Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №380/25032/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25032/24 пров. № А/857/42048/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відділу освіти Новороздільської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Відділу освіти Новороздільської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпостач-СТСВ» про визнання протиправним та скасування висновку,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Гулик А.Г.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

Відділ освіти Новороздільської міської ради звернувся з позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просив визнати протиправним та скасувати висновок від 29.11.2024 про результати моніторингу закупівлі UA-2024-09-13-010223-a.

Позовні вимоги мотивовані тим, що технічна специфікація – це вимога щодо усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики предмету закупівлі, які підтверджуються учасником закупівлі відповідними документами, встановленими замовником у тендерній документації. Як зазначено у додатку № 3 до тендерної документації: «Учасники мають надати у складі своєї пропозиції: 1. Дане технічне завдання на фірмовому бланку Учасника з написом “згідні з технічним завданням” на кожній сторінці технічного завдання. Проте Учасник на виконання п. 1 Додатку №3 до тендерної документації не надав технічне завдання на фірмовому бланку Учасника з написом “згідні з технічним завданням” на кожній сторінці технічного завдання. На виконання цього пункту Учасник надав файл “ 8.2. Згода з технічним завданням.” який містить лише частину технічного завдання, а саме підписано лише частину “Відомість обсягів робіт” - повні перші 13 сторінок технічного завдання і частину сторінки №14 технічного завдання. В складі тендерної пропозиції не надано сторінки 14,15,16 технічного завдання з написом “згідні з технічним завданням”. З таких підстав вважає, що правомірно відхилив тендерну пропозицію, а відтак висновок від 29.11.2024 Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі UA2024-09-13-010223-a є протиправним.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпостач-СТСВ».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання. Суд першої інстанції вважав, що відповідачем правомірно визначено один із способів усунення виявлених порушень, який є чітким, зрозумілим та відповідає допущеним порушенням, наслідком яких стало неправомірне визначення переможця та укладення договору про закупівлю з учасником, тендерну пропозицію якого належало відхилити. Отже, оскільки позивач уклав договір за результатами процедури закупівлі, яка була проведена з порушеннями вимог Закону «Про публічні закупівлі», то відповідач правомірно зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом припинення зобов`язань за договором, оскільки договір є результатом процедури закупівлі. Так само, зазначений спосіб усунення порушення є пропорційним виявленим порушенням законодавства у сфері закупівель. Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що висновок від 29.11.2024 Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі UA-2024-09-13-010223-а є правомірним.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відділ освіти Новороздільської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що технічна специфікація - це вимога щодо усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики предмету закупівлі, які підтверджуються учасником закупівлі відповідними документами, встановленими замовником у тендерній документації. Вказує, що замовник не мав права звертатись до учасника на підставі вимог пункту 40 «Особливостей щодо наведених вище документів». Враховуючи наведене, тендерна пропозиція переможця не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Відповідно до вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Враховуючи викладене, у замовника наявні підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця, визначені підпунктом 2 пункту 41 Особливостей. Оскільки вказані вище недоліки тендерної пропозиції стосувалися технічної специфікації і не можуть бути усунені Учасником, що встановлено в т.ч. Рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 08.06.2023 р. № 8364 -р/пк-пз замовник зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію Учасника. Також вказує, що припис про розірвання договору не є пропорційним з гіпотетичним порушення «невірна посада працівника у довідці» - орган державного фінансового контролю не спростовує наявність працівників, що підтверджує кваліфікацію і не вказує на невідповідність товару, що пропонується вимогам тендерної документації. Отже вимога, яка має наслідком припинення зобов`язань за договором, є непропорційною тяжкості порушень.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 13.09.2024 відділ освіти Новороздільської міської ради оголосив про початок проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” від 12.10.2022 № 1178 Капітальний ремонт харчоблоку і обідньої зали із придбанням та встановленням кухонного обладнання у Новороздільському ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 ім. А. Гергерта ЄЗС ДК 021:2015 45400000-1 Завершальні будівельні роботи.

Оголошення про проведення торгів зареєстроване на веб-порталі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за № UA-2024-09-13-010223-a.

Відповідно до статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” позивач розробив тендерну документацію для можливості подання своїх пропозицій учасниками процедури закупівлі.

У процедурі торгів взяли участь та подали свої тендерні пропозиції учасники ТОВ "ЮНІБУД ЕНЕРГОСЕРВІС" та ТОВ "“БУДПОСТАЧ-СТСВ”.

За результатом розгляду тендерних пропозицій позивач визначив переможця торгів ТОВ "“БУДПОСТАЧ-СТСВ” з ціною тендерної пропозиції 13 802 581,51 грн.

Держаудитслужба відповідно до положень статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” здійснила моніторинг публічної закупівлі UA-2024-09-13-010223-а, що підтверджується рішенням про такий моніторинг, а саме: наказ від 11.11.2024 № 308.

Підставою для проведення такого моніторингу слугувала виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини першої статті 8 Закону № 922), про що також зазначено в додатку до Наказу №308.

Моніторинг закупівлі UA-2024-08-29-010223-а Держаудитслужба проводила у строк, який передбачено частиною четвертою зазначеної статті 8 Закону № 922, а саме з 20.09.2024 по 11.10.2024.

За результатами моніторингу закупівлі UA-2024-09-13-010223-а Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі, який затверджений 29.11.2024, де зафіксовано виявлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ “Юнібуд Енергосервіс” встановлено порушення вимог пункту 43 та абзацу другого частини другої пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, в частині безпідставного відхилення цієї тендерної пропозиції та принципів публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону № 922; за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ “БУДПОСТАЧ-СТСВ” встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей.

За результатами аналізу Тендерної документації Держаудитслужба встановила, що позивач пунктом 6.1. пункту 6 “Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) у розділі ІІІ “Інструкція з підготовки тендерної документації” Тендерної документації визначив, що учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, передбаченими додатком 3 до Тендерної документації.

У свою чергу додаток 3 до Тендерної документації передбачає технічне завдання, яке містить відомість обсягів робіт (складається з 485 пунктів), а також перелік документів, які потрібно надати учаснику торгів у складі тендерної пропозиції, зокрема, потрібно надати технічне завдання на фірмовому бланку учасника з написом “згідні з технічним завданням” на кожній сторінці технічного завдання.

За результатами аналізу тендерної пропозиції ТОВ “Юнібуд Енергосервіс” Держаудитслужба встановила, що згаданий учасник торгів у складі своєї тендерної пропозиції на виконання вимог пункту 1 додатку 3 до Тендерної документації надав технічне завдання на фірмовому бланку, що містить “відомість обсягів робіт” за предметом закупівлі у вигляді таблиці (485 пунктів) із написом на кожній сторінці (з 1 по 14) технічного завдання “згідні з технічним завданням” (файл “ 8.2 Згода з технічним завданням”) та з підписом і печаткою на кожній сторінці.

Під час моніторингу Держаудитслужба також встановила, що згідно з протоколом уповноваженої особи від 03.10.2024 № 3 позивач як замовник закупівлі відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ “ЮНІБУД ЕНЕРГОСЕРВІС” на підставі: “…Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.”.

У Протоколі відхилення позивач в якості підстави відхилення також зазначив, що: “Учасник на виконання п. 1 Додатку 3 до тендерної документації не надав технічне завдання на фірмовому бланку Учасника з написом “згідні з технічним завданням” на кожній сторінці технічного завдання. На виконання цього пункту Учасник надав файл “8.2 Згода з технічним завданням” який містить лише частину технічного завдання”.”.

Держаудитслужба відповідно до положень частини п`ятої статті 8 Закону № 922 звернулася 19.11.2024 із запитом до позивача як до замовника закупівлі UA-2024-09-13-010223-а про надання пояснень (інформації та документів) щодо зазначених обставин.

Позивач як замовник закупівлі у своїй відповіді на зазначений запит Держаудитслужби зазначив: “Учасник надав файл “ 8.2.Згода з технічним завданням” який містить лише частину технічного завдання, а саме підписано лише частину “Відомість обсягів робіт” - повні перші 13 сторінок технічного завдання і частину сторінки № 14 технічного завдання. В складі тендерної пропозиції не надано сторінки 14, 15, 16 технічного завдання з написом “згідні з технічним завданням”.”.

