Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №140/4800/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/4800/25 пров. № А/857/45740/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Смокович В.І. у м. Луцьку) у справі № 140/4800/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Композит-Захід» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості №UA205140/2025/000073/2 від 21.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що до Волинської митниці були подані всі належні та достатні документи для підтвердження визначеної митної вартості товару згідно умов вказаного вище контракту.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Суд погодився із позицією відповідача, що декларантом не надано в повному обсязі витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, а також додатково надані документи не спростовують встановлені Волинською митницею розбіжності, які впливають на заявлену ТОВ «Композит-Захід» митну вартість товару.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Композит-Захід» (покупець) та QINGDAO SDGEO MATERIAL CO.,LTD. (продавець) 08.11.2024 було укладено зовнішньоекономічний контракт №24SDG1LIL2 (арк. спр. 19-21).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту покупець замовляє, а Продавець зобов`язується поставити склоровінг, смолу епоксидну, МТГПА. Специфікація продукції, її кількість та ціна зазначається у Додатку до цього Контракту, що є невід`ємною частиною.

Умови поставки: СІF (Інкотермс – 2020) – Гдиня, Польща (пункт 1.2. Контракту).

Згідно із пунктами 3.1.-3.3. Контракту, ціна на продукцію встановлюється в доларах США та включають вартість продукції, її страхування, завантаження і доставку до місця поставки. Оплата продукції здійснюється покупцем в доларах США. Ціна продукції визнається у Додатку до цього Контракту та відповідному інвойсі-проформі.

Загальна ціна Контракту – 24165,00 доларів США.

Покупець оплачує ціну шляхом переказу 100% передоплати на банківський рахунок продавця наступним чином: 30% загальної ціни Контракту – після підписання Контракту; 70% загальної ціни Контракту – протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем сканованого оригіналу коносаменту (документу від перевізника, що підтверджує прийняття продукції до перевезення морським транспортом).

З метою здійснення господарської операції між покупцем та продавцем було укладено комерційний інвойс (рахунок-фактуру) від 08.11.2024 №24SDG1LIL2щодо продажу склоровінга та смоли на загальну суму 23828,04 дол.США. Разом із тим пунктом 4 даного рахунка-фактури передбачено умови оплати, а саме: депозит після підписання договору купівлі-продажу у розмірі 7249,50 дол.США та оплата залишку до навантаження або відсканування оригіналу В/L (арк. спр. 23-24).

В порядку електронного декларування позивач подав через декларанта ПП «ТРІАДА» митну декларацію №25UA205140010497U5 від 20.02.2025 на товар: 1. «Вироби із скловолокна, рівниця:-E Glas s Fiber 2400tex/Склоровінг, ровінг із Е скла- 4582.3 кг;-E Glass Fiber 4800tex/С клоровінг, ровінг із Е скла- 9193.4 кг; Являє собою скляне волокно, зібране в од ну нитку, яка потім використовується у вигляді армуючого елементу в склопластико вих виробах та тканинах. Ровінги застосовуються для виробництва ровінгових склотканин, склосіток …»; 2. «Прості ефіри у первинних формах,смоли епоксидні: - Смола епоксидна LE828 - 13 бочок по 240 кг, -3120 кг;Торгівельна марка: даних немає; Виробник: QINGDAO SDGEO MATERIAL CO…»; 3. «Хімічні сполуки: Являється сумішевим продуктом на основі суміші фталевих ангідридів, використовується в якості затверджувача для епоксидних смол. – Метил тетрагідрофталевий ангідрид МТНРА (затверджувач ), - Постачається в 14 бочок по 220 кг - 3080 кг…» (арк. спр. 94-95).

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи, визначені в графі 44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: пакувальний лист б/н від 08.11.2024 (арк. спр. 25-26); рахунок-проформа №24SDG1LIL2 від 08.11.2024 (зворот арк. спр. 98-99); рахунок-фактура (інвойс) № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024 (арк. спр. 23-24); коносамент №247397762 від 19.12.2024 (арк. спр. 51-53); автотранспортна накладна № 4246 від 18.02.2025 (арк. спр. 42-43); супровідний документ T1 №25PL322080NU984XJ8 від 18.02.2025 (арк. спр. 47-50); сертифікат про походження товару № 24C520000342/50015 від 18.12.2024 (арк. спр. 54-55); платіжний документ, що підтверджує вартість товару №34 від 12.11.2024 (арк. спр. 27); платіжний документ, що підтверджує вартість товару №35 від 16.12.2024 (арк. спр. 29); документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Договір транспортного перевезення №1802 від 18.02.2025) (арк. спр. 31); специфікація виробника товару №1 від 08.11.2024 (арк. спр. 22); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 19.09.2024 (зворот арк. спр. 112); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №24SDG1LIL1 від 08.11.2024 (зворот арк. спр. 104-106); договір про надання послуг митного брокера №157/2 від 04.06.2020; Заявка на перевезення вантажу 18/02/25 від 18.02.2025 (арк. спр. 40); лист від 18.02.2025 (арк. спр. 116); лист 12/11/24 від 12.11.2024 (зворот арк. спр. 114); технічна характеристика 08.11.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

відповідно пункту 3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 Покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом оплати частинами 30% та 70%. В банківських платіжних документах №34 від 12.11.2024 та №35 від 16.12.2024 відповідно графи 70 (призначення платежу) наявне посилання на рахунок-проформу № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024, в якій зазначена загальна сума 24165 дол.США, що не відповідає оцінюваній партії товару 23828,04 дол.США відповідно рахунка-фактури №24SDG1LIL2 від 08.11.2024. Також, платіжні документи не містять належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такими платіжними інструкціями;

згідно пункту 3.2 договору загальна сума контракту становить 13692,00 дол.США. За договором №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 вже здійснено імпорт попередньої партії товару на суму 12883,58 дол. Фактурна вартість імпортованого товару становить 23828,04 дол. США;

заявлені умови поставки CIF передбачають страхування вантажу, однак страхового поліса, документів про вартість страхування не надано;

відповідно довідки про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025 зазначені транспортні витрати по доставці вантажу з порту Gdansk (Польща) до митного кордону України. Відомостей про вартість розвантажувально/навантажувальних робіт в порту не надано. В графах 21,22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;

згідно документа, що підтверджує вартість перевезення №1802 від 18.02.2025 витрати на транспортування по маршруту Gdansk (Польща) – п/п Ягодин становлять 33244,32 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 793,70км; транспортні витрати становлять 41,88 грн/км (33244,32/793,70). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин – Луцьк становить 33244,32 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 134 км, що становить 248,09 грн/км (33244,32/134). Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;

в Заявці на перевезення вантажу №18/02/25 від 18.02.2025 за маршрутом Гданськ-Луцьк вказана сума фрахту 1600 дол.США (1600 х 41,6814 = 66690,24 грн), що не відповідає сумі 66488,64 грн, зазначеній в довідці про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025;

Згідно статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) транспортні (перевізні) документи; 5) банківські платіжні документи; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) страхові документи та відомості про вартість страхування.

У відповідь декларантом надано додаткові документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.11.2024 № 24SDG1LIL2 (арк. спр. 19-21), каталоги продукції (арк. спр. 103-139), платіжні інструкції від 12.11.2024 №34JBKLOB (арк. спр. 28), від 16.12.2024 № 35JBKLOC (арк. спр. 30).

Листом від 20.02.2025 №1 декларант повідомив про подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів та про відсутність інших витребовуваних документів (арк. спр. 119).

Відповідач прийшов до висновку, що декларантом не надано числового розрахунку розбіжності заявлених транспортних витрат. Також, відсутня інформація щодо вартості страхування.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/000464 (зворот арк. спр. 120-121) та рішення про коригування митної вартості товарів від 30.08.2024 №UA205040/2025/000073/2 (арк. спр. 14), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, митне оформлення яких вже завершено та інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар №1 «Вироби із скловолокна, рівниця… Торгівельна марка: SDGEO. Виробник: QINGDAO SDGEO MATERIAL CO.,LTD. CN» - 1,52 дол.США/кг за ЕМД №UA100250/2025/200566 від 11.02.2025. №UA807200/2025/001029 від 27.01.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товарів з врахуванням призначення товару, країни походження Китай, обсягу ввезеної партії та зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за ІМ40ДЕ №25UA205140010918U4 від 21.02.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (зворот арк. спр. 121-122).

Позивач, вважаючи протиправним спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі – МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.

Так, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: пакувальний лист б/н від 08.11.2024; рахунок-проформа №24SDG1LIL2 від 08.11.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024; коносамент №247397762 від 19.12.2024; автотранспортна накладна № 4246 від 18.02.2025; супровідний документ T1 №25PL322080NU984XJ8 від 18.02.2025; сертифікат про походження товару № 24C520000342/50015 від 18.12.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №34 від 12.11.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №35 від 16.12.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Договір транспортного перевезення №1802 від 18.02.2025); специфікація виробника товару №1 від 08.11.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 19.09.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №24SDG1LIL1 від 08.11.2024; договір про надання послуг митного брокера №157/2 від 04.06.2020; Заявка на перевезення вантажу 18/02/25 від 18.02.2025; лист від 18.02.2025; лист 12/11/24 від 12.11.2024; технічна характеристика 08.11.2024.

Також позивач, скориставшись правом надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, подав: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.11.2024 № 24SDG1LIL2, каталоги продукції, платіжні інструкції від 12.11.2024 №34JBKLOB, від 16.12.2024 № 35JBKLOC.

Разом з цим, відповідачем в оскаржуваному рішення відповідачем зазначалось, що відповідно пункту 3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 Покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом оплати частинами 30% та 70%. В банківських платіжних документах №34 від 12.11.2024 та №35 від 16.12.2024 відповідно графи 70 (призначення платежу) наявне посилання на рахунок-проформу № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024, в якій зазначена загальна сума 24165 дол.США, що не відповідає оцінюваній партії товару 23828,04 дол.США відповідно рахунка-фактури №24SDG1LIL2 від 08.11.2024.

Суд зауважує, що дослідивши графи 70 (призначення платежу) банківських платіжних документах №34 від 12.11.2024 та №35 від 16.12.2024 встановлено наявність посилання «CNTR № 24SDG1L1L2 DD 08.11.2024», тобто на Контракт від 08.11.2024 № 24SDG1LIL2, а не як помилково уважає митний орган - рахунок-проформу № 24SDG1LIL2 від 08.11.2024.

Разом із тим, щодо різниці суми між рахунком-проформою та рахунком-фактури суд зазначає, що рахунок-проформа є попередньою, незобов`язуючою пропозицією, тоді як рахунок-фактура, або ж Commercial Invoice – це юридично обов`язковий комерційний документ, що фіксує факт продажу або надання послуги, на підставі якого здійснюється оплата та митне оформлення товару.

У зв`язку із наведеним суд зазначає, що Invoice Рахунок від 08.11.2024 №24SDG1LIL2 (зворот арк. спр. 98-99) укладений попередньо, на підставі специфікації від 08.11.2024 (арк. спр. 22) на загальну суму 24165,00 дол.США, тоді як Commercial Invoice (рахунок-фактура) кінцевий документ, який складений на загальну суму 23828,04 дол.США, відповідає сумі при митному оформленні, зазначені в МД №25UA205140010497U5 від 20.02.2025 та здійсненій оплаті, відповідно до банківських платіжних документах №34 від 12.11.2024 та №35 від 16.12.2024 (платіжним інструкціям від 12.11.2024 №34JBKLOB, від 16.12.2024 № 35JBKLOC) (арк. спр. 27-30).

Також варто зауважити, що у специфікації від 08.11.2024 (додатку №1 до Контракту №24SDG1LIL2) встановлено допустиму кількість відхилення при доставці більше чи менше 5% (арк. спр. 22).

Поряд із тим додатково наданими документами для підтвердження заявленої митної вартості товарів спростовуються такі розбіжності, як відсутність в платіжних документах належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такими платіжними інструкціями; згідно пункту 3.2 договору загальна сума контракту становить 13692,00 дол.США. За договором №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 вже здійснено імпорт попередньої партії товару на суму 12883,58 дол. Фактурна вартість імпортованого товару становить 23828,04 дол. США.

Відтак у наданих на вимогу митного органу платіжних інструкціях від 12.11.2024 №34JBKLOB, від 16.12.2024 № 35JBKLOC міститься інформація про виконавця надавача платіжних послуг та проставлений його особистий підпис. Платежі здійснено на рахунок продавця компанії Qingdao Sdgeo Material Cо. LTD, платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті та інвойсі.

Також, дослідивши надані до Волинської митниці судом встановлено, що товар, який підлягав митному оформленню імпортований відповідно до Контракту №24SDG1LIL2 від 08.11.2024, а тому посилання про невідповідність фактурної вартості імпортованого товару із договором №24SDG1LIL1 від 19.09.2024 є необґрунтованим та безпідставним.

Пунктом 1.2. Контракту №24SDG1LIL2 від 08.11.2024 узгоджено умови поставки товару CIF (Інкотермс – 2020) Гдиня, (Польща).

Відповідно до Правил Інкотермс термін CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення. Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості включив також витрати з перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 33 244,32 грн.

ТОВ «Композит-Захід» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення договір №1802 транспортного перевезення від 18.02.2025 (арк. спр. 31-39), заявку від 18.02.2025 №18/02/25 (арк. спр. 40), довідку про транспортні витрати від 18.02.2025 №1802 (арк. спр. 41) та додатково в суд надано рахунок на оплату від 18.02.2025 №Р-00224 (арк. спр. 56), акт надання послуг від 22.02.2025 №А-00224 (арк. спр. 57).

Відповідно до довідки про транспортні витрати, вартість транспортних витрат становить 66 488,64 грн, з них витрати за межами території України (Гданськ (Польща) – Митний пункт пропуску «Ягодин» Україна) – 33 244,32 грн (включені до митної вартості), а на території України 33244,32 грн. Також з даної довідки слідує, що страхування не проводилося (арк. спр. 41).

Окрім цих витрат, жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає із досліджених документів).

Отже, з огляду на умови поставки товару CIF (морське страхування здійснює продавець) твердження відповідача про ненадання ТОВ «Композит-Захід» документів про вартість страхування є безпідставним. Про непроведення страхування від порту до пункту призначення було зазначено у довідці від 18.02.2025 №1802.

Разом із тим, як вірно зазначає відповідач, у Заявці на перевезення вантажу №18/02/25 від 18.02.2025 за маршрутом Гданськ-Луцьк вказана сума фрахту 1600 дол.США. Відповідно до акту надання послуг №А-00224, перевізником 22.02.2025 були завершені міжнародні транспортні перевезення по маршруту Gdansk (Польща) – Луцьк (Україна) (арк. спр. 57). В заяві на перевезення вантажу №18/02/25 від 18.02.2025 за маршрутом Гданськ – Луцьк вказана сума фрахту 1600 дол. США по курсу НБУ на дату розвантаження.

Відтак, однак офіційний курс НБУ станом на розвантаження (відповідно до акту надання послуг №А-00224 – 22.02.2025) складав 41,7316 грн / 1 дол. США (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=22.02.2025&period=daily), а тому зазначена сума не відповідає довідці про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025 (66 488,64 грн) та складає 66770,56 грн.

Відповідач звертає увагу на те, що згідно документа, що підтверджує вартість перевезення №1802 від 18.02.2025 витрати на транспортування по маршруту Gdansk (Польща) – п/п Ягодин становлять 33244,32 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 793,70км; транспортні витрати становлять 41,88 грн/км (33244,32/793,70). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин – Луцьк становить 33244,32 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 134 км, що становить 248,09 грн/км (33244,32/134). Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Суд враховує, що позивачем на вимогу митниці спростування чи пояснень щодо різниці вартості витрат на транспортування за 1 км не надано. А відтак, слід погодитись із відповідачем, що відсутність будь-яких належних пояснень з вказаного приводу не надавало можливості підтвердження заявленої декларантом митної вартості поданими до митного оформлення документами.

Відтак, оскільки відомості, зазначені в довідці про транспортні витрати №1802 від 18.02.2025 не відповідають сумі фрахту, передбаченій в заявці на перевезення вантажу №18/02/25 від 18.02.2025, поруч із виявленим непропорційним розподіленням транспортних витрат, стало достатньою правовою підставою витребування у декларанта додаткових документів.

Наведена позиція узгоджується із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №140/33651/23.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі №809/1557/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Тобто, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.

Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України. Митницею вказано на неможливість застосування методу визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 2б (статті 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар №1 “Вироби із скловолокна, рівниця… Торгівельна марка: SDGEO. Виробник: QINGDAO SDGEO MATERIAL CO.,LTD. CN” - 1,52 дол.США/кг за ЕМД №UA100250/2025/200566 від 11.02.2025, №UA807200/2025/001029 від 27.01.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товарів з врахуванням призначення товару, країни походження Китай, обсягу ввезеної партії та зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів (арк. спр. 118).

Судом встановлено, що декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №25UA205140010918U4 від 21.02.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (зворот арк. спр. 121-122).

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Схожа позиція викладена також в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №140/4486/24.

Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, що в ході проведення консультацій декларанту пропонується у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 59-63 МК України повідомити про це митний орган для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару. На переконання суду, така інформація декларантом надана не була, зворотного стороною позивача не доведено. Тому суд уважає посилання Волинської митниці на МД №UA100250/2025/200566 від 11.02.2025, №UA807200/2025/001029 від 27.01.2025 є доцільним.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів поділяє твердження суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі № 140/4800/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяС. М. Кузьмич

суддіА. Р. Курилець

О. І. Мікула