Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №560/16379/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16379/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову від 17.08.2026 ВП №79825319 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі №560/18231/24 було ним виконане в повному обсязі, що свідчить про безпідставність оскаржуваної постанови.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду №560/18231/24 про: зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 31.05.2019 з урахуванням інформації про нараховану заробітну плату, яка міститься у наданій пенсійному органу довідці №215 від 15.04.2015 (з урахуванням раніше проведених виплат).

Рішення суду набрало законної сили 27.11.2025 та є чинним на день винесення постанови про накладення штрафу.

Оскільки рішення суду у добровільному порядку боржником не було виконано, стягувач ОСОБА_1 пред`явив до примусового виконання виконавчий лист від 11.04.2025 виданий на підставі рішення №560/18231/24.

16.12.2026 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі №560/18231/24, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 31.05.2019 з урахуванням інформації про нараховану заробітну плату, яка міститься у наданій пенсійному органу довідці №215 від 15.04.2015 (з урахуванням раніше проведених виплат).

Розмір пенсії після перерахунку станом на 31.05.2019 склав 9088,33 грн.

Сума доплати за період 31.05.2019 по 30.09.2026 становить 787435,15 грн, в тому числі за минулий час з 31.05.2029 по 26.11.2025 в сумі 662869,66 грн та перерахованих сум пенсій за рішенням суду за період з дати набрання рішенням законної сили з 27.11.2025 по 30.09.2026 в сумі 124565,49 грн.

Станом на 17.08.2026 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду за №560/18231/24 залишається не виконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходило про, що складено Акт.

Враховуючи наведене, винесено постанову про накладення штрафу від 17.08.2026 ВП №79825319, якою за невиконання рішення суду без поважним причин накласти на боржника: Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання боржником рішення без поважних причин, що підтверджується його актом та іншими матеріалами виконавчого провадження, та правомірно прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (Закон №1404-VІІІ) виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно із частиною першою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

Згідно із статтею 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, підставою для прийняття рішення про накладення штрафу, передбаченого ч.1 ст.75 Закону №1404-VII, є встановлення факту невиконання рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії. Таке невиконання повинно існувати на день винесення постанови про накладення штрафу, а причиною невиконання - обставини, які не залежать від боржника.

Встановлено, що за змістом відповіді наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за вих.№2200-1004-8/58471 від 24.07.2026 та доданих до неї додатків з пенсійної справи №222430000872 підсумковий розмір пенсії фактично не відповідає сумі виплаті. Боржник в супереч рішенню суду, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України "Про міжнародні договори України", на власний розсуд втручається у реалізацію особою свого права на призначення та виплату пенсії, та вчиняє дії без врахування правової оцінки наданої судом.

Будь-яких інших доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/18231/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області суду не надало.

Отже, позивач не виконав у повному обсязі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі №560/18231/24, поважних причин такого невиконання не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийЗалімський І. Г.

СуддіМацький Є.М. Сушко О.О.