Держаудитслужба проаналізувавши такі пояснення, які надавалися через електронну систему закупівель на запит Держаудитслужби, вважала, що позивач як замовник закупівлі UA-2024-09-13-010223-а допустив порушення вимог законодавства у сфері закупівель, що полягає у безпідставному відхилення тендерної пропозиції учасника торгів ТОВ “Юнібуд Енергосервіс”.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (надалі за текстом - Закон № 2939, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Так згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 № 922 “Про публічні закупівлі” (надалі за текстом - Закон № 922, у редакції, чинній на час проведення моніторингу процедури закупівлі).

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14 частини першої статті 1 Закону № 922).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частина шоста статті 8 Закону № 922 визначає, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 8 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону № 922 у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону № 922 форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

На виконання наведених норм закону наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ “Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку” Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (надалі за текстом - Порядок № 552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

З аналізу наведених правових норм слідує, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 160/4421/20.

Пункти 31 та 32 статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” визначають, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до норм частини 37 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 постановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі за текстом - Особливості №1178).

Відповідно до пункту 3 Особливостей № 1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель № 1178, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Згідно з абзацами 1- 4 пункту 49 Особливостей рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником відповідно до статті 33 Закону та згаданого пункту.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю автоматично формується електронною системою закупівель протягом одного дня з дати оприлюднення замовником рішення про визначення переможця процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.

Відповідно до вимог пункту 1 частини шістнадцятої статті 29 Закону № 922, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Оцінюючи доводи суб`єкта владних повноважень щодо наявності порушень вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно зі статею 23 Закону №922 технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі.

У разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.

Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.

У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз “або еквівалент”.

Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз “або еквівалент”.

Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об`єктивним критеріям. Замовник зобов`язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення.

Якщо замовник посилається в тендерній документації на конкретні маркування, протокол випробувань чи сертифікат, він зобов`язаний прийняти маркування, протоколи випробувань чи сертифікати, що підтверджують відповідність еквівалентним вимогам та видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Технічна специфікація - це вимога щодо усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики предмету закупівлі, які підтверджуються учасником закупівлі відповідними документами, встановленими замовником у тендерній документації.

Згідно з пунктом 1.1. Інструкції з підготовки тендерної пропозиції Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених пунктом 47 Особливостей і в цій тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у цій тендерній документації, а саме:- інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (у разі потреби (плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) (згідно із заповненим Додатком № 3 до тендерної документації)

Згідно з пунктом 6.1. Інструкції з підготовки тендерної пропозиції Учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, передбаченими Додатком № 3 до тендерної документації.

Відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону № 922 технічна специфікація до предмета закупівлі – встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

В складі тендерної документації наявний Додаток №3 під назвою “ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ” - файл “Додаток 3”. В даному файлі розміщено Технічне завдання на 16 сторінках.

Колегія суддів наголошує на тому, що технічне завдання повинно містити інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі: відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки, описи предмета закупівлі. При цьому технічна специфікація, плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі, що вимагаються замовником, повинні містити: детальний опис товарів, робіт чи послуг, що закуповуються, з викладенням об`єктивних технічних та якісних характеристик; вимоги щодо технічних характеристик функціонування предмета закупівлі у разі, коли опис скласти неможливо або коли доцільнішим є наведення таких показників; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію товарів, робіт чи послуг, що закуповуються, з використанням чинних міжнародних або національних стандартів, норм та правил.

Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі коли таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".

Скаржник зазначає, що технічне завдання складається з кількох складових частин – Відомості обсягів робіт та вимог щодо оформлення технічної частини тендерної документації. Відтак, обидві ці частини є істотними і невід`ємними складовими Технічного завдання.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із такими твердженнями позивача, оскільки технічне завдання повинно містити інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі.

Суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що вимоги щодо оформлення технічної частини тендерної документації не стосуються предмету закупівлі, а регулюють процес подання документації в межах процесу публічної закупівлі.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги щодо оформлення технічної частини тендерної документації не можуть бути частиною Технічного завдання, а тим більше його невід`ємною складовою.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ “Юнібуд Енергосервіс” в складі своєї тендерної пропозиції на виконання вимог пункту 1 додатку 3 до Тендерної документації надав технічне завдання на фірмовому бланку, що містить “відомість обсягів робіт” за предметом закупівлі у вигляді таблиці (485 пунктів) із написом на кожній сторінці (з 1 по 14) технічного завдання “згідні з технічним завданням” (файл “ 8.2 Згода з технічним завданням”) та з підписом і печаткою на кожній сторінці.

