32, слюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_6 на контроль параметрів роботи насосних установок земснаряда №30, слюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_7 на контроль параметрів роботи насосних установок земснаряда №32, електрослюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_8 на оперативне обслуговування електрообладнання згідно з Переліком робіт та контролем параметрів електродвигунів земснарядів №30 і №32, опрацював з працівниками заходи по безпечному виконанню наряду: дотримання вимог безпеки, зазначених в інструкціях з охорони праці, дотримання маршрутів переміщення та особистої безпеки. Працівники, розписавшись в книзі нарядів, пішли на свої робочі місця.

Електромеханік ОСОБА_10 о 08 годині 00 хвилин видав письмову заявку на розбір електричної схеми високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1 для проведення огляду устаткування після нічних обстрілів шахедами електрослюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_8 .

Згідно з пояснювальною запискою електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_8 він отримав заявку на розбір електричної схеми та ключі від високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ 1, які йому видав електромеханік ОСОБА_10 та пішов виконувати відключення. Коли ОСОБА_8 вийшов з приміщення для видачі нарядів, він побачив машиніста земснаряда ОСОБА_4 . Та вони разом пішли у направленні земснаряда №30.

ОСОБА_8 ключем відчинив двері лінійного відсіку високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1, натиснув кнопку вакуумного вимикача та почав відключати лінійний роз`єднувач РВФ-3. ОСОБА_8 довів його лише до середнього положення та зрозумів, що він не може опустити важіль роз`єднувача до кінця вниз. Після чого електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 попросив машиніста земснаряда ОСОБА_4 , який стояв поруч, допомогти йому фізичною силою опустити важіль до кінця вниз. Згідно з пояснювальною запискою електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_8 машиніст земснаряда ОСОБА_4 погодився допомогти, але сказав що спочатку піде на своє робоче місце - земснаряд №30, прийме зміну та повернеться на берегову лінію до високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1. У цей час електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 обійшов високовольтну комірку ЯКНО 6/10-3V1 з іншої сторони та шляхом натискання на ричажні замки притянув двері на себе і відчинив двері силового відсіку для здійснення огляду механізму роз`єднувача на можливі пошкодження. Оглянувши механізм роз`єднувача, електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 ніяких пошкоджень не виявив та впевнився, що все в справному стані. Після чого електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 прикрив двері силового відсіку, знову обійшов високовольтну комірку ЯКНО 6/10-ЗУ1 та повернувся на сторону дверей лінійного відсіку, ще раз оглянув роз`єднувач, вакуумний вимикач та почав натискати на важіль роз`єднувача, намагаючись опустити важіль до кінця вниз. В цей час електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 знаходився зі сторони лінійноговідсіку високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1, а машиніст земснаряда ОСОБА_4 знаходився з протилежної сторони високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ І - зі сторони силового відсіку. Коли ОСОБА_8 намагався опустити важіль лінійного роз`єднувача до кінця вниз, він почув звук шипіння, схожий на звук електричної дуги, а потім хлопок, спрацював захист високовольтної повітряної лінії ПЛ-251.

Згідно з пояснювальною запискою електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_8 він обійшов високовольтну комірку ЯКНО 6/10-ЗУ1 і, зайшовши на сторону силового відсіку побачив, що машиніст земснаряда ОСОБА_4 знаходився всередені високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ 1, був уражений електричним струмом і горів. Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 схопив машиніста земснаряду ОСОБА_4 за комір куртки спеціального одягу і відтягнув від відсіку. Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 почав кликати на допомогу і кричати щоб принесли вогнегасник, електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_11 . Почав тушити машиніста земснаряду ОСОБА_4 .

