Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №Н/240/4897/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № Н/240/4897/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

13 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Гавриленко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті йому грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (Постанова № 168), за час лікування за період з 22.07.2022 по 22.09.2022;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 скласти, оформити належним чином та надати до Військової частини НОМЕР_1 відомість доплати йому грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за час лікування у період з 22.07.2022 по 22.09.2022 включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 на підставі наданої військовою частиною НОМЕР_2 відомості виплатити йому грошового забезпечення та додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, за час лікування за період з 22.07.2022 по 22.09.2022 включно.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2024, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 01.04.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №240/4897/24 - без змін.

07.08.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Просив суд скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 та постанову Верховного Суду від 01.04.2026 у справі № 240/4897/24 та передати справу №240/4897/24 на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Не погодившись із судовим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати таку ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, безпідставної відмови у задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що сам факт того, що остаточний результат спору сформований апеляційним та касаційним судами, не є підставою для припинення або фактичного блокування процедури перегляду за нововиявленими обставинами.

Зауважив, що суд повинен був виходити не лише з буквального формулювання прохальної частини заяви, а з її змісту, предмета та правової мети. Метою заяви було не здійснення нового касаційного чи апеляційного перегляду справи, а перевірка законності остаточного результату спору у зв`язку з обставинами, які, на думку заявника, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Неправильне формулювання способу процесуального реагування саме по собі не звільняло суд від обов`язку визначити належні правові наслідки встановлення або невстановлення нововиявлених обставин. Сам суд у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали посилається на частину другу статті 369 КАС України, відповідно до якої з набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Представник Військової частини НОМЕР_2 подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що відсутні підстави для перегляду судових рішень у даній справі за нововиявленими обставинами, а доводи апеляційної скарги - помилкові.

Від Військової частини НОМЕР_1 не надійшло відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

12.10.2026 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач бажає особисто брати участь у судовому засіданні 13.10.2026, однак 14.10.2026 о 14:15 він викликаний як скаржник до Шевченківського районного суду міста Києва для участі у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 761/39082/26 (провадження № 1-кс/761/23643/2026). У зв`язку з цим, заявник змушений заздалегідь виїхати до міста Києва, що унеможливлює його належну підготовку та участь у судовому засіданні, призначеному на 13.10.2026 о 14:30, з огляду на значну відстань між місцем мого проживання ( АДРЕСА_1 ), місцем розташування Шевченківського районного суду міста Києва та Сьомим апеляційним адміністративним судом (м. Вінниця), а також з урахуванням безпекової ситуації в країні (повітряні тривоги, обмеження руху тощо).

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не надав жодного доказу його виклику до Шевченківського районного суду міста Києва для участі у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 761/39082/26 (провадження № 1-кс/761/23643/2026). Відповідні судові рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 13.10.2026 відсутні.

Крім того, у вказаному клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що засідання у кримінальному провадженні № 761/39082/26 призначено в режимі відеоконференції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2026 у даній справі задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь в судових засіданнях у справі № Н/240/4897/24 у режимі відеоконференції з використанням власних засобів зв`язку.

Тобто, позивач має можливість та виявив бажання особисто взяти участь у режимі відеоконференції як у судовому засіданні у даній справі 13.10.2026 о 14:30, так і у засіданні у кримінальному провадженні № 761/39082/26 14.10.2026 о 14:15.

До того ж, віддаленість місця проживання позивача від м. Києві й м. Вінниця об`єктивно не перешкоджає особистій явці ОСОБА_1 у вказані засідання 13.10.2026 та 14.10.2026.

Інших підстав для відкладення розгляду справи заявник не зазначає, а судом не встановлено, у зв`язку із чим у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи необхідно відмовити.

Представник Військової частини НОМЕР_2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Позивач та представник Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника Військової частини НОМЕР_2 , колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника вВійськової частини НОМЕР_2 перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно із частиною четвертою статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

КАС України не дає визначення терміну «нововиявлені обставини», але за своєю правовою природою це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають ключове значення для її вирішення по суті, існували під час первинного розгляду та ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови дотримання ними всіх вимог законодавства для об`єктивного, повного та всебічного розгляду справи й ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Суть перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами полягає у перевірці наявності чи відсутності таких обставин та лише у разі підтвердження — повторному розгляді справи для встановлення об`єктивної істини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є можливим лише за одночасної наявності таких умов:

- відповідна обставина об`єктивно існувала на час первісного розгляду справи;

- вона не була і не могла бути відомою заявникові та суду за умови належної процесуальної поведінки сторін;

- така обставина має істотне значення для вирішення справи, тобто за її врахування суд міг би дійти іншого правового висновку;

- перегляд не зводиться до переоцінки доказів або усунення процесуальних помилок, допущених під час первісного розгляду справи.

