Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №202/3581/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/3581/26

Провадження № 2/202/3907/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Гриб А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 19.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №6457849, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 14 000 грн., строк позики - 365 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % в день, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав. Заборгованість останнього за договором позики складає 21 589, 22 грн, з яких: 10 503, 92 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 885, 30 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4 200 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В подальшому позикодавцем відступлено право вимоги за вказаним вище договором позики. 25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту від 19.10.2025. Відповідно до реєстру прав вимог від 25.02.2026 до договору факторингу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 589, 22 грн, з яких: 10 503, 92 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 885, 30 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4 200 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність.

ОСОБА_1 надав письмові заперечення щодо позовних вимог в яких зазначав, що відсотки нараховані позивачем є несправедливими та не відповідають принципам добросовісності. Також, позивачем незаконно нараховані штрафні санкції. Звертав увагу суду, що витрати на правничу допомогу є непропорційними та неспівмірними складності справи. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до таких висновків.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 19.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №6457849, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 14 000 грн., строк позики - 365 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % в день, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого кредиту.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відвідачу гроші кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, що підтверджується наданою на виконання ухвали суду інформацією АТ «Універсал банк» № БТ/Е-16640 від 27.04.2026.

Заборгованість відповідача за договором позики складає

26.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 2610 від 26.10.2021 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №75521654 від 12.05.2021.

03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №75521654 від 12.05.2021.

Відповідно до реєстру прав вимог від 03.04.2023 до договору факторингу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 589, 22 грн, з яких: 10 503, 92 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 885, 30 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4 200 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Так, відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 1 статті 1057-1 ЦК України передбачено, що у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов`язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

Водночас ч.1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 216 ЦК України, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Так, 22 листопада 2023 року прийнятий Закон України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом, зокрема, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено ч.5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %, а протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 1364-4870 укладено після набрання чинності Законом України № 3498-IX, тому до правовідносин сторін підлягає застосуванню встановлений ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, щодо застосування положень Закону України № 3498-IX та встановлених ним обмежень денної процентної ставки залежно від моменту укладення договору про споживчий кредит.

З матеріалів справи вбачається, що розрахована відповідно до частини четвертої статті 8 Закону денна процентна ставка за договором не виходить за межі діючого на дату укладення правочину нормативного обмеження.

Нараховані позивачем проценти за користування кредитом у загальному розмірі 6 885, 30 грн розраховані виключно в межах строку кредитування та є передбаченою договором платою за правомірне користування кредитними коштами, а не заходами цивільно-правової відповідальності.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 зазначено, що оспорюваність умови чи договору або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги застосувати не може, і за відсутності прямої нікчемності умови суд не вправі самостійно зменшувати розмір нарахованих процентів, якщо відповідачем такий договір не оспорювався. Відповідач зустрічних вимог про визнання умов договору недійсними не заявляв, презумпцію правомірності договору не спростував та належного контррозрахунку суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 6 885, 30 грн є законними, арифметично правильними та підлягають задоволенню у повному обсязі, а загальний розмір стягуваної заборгованості за договором становить 17 389, 22 грн, з яких 10 503, 92 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 885, 30 грн. - сума заборгованості за відсотками, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення неустойки.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Відповідно до висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони.

Водночас пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», про які вказував позивач, так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування неустойки (пені) під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Зважаючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4 200 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (80,54 %).

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що представником позивача з метою документального підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги, витяг з акту прийому-передачі наданих послуг, за яким вартість виконаних робіт адвокатом склала 4 500 грн.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу складають 3 624,3 грн.

Водночас, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, а також враховуючи, що представник позивача жодного разу не приймав участь в судовому засіданні та в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу в сумі 3 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 16.09.2026, є дата складення повного судового рішення 14.10.2026.

Керуючись ст.ст.258-259,263-265, 268, 354 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за кредитним договором від 19.10.2025 в сумі 17 389, 22 грн, з яких 10 503, 92 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 885, 30 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 144, 29 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

В іншій частині позову – відмовлено.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складений 14.10.2026.

Суддя Г.В. Бєсєда