Згідно з пояснювальною запискою електромеханіка ОСОБА_10 о 08 годині 10 хвилин до нього зателефонував електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 та повідомив що з машиністом земснаряда ОСОБА_4 сталася електротравма і необхідно викликати швидку медичну допомогу. Після цього електромеханік ОСОБА_10 зателефонував заступнику начальника цеху з виробництва та планування ОСОБА_12 та повідомив, що сталося ураження електричним струмом машиніста земснаряда ОСОБА_4 і необхідно викликати швидку допомогу. О 08:12год. заступник начальника цеху з виробництва та планування ОСОБА_12 через диспетчера комбінату викликав машину швидкої допомоги ТОВ «МЕДІКОМ КРИВБАС» та машину міської швидкої допомоги. О 08:18год. машина швидкої допомоги ТОВ «МЕДІКОМ КРИВБАС» прибула на місце події та фельдшер здоровпункту рудозбагачувальної фабрики ОСОБА_13 почала проводити реанімаційні дії. О 08 годині 36 хвилин вона констатувала біологічну смерть ОСОБА_4 .

О 08 годині 37 хвилин прибула бригада Криворізької станції екстреної медичної допомоги КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» та фельдшер ОСОБА_14 підтвердив біологічну смерть машиніста земснаряда ОСОБА_4 .

Висновком комісії у Акті встановлено, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Позивачу завдано моральну шкоду, а саме вона залишилася без підтримки батька, що також спричинило численні негаразди пов`язані із забезпеченням належного матеріального становища, оскільки батьк завжди підтримував матеріально. До теперішнього часу позивач відчуває сильний душевний біль та глибокі моральні страждання, нервове потрясіння, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу та у психологічному дискомфорті. Просить стягнути на користь позивача 1000 000 грн. моральної шкоди, у зв`язку із втратою рідної людини, опори та моральної підтримки.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.01.2026 року, в якій зазначено, що розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, почато підготовче провадження.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2026 за клопотанням відповідача залучено до участі у справі на стороні відповідача третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, працівників ПАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧНО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», оскільки рішення суду може вплинути на їх права та обов`язки:

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_15 ;

- ОСОБА_9 .

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

06.02.2026 відповідачем направлено до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позов з підтвердженням про направлення їх копії позивачу. Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, в поясненнях вказує, що матеріали справи не містять доказів перенесення позивачкою якихось особливих страждань, внаслідок чого суттєво змінилось її життя та відносини з оточуючими, а також докладання ними додаткових зусиль для їх відновлення. Не відомо чи проживала позивачі разом із ОСОБА_4 на момент його смерті, які в них були стосунки, хто отримував страхові виплати у зв`язку зі смертю, хто організував похорони, чи не траплялись в сім`ї ОСОБА_16 насильницькі дії та ін. Також вказують на наявність вини самого ОСОБА_4 , який в порушення вимог інструкції для машиніста землесосного плавучого самохідного снаряда, перебував у місці, не пов`язаному з виконанням своїх службових обов`язків. Щодо суми, заявленої на відшкодування моральної шкоди, вважає її завищеною. Відшкодування моральної шкоди визнають лише в частині 100 000 грн. Також, представник відповідача вважає, що заявлена сума на відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню, тобто податки слід стягнути з позивача у разі задоволення позовних вимог. Також суду подано клопотання про залучення третіх осіб, яких визнано винними у нещасному випадку, яке було задоволено ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2026.