Держаудитслужба, проаналізувавши пояснення позивача, які надавалися через електронну систему закупівель на запит Держаудитслужби, вважала, що позивач як замовник закупівлі UA-2024-09-13-010223-а допустив порушення вимог законодавства у сфері закупівель, що полягає у безпідставному відхилення тендерної пропозиції учасника торгів ТОВ “Юнібуд Енергосервіс”.

На сторінках (з 14 по 16) технічного завдання, що міститься в додатку 3 до Тендерної документації, зазначені вимоги до учасників (пункти 1– 7) щодо надання необхідних документів для підтвердження умов технічної специфікації та інших вимог щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Такі вимоги учасником ТОВ “Юнібуд Енергосервіс” виконано в повному обсязі, тобто надані всі необхідні документи згідно вимог пунктів 1– 7 додатка 3 до Тендерної документації, крім пункту 1 в частині не наданих на фірмовому бланку Учасника сторінок (з 14 по 16) технічного завдання з написом “згодні з технічним завданням”, на яких зазначені саме ці вимоги (а не технічні та якісні характеристики предмета закупівлі).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, вказані відомості безпосередньо не стосуються характеру і необхідних технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач як замовник закупівлі UA-2024-09-13-010223-а допустив порушення вимог законодавства у сфері закупівель, що полягає у безпідставному відхиленні тендерної пропозиції учасника торгів ТОВ “Юнібуд Енергосервіс”.

Щодо доводів скаржника про те, що замовник не мав права звертатись до учасника на підставі вимог пункту 40 «Особливостей щодо наведених вище документів», то суд апеляційної інстанції не бере їх до уваги, оскільки позивач як замовник на порушення пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей (щодо помилки, виправлення якої не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо) учаснику ТОВ “ЮНІБУД ЕНЕРГОСЕРВІС” та тим самим не надав можливість учаснику усунути невідповідності в інформації та/або документах, які надані учасником процедури закупівлі на виконання вимог тендерної пропозиції.

Колегія суддів наголошує на тому, що рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель не мають преюдиційного характеру, оскільки такі рішення Колегія АМКУ приймає виключно за результатами розгляду кожної окремої закупівлі, яка має індивідуальні ознаки, а відтак не враховуються судом при вирішенні справи.

Аналогічна позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 160/563/20.

Проте, як підтверджується фактичними обставинами справи, позивач як замовник закупівлі на порушення вимог пункту 43 Особливостей не виявив невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником ТОВ “БУДПОСТАЧ-СТСВ” та не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Водночас, незважаючи на такі обставини, позивач оголосив учасника торгів ТОВ “БУДПОСТАЧ-СТСВ” переможцем торгів та уклав з ним договір про закупівлю.

Щодо доводів позивача про безпідставність вимог висновку щодо зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених правопорушень шляхом розірвання договору про закупівлю суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Аналіз норм Закону України “Про публічні закупівлі” дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Враховуючи викладене, відповідачем правомірно визначено один із способів усунення виявлених порушень, який є чітким, зрозумілим та відповідає допущеним порушенням, наслідком яких стало неправомірне визначення переможця та укладення договору про закупівлю з учасником, тендерну пропозицію якого належало відхилити.

Отже, оскільки позивач уклав договір за результатами процедури закупівлі, яка була проведена з порушеннями вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, то відповідач правомірно зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом припинення зобов`язань за договором, оскільки договір є результатом процедури закупівлі.

Водночас, зазначений спосіб усунення порушення є пропорційним виявленим порушенням законодавства у сфері закупівель.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 по справі № 640/17543/20 зауважив, що усунення порушення шляхом розірвання договору є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 640/17543/20 наголосив, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягали виконанню.

Аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом у справах №20/693/21, №200/100092/20, № 280/8475/20, а також № 260/2993/21 (постанова від 31.01.2023) .

Отже, враховуючи вищевикладене, висновок від 29.11.2024 Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі UA-2024-09-13-010223-а є правомірним, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу освіти Новороздільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі №380/25032/24 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. Б. Заверуха

суддіО. М. Гінда

З. М. Матковська