Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №240/25720/26
Суддя: Залімський І. Г.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/25720/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
14 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.07.2026 ВП № 69832944 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 240/2962/22 було ним виконане в повному обсязі, що свідчить про безпідставність оскаржуваної постанови.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно із ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 240/2962/22 позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 12.01.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Вказане рішення набрало законної сили 18.08.2022, у зв`язку з чим Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 18.07.2022 у справі №240/2962/22 видано виконавчі листи.
12.09.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69832944 з виконання виконавчого листа № 240/2962/22.
З метою перевірки виконання рішення суду державним виконавцем винесено вимогу від 30.07.2024, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати підтвердження розрахунку суми заборгованості та виконати рішення суду в повному обсязі.
На виконання зазначеної вимоги Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило про проведення перерахунку підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-XII. Боржник зазначив, що з 12.01.2022 розрахунок здійснено виходячи з двох мінімальних заробітних плат, а з 01.01.2024 при перерахунку пенсії застосовано розмір мінімальної заробітної плати як розрахункову величину для обчислення виплат за України в Житомирській області зазначило, що з 01.01.2025 виплата підвищення до пенсії здійснюється відповідно до статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на рішеннями суду - 1600 грн, у зв`язку з чим розмір підвищення становить 3200 грн.
Також Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначило, що з 01.01.2025 виплата підвищення до пенсії здійснюється відповідно до статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2024 № 1524.
06.07.2026 державним виконавцем повторно винесено вимогу, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати підтвердження розрахунку суми заборгованості та виконати рішення суду в повному обсязі.
На вимогу державного виконавця від 06.07.2026 боржником надано відповідь про проведення перерахунку підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-XII, виходячи з двох мінімальних заробітних плат згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а саме: з 12.01.2022 - 6500 грн, з 01.01.2024 - 1600 грн.
У зв`язку з набранням чинності положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 з 01.01.2025 врегульовано питання виплати підвищення особам з числа непрацюючих пенсіонерів, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.
14.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду.
Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання боржником рішення без поважних причин, що підтверджується його актом та іншими матеріалами виконавчого провадження, та правомірно прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (Закон №1404-VІІІ) виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно із частиною першою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.
Згідно із статтею 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, підставою для прийняття рішення про накладення штрафу, передбаченого ч.1 ст.75 Закону №1404-VII, є встановлення факту невиконання рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії. Таке невиконання повинно існувати на день винесення постанови про накладення штрафу, а причиною невиконання - обставини, які не залежать від боржника.
Встановлено, що Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 18.07.2022 у справі №240/2962/22 зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 12.01.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
У свою чергу, застосування позивачем статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» свідчить про фактичне невиконання Позивачем рішення суду в адміністративній справі №240/2962/22, яким визнано право ОСОБА_1 на нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Вказаний висновок відповідає позиція, висловленій у постанові Верховного Суду від 20.05.2026 в справі №600/1438/25.
Будь-яких належних доказів виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 240/2962/22 у повному обсязі, позивач не надав.
Отже, позивач не виконав у повному обсязі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 240/2962/22, поважних причин такого невиконання не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.< Дата >
ГоловуючийЗалімський І. Г.
СуддіМацький Є.М. Сушко О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua