Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №380/5982/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №380/5982/25

Суддя: Заверуха Олег Богданович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/5982/25 пров. № А/857/43958/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції - Кравців О.Р.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) з позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення від 12.12.2024 №1103 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; зобов`язати призначити їй одноразову грошову допомогу, у зв`язку зі смертю її сина - військовослужбовця ОСОБА_2 , передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, що відповідає 500-кратному прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023 календарного року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач необґрунтовано відмовив їй, як члену сім`ї померлого військовослужбовця, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із виявленим у крові її сина на момент смерті алкоголю. Вказує, що поданими для отримання одноразової грошової допомоги документами не підтверджується, що настання смерті ОСОБА_2 (атеросклеротична хвороба серця) перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчинення померлим певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Навпаки причинний зв`язок прослідковується між захворюваннями, з якими боровся ОСОБА_2 протягом життя, і смертю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.12.2024 №1103 про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, встановленої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з медичних документах не встановлено, що смерть ОСОБА_2 сталася з причини перебування його у стані алкогольного сп`яніння, оскільки причиною його смерті стало атеросклеротична хвороба серця, встановлена у 2022 році, яка в перебігу ускладнилась розвитком гострого розладу кровообігу, у вигляді стенозуючого коронаросклерозу (із звуженням просвіту коронарних артерій за рахунок атеросклеротичних бляшок більше ніж на 70%) та атеросклеротичного ураження клапанного апарату серця. Водночас відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу про наявність причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкогольних напоїв та смертю військовослужбовця.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 08.03.2023 військовослужбовець ОСОБА_2 після завершення амбулаторного лікування, яке йому надавалося в період з 03.03.2023 по 07.03.2023 не прибув до місця служби, про причини неприбуття не повідомив (тобто більш ніж 3 місяці перебував в СЗЧ) та помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Отже, син позивача-військовослужбовець помер за обставин самовільного залишення військової частини (СЗЧ) тривалістю більш ніж три місяці в період правового режиму воєнного стану перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу зловживав алкогольними напоями, про що зазначено в постанові про закриття кримінального провадження від 31.07.2023 виданої слідчим відділення відділу № 2 Львівського районного управління поліції. Вказує, що документа, визначеного пунктом 20 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, про причини та обставини смерті військовослужбовця, зокрема, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства - до заяви від 23.09.2024 матері померлого ОСОБА_1 не додано. Зазначає, що НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України 05.10.2024 дійшов висновку про неможливість призначення і виплати матері померлого ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_2 з 27.02.2022 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби, Військовій частині НОМЕР_3 .

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.03.2022 №85-ОС "Про особовий склад" ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.03.2022. Відповідно до витягу з наказу вказаного начальника ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 16.11.2022.

Під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації та участі у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування противника ОСОБА_2 06.05.2022 отримав травмування (акт №722-23 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався у ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ), акт №722-23 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, довідки про безпосередню участь в бойових діях від 05.06.2022 №12/296, від 15.12.2023 №12/4112).

У зв`язку із отриманим травмуванням ОСОБА_2 неодноразово перебував на лікуванні у різних закладах охорони, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого, виписним епікризом Військовї частини НОМЕР_3 , записами амбулаторної карточки хворого Військової частини НОМЕР_4 , витягами з наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону. Так, згідно з виписками із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 перебував на лікуванні із діагнозами: "Затяжна реакція на стрес. Артеріальна гіпертензія, вперше виявлена"; "Ішемічна хвороба серця. Стабільна стенокардія напруження І ФК. Гіпертонічна хвороба І стадії. Атеросклероз аорти. Фіброз стулок мі трального, аортального клапанів без порушення функцій"; "ІХС. Безбольова форма ішемії міокарда. Атеросклероз аорти. Фіброз стулок мі трального та аортального клапанів без порушення функцій. Гіпертонічна хвороба І стадії. СН І. Комбінована (змішана) дисліпідемія".

