Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №560/16788/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16788/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

12 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 Позивач звернулась до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності" Міністерства охорони здоров`я України, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення відповідача про невизнання її особою з інвалідністю ІІ групи є протиправним, оскільки воно прийнято з порушенням норм чинного законодавства та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338. Також вказує, що пенсійним органом безпідставно здійснено нарахування переплати за період з 01.05.2018 по 31.08.2025 в сумі 244574,03 грн., оскільки будь-яких зловживань з її боку не було.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №1092678 від 19.03.2018 позивача визнано особою з інвалідністю 2 гр. загального захворювання з 19.03.2018 довічно.

2.2 У серпні 2025 на адресу місця проживання позивача Центр оцінювання функціонального стану особи надіслав поштовим відправленням копію витягу з рішення №ЦО-674/1 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 25.07.2025.

2.3 У період з 30.01.2025 по 25.07.2025 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи провела перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 19.03.2018 про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безтерміново.

2.4 За результатами проведеної перевірки скасовано попереднє рішення медико-соціальної експертної комісії, яким встановлено позивачу ІІ групу інвалідності безтерміново, змінено на ІІІ групу інвалідності строком на 3 роки з 01.05.2018 до 01.05.2021.

2.5 Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи полягає в тому, що команда вивчила надану медико-експертну документацію, та прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, безтерміново - встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству. Наявні функціональні зміни з боку легеневої системи порушують функціонування у помірному ступені, що є підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, строком на 3 роки з 01.05.2018 до 01.05.2021. Підстава: Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009.

2.6 Враховуючи, що за період з 01.05.2018 по 31.08.2025 виплата пенсії ОСОБА_1 проведена по другій групі інвалідності, тому за період з 01.05.2018 по 31.08.2025 утворились надміру виплачені кошти в сумі 244574,03 грн, про що позивача повідомлено листом пенсійного органу14.09.2025 №2200-0308-8/69834.

2.7 Не погоджуючись з прийнятим рішенням та діями пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даним позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення №ЦО-674/1 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 25.07.2025, яким ОСОБА_1 скасовано ІІ групу інвалідності "безтерміново".

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нарахування ОСОБА_1 переплати за період з 01.05.2018 по 31.08.2025 в сумі 244574,03 грн.

- стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності" Міністерства охорони здоров`я України.

- стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено ІІ групу інвалідності "безтерміново", без наявності належних підстав та з порушенням встановленого порядку, здійснено з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні. Також відрахування надміру виплаченої особі суми пенсії можливе лише у зв`язку із зловживаннями з боку пенсіонера або поданням страхувальником недостовірних даних, однак відповідачем не надано належних доказів, та не обґрунтовано у спірному рішенні факти зловживання з боку позивача або подання ним недостовірних даних, які стосуються пенсійного забезпечення.

4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

4.1 Відповідачі: Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просять скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

4.3 Позивач не скористалась правом на подачу відзиву на апеляційні скарги.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Частиною першою статті 6 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

1.2 Частиною другою статті 12 цього Закону гарантовано право учасника адміністративного провадження знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а статтею 17 - право особи бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

1.3 Частинами другою та третьою статті 87 Закону № 2073-IX визначено, що протиправним є адміністративний акт, який не відповідає, зокрема, принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

1.4 Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

1.5 Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 875-XII інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

1.6 Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-IX (далі - Закон № 4170-IX) особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;

рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;

особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням.

1.7 Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова № 1338, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) затверджено, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Положення № 1338) та Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок № 1338).

1.8 Абзацом сьомим пункту 3 Постанови № 1338 передбачено, що перевірка обґрунтованості рішень та розгляд скарг на рішення медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості та/або оскарження рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

1.9 Згідно з пунктом 10 Порядку № 1338 рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

1.10 Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

При цьому цією ж нормою встановлено, що "якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова".

1.11 Аналогічні за змістом приписи закріплені в абзацах одинадцятому - дванадцятому пункту 51 Порядку № 1338, згідно з якими якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

1.12 Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Порядок № 1338 не передбачає права Центру оцінювання функціонального стану особи скасувати рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення особі групи інвалідності інакше, ніж за результатами повторного оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного з повідомленням та за участю такої особи, на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень. Саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності прийнятого рішення, інакше нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

1.13 Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.08.2026 у справі № 420/37294/25, яка стосується подібних правовідносин. У наведеній постанові Верховний Суд, зокрема, вказав, що "наведений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням", а у випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності у комісії виникає сумнів, відповідач повинен призначити повторне оцінювання, про що має бути повідомлена особа. Верховний Суд також наголосив, що недотримання відповідачем зазначеного порядку свідчить про порушення процедури проведення перегляду та повторного оцінювання осіб з інвалідністю, а тому відповідне рішення є необґрунтованим, має бути визнане протиправним і підлягає скасуванню.

1.14 Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

1.15 Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що експертна команда відповідача, дійшовши висновку про необґрунтованість раніше встановленої позивачці ІІ групи інвалідності, фактично поставила під сумнів стан її здоров`я та ступінь обмеження життєдіяльності. За таких обставин відповідач був зобов`язаний прийняти рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи, повідомити про це позивачку у визначений підпунктом 2 пункту 8 Положення № 1338 та пунктом 51 Порядку № 1338 спосіб і провести оцінювання на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень.

