Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №285/5186/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/5186/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Коцюба О.М.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

13 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Гавриленко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління національної поліції у Житомирській області на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 08 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, у якому просив скасувати постанову серії ЕНА №7486967 від 04.07.2026 винесену поліцейським Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Данюком Віталієм Вячеславовичем у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 08.09.2026 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем порушення, а також дотримання порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Так, на відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля поліції чітко зафіксовано рух транспортного засобу марки «ВАЗ2107» в якого не працювали задні габаритні ліхтарі в темну пору доби та його подальшу зупинку на узбіччі на вимогу поліцейських. На відео з нагрудного відеореєстратора поліцейського зафіксовано, що позивач не заперечував факту керування транспортним засобом та відсутності у нього посвідчення водія відповідної категорії. Розгляд справи відбувався на території Звягельського РТЦК у зв`язку з тим, що позивач за порушення ст.ст. 210, 210-1 КУпАП відповідно до ЄДЕРП «Оберіг» на момент вчинення ним адміністративного правопорушення перебував в розшуку, а тому був доставлений до Звягельського РТЦК.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач у судове засідання не з`явився, повноважних представників у судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 04.07.2026 року поліцейським Звягельського РВП було винесено постанову серії ЕНА №7486967 та накладено на нього адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Підставою для прийняття вказаної постанови слугувало те, що ОСОБА_1 03.07.2026 о 23:40, в селищі Городниця, Звягельського району, на вул. Дубинській керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 в темну пору, в якого не працювали задні габаритні ліхтарі, відсутній страховий поліс, та не маючи посвідчення водія, чим порушив п. 2.1.а. ПДР України.

Позивач не погодився із вказаною постановою, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, оскільки відповідачем не доведено факту вчинення позивачем вказаного порушення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до ст.23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України вимагає від водія механічного транспортного засобу мати при собі та на вимогу поліцейського передавати для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 76 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У якості доказу порушення позивачем вимог пункту 2.1 «а» ПДР України відповідач надав відеозапис на якому зафіксовано рух транспортного засобу марки ВАЗ 2107 у якого не працювали задні габаритні ліхтарі в темну пору доби та його подальшу зупинку на вимогу поліцейських.

Водночас, на наданих відповідачем відеозаписах не зафіксовано водія вказаного транспортного засобу. При цьому, зафіксовані на відеозаписі пояснення позивача не дозволяють беззаперечно стверджувати про визнання ним факту керування транспортним засобом ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , 03.07.2026 о 23:40, на вул. Дубинській, в селищі Городниця, Звягельського району.

Отже, надані відповідачем відеозаписи не підтверджують порушення позивачем вимог пункту 2.1 «а» ПДР України, а інших доказів вчинення такого порушення позивачем відповідачем не подано.

Наведене свідчить про протиправність та необхідність скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА №7486967 від 04.07.2026.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління національної поліції у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 08 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийЗалімський І. Г.

СуддіМацький Є.М. Сушко О.О.