Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №240/1713/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/1713/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року заяву про ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення для розподілу судових витрат зі сплати судового збору - задоволено.

Cтягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі №240/1713/24 за позовом ОСОБА_1 .

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 скасовано ухвалу від 16.02.2024 про відмову у відкритті провадження у справі №240/1713/24 та направлено справу до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

За наслідками розгляду зазначеної справи судом прийнято рішення від 10.03.2026, яким позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , пенсії в розмірі 264785,63 гривень, нарахованої ОСОБА_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №240/34871/22, але недоодержаної ним у зв`язку із смертю;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , пенсію в розмірі 264785,63 гривень, нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №240/34871/22, але недоодержану ним у зв`язку із смертю;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

Після прийняття вищезазначеного рішення ОСОБА_1 подала до суду заяву (вх.№45544/26 від 19.06.2026) про ухвалення додаткового судового рішення у справі №240/1713/24, відповідно до змісту якої позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень, що були понесені нею у зв`язку із оскарженням до Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 про відмову у відкритті провадження у справі №240/1713/24.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Аналіз наведених норм Кодексу вказує на те, що питання про розподіл судових витрат між учасниками справи вирішується одночасно із постановленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи або після прийняття такого рішення.

З наведених норм права вбачається, що питання розподілу судових витрат вирішується судом у рішенні, прийнятому за наслідками розгляду та вирішення судової справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що судове рішення про направлення справи для продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, при ухваленні судового рішення про направлення справи для продовження розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.

В силу частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, проаналізувавши наведені норми законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вирішення питання розподілу судових витрат здійснюється під час прийняття рішення, яким завершується розгляд справи, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги належить до розподілу в разі ухвалення рішення судом апеляційної інстанції про направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Саме тому такий судовий збір включається до складу витрат і належить до розподілу в кінцевому рішенні судом першої інстанції та/або за результатами апеляційного його розгляду по суті позовних вимог.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року в справі № 160/3496/19.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №2401713/24 не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати ОСОБА_1 судового збору в розмірі 3028,00 гривень за подання апеляційної скарги на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 про відмову у відкритті провадження у справі №240/1713/24.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення у даній справі та стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вищезазначених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМацький Є.М.

СуддіЗалімський І. Г. Сушко О.О.