Натомість, як правильно встановив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачки про проведення перевірки та/або повторного оцінювання, доказів відображення відповідних відомостей в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, а також доказів того, що спірне рішення приймалося на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача та проведених необхідних досліджень. Не надано відповідачем і доказів відмови позивачки від проходження повного медичного обстеження чи її неприбуття. Надсилання відповідачем копії вже ухваленого рішення не є повідомленням про перевірку чи повторне оцінювання.

1.16 Колегія суддів також враховує, що позивачці інвалідність було встановлено безстроково. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX такі особи проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням, а рішення МСЕК щодо них є законними і чинними. Тому перегляд такого рішення з ініціативи суб`єкта владних повноважень можливий лише у виключних випадках, передбачених пунктом 8 Положення № 1338, і з неухильним дотриманням встановленої ним процедури. Позивачка із заявою про оцінювання не зверталась.

1.17 Щодо доводів апелянта про наявність правових підстав для проведення перевірки, колегія суддів зазначає, що за умови наявності процесуального документа органу досудового розслідування, який зобов`язує відповідача провести перевірку обґрунтованості рішення МСЕК, така перевірка має здійснюватися виключно у порядку та у спосіб, визначені Положенням № 1338 і Порядком № 1338. Виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, та реагування на звернення правоохоронних органів не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримуватися встановленої законодавством адміністративної процедури.

Не спростовують установленого процедурного порушення й доводи відповідача – ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про медичну обґрунтованість встановлення ІІІ групи інвалідності. Колегія суддів зауважує, що допущене порушення не є формальним у розумінні частини третьої статті 87 Закону № 2073-IX. По-перше, без повного медичного обстеження, проведеного в порядку пункту 51 Порядку № 1338, ступінь обмеження повсякденного функціонування особи не може бути достовірно встановлений. По-друге, позивачка не була повідомлена про перевірку і була позбавлена гарантованого статтею 17 цього Закону права надати пояснення та докази щодо стану свого здоров`я. За таких обставин порушення процедури могло вплинути на результат вирішення питання по суті, а тому зумовлює протиправність оскаржуваного рішення.

1.18 Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга містить посилання на те, що Державним бюро розслідувань було надіслано до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" лист та постанову слідчого.

Однак такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки матеріали, на які посилається апелянт, не були належним чином подані та досліджені судом першої інстанції як докази правомірності оскаржуваного рішення, а сам відповідач не обґрунтував неможливості їх подання до суду першої інстанції.

Відповідно до частини четвертої статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В ході розгляду адміністративної справи судом першої інстанції, такі документи апелянтом не долучались.

Надавши копію постанови слідчого до апеляційної скарги, відповідач не навів обставин, які б свідчили про неможливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції, а тому апеляційний суд не має підстав підміняти обов`язок відповідача щодо доведення правомірності свого рішення.

1.19 Щодо вимог позову про нарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України переплати, колегія суддів зазначає наступне.

1.20 Частиною 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-ІV) встановлено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Статтею 31 Закону України №1058-ІV передбачено, що причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

1.21 Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України №1058-IV.

1.22 Згідно з частиною 1 цієї статті суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

1.23 Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 №6-4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 за №374/7695 (далі - Порядок №6-4).

1.24 Відповідно до пункту 2 названого Порядку переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством. Згідно з пунктом 3 Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

1.25 Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягується на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.

З огляду на це, чинним законодавством передбачені дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок, залежно від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.

1.26 У той же час, відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі статті 50 Закону України №1058-IV виключно внаслідок зловживання з боку особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними/неправдивими відомостями. Відтак, умовою відповідальності є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

1.27 Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, тому для вирішення питання правомірності утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, повинен встановити факт переплати пенсії у зв`язку саме із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та того з чиєї вини нараховані суми виплат у розмірі, що не відповідає вимогам Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 у справі №688/742/17.

1.28 Виходячи з обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних доказів, та не обґрунтовано у спірному рішенні факти зловживання з боку позивачки або подання недостовірних даних, які стосуються пенсійного забезпечення, не надано належних доказів зловживань з боку позивачки, які б призвели до надмірної виплати пенсії.

1.29 Колегія суддів зазначає, що нарахування переплати ґрунтувалося виключно на рішенні Центру від 25.07.2025 № ЦО-674/1, яке визнано протиправним і скасовано. Відповідно до статті 31 Закону № 1058-IV група інвалідності визначається органом медико-соціальної експертизи, а рішення МСЕК є законними і чинними та є підставою для виплати пенсій. Отже, у період з 01.05.2018 по 31.08.2025 пенсія виплачувалась позивачці на законній підставі, а дії пенсійного органу щодо нарахування переплати є протиправними.

1.30 Апеляційний суд вважає, що пенсійним органом необґрунтовано вирішено питання щодо нарахування переплати за період з 01.05.2018 по 31.08.2025 в сумі 244574,03 грн, відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

1.31 Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

1.32 Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг таких висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

1.33 Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКузьмишин В.М.

СуддіСушко О.О. Сапальова Т.В.