Представник позивача надала відповідь на відзив (вх№3287 від 12.02.2026), в якому вказано, що відповідно до акту форми Н-1/П проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 09 липня 2025 року о 08 годині 10 хвилин на ПРАТ «ПІВНГЗК», код ЄДРПОУ 00191023, комісія з розслідування нещасного випадку провела розслідування з 10 липня 2025 року по 24 листопада 2025 року, і комісія з спеціального розслідування одноголосно дійшла висновку, що нещасний випадок з машиністом землесосного плавучого несамохідного снаряду, зайнятим перекачуванням шламу, ОСОБА_4 , визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Актом Н-1/П про розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом від 24 листопада 2025 року, затвердженого 26 листопада 2025 року, Т. в. о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, С. В. Бланк, встановлена причина настання нещасного випадку: Основна організаційна: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів Порушено: - підпункти 3.2.1, 3.2.5 пункту 3.2 розділу 3, підпункт 3.4.1 пункту 3.4 розділу 3, підпункт 3.15.3 пункту 3.15 розділу 3, підпункт 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 №4; - пункт 4 розділу «Організація виконання перемикань», пункт 4 розділу «Виконання перемикань» Порядку виконання оперативних перемикань в електроустановках до та вище 1000 В в ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК», затвердженого начальником ЦТВШГ 20.02.2021. Супутні організаційна: невиконання вимог інструкції з охорони праці Порушено: - пункт 1.15 розділу 1, пункт 3.2 розділу 3 інструкції з охорони праці №11.10-22 для електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ЦТВШГ, затвердженої наказом ПРАТ «ПІВНГЗК» від 25.01.2023 №90; - пункт 1.15 розділу 1 інструкції з охорони праці №11.23-23 для машиніста землесосного плавучого несамохідного снаряда, зайнятого перекачуванням шламу ЦТВШГ, затвердженої наказом ПРАТ «ПІВНГЗК» від 22.02.2023 №191. Організаційна: невиконання посадових обов`язків Порушено: - підпункт 2.2.2.4 пункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.3.5 пункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2; підпункти 2.2.9.1, 2.2.9.3 пункту 2.2.9 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції електромеханіка шламової дільниці хвостового господарства ЦТВШГ, затвердженої директором з інжинірингу 15.07.2020; - підпункт 2.2.1.9 пункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.2.22 пункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.3.4 пункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції майстра шламової дільниці хвостового господарства ЦТВШГ, затвердженої директором з виробництва та планування 26.06.2020; - підпункти 2.2.2.12, 2.2.2.13 пункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.3.3 пункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції головного енергетика ЦТВШГ, затвердженої директором інжинірингу 26.09.2023. Висновком комісії у Акті Н-1/П встановлено, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та зазначено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці як з боку ОСОБА_4 так і з боку працівників Відповідача. Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважаємо, що смерть чоловіка та батька Позивачів настала внаслідок неналежного виконання своїх трудових обов`язків працівниками Відповідача та обумовлена неналежним виконанням Відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці. Не зважаючи на те, що присутня вина і самого ОСОБА_4 у нещасному випадку, це не знімає з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку. Внаслідок нещасного випадку Позивачі втратила батька та чоловіка - найріднішу людину, ця втрата являється неосяжною та невідновною. Зазначені обставини явно вказують на факт завдання Позивачу, з вини Відповідача, немайнової (моральної) шкоди, яка з огляду на вказані нижче правові норми повинна бути відшкодована за рахунок Відповідача. За таких обставин позивач вважає необхідним звернення до суду з позовом про стягнення моральної шкоди з Відповідача. Обґрунтованим розміром моральної шкоди вважає суму у 2 000 000,00 грн., оскільки саме така сума зможе мінімально компенсувати втрати, яких зазнала позивачі, та відновити хоча б частково їх моральний стан.

