Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №560/15652/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15652/25 Головуюча суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі свідоцтва про хворобу № 82 від 10 серпня 2022 року, затвердженого Центральною військово-лікарською комісією ВМУ СБУ.

Цим же рішенням відповідача зобов`язано внести до Реєстру відомості про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку на підставі зазначеного свідоцтва про хворобу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року зазначену ухвалу скасовано, заяву ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 16 березня 2026 року протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили.

28 серпня 2026 року відповідач подав звіт про виконання судового рішення. У ньому зазначив, що 08 липня 2026 року до Реєстру внесено відомості про виключення позивача з військового обліку, а 27 серпня 2026 року внесено відомості про визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку на підставі свідоцтва про хворобу № 82 від 10 серпня 2022 року.

Водночас відповідач указав, що не має технічної можливості внести відомості про проходження позивачем медичного огляду до розділу «Додати медогляд», оскільки в переліку нормативно-правових актів, доступних у цьому розділі Реєстру, немає акта, відповідно до якого позивач проходив військово-лікарську комісію у Службі безпеки України. Також відповідач зазначив, що не уповноважений самостійно змінювати функціональні можливості Реєстру.

07 вересня 2026 року позивач подав заперечення проти прийняття звіту. Вказував, що рішення виконано лише частково, оскільки у відповідному розділі Реєстру немає відомостей про визнання його непридатним до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу. На думку позивача, запис у графі «Службові відмітки» відтворює зміст судового рішення та покладеного ним обов`язку, але не свідчить про внесення до Реєстру визначених рішенням відомостей. Позивач також заперечував проти посилань відповідача на технічну неможливість повного виконання рішення та просив відмовити у прийнятті звіту й застосувати передбачені законом заходи судового контролю.

Ухвалою від 15 вересня 2026 року суд першої інстанції прийняв звіт відповідача та встановив новий строк — тридцять днів із дня отримання копії ухвали — для подання звіту про виконання судового рішення у повному обсязі.

Суд першої інстанції встановив, що розділ Реєстру «Відомості про медичний огляд» не містить даних про визнання позивача непридатним до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу № 82 від 10 серпня 2022 року, а відповідна інформація відображена лише у графі «Службові відмітки». Водночас суд урахував пояснення відповідача про технічні перешкоди та його звернення до Міністерства оборони України, визнав, що відповідач вживає заходів для їх усунення, і прийняв звіт із продовженням судового контролю.

Не погоджуючись із цією ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу. Просить її скасувати, відмовити у прийнятті звіту, накласти на керівника відповідача штраф у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб і встановити новий строк для подання звіту тривалістю десять календарних днів.

Апелянт також стверджує, що звіт не відповідає вимогам статті 382-2 КАС України, оскільки не містить орієнтовного строку виконання рішення та належних відомостей про заходи, вжиті для усунення обставин, які ускладнюють виконання.

На його думку, суд першої інстанції не надав оцінки цьому доводу. Крім того, апелянт заперечує проти значення звернень до Міністерства оборони України, оскільки одне з них, за його твердженням, не стосується його особисто та не підтверджене доказами відправлення, а друге було направлено вже після подання звіту. Апелянт також посилається на подані під час апеляційного розгляду документи щодо подальшого внесення даних до Реєстру та просить зобов`язати Міністерство оборони України забезпечити відповідний функціонал Реєстру.

У відзиві відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що рішення суду виконувалося, однак внесення даних до розділу про медичний огляд ускладнене функціональними можливостями Реєстру, зокрема відсутністю в доступному переліку нормативного акта СБУ. Відповідач посилається на внесені до Реєстру записи, звернення до Міністерства оборони України та подальші дії щодо відображення інформації про позивача.

У додаткових поясненнях позивач заперечив проти доводів відзиву та документів, поданих відповідачем, зазначаючи, що внесений запис не є належним внесенням відомостей до розділу «Відомості про медичний огляд». Також він ставить під сумнів дату та зміст окремих записів в обліковій картці й указує, що відповідь Міністерства оборони України отримана вже після постановлення оскаржуваної ухвали.

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Згідно з частинами другою та третьою статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень у разі невиконання судового рішення має містити, зокрема, орієнтовні строки його виконання та їх обґрунтування, відомості про обставини, які ускладнюють виконання, а також інформацію про заходи, вжиті та такі, що вживаються для усунення цих обставин.

За частиною другою статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єкт владних повноважень не навів обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або якщо заходи, які він вживає для його виконання, є недостатніми для своєчасного та повного виконання. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо його подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Водночас частина одинадцята статті 382-3 КАС України прямо передбачає, що в разі прийняття звіту за неповного виконання судового рішення суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту. Отже, сам факт неповного виконання рішення на час розгляду звіту не зумовлює автоматичної відмови в його прийнятті. Для вирішення цього питання суд оцінює наведені суб`єктом владних повноважень обставини, які ускладнюють виконання, та достатність заходів, ужитих для повного виконання рішення.

У цій справі суд першої інстанції не дійшов висновку про повне виконання рішення від 16 березня 2026 року. Навпаки, він установив, що розділ «Відомості про медичний огляд» не містить відповідного запису, а інформація щодо свідоцтва про хворобу та змісту судового рішення відображена лише у графі «Службові відмітки». Суд також зазначив, що таке відображення саме по собі не підтверджує внесення до Реєстру всіх відомостей, визначених резолютивною частиною рішення.

Таким чином, довід апелянта про встановлене судом неповне виконання рішення не спростовує законності ухвали. Саме з огляду на неповне виконання суд першої інстанції застосував частину одинадцяту статті 382-3 КАС України та встановив новий строк для подання звіту про виконання рішення у повному обсязі. Прийняття звіту не означало визнання судового рішення повністю виконаним і не припинило судового контролю.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач пояснив причину неповного виконання: у розділі Реєстру «Додати медогляд» відсутня можливість обрати нормативно-правовий акт, відповідно до якого позивач проходив військово-лікарську комісію у Службі безпеки України. Відповідач також указав, що не наділений повноваженнями самостійно змінювати функціональні можливості Реєстру.

Суд першої інстанції оцінив ці пояснення разом із даними облікової картки та документами, поданими відповідачем. Він урахував, що відомості про виключення позивача з військового обліку були внесені до Реєстру, а для з`ясування порядку внесення даних про медичний огляд відповідач звернувся до Міністерства оборони України. Матеріали, подані до постановлення оскаржуваної ухвали, містили копії звернень від 24 серпня та 09 вересня 2026 року; щодо звернення від 09 вересня відповідач подав також поштові документи про його відправлення.

Те, що одне із звернень було направлено після подання звіту, не виключає його врахування під час вирішення питання про прийняття звіту. Суд оцінював обставини й заходи, наявні на час постановлення ухвали, а не лише ті, які існували в день подання звіту. Сам факт, що звернення від 09 вересня було направлене після заперечень позивача, не позбавляє його значення як дії, спрямованої на з`ясування можливості повного виконання судового рішення.

Доводи апелянта про те, що звернення не змінюють функціонал Реєстру та самі по собі не виконують судового рішення, є слушними в тій частині, що листування з Міністерством оборони України не може замінити внесення визначених судом відомостей до Реєстру. Однак суд першої інстанції не визнав таке листування виконанням рішення. Він оцінив його як захід, спрямований на з`ясування та усунення обставини, що, за поясненням відповідача, перешкоджає внесенню частини даних. Відповідач при цьому не був звільнений від обов`язку виконати рішення, а судовий контроль продовжено шляхом встановлення нового строку для звітування.

Посилання апелянта на відсутність у звіті календарної дати повного виконання також не є достатньою підставою для скасування ухвали. У звіті зазначено, які дії вже вчинено, яка частина рішення залишається невиконаною та яка технічна обставина, на думку відповідача, цьому перешкоджає. У поданих до розгляду судом поясненнях відповідач пов`язав подальше виконання з отриманням роз`яснень Міністерства оборони України щодо функціональних можливостей Реєстру. За таких обставин відсутність визначеної календарної дати не спростовує наведених судом мотивів прийняття звіту, зокрема з огляду на те, що суд установив обмежений тридцятиденний строк для подання наступного звіту.

Апелянт також указує, що суд не надав належної оцінки невідповідності звіту вимогам статті 382-2 КАС України. Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд навів положення статей 382-2 та 382-3 КАС України, дослідив звіт і додані матеріали, встановив, які відомості внесено, які залишаються невнесеними, з яких причин, на думку відповідача, це сталося та які дії вчинено для з`ясування порядку подальшого внесення. Після цього суд дійшов висновку про прийняття звіту й окремо встановив новий строк для звітування.

Колегія суддів ураховує, що позивач у додаткових поясненнях заперечує повноту та належність записів, внесених до Реєстру після постановлення оскаржуваної ухвали, і ставить під сумнів їх відповідність резолютивній частині рішення. Водночас предметом цього апеляційного перегляду є законність ухвали від 15 вересня 2026 року про прийняття звіту та встановлення нового строку для звітування. Питання про те, чи виконано судове рішення повністю та чи відповідають внесені до Реєстру записи його резолютивній частині, має бути перевірене судом першої інстанції при розгляді наступного звіту. Ухвала, що переглядається, такого висновку наперед не встановлює.

Подані під час апеляційного розгляду документи, зокрема відповідь Міністерства оборони України від 06 жовтня 2026 року та облікова картка позивача, роздрукована 02 жовтня 2026 року, не є підставою для висновку про повне виконання рішення. Вони також не змінюють того, що суд першої інстанції встановив неповне виконання та зобов`язав відповідача подати новий звіт. Оцінка цих документів і фактичного змісту внесених записів належить до подальшої перевірки виконання судового рішення.

Вимога апелянта зобов`язати Міністерство оборони України забезпечити або змінити функціонал Реєстру не може бути вирішена в межах перегляду цієї ухвали. Предмет апеляційного перегляду обмежений законністю прийняття звіту відповідача та встановлення нового строку для його подання. Міністерство оборони України не було відповідачем у справі, а судове рішення від 16 березня 2026 року не покладало на нього обов`язків.

Отже, суд першої інстанції встановив неповне виконання рішення, навів обставини, які ускладнюють його повне виконання, оцінив вжиті відповідачем заходи та, прийнявши звіт, продовжив судовий контроль шляхом установлення нового строку для подання звіту. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

За таких обставин підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення відсутні, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючаГнап Д.Д.

СуддіСушко О.О. Яремчук К.О.