Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №171/1693/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/1693/26

Номер провадження 2/171/3143/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючої судді Шкарлат Я.Ю..,

при секретарі судового засідання Бахтіяровій Н.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Апостолове Дніпропетровської області цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Яковченко В.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Нивотрудівської територіальної громади про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 року представник позивача адвоката Яковченко В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до Нивотрудівської територіальної громади про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що був складений відповідний актовий запис за № 53, підтвердженням чого є свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 23.04.2013 року. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється онуком померлого діда ОСОБА_2 , підтвердженням є свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.02.2026 р., відповідно до якого батьком вказаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є сином померлого ОСОБА_2 . У день смерті діда ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер :1220382500:01:020:0027, розташованої на території Нивотрудівської територіальної громади ( до об`єднання територія Вільненської сільської ради), Криворізького ( до об`єднання Апостолівського ) району Дніпропетровської області. Від імені ОСОБА_2 заповіти не посвідчувалися, а спадкоємцем першої черги спадкування був син померлого, та його батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) від 24.12.2020 р., він є спадкоємцем майна померелого діда ОСОБА_2 . ОСОБА_1 про неприйняття спадщини батьком дізнався лише в січні місяці 2026 року після чого отримав довідку з виконавчого комітету про реєстрацію місця проживання свого діда ОСОБА_2 та будучи спадкоємцем п`ятої черги спадкування за законом, бажаючи прийняти спадщину, звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 . 10 березня 2026 року, ОСОБА_1 , звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Богомолова В.І. з заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , але нотаріусом було видано лист – розяснення № 25/01-16 від 10.03.2026 року де вказано, що згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини спадкоємець має право звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спдащини. Так як позивач не проживав та не був зареєстрований разом з ОСОБА_2 на момент його смерті, також не може надати оригінал документу про право власності на спадкове майно. У встановлений строк спадкування, не звернувся до нотаріальної контори ( приватного нотаріуса) з відповідною заявою про прийняття спадщини за законом то пропустив строк прийняття спдащини, тому нотаріус не може видати свідоцтво про право на спдащину за законом після смерті діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Тому він вимушений звернутись до суду для встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги заявлені у позові підтримують в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.

Представник Відповідача Нивотрудівської територіальної громади в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від голови Нивотрудівської територіальної громади Пелецької І.М. надійшла заява, про розгляд даної цивільної справи без участі представника Нивотрудівської сільської ради.

Суд, враховуючи положення ЦПК України вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у справі доказів. Дослідивши надані письмові заяви по суті спору та докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 23.04.2013 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що був складений відповідний актовий запис за № 53.

Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Дніпро) від 24.12.2020 р., ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що був складений актовий запис за № 1128.

У батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.02.2026 р., відповідно до якого батьком вказаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є сином померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану № витягу : 00056936825 від 06.03.2026 року відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком вказано ОСОБА_2 .

У день смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер : 1220382500:01:020:0027, розташованої на території Нивотрудівської територіальної громади ( до об`єднання територія Вільненської сільської ради), Криворізького ( до об`єднання Апостолівського ) району Дніпропетровської області.

ОСОБА_2 заповіти не посвідчувалися, а спадкоємцем першої черги спадкування був син померлого, та його батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , він є спадкоємцем майна померелого діда ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки № 06 від 23.01.2026 про те. що в АДРЕСА_1 постійно і по день смерті був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , на день смерті був зареєстрований за даною адресою один.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Богомолова В.І. № 25/01-16 від 10.03.2026 року встановлено, що згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини спадкоємець має право звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Так як позивач не проживав та не був зареєстрований разом з ОСОБА_2 на момент смерті, у встановлений строк спадкування, не звернувся до нотаріальної контори/приватного нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини за законом то пропустив строк прийняття спадщини, тому нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно із частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивач посилається на те, що його батько ОСОБА_3 не проживав разом з сімєю, він проживав окремо і з ним не бачився та не спілкувався. На момент відкриття спадщини тобто 16.10.2003 року та в пероіод часу в який необхідно було звернутись до нотаруса про прийняття спадщини після діда, позивач не міг реалізувати своє право на спадщину з поважних причин, по перше : необізнаності щодо неприйняття батьком спадщини, по друге в цей період часу він проходив медичне обстеження в обласній лікарні, щодо призову на строкову службу у складі Збройних Сил України, так як з дитинства у нього були вади зору, він проходив лікування певний період часу, на жаль документи які підтверджували проходження лікування на теперішній час не збереглись, але захворювання підтверджується витягом з амбулаторної картки, а 18.05.2004 року він був призваний на строкову службу і направлений у військову частину ВЧ НОМЕР_4 де проходив службу у складі Збройних Сил України, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_5 сторінка № 2, тобто були поважні причини пропуску строку прийняття спадщини. Окрім цього, позивач ОСОБА_1 достеменно знаючи про наявність спадкоємців попередньої (першої) черги не вчиняючи юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям права на спадщину діяв добросовісно та відразу ж дізнавшись про неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги спадкування його батьком, хоча через значний час після відкриття спадщини, однак звернувся до нотаріуса із заявою, 10.03.2026 року, проте пропустив відповідний строк, визначений ст.1270 ЦК України.

Відповідно до частини першоїстатті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними. Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

У постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 494/498/16-ц зроблено висновок, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд зобов`язаний дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №750/262/20 від 11.11.2020 року. Також у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Окрім того, позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 17.07.2024 у справі №348/808/20, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позивачем належними доказами доведено поважність причин пропуску строку для його звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , та наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню цієї заяви у встановлений законом строк.

У зв`язку з наведеним, наявні правові підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 315, 316, 319, 352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача адвоката Яковченко В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Нивотрудівської територіальної громади про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Богомолова В.І., заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Україна, Дніпропетровська область, Апостолівський район, село Кам`янка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат