Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №120/12104/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12104/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

13 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.06.2025 № 025750012539 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи у колгоспі «Правда» «Жовтнева Перемога» Івановського району Херсонської області з 30.01.1986 по 26.05.1993 відповідно до записів трудової книжки колгоспника від 04.11.1986 НОМЕР_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.06.2025 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 403,73 грн (чотириста три гривні 73 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У своєму відзиві позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 025750012539 від 18.06.2025 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

У спірному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 25 років 6 місяців 16 днів. Стаж для визначення права як приватний підприємець згідно пункту 3.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 становить 26 років 8 місяців 3 дні.

До страхового стажу не зараховано:

- період з 30.01.1986 по 26.05.1993, оскільки відсутні дати документів на підставі яких внесені дані про встановлені та вироблені мінімуми трудової участі у громадському господарстві;

- не зараховано період здійснення підприємницької діяльності згідно витягу з ЄРС для ФОП з 16.07.2003 по 31.07.2003, з 01.11.2003 по 31.12.2003 - відсутня інформація про систему оподаткування та сплата страхових внесків;

- періоди ведення підприємницької діяльності з 01.11.2004 по 30.04.2005, з 01.11.2005 по 31.03.2007, з 01.10.2007 по 30.11.2007, з 01.01.2008 по 30.04.2008, з 01.11.2008 по 31.12.2008, з 01.02.2009 по 30.04.2009, з 01.08.2009 по 31.01.2010, з 01.03.2010 по 31.05.2010, з 01.01.2011 по 31.03.2011, з 01.10.10.2011 по 31.12.2011, з 01.01.2016 по 31.03.2016, з 01.01.2020 по 23.04.2020 згідно витягу з ЄРС для ФОП, оскільки дані періоди відсутні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків.

Не погоджуючись таким рішенням пенсійного органу в частині відмови у зарахуванні до його страхового стажу періоду роботи згідно з трудовою книжкою колгоспника від 04.11.1986 НОМЕР_1 з 30.01.1986 по 26.05.1993, та періодів підприємницької діяльності з 16.07.2003 по 31.07.2003, з 01.11.2003 по 31.12.2003, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Приймаючи оскаржуване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи позивача в колгоспі з 30.01.1986 по 26.05.1993 підтверджений належно оформленою трудовою книжкою колгоспника та підлягає зарахуванню до страхового стажу, тоді як надані позивачем документи не підтверджують застосування ним спрощеної системи оподаткування чи сплату страхових внесків у періоди підприємницької діяльності у 2003 році. У зв`язку з цим рішення про відмову у призначенні пенсії підлягає скасуванню, а заява позивача - повторному розгляду з врахуванням зарахованого періоду роботи в колгоспі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та обґрунтованості цього рішення виключно в межах оскарженої частини та доводів апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". (далі - Закон № 1058-ІV).

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1- 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 році. Починаючи з 1 січня 2018 році право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з з1 січня 2025 році по 31 грудня 2025 році - не менше 32 років.

11.06.2025, після досягнення 60-річного віку, позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.06.2025 № 025750012539 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю страхового стажу. При цьому до страхового стажу не зараховано, зокрема, період роботи у колгоспі з 30.01.1986 по 26.05.1993 з мотивів відсутності дат документів, на підставі яких внесено дані про встановлені та вироблені мінімуми трудової участі у громадському господарстві.

Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана, зокрема, на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи та тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників урегульовано Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Порядку № 310).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 310, всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: III "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; IV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 310, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).

Таким чином, саме відомостями трудової книжки колгоспника підтверджується трудова участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).

Згідно трудової книжки колгоспника від 04.11.1986 НОМЕР_1 , запис 1 (сторінка 2-3) ОСОБА_1 прийнятий в члени колгоспу «Правда» Жовтнева Перемога» Івановського району Херсонської області УССР наказ №3 від 04.04.1986 на посаду шофера (сторінка 6-7, запис 3). 01.04.2002 позивача було звільнено з роботи за власним бажанням, протокол № 4 від 16.04.2002.

Також в трудовій книжці на сторінці 18-19 містяться записи, що мінімальна виробка трудоднів становить: в 1986 році - 280 днів, а вироблено - 304 днів, особистий рахунок № 451; в 1987 році - 280 днів, а вироблено - 365 днів, особистий рахунок № 286; в 1988 році - 280 днів, а вироблено - 348 днів, особистий рахунок № 289; в 1989 році - 280 днів, а вироблено - 306 днів, особистий рахунок № 273; в 1990 році - 280 днів, а вироблено - 301 день, особистий рахунок № 270; в 1991 році - 275 днів, а вироблено - 305 днів, особистий рахунок № 265; в 1992 році - 275 днів, а вироблено - 317 днів, особистий рахунок № 268; в 1993 році - 275 днів, а вироблено - 278 днів, особистий рахунок № 266; в 1994 році - 275 днів, а вироблено - 251 днів, особистий рахунок № 245; в 1995 році - 275 днів, а вироблено - 308 днів, особистий рахунок № 238; в 1996 році - 275 днів, а вироблено -299 днів, особистий рахунок № 223; в 1997 році - 275 днів, а вироблено -292 днів, особистий рахунок № 264; в 1998 році -275 днів, а вироблено - 312 днів, особистий рахунок № 199; в 1999 році - 275 днів, а вироблено - 297 днів, особистий рахунок № 171; в 2000 році - 275 днів, а вироблено - 303 днів, особистий рахунок № 137; в 2001 році - 260 днів, а вироблено - 274 днів, особистий рахунок № 124; в 2002 році - 52 днів, а вироблено - 69 днів, особистий рахунок № 266.

Зазначені записи у трудовій книжці є чіткими, зрозумілими, скріплені печатками.

Колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка позивача містить неправдиві чи недостовірні відомості щодо періоду його трудової діяльності.

У трудовій книжці колгоспника від 04.11.1986 серії НОМЕР_1 , виданій на ім`я ОСОБА_1 , містяться відомості про встановлений колгоспом річний мінімум трудової участі та фактично відпрацьовані позивачем дні, що дає можливість обчислити та зарахувати цей період до страхового стажу.

Колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для незарахування відповідачем до страхового стажу періоду роботи позивача у колгоспі «Жовтнева Перемога» Івановського району Херсонської області з 30.01.1986 по 26.05.1993 була відсутність дат документів, на підставі яких до трудової книжки внесено відомості про встановлені та вироблені мінімуми трудової участі у громадському господарстві.

Разом з тим сама лише відсутність таких дат не свідчить про недостовірність записів трудової книжки та не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні відповідного періоду роботи до страхового стажу.

У разі виникнення сумнівів щодо достовірності поданих документів орган Пенсійного фонду не позбавлений права з власної ініціативи витребувати від підприємств, установ, організацій чи архівних установ необхідні відомості для перевірки даних, що враховуються при призначенні пенсії.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин установленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві, до стажу зараховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведене свідчить, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі не виключає зарахування періоду роботи до стажу, а впливає лише на порядок його обчислення. Відповідач не встановив та не довів, що позивач без поважних причин не виконав установлений мінімум трудової участі.

Колегія суддів також бере до уваги, що колгосп «Жовтнева Перемога» у 1993 році було перейменовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога», яке 11.04.2005 ліквідоване у зв`язку з банкрутством. Відсутність можливості отримати додаткові документи ліквідованого підприємства не може мати негативних наслідків для позивача.

Отже, трудова книжка колгоспника від 04.11.1986 серії НОМЕР_1 містить достатні належні та допустимі докази, які підтверджують роботу позивача у колгоспі «Жовтнева Перемога» Івановського району Херсонської області з 30.01.1986 по 26.05.1993.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність незарахування відповідачем зазначеного періоду до страхового стажу позивача.

Враховуючи встановлену протиправність незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у колгоспі з 30.01.1986 по 26.05.1993, колегія суддів зазначає, що цей період безпосередньо впливає на визначення загальної тривалості його страхового стажу та наявність права на призначення пенсії за віком.

Оскільки оскаржуване рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії прийнято без врахування періоду роботи, який підлягає зарахуванню до страхового стажу, воно не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.06.2025 № 025750012539 та наявність підстав для його скасування.

Зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи у колгоспі «Жовтнева Перемога» Івановського району Херсонської області з 30.01.1986 по 26.05.1993 відповідно до записів трудової книжки колгоспника від 04.11.1986 серії НОМЕР_1 , а також повторно розглянути заяву позивача від 11.06.2025 про призначення пенсії за віком з врахуванням висновків суду, є належним та ефективним способом захисту його порушеного права.

Таким чином, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в тій частині, в якій воно переглядається, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

При цьому, обставини справи, встановлені судом першої інстанції, а також його висновки, які не були предметом оскарження та щодо яких апеляційна скарга не містить доводів, не входили до предмета апеляційного перегляду, у зв`язку з чим окремій правовій оцінці судом апеляційної інстанції не підлягали.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийСлободонюк М.В.

СуддіКузьмишин В.М. Канигіна Т.С.