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 18.03.2023 №283-ос ОСОБА_2 зараховано у розпорядження начальника загону з 18.03.2023 згідно з підпунктом 8 пункту 127 Положення (коли більше десяти днів відсутні відомості про місцезнаходження військовослужбовця, - до повернення військовослужбовця до органу Державної прикордонної служби (у разі неприйняття іншого рішення про подальше проходження ним військової служби) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим).

ОСОБА_2 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що видано лікарське свідоцтво про смерть №31/2023 від 03.07.2023, в якому причина смерті: "R99 Невстановлена через гниття", а також, Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 05.07.2023.

Відповідно до акту №29-23 розслідування випадку смерті, що сталася приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 у ІНФОРМАЦІЯ_5 , затвердженого 13.12.2023 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 : " 3.6. З довідки ЦУС ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо смерті військовослужбовця о 22 год. 20 хв. 02.07.2023 від чергового ВП 2 (м. Жовква) ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що близько 19 год. 41 хв. у АДРЕСА_1 виявлено труп сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Труп лежав на підлозі обличчям до низу. На видимих ділянках тіла під час огляду видимих тілесних ушкоджень не виявлено. Окрім цього, у врізному замку вхідних дверей з внутрішньої сторони виявлено зв`язку ключів. Зі слів родичів сержанта ОСОБА_2 протягом останніх трьох днів не виходив на зв`язок, протягом тривалого часу зловживав алкогольними напоями. Труп скеровано в морг м. Жовква.

Висновком службового розслідуванням встановлено, що в діяннях сержанта ОСОБА_2 , який не з`явився на службу після завершення амбулаторного лікування без поважних причин в умовах воєнного стану, можливо, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 статті 407 Кримінального кодексу України.

На третій день після того, як стало відомо про відсутність відомостей про місцезнаходження військовослужбовця, тобто 11.03.2023 був знятий з усіх видів забезпечення. 16.03.2023 було направлено лист до ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо інформування про неприбуття в строк без поважних причин на службу сержанта ОСОБА_2 . На десятий день після того, як стало відомо про відсутність відомостей про місцезнаходження військовослужбовця, тобто 18.03.2023 був зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 . 06.07.2023 на підставі лікарського свідоцтва про смерть №31/2023, виданого Львівським обласним бюро судово-медичної експертизи, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області був виключений із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв`язку із смертю.

Згідно листа Львівського РУП №1 ГУНП України у Львівській області від 31.07.2023 №8624/42/8: у провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Львівського РУП №1 ГУНП України у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про які зареєстровані у ЄРДР №12023141400000258 від 03.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом смерті сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з відміткою "природня смерть".

В ході досудового розслідування, призначено судово-медичну експертизу трупа.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №31/2023 від 03.07.2023 причина смерті сержанта ОСОБА_2 невстановлена через гниття.

Згідно висновку експерта №31/23 причиною смерті сержанта ОСОБА_2 є атеросклеротична хвороба серця, яка в перебігу ускладнилася розвитком гострого розладу кровообігу.

При судово-токсикологічній експертизі м?яза стегна з трупа сержанта ОСОБА_2 було виявлено етиловий спирт в кількості - 1,60 проміле.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 31.07.2023 виданої слідчим відділення відділу №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській обл. старшим лейтенантом поліції Малюгою М.В. вбачається, що 02.07.2023 за місцем проживання у АДРЕСА_1 виявлено труп сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який протягом тривалого часу зловживав алкогольними напоями. На видимих ділянках тіла під час огляду тілесних ушкоджень не виявлено. Труп скеровано в морг.