Згідно із ч. 1 ст. 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 КАС України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 369 КАС України з набранням законної сили новим судовим рішенням, яке ухвалене за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами, втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Таким чином, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути розглянута лише судом, який ухвалив судове рішення. За нововиявленими обставинами може бути переглянуте судове рішення суду першої інстанції, якщо воно не було змінене або скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанцій.

У даному ж випадку заявник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 та постанову Верховного Суду від 01.04.2026 у справі № 240/4897/24 та передати справу №240/4897/24 на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, що виходить за межі положень ст.365 КАС України, адже Житомирський окружний адміністративний суд відповідно до вимог КАС України не наділений повноваженнями переглядати судові рішення апеляційних, касаційних інстанцій та передавати справи на новий судовий розгляд.

У додаткових письмових поясненнях від 08.10.2026 заявник зазначає, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами підсудна Житомирському окружному адміністративному суду, оскільки саме цим судом було ухвалено первісне рішення, яке згодом було скасовано. Заявник вказує, що усвідомлює, що це питання є спірним та просить суд апеляційної інстанції визначити належну підсудність заяви про перегляд за нововиявленими обставинами з урахуванням положень ст. 365 КАС України. У разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що заява підсудна Сьомому апеляційному адміністративному суду або Верховному Суду, заявник просить направити матеріали справи за належною підсудністю для продовження розгляду заяви по суті. Зазначає, що суд першої інстанції повинен був визначити належний процесуальний спосіб реалізації наслідків встановлення нововиявлених обставин. Заявник просить суд апеляційної інстанції визначити належний спосіб процесуального реагування за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.

Однак, вказані доводи заявника не узгоджуються із наведеними положеннями КАС України, які визначають повноваження судів щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Суд який повинен розглядати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами чітко визначений ч. 1 ст. 365 КАС України, належний спосіб процесуального реагування за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами - у статті 369 КАС України, жодного спору у цій частині не існує. У свою чергу, суб`єктивне, помилкове тлумачення або нерозуміння заявником окремих положень КАС України не зобов`язує суд діяти всупереч процесуальному закону та приймати не передбачені ним рішення.

До того ж, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 постановленою у даній справі у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 відмовлено. Судом констатовано, що ні ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08.05.2026 у справі №932/10687/25, ні інші матеріали справи не свідчать про існування підстав для перегляду постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.08.2026 постановленою у даній справі відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі № 240/4897/24.

За змістом вказаної ухвали, Верховний Суду дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, зокрема ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08.05.2026 у справі № 932/10687/25, якою скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження, не свідчать про існування істотних для справи обставин, які існували на час розгляду справи, не були встановлені судом та не могли бути відомі заявнику під час її розгляду. Суд наголосив, що зазначена ухвала постановлена після ухвалення судового рішення, перегляду якого просить заявник, а викладені в ній висновки стосуються обставин кримінального провадження, які не мають безпосереднього значення для вирішення цього адміністративного спору. Крім того, суд звернув увагу, що заявником не доведено, яким чином зазначені обставини могли б вплинути на висновки суду під час вирішення справи. За позицією Верховного Суду наведені заявником доводи не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильному правозастосуванні. Колегією суддів констатовано, що обставини зазначені позивачем в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є нововиявленими в розумінні положень КАС України. Суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, не відповідають ознакам нововиявлених обставин.

Аналогічний підхід застосовний також до посилань заявника у додаткових поясненнях від 08.10.2026 на ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра у справі № 932/10687/25 від 05.09.2025 та від 16.07.2026, а також на усі вказані ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра у справі № 932/10687/25 у сукупності з іншими матеріалами даної справи та встановленими обставинами.

З урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє, висловлені у апеляційній скарзі та додаткових письмових поясненнях, доводи позивача про неналежну оцінку судом першої та апеляційної інстанції обставинам, наявність яких на думку заявника є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у даній справі.

У додаткових поясненнях від 08.10.2026 заявник також вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, адже суд належним чином не розглянув його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з очікуванням рішення за результатами розгляду скарги у кримінальному провадженні № 12024052380000413.

При цьому, обов`язкових підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні, що передбачені у ч. 2 ст. 205 КАС України, у даному випадку не було, причини неявки заявника у судове засідання не були визнані поважними. Заявником належним чином не обґрунтовано того, що результат розгляду скарги у кримінальному провадженні № 12024052380000413 має визначальне значення для вирішення даної справи.

Відтак, відмова у задоволенні вказаного клопотання про відкладення розгляду справи не порушила права ОСОБА_1 .

Підсумовуючи наведене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви позивача, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. .

ГоловуючийЗалімський І. Г.

СуддіМацький Є.М. Сушко О.О.