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив (вх..№3673 від 17.02.2026), де вказано, що обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди Позивачем до позовної заяви не додано, не зрозуміло - якими саме критеріями користувався Позивач при розрахунку суми компенсації, окрім того, що втратила чоловіка та батька назавжди. Звісно, втрата рідної людини спричиняє страждання. Втім, розлад ментального здоров`я у зв`язку із цим має бути встановлений та діагностований лікарем відповідної спеціалізації. Лише МКХ-10 містить цілу низку кодів, що стосуються депресивних станів: F32.0, F32.1, F32.2, F32.3, F33.0, F33.1, F33.2, F33.3, F33.9, F34.1, F53.0. Для того, щоб діагностувати депресію у пацієнта мають зберігатись протягом тривалого часу певні симптоми, серед яких порушення сну, погіршена здатність концентруватись під час виконання роботи, знижений або навпаки підвищений апетит, інші симптоми, пов`язані з думками тощо. Таким чином, у даному випадку підставою для твердження про наявність у Позивача депресії є наявність відповідних медичних документів, які у даній справі відсутні. Також з наявних документів не зрозуміло, чи наявні у Позивача якісь з симптомів депресивних епізодів, оскільки такі не описані у скаргах. Зв`язок між конкретною причиною та стресовим станом може встановити фахівець. Позивачем також не надано, зокрема, висновків лікувально-профілактичного закладу або лікарсько-консультаційної чи медико-соціальної експертної комісії про стрес, депресію чи інші негативні прояви психологічного стану, які б начебто виникли у неї в результаті смерті батька. Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують психологічний стан Позивача, а тому розмір моральної шкоди, що заявлений до стягнення, є необґрунтованим та значно завищеним, що не відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості, а отже такі позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також представник наполягає на оподаткуванню суми моральної шкоди.

В судовому засіданні кожен із представників підтримав свою позицію, викладену у письмових матеріалах справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_3 є дружиною загиблого ОСОБА_4 , у свідоцтві про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 07.03.2003, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис №145

ОСОБА_17 є сином загиблого ОСОБА_4 , у свідоцтві про народження серія НОМЕР_2 батьками вказані: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 працював на підприємстві відповідача (ПрАТ «ПівнГЗК») на посаді машиніста землесосного плавучого несамохідного снаряду, зайнятий перекачуванням шламу, що підтверджується записом в Акті про нещасний випадок №Н-1/П (а.с.18) та не заперечувалось представником відповідача.

ОСОБА_4 помер у віці 42 роки, смерть настала внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті сКривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 533 та лікарським свідоцтвом про смерть №1619 від 11.07.2025.

Згідно Акту про нещасний випадок №Н-1/П, нещасний випадок стався за наступних обставин: Машиніст землесосного плавучого несамохідного снаряду, зайнятий перекачуванням шламу (далі- машиніст земснаряду) ОСОБА_4 працював 09 липня 2025 року в денну зміну з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

09 липня 2025 року з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин на шламовій дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» працювала денна зміна працівників у складі: машиніста земснаряда №30 ОСОБА_4 , машиніста земснаряда №32 ОСОБА_5 , слюсарів чергових та з ремонту устаткування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_8 . Адміністративне керування зміною здійснювалося майстром шламової дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_9 . Оперативне керування електроперсоналом здійснювалось електромеханіком дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_10 .

Майстер шламової дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_9 0 07 годині 45 хвилин в приміщенні видачі нарядів, яке розташоване неподалік берегової лінії земснарядів №30 і №32, видав письмовий наряд на зміну машиністу земснаряда №30 ОСОБА_4 на розробку фунта земснарядом №30, машиністу земснаряда №32 ОСОБА_5 , на розробку грунта земснарядом №32, слюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_6 на контроль параметрів роботи насосних установок земснаряда №30, слюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_7 на контроль параметрів роботи насосних установок земснаряда №32, електрослюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_8 на оперативне обслуговування електрообладнання згідно з Переліком робіт та контролем параметрів електродвигунів земснарядів №30 і №32, опрацював з працівниками заходи по безпечному виконанню наряду: дотримання вимог безпеки, зазначених в інструкціях з охорони праці, дотримання маршрутів переміщення та особистої безпеки. Працівники, розписавшись в книзі нарядів, пішли на свої робочі місця.

Електромеханік ОСОБА_10 о 08 годині 00 хвилин видав письмову заявку на розбір електричної схеми високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1 для проведення огляду устаткування після нічних обстрілів шахедами електрослюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_8 .

Згідно з пояснювальною запискою електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_8 він отримав заявку на розбір електричної схеми та ключі від високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ 1, які йому видав електромеханік ОСОБА_10 та пішов виконувати відключення. Коли ОСОБА_8 вийшов з приміщення для видачі нарядів, він побачив машиніста земснаряда ОСОБА_4 . Та вони разом пішли у направленні земснаряда №30.

ОСОБА_8 ключем відчинив двері лінійного відсіку високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1, натиснув кнопку вакуумного вимикача та почав відключати лінійний роз`єднувач РВФ-3. ОСОБА_8 довів його лише до середнього положення та зрозумів, що він не може опустити важіль роз`єднувача до кінця вниз. Після чого електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 попросив машиніста земснаряда ОСОБА_4 , який стояв поруч, допомогти йому фізичною силою опустити важіль до кінця вниз. Згідно з пояснювальною запискою електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_8 машиніст земснаряда ОСОБА_4 погодився допомогти, але сказав що спочатку піде на своє робоче місце - земснаряд №30, прийме зміну та повернеться на берегову лінію до високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1. У цей час електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 обійшов високовольтну комірку ЯКНО 6/10-3V1 з іншої сторони та шляхом натискання на ричажні замки притянув двері на себе і відчинив двері силового відсіку для здійснення огляду механізму роз`єднувача на можливі пошкодження. Оглянувши механізм роз`єднувача, електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 ніяких пошкоджень не виявив та впевнився, що все в справному стані. Після чого електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 прикрив двері силового відсіку, знову обійшов високовольтну комірку ЯКНО 6/10-ЗУ1 та повернувся на сторону дверей лінійного відсіку, ще раз оглянув роз`єднувач, вакуумний вимикач та почав натискати на важіль роз`єднувача, намагаючись опустити важіль до кінця вниз. В цей час електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 знаходився зі сторони лінійного відсіку високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1, а машиніст земснаряда ОСОБА_4 знаходився з протилежної сторони високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ І - зі сторони силового відсіку. Коли ОСОБА_8 намагався опустити важіль лінійного роз`єднувача до кінця вниз, він почув звук шипіння, схожий на звук електричної дуги, а потім хлопок, спрацював захист високовольтної повітряної лінії ПЛ-251.

Згідно з пояснювальною запискою електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_8 він обійшов високовольтну комірку ЯКНО 6/10-ЗУ1 і, зайшовши на сторону силового відсіку побачив, що машиніст земснаряда ОСОБА_4 знаходився всередені високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ 1, був уражений електричним струмом і горів. Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 схопив машиніста земснаряду ОСОБА_4 за комір куртки спеціального одягу і відтягнув від відсіку. Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 почав кликати на допомогу і кричати щоб принесли вогнегасник, електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_11 . Почав тушити машиніста земснаряду ОСОБА_4 .

Згідно з пояснювальною запискою електромеханіка ОСОБА_10 о 08 годині 10 хвилин до нього зателефонував електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_8 та повідомив що з машиністом земснаряда ОСОБА_4 сталася електротравма і необхідно викликати швидку медичну допомогу. Після цього електромеханік ОСОБА_10 зателефонував заступнику начальника цеху з виробництва та планування ОСОБА_12 та повідомив, що сталося ураження електричним струмом машиніста земснаряда ОСОБА_4 і необхідно викликати швидку допомогу. О 08:12год. заступник начальника цеху з виробництва та планування ОСОБА_12 через диспетчера комбінату викликав машину швидкої допомоги ТОВ «МЕДІКОМ КРИВБАС» та машину міської швидкої допомоги. О 08:18год. машина швидкої допомоги ТОВ «МЕДІКОМ КРИВБАС» прибула на місце події та фельдшер здоровпункту рудозбагачувальної фабрики ОСОБА_13 почала проводити реанімаційні дії. О 08 годині 36 хвилин вона констатувала біологічну смерть ОСОБА_4 .

О 08 годині 37 хвилин прибула бригада Криворізької станції екстреної медичної допомоги КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» та фельдшер ОСОБА_14 підтвердив біологічну смерть машиніста земснаряда ОСОБА_4 .

Актом Н-1/П про розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом від 24 листопада 2025 року, затвердженого 26 листопада 2025 року, Т. в. о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, С. В. Бланк, встановлена причина настання нещасного випадку: Основна організаційна: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів Порушено: - підпункти 3.2.1, 3.2.5 пункту 3.2 розділу 3, підпункт 3.4.1 пункту 3.4 розділу 3, підпункт 3.15.3 пункту 3.15 розділу 3, підпункт 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 №4; - пункт 4 розділу «Організація виконання перемикань», пункт 4 розділу «Виконання перемикань» Порядку виконання оперативних перемикань в електроустановках до та вище 1000 В в ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК», затвердженого начальником ЦТВШГ 20.02.2021. Супутні організаційна: невиконання вимог інструкції з охорони праці Порушено: - пункт 1.15 розділу 1, пункт 3.2 розділу 3 інструкції з охорони праці №11.10-22 для електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ЦТВШГ, затвердженої наказом ПРАТ «ПІВНГЗК» від 25.01.2023 №90; - пункт 1.15 розділу 1 інструкції з охорони праці №11.23-23 для машиніста землесосного плавучого несамохідного снаряда, зайнятого перекачуванням шламу ЦТВШГ, затвердженої наказом ПРАТ «ПІВНГЗК» від 22.02.2023 №191. Організаційна: невиконання посадових обов`язків Порушено: - підпункт 2.2.2.4 пункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.3.5 пункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2; підпункти 2.2.9.1, 2.2.9.3 пункту 2.2.9 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції електромеханіка шламової дільниці хвостового господарства ЦТВШГ, затвердженої директором з інжинірингу 15.07.2020; - підпункт 2.2.1.9 пункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.2.22 пункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.3.4 пункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції майстра шламової дільниці хвостового господарства ЦТВШГ, затвердженої директором з виробництва та планування 26.06.2020; - підпункти 2.2.2.12, 2.2.2.13 пункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.3.3 пункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції головного енергетика ЦТВШГ, затвердженої директором інжинірингу 26.09.2023. Висновком комісії у Акті Н-1/П встановлено, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та зазначено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці як з боку ОСОБА_4 так і з боку працівників Відповідача.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.

Отже, право члена сім`ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю особи, спричиненого нещасним випадком, виникає з настанням юридичного факту смерті і причинного зв`язку між смертю і нещасним випадком на виробництві, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім`ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.

Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй смертю батька, тому право на відшкодування зазначеної шкоди виникло у позивача на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім`ї.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

На думку суду, відповідач ПрАТ несуть відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу - доньці померлого, оскільки у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 від нещасного випадку на виробництві, вона відчуває моральні страждання, змінився ритм її життя, зі смертю батька вона перенесла психоемоційний стрес і усвідомлення безповоротності втрати завдає позивачу душевного болю.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачами не доведено наявність моральних страждань. Позивачі втратили близьку людину та залишилася без підтримки як фізичної, так і моральної, смерть рідної людини спричиняє їм хвилювання і по теперішній час, оскільки батько та чоловік для позивачів був дуже близькою та самою рідною людиною.

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням роз`яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Крім того, визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд виходить із конкретних обставин справи, характеру та ступеню моральних страждань, з того, що ці страждання у позивачам довічні.

В даному випадку, суд враховує що внаслідок смерті батька та чоловіка, позивачам спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку зі смертю рідної людини, що призводить до порушення їх звичайного способу життя та вимагає від нихї додаткових зусиль для його організації.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (справа «Станков проти Болгарії», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Встановивши дійсні обставини у справі, зокрема настання смерті ОСОБА_4 внаслідок неналежного виконання своїх трудових обов`язків, а також працівниками відповідача, та обумовлена неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці; визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, враховує той факт, що позивачі є сином та дружиною померлого; наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті, викликані смертю батька та чоловіка, час, що пройшов з моменту смерті близької людини, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька та чоловіка позивачів, грошові кошти в сумі 650 000 грн. кожному, вважаючи суму, що вимагають позивачі завищеною.