02.07.2023 виїздом слідчо-оперативної групи відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській обл., у відповідності до вимог ст. 104, 105, 106, 223, 237, 238 КПК України проведено огляд місця події. В ході огляду місця події, а саме зі сходової клітки на сходах з правої сторони знаходиться квартира АДРЕСА_2 . З-зовні врізний замок вхідних дверей пошкоджений. Відкривши двері з внутрішньої сторони в дверному замку (нижньому) виявлено в?язку ключів. В спальній кімнаті виявлено труп сержанта ОСОБА_2 , який лежав на підлозі обличчям донизу. Труп на дотик холодний. Трупне заклякання розрушене у досліджених групах м?язів. Трупні плями не розглядаються. Гнильні зміни виражені у вигляді позеленіння шкірних покривів з крепітацією їх на голові, з гнильною венозною сіткою. На тілі в ділянці обличчя, грудей, статевих органів є личинки мух. Кістки язикового черепа, грудей на дотик цілі, при обстеженні спостерігається відшарування епідермісу. Окрім цього, в спальній кімнаті біля трупа виявлено порожні пляшки з-під горілки.

Будучи допитаною в статусі свідка ОСОБА_1 (мама) повідомила, що її син сержант ОСОБА_2 проживає у м. Жовква, один. Востаннє вона розмовляла з ним по телефону 27.06.2023. Сержант ОСОБА_2 повідомив, що в четвер 29.06.2023 приїде до них в гості. В четвер він не піднімав телефон. Приїхавши до нього додому у АДРЕСА_1 , вхідні двері були закриті та на стук і дзвінок ніхто не відкривав, ОСОБА_1 подумала, що сина немає вдома. З 29.06.2023 по 02.07.2023 син не виходив на зв`язок. У зв`язку з цим ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_5 поїхали повторно у м. Жовква за місцем проживання сержанта ОСОБА_2 . Однак на стук та дзвінки ніхто не відкривав двері. Ними було прийнято рішення про пошкодження врізного замка для того щоб відкрити вхідні двері. Відкривши двері вони побачили, що двері були закриті із середини, ключі були в серцевині замка. Зірвавши замок вони відчули трупний запах та викликали поліцію.

Допитано в статусі свідка ОСОБА_5 (брат), який покази мами підтримав.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №3/2023 від 03.07.2023 причина смерті сержанта ОСОБА_2 не встановлена через гниття.

Згідно висновку експерта № 31/23 причиною смерті сержанта ОСОБА_2 є атеросклеротична хвороба серця, яка в перебігу ускладнилася розвитком гострого розладу кровообігу.

При судово-токсикологічній експертизі м?яза стегна з трупа сержанта ОСОБА_2 було виявлено етиловий спирт в кількості - 1.60 проміле.

Враховуючи вищевикладене кримінальне провадження, відомості про які внесено 03.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141400000258 закрито, у зв?язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто на підставі п.1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Причини нещасного випадку (випадку смерті): згідно Лікарського свідоцтва про смерть від 03.07.2023 №31/2023 виданого Комунальним закладом Львівської обласної ради Львівським обласним бюро судово-медичної експертизи відділенням у м. Жовква Львівського району та довідки про причину смерті (до форми 106/0 №55) від 03.07.2023 причина смерті не встановлена через гниття.

Згідно висновку експерта №31/2023 від 12.07.2023 відділення судово-медичної експертизи у м. Жовква Львівського р-ну - причина смерті - атеросклеротична хвороба серця. Наявність етилового спирту - 1,6 проміле.

Рішення комісії про складання (не складення) акта форми Нвс-1 (акта форми НПвс): не складати акт форми Нвс (відповідно до висновку службового розслідування №89 від 28.04.2023 встановлено, що в діяннях сержанта ОСОБА_2 , який не з?явився на службу після завершення амбулаторного лікування 08.03.2023 без поважних причин в умовах воєнного стану, можливо, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України та відповідно до висновку експерта №31/2023 від 12.07.2023 - наявність етилового спирту - 1,6 проміле).

Відповідно до протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №42 від 04.01.2024 комісія дійшла висновку: "Захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби».

Надалі ОСОБА_1 звернулася 23.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_2 відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, до якої долучила наявні у неї документи.

Листом від 26.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомив позивача, що результатами розгляду її заяви відповідно до рішення Адміністрації Держприкордонслужби від 12.12.2024 №1103 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що згідно з пунктом 29 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Відповідно до акта розслідування випадку смерті від 13.12.2023 №29-23, згідно з висновком експерта №31/2023 від 12.07.2023 відділення судово-медичної експертизи у м. Жовква Львівського району при судово-токсикологічній експертизи м`яза стегна з трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в кількості 1,60 проміле.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон №2011-XII).

Відповідно до пункту першого статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктом другим статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1); смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2); загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Так, згідно з статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки.

Згідно з підпунктом «а» пункту першого статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 6, 8 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

Так, на виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25.12.2013 (Порядок №975).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом третім Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом четвертим Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 11 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 20 Порядку №975 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги. До заяви додаються завірені копії: свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби; постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; висновку судово-медичної експертизи за результатами токсикологічного дослідження про неперебування/перебування загиблої (померлої) особи в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або документа, виданого закладами судово-медичної експертизи, органами Національної поліції та/або закладом охорони здоров`я, в якому настала смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, що таке дослідження не здійснювалося; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою, сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); документа, виданого контролюючим органом, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку або запис у паспорті, - копію паспорта громадянина України у формі книжечки, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи паспорта у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії); свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); рішення суду про усиновлення дитини, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги усиновлювачам загиблої (померлої) особи; свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); свідоцтва про народження дитини або рішення суду про усиновлення цієї дитини загиблим (померлим), яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності або пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію по інвалідності, - для виплати грошової допомоги непрацездатним дітям, вдові (вдівцю) та батькам загиблої (померлої) особи; рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю загиблої (померлої) особи з жінкою (чоловіком) без реєстрації шлюбу, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, - для виплати одноразової грошової допомоги чоловіку (жінці), який (яка) проживав (проживала) однією сім`єю із загиблою (померлою) особою; медичного документа, що підтверджує вагітність, виданого відповідним закладом охорони здоров`я, - подається вагітними жінками для визначення кола осіб, які мають право на допомогу та визначення часток на отримання ними допомоги; свідоцтва про народження онуків, свідоцтва про народження та смерть їх батьків - для виплати одноразової грошової допомоги онукам загиблої (померлої) особи; рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби); рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника, який є членом сім`ї загиблого (померлого), на його утриманні, який визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону; витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» - для визначення, що заявник не позбавив життя чи не вчиняв замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також, що заявник не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи. У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги особи, яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби, подають уповноваженому органові заяву про виплату одноразової грошової допомоги, документи, копії документів, зазначених в абзацах четвертому - двадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідченого у встановленому порядку.

Пунктом 29 Порядку №975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили. У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Проаналіувавши наведені норми, колегія суддів зауважує, що виплата одноразової грошової допомоги не призначається, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння та вчинення ним певних активних дій у такому стані, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

З доказів у справі суд першої інстанції правильно встановив, що Адміністрації Державної прикордонної служби України прийняла рішення від 12.12.2024 №1103, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї померлого приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби.

Підставою відмови вказано: відповідно до акту розслідування випадку смерті від 13.12.2023 №29-23, згідно з висновком експерта №31/2023 від 12.07.2023 відділення судово-медичної експертизи у м. Жовква Львівського району при судово-токсикологічній експертизи м`яза стегна з трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в кількості 1,60 проміле. Згідно з пунктом 29 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Зокрема, відмовляючи позивачу у призначенні та виплаті частки одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, посилаючись на положення статті 16-4 Закону №2011-ХІІ зазначила, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення злочину або адміністративного правопорушення.

При цьому, за змістом частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 29 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення, а також вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, тобто саме вчинення певних активних дій, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Однак з аналізу викладених норм висновується, що зазначена допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме: вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо спричинили смерть (загибель).

Водночас сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.06.2022 у справі № 826/4813/18, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19, від 14.09.2022 у справі №640/17148/20 та від 10.05.2023 у справа №640/5320/19.

Таким чином, у спірних правовідносин відповідачу необхідно встановити саме факт причинно-наслідкового зв`язку між перебуванням військовослужбовця у стані сп`яніння та настанням його смерті.

Проте відповідачем не взято до уваги, що визначальним при вирішенні питання щодо наявності права члена сім`ї на призначення та отримання одноразової грошової допомоги є не власне стан алкогольного або наркотичного сп`яніння військовослужбовця, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкогольних напоїв чи наркотичних речових та смертю військовослужбовця.

Водночас із доказів у справі суд першої інстанції правильно встановив, що згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №31/2023 від 03.07.2023 ОСОБА_2 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 . Причина смерті: "R99 Невстановлена через гниття".

Під час досудового розслідування в межах кримінального провадження, відомості про які зареєстровані у ЄРДР №12023141400000258 від 03.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом смерті сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , призначено судово-медичну експертизу трупа.

Згідно з висновком експерта №31/2023 від 12.07.2023 лікарем судово-медичним експертом встановлено, що причина смерті ОСОБА_2 є "атеросклеротична хвороба серця, яка в перебігу ускладнилась розвитком гострого розладу кровообігу, про що свідчать виявлені ознаки, а саме: атеросклеротична хвороба серця у вигляді стенозуючого коронаросклерозу (із звуженням просвіту коронарних артерій за рахунок атеросклеротичних бляшок більше ніж на 70%) та атеросклеротичного ураження клапанного апарату серця, набряк легень на фоні загальних змін, що підтверджено гістологічно". Також, у вказано висновку зазначено, що при судово-токсикологічній експертизі м`яза стегна з трупа ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт в кількості 1,60 проміле.

Однак у згаданому висновку лікар судово-медичний експерт не встановив причинного зв`язку між виявленим в тілі померлого вмістом етилового спирту та настанням смерті.

Також, згідно з протоколом №432 засідання Центральної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 04.01.2024 вказано, що причина смерті ОСОБА_2 "не встановлено через гниття". Комісія дійшла висновку, що "ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ".

Крім того, в акті №29-23 розслідування випадку смерті, що сталася приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 у ІНФОРМАЦІЯ_5 , затвердженого 13.12.2023 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , не встановлено факту вчинення ОСОБА_2 будь-яких дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння та дії, які вказували б на вчинення військовослужбовцем злочину чи адміністративного правопорушення.

Отже, у медичних документах не встановлено, що смерть ОСОБА_2 сталася з причини перебування його у стані алкогольного сп`яніння, оскільки причиною його смерті стало атеросклеротична хвороба серця, встановлена у 2022 році, яка в перебігу ускладнилась розвитком гострого розладу кровообігу, у вигляді стенозуючого коронаросклерозу (із звуженням просвіту коронарних артерій за рахунок атеросклеротичних бляшок більше ніж на 70%) та атеросклеротичного ураження клапанного апарату серця.

Водночас відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, про наявність причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкогольних напоїв та смертю військовослужбовця.

Також, скаржник вказує про складання щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення та висновків службового розслідування відповідно до яких у діяннях сержанта ОСОБА_6 "вбачаються" ознаки кримінального правопорушення згідно з частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, про що повідомлено територіальне управління ДБР у м. Львові.

Однак суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у спірному рішенні відповідача відсутні будь-які посилання на зазначені факти.

При цьому, відповідач не надав докази того, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за вказаним фактами.

Покликання скаржника на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 15.09.2020 у справі №444/1502/20 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння) не можуть братись до уваги, оскільки така винесене ще задовго до мобілізації ОСОБА_6 і тим більше до дати настання смерті.

Також, слід зазначити, що повноваження щодо надання оцінки про наявності складу адміністративного або кримінального правопорушення в діях будь-якої особи та притягнення до відповідальності належить до повноважень суду, а тому, посилання представника відповідача на такі обставини суд оцінює критично.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнанння протиправним та скасування рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.12.2024 №1103 про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, встановленої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, а також зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 380/5982/25 - без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. Б. Заверуха

суддіО. М. Гінда

З. М. Матковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua