Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №380/4673/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4673/25 пров. № А/857/40832/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Крутько О.В. у м. Львові) у справі № 380/4673/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування рішень про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив скасувати рішення митного органу №UA209000/2024/000542/2 від 10.09.2024 та №UA209000/2024/000535/2 від 10.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 28.11.2022 між фірма «HALMAR Sp. z.o.o.» (далі - Продавець), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець), укладено контракт №1/11/2022 від 28.11.2022 року (далі Контракт), за яким Продавець зобов`язується продати, а Покупець придбати, оплатити та прийняти меблі в комплекті та меблі окремо для їдалень, віталень та багатофункціональних кімнат, холів, спалень, кухонь, кабінетів торгової марки «Halmar», виробництва HALMAR SP.z.o.o. (м. Сталова Воля, Польща), (надалі Товари), в асортименті, кількості та ціні згідно з проформи, рахунків-фактур, узгоджені між Сторонами протягом терміну дії цього договору та складені для кожної партії Товару. (п. 1.1. Контракту).

Згідно п. 1.3. Контракту, ціна товару була погоджена Сторонами в польських злотих на дату укладення цього Договору. Ця ціна може бути змінена за домовленістю Сторін. Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена на рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця.

Згідно п. 2.1. Контракту товар, який буде доставлено згідно з цим договором, буде поставлено автомобільним транспортом за рахунок Покупця, на умовах FCA Ostrowiec Swietokrzyski (відповідно до положень Інкотермс 2000), або на основі взаємної згоди на інших умовах, які будуть відображені в специфікації та рахунку-фактурі.

Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Контракту встановлено, що Покупець зобов`язаний перед відправкою автомобіля 100% оплатити товар Продавця в одній валюті за кожну узгоджену партію товару. Форма розрахунку банківський переказ у злотих.

Згідно виставленого продавцем рахунку-проформи №FEP/109/24/MWP від 05.09.2024 на погоджений сторонами контракту асортимент і кількість товару (меблевих виробів) ФОП ОСОБА_1 здійснив оплату за товар у сумі 32 703,42 PLN на банківський рахунок продавця.

Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 09.09.2024 відвантажила товар на суму 32 703,42 PLN у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) № (S)FSE-201/24/EX від 09.09.2024 на вказану партію товару на суму 32 703,42 PLN, специфікацію на товар (Specyfikacja paczek) №(S) FSE-201/24/EX від 09.09.2024 року та автомобільну товаротранспортну накладну (CMR) від 09.09.2024 року.

У рахунку-фактурі (S)FSE-201/24/EX від 09.09.2024 вказано, що одиницею виміру товару встановлюється шт (szt).

Послуги з перевезення товару позивачу надавав перевізник ФОП ОСОБА_2 , що слідує з договору-заявки №10 від 05.09.2024 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом Польща Україна. На підставі заявки №10 від 05.09.2024 року було виставлено рахунок - фактуру № 10 від 05.09.2024.

10.09.2024 декларант позивача подав електронну митну декларацію №24UA209140025425U6, згідно якої задекларовано ввезення в Україну в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 12-ти товарних позиціях загальною фактурною вартістю 32703,42 PLN, що складає 346 957,1234 грн (+ витрати на транспортування до кордону 9800,00 = 356 757, 12 грн) згідно курсу НБУ на дату декларування.

Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 356 757, 12 грн.

До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Грушів») в сумі 9800, 00 грн. Разом ціна складає 356 757,12 грн.

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209140025425U6 було надано наступні документи: 1) 0271 Specyfikacja paczek № (S) FSE-201/24/EX від 09.09.2024 року; 2) 0325 рахунок-проформа №FEP/109/24/MWP від 05.09.2024, 3) 0380 рахунок-фактура (Faktura eksportowa VAT) (S)FSE-201/24/EX від 09.09.2024 р.; 4) 0730 автотранспортна накладна б/н CMR від 09.09.2024 року; 5) 0862 (S) FSE-201/24/EX від 09.09.2024; 6) 3004 рахунок-фактура №10 від 05.09.2024 року на надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно доповнення № 1 до МД №24UA209140025425U6 було надано наступні документи: 1) d4207 договір про надання послуг митного брокера; 2) 4301 договір про перевезення №10 від 05.09.2024; 3) 9000 відповідь на вимогу від 28.02.2024; 4) 9610 копію митної декларації країни відправника 24PL402010E0227465 від 27.02.2024.

10.09.2024 митний орган направив позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів на обґрунтування митної вартості, на яке декларант позивача - митний брокер ОСОБА_3 надав відповідь про неможливість надання додаткових документів, просив здійснити митне оформлення згідно поданих документів.

Відповідач 10.09.2024 прийняв рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000542/2.

Рішення про коригування митної вартості товарів мотивується наступним: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

За результатами встановлено наступне:

Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 28.11.2022 №1/11/2022 пункт 1.3 «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-проформі від 05.09.2024 №FEP/109/24/MWP відсутній підпис Покупця, що є порушенням умов даного контракту.

Відповідно до п. 2.2 Контракту Поставка товару відбувається на підставі замовлення покупця в термін 14 робочих днів від моменту його підтвердження, замовлення до митного оформлення не надано.

Відповідно п.2.3 про початок відвантаження кожної партії покупець письмово повідомляє Продавця за 48 годин. Повідомлення повинно містити: дату, назву, кількість продукції, номери т/з…., вагу, вартість відвантаженої партії. Такий документ до митного оформлення не надано;

Розділом 3 контракту передбачено 100% передоплата документів не надано. Таким чином у поданих документах виявлено розбіжності, та відсутність документів, визначених п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару).

Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-5 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника і перевізника. В CMR № б/н від 09.09.2024 у гр. 23 відсутній підпис Перевізника.

У рахунку на транспортні послуги відомості не піддаються обчисленню, оскільки не зазначено вагові показники іншої частини вантажу. Наданий рахунок на оплату витрат на транспортування №10 від 05.09.2024, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах, (CMR), вантаж перетнув кордон 09.09.2024, тобто на момент складання рахунку відомості щодо витрат на транспортування та страхування не були відомі у повному обсязі.

Експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, що підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару…

Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості… Декларантом додаткових документів не надано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а-2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б(ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, методу 2в (ст. 62 МКУ та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2 г (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року. Джерело інформації: товар № 3 МД № UA209160/2024/9040 від 28.08.24.-4.0584 дол.США/кг; товару № 5 - МД № UA209140/2024/20527 від 22.07.24- 4,5168 дол.США/кг; товар № 6- МД № UA205160/2024/8213 від 06.08.24-4.0514 дол.США/кг; товар № 11 - МД№ UA209140/2024/14243 від 20.05.24.-4,81 дол.США/кг; товар № 12 - МД № UA209190/2024/17806 від 26.07.24.-4.81 дол.США/кг; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

10.09.2024 декларантом було подано нову митну декларацію (повторну) № 24UA209140025519U5 з визначенням митної вартості за резервним методом згідно ст. 64 МКУ з врахуванням рішення про коригування митної вартості.

19.02.2021 між «Pomiedzy firma Signal Meble Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» (далі Продавець), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Покупець), укладено контракт №1/02 від 19.02.2021 року (далі Контракт), за яким Продавець продає, а Покупець купує, здійснює оплату, приймає меблі в комплектах і меблі як окремі предмети для їдалень, віталень та багатофункціональних кімнат, для холів, спалень, кухонь та офісів виробництва «Signal Meble Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» (далі Товар), в асортименті, кількості та ціні, відповідно до рахунків проформ, погоджених між сторонами протягом періоду дії цього договору та складається для кожної партії товару (п. 1.1. Контракту).

Згідно п. 1.3. Контракту, ціна товару була узгоджена сторонами в злотих на дату укладення цього Договору. Ця ціна може бути змінена за згодою сторін. Ціна вважається узгодженою Сторонами якщо вона підтверджена в рахунку проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця.

Згідно п. 2.1. Контракту товар, який буде доставлено згідно з цим договором, буде поставлено автомобільним транспортом за рахунок Покупця, на умовах FCA Ostrowiec Swietokrzuski (відповідно до положень Інкотермс 2000), або на основі взаємної згоди на інших умовах, які будуть відображені в специфікації та рахунку.

Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Контракту встановлено, що Покупець зобов`язаний здійснити 100% передоплату Постачальнику відповідно до рахунку фактури за кожну партію товару перед відправкою автомобіля на завантаження. Форма розрахунку безготівковий переказ у злотих.

09.09.2024 продавець завантажив товар на суму 18164,78 PLN у наданий позивачем транспортний засіб та передав перевізнику фактуру (інвойс) Faktura Vat F/KEX/24/090004 від 09.09.2024 року на вказану партію товару на суму 18164,78 PLN, специфікацію на товар F/KEX/24/090004 від 09.09.2024, специфікацію WZ/KM /24/090135, WZ/KM /24/090636 від 02.09.2024 року та автомобільну товаротранспортну накладну (CMR) від 10.09.2024.

У рахунку-фактурі Faktura Vat F/KEX/24/020016 від 26.02.2024 зазначено, що одиницею виміру товару встановлюється шт (SZ).

Послуги з перевезення товару позивачу надавав перевізник ФОП ОСОБА_2 , що слідує з договору-заявки №10 від 05.09.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

10.09.2024 декларант позивача подав електронну митну декларацію №24UA209140025424U7, згідно якої задекларовано ввезення в Україну в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 9-ти товарних позиціях загальною фактурною вартістю 18164,78 PLN, що складає без витрат на транспортування 192 713,78 грн (+ витрати на транспортування до кордону 6450,00 грн), сума разом із витратами на транспортування до кордону 199 163,79 грн) згідно курсу НБУ на дату декларування.

Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 199 163,79 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Угринів») в сумі 6450,00 грн. (разом 199 163,79 грн).

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209140025424U7 надано наступні документи: 1) 0271 рacking list №F/KEX/24/090004 від 09.09.2024 року 2) 0325 рахунок-проформа № OF/1/24/090001 від 05.09.2024; 3) 0380 рахунок -фактура (Faktura VAT) F/KEX/24/090004 від 09.09.2024; 4) 0730 автотранспортна накладна б/н CMR від 10.09.2024 року; 5) 0861 PL/MF/AN 0152310 від 09.09.2024 сертифікат про походження товару; 6) 3004 рахунок фактура №10 від 05.09.2024 року про надання транспортно експедиційних послуг; 7) 4104 контракт №1/02 від 19.02.2021; 8) 4103 Дод.№2 від 20.12.2022. 9) d4207 19348-1 від 06.09.2024.

Згідно доповнення № 1 до МД №24UA209140025424U7 надано наступні документи: 4301 рахунок перевезення №10 від 05.09.2024 року; 9000 відповідь на вимогу від 10.09.2024; 9610 копію митної декларації країни відправника 24PL341010E0219345 від 09.09.2024.

10.09.2024 відповідачем направлено позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів. У відповідь на таке повідомлення, уповноважений митний брокер позивача Лавренюк А.Ю. надав відповідь про неможливість подання додаткових документів.

10.09.2024 відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000535/2 та відмовлено у митному оформленні товару.

Рішення мотивовано наступним: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

За результатами встановлено наступне:

Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 19.02.2021 №1/02 пункт 1.3 «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-проформі від 05.09.2024 №OF/1/24/090001 відсутній підпис Покупця, що є порушенням умов даного контракту.

Відповідно до п. 2.1 Контракту товар поставляється на умовах FCA або на інших умовах, що відображається в специфікаціях і рахунку фактурі, однак у наданих комерційних документах відсутні такі відомості, а також відсутні реквізити контракту, згідно умов якого здійснюється дана операція.

Відповідно до п. 2.2 Контракту поставка товару відбувається на підставі замовлення покупця в термін 14 робочих днів від моменту його підтвердження, замовлення до митного оформлення не надано.

Відповідно п.2.3 про початок відвантаження кожної партії покупець письмово повідомляє Продавця за 48 годин. Повідомлення повинно містити: дату, назву, кількість продукції, номери т/з…., вагу, вартість відвантаженої партії. Такий документ до митного оформлення не надано.

У рахунку-фактурі зазначено форма оплати - попередня оплата, термін оплати 09.09.2024, натомість у проформі зазначено термін оплати 05.09.2024, таким чином у поданих документах виявлено розбіжності, та відсутність документів, визначених п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару).

Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-5 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника і перевізника. В CMR №б/н від 09.09.2024 у гр. 23 відсутній підпис Перевізника.

У рахунку на транспортні послуги відомості не піддаються обчисленню, оскільки не зазначено вагові показники іншої частини вантажу.

Наданий рахунок на оплату витрат на транспортування №10 від 05.09.2024, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах, (CMR), вантаж перетнув кордон 09.09.2024, тобто на момент складання рахунку відомості щодо витрат на транспортування та страхування не були відомі у повному обсязі;

Експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, що підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявлено декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості… Декларантом додаткових документів не надано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а-2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б(ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, методу 2в (ст. 62 МКУ та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2 г (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року. Джерело інформації: товар № 2 МД № UA400040/2024/17739 від 25.06.24.-4.42 дол.США/кг; товару № 3 - МД № UA400040/2024/17739 від 25.06.24 - 4,3031 дол.США/кг; товар № 9- МД № UA400040/2024/17739 від 25.06.24- 4,82 дол.США/кг; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

10.09.2024 року декларантом було подано нову митну декларацію (повторну) № 24UA209140025517U7 з визначенням митної вартості за резервним методом згідно ст. 64 МКУ, з врахуванням рішення про коригування митної вартості,

Позивач, вважаючи протиправним спірні рішення про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі – МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.

Разом з цим, згідно матеріалів справи, відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Так, суд першої інстанції встановив та таке підтверджується матеріалами справи, що в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000542/2 вказано: «Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-5 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника і перевізника. В CMR №б/н від 09.09.2024 у гр. 23 відсутній підпис Перевізника».

Такі ж зауваження до CMR №б/н від 09.09.2024 наведені в оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/000535/2.

При наданні оцінки цим доводам відповідача суд першої інстанції правильно врахував, що затвердженої форми автотранспортної накладної та вимог щодо її заповнення законодавством України не передбачено. З реквізитів CMR можна встановити, що такі було складено саме для перевезення товару, якого стосується предмету наведеного спору.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Окрім того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином, інформація, зазначена у накладній, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у товарно-транспортній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок вказане не може бути підставою для коригування митної вартості.

У оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/000542/2 відповідач також наводить наступні аргументи для коригування митної вартості: «Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 28.11.2022 №1/11/2022 пункт 1.3 «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-проформі від 05.09.2024 №FEP/109/24/MWP відсутній підпис Покупця, що є порушенням умов даного контракту. Відповідно п.2.3 про початок відвантаження кожної партії покупець письмово повідомляє Продавця за 48 годин. Повідомлення повинно містити: дату, назву, кількість продукції, номери т/з…., вагу, вартість відвантаженої партії. Такий документ до митного оформлення не надано».

Подібні зауваження до документів позивача наведені також у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/000535/2. Окрім того, у рішенні №UA209000/2024/000535/2 митний орган також звернув увагу, що відповідно до п. 2.1 Контракту товар поставляється на умовах FCA або на інших умовах, що відображається в специфікаціях і рахунку фактурі, однак у наданих комерційних документах відсутні такі відомості, а також відсутні реквізити контракту, згідно умов якого здійснюється дана операція.

Суд не бере до уваги такі доводи відповідача, оскільки з поданих документів позивача у сукупності видно узгодження позивачем та його контрагентами умов поставки, зокрема ціни (вартості) товару, який поставляється, шляхом прийняття покупцем пропозиції продавця.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Відповідач у оскаржуваних рішеннях вказує на відсутність банківських (платіжних) документів про оплату товару. Проте, як пояснив позивач, такі до митного оформлення не подавались, оскільки оплату товару здійснено після його розмитнення.

Щодо зауважень митного органу до поданих до митного оформлення рахунків на транспортні послуги, то суд враховує, що з іншими долученими доказами підтверджується вартість таких послуг.

Щодо покликання відповідача на недоліки в оформленні митних декларацій країни відправлення, то митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

Також в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідач звернув увагу, що до митного оформлення не подано замовлення на поставку товару.

На вказані аргументи суд зазначає, що замовлення (заявка) до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє покупець. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.

У ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Крім того, декларантом позивача до митного оформлення долучались рахунки-проформи, які за своєю суттю є попереднім замовленням до контрактів.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання відповідачем заявленої митної вартості не було.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим.

Так, за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

А тому, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.

Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку, а тому спірні рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та безпідставними, що має наслідком визнання їх протиправними та скасування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 380/4673/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяС. М. Кузьмич

суддіА. Р. Курилець

О. І. Мікула