Щодо вказівки про стягнення коштів без утримання податків та інших обов`язкових платежів при стягненні сум відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (стаття 1 ЦК України).

Касаційний суд вже неодноразово вказував, що для цивільних відносин властиві такі критерії, завдяки яким відносини є цивільними: юридична рівність, вільне волевиявлення, майнова самостійність їх учасників. Натомість публічні відносини мають інші, повністю протилежні характеристики. Законодавець не передбачив у статті 1 ЦК України можливості застосування до регулювання цивільних відносин норм публічних законів (постанова Верховного Суду в складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2025 року в справі № 638/7132/15-ц (провадження № 61-18013свп23)).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 265 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (частина п`ята статті 265 ЦПК України).

Отже, цивільно-процесуальним законодавством на рівні імперативних норм врегульовано зміст резолютивної частини судового рішення.

Згідно з частиною сьомою статті 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення суду вказується, зокрема про порядок і строк виконання рішення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) при зміні судових рішень в частині стягнення моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я Великою Палатою Верховного Суду не вказано в резолютивній частині про необхідність утримання (неутримання) з присудженої суми установлених законодавством України податків і зборів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року у справі № 363/3965/15 вказано, що «доводи касаційної скарги про неврахування судом положень податкового законодавства колегія суддів відхиляє, оскільки податкові зобов`язання сторін, які виникають у зв`язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, встановлюються не судом, а визначені податковим законодавством України».

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 759/212/20.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже зауважувала, що тлумачення статті 265 ЦПК України дає підстави для висновку, що її положення не містять імперативної вказівки щодо додаткової деталізації суми, яка на підставі рішення суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, із вказівкою про утримання податків та інших обов`язкових платежів (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 461/2729/22 (провадження № 61-10834сво22)).

Цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (див., зокрема, постанови Верховного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17 (провадження № 51-7588км18), від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19), від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21), від 17 січня 2024 року в справі № 932/9029/23 (провадження № 61-16072 св 23), від 19 лютого 2024 року в справі № 932/3602/22 (провадження № 61-7598св23)).

Тому Верховний Суд зауважує, що обов`язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв`язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює.

Обміркувавши викладене, суд підкреслює:

проявом розумності є те, що у ЦК України, як основному регуляторі цивільних відносин, визначення розміру грошової компенсації моральної шкоди не пов`язується з вирішенням питання про розмір податків, зборів чи інших обов`язкових платежів. Очевидно, що для контролю сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів в публічному праві існують відповідні механізми, які зовсім не пов`язані із визначенням розміру грошової компенсації моральної шкоди;

цивільний суд за позовом про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.

Правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податків, зборів чи інших обов`язкових платежів знаходяться у площині публічних (податкових) відносин, а тому суд при вирішенні позову про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України не вирішує питання про податки, збори чи інші обов`язкові платежі. У статті 265 ЦПК України немає імперативної вказівки на необхідність додаткової деталізації у рішенні суду грошової компенсації моральної шкоди із розміром сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що необґрунтованим є вирішення судом у цій цивільній справі питань щодо податків, зборів чи інших обов`язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми «без утримання податків та інших обов`язкових платежів».

Відповідно до ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 13 000,00 грн.

Виходячи з викладеного вище, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_3 , представник позивача - адвокат Олешицька Вікторія Едуардівна, до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві- задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 00191023 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , 650 000,00 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 00191023 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , від імені та в інтересах якого діє його законний представник (мати) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , 650 000,00 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 00191023, 13 000,00 грн. судового збору на користь держави.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

К опію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14 жовтня 2026 року.

Суддя: